Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Автономізація закладів охорони здоров’я: практичні аспекти

Літвінов Ростислав, начальник відділу правового забезпечення діяльності ради та комунальної власності виконавчого апарату Харківської районної ради, магістр державного управління, Матвєєва Вікторія, експерт з фінансових питань
Бюджетна бухгалтерія Вересень, 2018/№ 33
Друк
З 1 липня цього року Національна служба здоров’я України почала перераховувати кошти першим закладам охорони здоров’я, які в «першій хвилі» уклали з нею договори. Старт «другої хвилі» фінансування заплановано розпочати з 1 жовтня 2018 року. Це стосується тих закладів охорони здоров’я, які завершують процес автономізації, отримують статус комунального некомерційного підприємства та до 15 серпня 2018 року уклали договори із НСЗУ. На які моменти варто звернути увагу закладам охорони здоров’я, які задіяні в медичній реформі? Про це ви й дізнаєтесь із цього матеріалу.

Взагалі старт медичній реформі в Україні був наданий Законом № 2168. Цей Закон визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій. З його запровадженням повністю змінюється система фінансування галузі охорони здоров’я.

Також постановою КМУ «Про утворення Національної служби здоров’я України» від 27.12.2017 р. № 1101 було утворено новий центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я — НСЗУ. Саме за цим органом закріплене одне з таких основних завдань, як виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

Що потрібно зробити ЗОЗ для того, щоб почати співпрацювати із НСЗУ? На офіційному веб-сайті НСЗУ (http://nszu.gov.u/) визначено основні етапи (див. схему).

img 1

Саме про практичні моменти автономізації (тобто про заходи з реалізації 1 етапу) буде йти мова у цій статті.

Що ж то таке — автономізація? Справа в тому, що нині більшість закладів охорони здоров’я діють у формі комунальних установ/закладів, для яких основним джерелом ресурсів є бюджетне фінансування. В свою чергу отримання та розпорядження коштами, які не є бюджетним фінансуванням, викликає певні складнощі для таких установ/закладів. Вихід із ситуації, що склалася, законотворці знайшли у формі автономізації, тобто зміні організаційно-правової форми господарювання на комунальне некомерційне підприємство.

Відповідно до постанови № 391 отримання статусу КНП є однією з обов’язкових умов, які повинні виконати ЗОЗ для укладання договорів з НСЗУ, та переходу на нову систему фінансування медичного закладу.

Зокрема, постановою № 391 передбачено наступні вимоги:

• наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, інших дозвільних документів, передбачених законом;

• наявність у надавача необхідної для надання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) за договором матеріально-технічної бази, яка відповідає вимогам галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, примірних табелів матеріально-технічного оснащення, затверджених МОЗ;

• наявність умов для медичного обслуговування та вільного доступу до будівель і приміщень надавача медичних послуг осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до законодавства*;

* Набирає чинності з 1 січня 2019 року.

реєстрація надавача як юридичної особи (крім державної або комунальної установи) або як фізичної особи — підприємця;

• відповідність критеріям, установленим у порядку використання коштів відповідної бюджетної програми, на виконання якої укладаються договори про медичне обслуговування населення.

Робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров’я України при МОЗ 14.02.2018 р. було схвалено оновлену редакцію Методичних рекомендацій з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. На сторінках нашої газети ми розглядали ключові моменти, які визначено в зазначених Методичних рекомендаціях. З цього питання пропонуємо переглянути матеріали «Перетворення закладів охорони здоров’я у підприємства» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 22), «Перетворення бюджетних медзакладів на комунальні некомерційні підприємства: оновлено Методрекомендації» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 9).

Яким чином відбувається реорганізація закладів охорони здоров’я?

Зазначимо, що діюче законодавство України не містить єдиного визначення такого поняття як «реорганізація». Так, у ст. 104 ЦКУ передбачено такий спосіб припинення юридичної особи, як реорганізація. Згідно з цією нормою припинення юридичної особи відбувається в результаті передачі свого майна, обов’язків та прав іншій юридичній особі або декільком особам — правонаступникам. Юридична особа припиняється одним із наступних способів: поділ, перетворення, злиття, приєднання.

В нашому випадку йдеться саме про реорганізацію шляхом перетворення ЗОЗ із комунальної організації (закладу, установи) на КНП.

Юридичним підґрунтям такого процесу став Закон № 2002. У свою чергу, цим документом було внесено зміни до Закону № 2801.

Завдяки таким змінам, зокрема, визначено заклад охорони здоров’я як юридичну особу будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

В залежності від форми власності ЗОЗ утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Державні та комунальні заклади охорони здоров’я не підлягають приватизації.

За організаційно-правовою формою ЗОЗ комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи. Таку норму передбачено в ст. 16 Закону № 2801.

Також в цій статті передбачено наступне: ЗОЗ, утворені в результаті реорганізації державних та комунальних ЗОЗ — державних та комунальних установ, можуть мати відокремлене майно (в тому числі кошти), закріплене за ними на праві оперативного управління, самостійний баланс, самостійно затверджувати штатний розпис, мати рахунки в установах банків, печатки.

Яке законодавче підґрунтя існує для створення та діяльності КНП?

Зазначимо, що на законодавчому рівні прямого визначення КНП не існує. Але якщо проаналізувати норми ГКУ, можна сформувати такі особливості діяльності для цієї організаційно-правової форми господарювання.

Так, відповідно до ст. 52 ГКУ, некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що провадиться суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних й інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність провадиться суб’єктами господарювання державного чи комунального сектору економіки в галузях (видах діяльності), у яких згідно зі ст. 12 ГКУ забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи ОМС.

В свою чергу ст. 53 ГКУ передбачено, що некомерційна господарська діяльність може провадитися суб’єктами господарювання на основі права власності чи права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи ОМС з урахуванням вимог, передбачених ГКУ й іншими законами.

У разі якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГКУ й інших законів, якими регулюється підприємництво.

Відповідно до ст. 78 ГКУ комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним ОМС в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що КНП — це підприємство, утворене відповідним ОМС за рахунок відокремленої частини майна територіальної громади з метою виконання функцій, покладених на нього статутом, без мети отримання прибутку.

Важливо!

Некомерційне не означає, що підприємство не може отримувати доходи (прибутки), а полягає в тому, що доходи (прибутки) такої некомерційної або неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Розглянемо, який алгоритм дій необхідно пройти для реорганізації ЗОЗ у КНП.

Крок 1. Прийняття відповідним ОМС рішення про реорганізацію ЗОЗ із комунальної організації (закладу, установи) на КНП шляхом перетворення. Як вже зазначалося раніше, у разі реорганізації шляхом перетворення відбувається припинення однієї юридичної особи та створення нової юридичної особи.

Так зване перше рішення ОМС, зокрема, має містити:

• порядок та умови припинення комунальної організації (закладу, установи) шляхом перетворення у КНП;

• строк заявлення вимог кредиторами (від 2-х до 6-ти місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи);

• персональний склад комісії з припинення юридичної особи;

• розмір статутного капіталу (але не обов’язково) та найменування новоствореного КНП.

Важливо!

До 31.12.2018 р. кредитори комунальних ЗОЗ, що реорганізуються шляхом перетворення у КНП, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у такому разі не вимагається.

Наведемо приклад рішення ОМС.

img 2

Крок 2. Подання головою комісії з припинення ЗОЗ державному реєстратору заяви про початок процедури перетворення такого закладу.

Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, — відповідним державним органом, подають такі документи:

• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, — рішення відповідного державного органу про припинення юридичної особи;

• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта — для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, — у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, — у рішенні відповідного державного органу про припинення юридичної особи.

Як ми бачимо, у разі прийняття ОМС рішення в тому форматі, який було наведено у прикладі, — голова комісії з припинення подає державному реєстратору лише оригінал такого рішення. Після внесення відповідних відомостей в Реєстр до комісії з припинення переходять повноваження з управління ЗОЗ.

Крок 3. Проведення інвентаризації майна та підготовка передавального акта.

Важливо!

До 31.12.2018 р. обов’язкова оцінка майна, передбачена Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III, для ЗОЗ, що реорганізуються шляхом перетворення у КНП, не застосовується.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (ср. 025069200).

За загальним правилом, передбаченим ч. 2 ст. 107 ЦКУ, після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт затверджують учасники юридичної особи або орган, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

За загальним правилом усі підписи на передавальному акті підлягають нотаріальному посвідченню. Однак, у нашому випадку це не потрібно робити на підставі п. 12 ст. 15 Закону № 755.

Передавальний акт тісно пов’язаний з бухгалтерським обліком, тому дані бухгалтерського обліку є основою для формування передавального акта. Також вони використовуються при уточненні сум активів, зобов’язань і капіталу правонаступника при інвентаризації.

Форму та зміст передавального акта чинним законодавством не затверджено. Його можна оформити у вигляді звичайного бухгалтерського балансу та додати розшифрування за кожним рядком. При цьому для розшифрування можна використовувати інвентаризаційні відомості або ж згрупувати дані про матеріальні цінності, заборгованостей тощо, які передаються, у відповідних таблицях.

Є й інший варіант: відмовитися від бланку балансу, а просто перелічити усі види активів та пасивів (основні засоби, МНМА, запаси, дебіторську та кредиторську заборгованості тощо) та зазначити їх вартість. А в окремих додатках навести переліки об’єктів, дебіторів, кредиторів тощо з деталізованою інформацією щодо кожного об’єкта, що передається, та щодо кожного дебітора та кредитора.

Наводимо можливий варіант передавального акта:

img 3

Додаток 1

Основні засоби

img 4

Додаток 2

Інші необоротні матеріальні активи

img 5

Додаток 3

Виробничі запаси

img 6

Додаток 4

Кредиторська заборгованість

img 7

Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами (мінімум 2 місяця), проведення інвентаризації активів та зобов’язань, підготовки передавального акта, відповідний ОМС може переходити до наступного — 4-го кроку.

А саме до розгляду та прийняття «другого» рішення — рішення щодо створення комунального некомерційного підприємства.

Це рішення в обов’язковому порядку повинно містити такі положення:

• про затвердження передавального акта;

• про створення КНП;

• про розмір статутного капіталу КНП;

• про закріплення майна на праві оперативного управління;

• про затвердження статуту КНП.

Також в рішенні можна додати положення про призначення керівником новоствореного КНП головного лікаря ЗОЗ, що припинено, шляхом подовження з ним трудових відносин.

Наводимо приклад можливого «другого» рішення ОМС:

img 8

Деякі ОМС об’єднують рішення про припинення ЗОЗ та створення КНП в один документ.

Крок 5. Після прийняття відповідного рішення керівник (головний лікар) КНП подає державному реєстратору два пакети документів.

Перший щодо припинення юридичної особи (комунальної організації (закладу, установи охорони здоров’я)):

• заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (форма 8*);

* Форми документів затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016 р. № 3268/5.

• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта.

Другий — для державної реєстрації створення юридичної особи, в нашому випадку —КНП, а саме:

• заява про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 1*);

• заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, — за бажанням заявника (або окремо подається безпосередньо до територіального органу Державної фіскальної служби України);

• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників;

• установчий документ юридичної особи (статут КНП);

• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта.

Зазначені пакети документів подають одночасно.

Як і раніше, КПН мають статус неприбуткових організацій. З цього питання роз’яснення фіскалів наведено далі.

Довідка

Як зазначено в листі ДФС «Про надання методологічної допомоги» від 11.07.2017 р. № 18066/7/99-99-12-02-04-17, КНП можуть бути включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій в разі відповідності вимогам, зазначеним у п. 133.4 Податкового кодексу України, зокрема, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Отже, пройшовши вищезазначений шлях, який може зайняти щонайменше два з половиною місяці, при дуже злагодженій роботі місцевої ради, депутатського корпусу та закладу охорони здоров’я, процес автономізації завершено. У результаті змінено організаційно-правову форму господарювання з комунальної організації (закладу, установи) — бюджетної установи на КНП.

Наведемо алгоритм реорганізації (перетворення) закладу охорони здоров’я з бюджетної установи на КНП:

Алгоритм реорганізації (перетворення) закладу охорони здоров’я з бюджетної установи на комунальне некомерційне підприємство

Етапи

Строки

Примітки

1. Прийняття відповідною радою територіальної громади рішення про припинення ЗОЗ шляхом його реорганізації (перетворення) з бюджетної установи у КНП.

Таке рішення має містити, зокрема, такі положення:

— порядок і умови здійснення припинення шляхом перетворення;

— відомості про персональний склад комісії з реорганізації;

— строки заявлення кредиторами своїх вимог до ЗОЗ (від 2 до 6 місяців);

— передання повноважень щодо контролю за виконанням цього рішення виконавчому комітету відповідної ради або іншому уповноваженому органу

2. Подання державному реєстратору рішення про припинення ЗОЗ та заяви про початок процедури перетворення ЗОЗ

Протягом 3 робочих днів з дати прийняття рішення (ч. 1 ст. 105 ЦКУ)

Державному реєстратору надають такі документи (ч. 10 ст. 17 Закону № 755):

— оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення про припинення ЗОЗ

— документи, які підтверджують особистість та повноваження особи, яка надає документ (паспорт, нотаріально засвідчена копія довіреності, якщо документи подаються представником за довіреністю)

3. Державна реєстрація в Реєстрі та оприлюднення рішення про реорганізацію (перетворення) ЗОЗ

Протягом 24 годин після надходження документів, крім вихідних та святкових днів

(п. 9 ч. 2 ст. 25, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 755)

У день проведення реєстраційної дії технічний адміністратор Реєстру забезпечує передачу відповідних даних до інформаційних систем Пенсійного фонду України, податкового органу та статистики (ч. 2 ст. 13 Закону № 755)

Реорганізація шляхом перетворення на відміну від інших видів реорганізації юридичних осіб не є підставою для проведення позапланової перевірки органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду юридичної особи, що перетворюється (п.п. 78.1.7. ПКУ)

4. Розробка статуту КНП

1 тиждень

(орієнтовний строк)

Статут рекомендовано затверджувати разом із передавальним актом (див. п. 9 таблиці)

5. Прийняття та розгляд вимог кредиторів ЗОЗ (задоволення або відхилення вимог кредитора)

Надання відповіді кредиторам за результатами розгляду — протягом 30 днів з дня отримання вимоги.

Задоволення вимог — протягом строку, визначеного рішенням про реорганізацію ЗОЗ (від 2 до 6 місяців)

До 31.12.2018 р. кредитори комунальних ЗОЗ, що реорганізуються шляхом перетворення у КНП, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у такому разі не вимагається

6. Інвентаризація та оцінка майна ЗОЗ

1 місяць (орієнтовний

строк)

До 31.12.2018 р. обов’язкова оцінка майна, передбачена Законом № 2658, для ЗОЗ, що реорганізуються шляхом перетворення у КНП, не застосовується

7. Складання передавального акта.

До цього документа включають інформацію про майно, права та зобов’язання, які передають від підприємства-правонаступника (тобто від ЗОЗ до КНП)

Після закінчення

строку для пред’явлення вимог кредиторами (ч. 2 ст. 107 ЦКУ)

У разі реорганізації (перетворення) усе майно, права та зобов’язання ЗОЗ переходять до його правонаступника — КНП (ч. 1 ст. 104 ЦКУ, ч. 2 ст. 108 ЦКУ).

Передавальний акт підписують голова та члени комісії з реорганізації (перетворення)

8. Прийняття відповідною радою територіальної громади рішення про створення КНП шляхом реорганізації (перетворення).

До такого рішення необхідно включити, зокрема, такі положення:

— затвердження передавального акта;

— створення КНП;

— розмір статутного капіталу КНП;

— закріплення майна на праві оперативного управління;

— затвердження статуту КНП

Одним із пунктів рішення є затвердження передавального акта, підготовленого комісією з реорганізації, радою територіальною громади — органом, який прийняв рішення про припинення ЗОЗ (бюджетної установи) (ч. 3 ст. 107 ЦКУ) та статуту КНП

9. Подання документів для державної реєстрації припинення ЗОЗ та створення КНП (ч. 1 ст. 17 Закону № 755), пакети документів подаються одночасно.

Документи для державної реєстрації припинення ЗОЗ:

— заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;

— примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта;

— довіреність інший документ, який підтверджує повноваження представника ЗОЗ подати документи на реєстрацію.

Документи для державної реєстрації новоствореного КНП:

— заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;

— заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, — на бажання заявника;

— примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення про створення ЗОЗ-підприємства;

— примірник статуту ЗОЗ-підприємства;

— довіреність, інший документ, який підтверджує повноваження представника ЗОЗ подати документи на реєстрацію;

— передавальний акт (примірник оригіналу, нотаріально засвідчена копія)

Після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами (ч. 13 ст. 17 Закону № 755)

Згідно з п.п. 5 ч. 13 ст. 17 Закону № 755 пакет документів для державної реєстрації припинення ЗОЗ та державної реєстрації новоствореного КНП подають одночасно. Разом з тим першим до Реєстру здійснюють запис про припинення ЗОЗ, а потім — про створення нового КНП.

Вимоги до оформлення документів передбачено ст. 15 Закону № 755, зокрема: статут КНП надають у письмовій формі, прошивають, пронумеровують та підписують засновники (учасники), уповноважені ними особами, при цьому справжність підписів на статуті засвідчують нотаріально

10. Унесення до Реєстру запису про проведення державної реєстрації новоствореного КНП в результаті перетворення ЗОЗ та про проведення державної реєстрації припинення ЗОЗ, а також оприлюднення державним реєстратором таких результатів

Протягом 24 годин після надходження документів, крім вихідних та святкових днів (п. 9 ч. 2 ст. 25, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 755)

Дата внесення відповідного запису до Рестру є датою державної реєстрації КНП.

У день проведення реєстраційної дії технічний адміністратор Реєстру забезпечує передачу відповідних даних до інформаційних систем Пенсійного фонду України, податкового органу та статистики (ч. 2 ст. 13 Закону № 755).

Відомості з Реєстру про державну реєстрацію створення КНП є підставою для взяття такого підприємства на облік в органах державної статистики, державної фіскальної служби та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 13 Закону № 755)

11. Відкриття рахунків в установах банків

З цього питання роз’яснення надані Казначейством у листі «Про надання інформації та копій документів» від 03.07.2018 р. № 16-08/29-10743

(див. «Про надання інформації та копій документів»)

12. Зміна статусу розпорядника бюджетних коштів на одержувача бюджетних коштів, відкриття рахунків КНП у Казначействі як одержувача

13. Внесення змін до трудових книжок працівників

Після державної реєстрації створення КНП

Вносять відповідний запис про зміну найменування ЗОЗ у зв’язку із проведенням реорганізації

Повідомлення трудового колективу про реорганізацію ЗОЗ (скорочення або переведення на іншу посаду у разі необхідності)

14. Оформлення та реєстрація права користування об’єктами нерухомості (будівлями) за КНП.

Реєстрацію проводить відповідний державний реєстратор

1,5 — 2 місяці

Після державної реєстрації КНП здійснюють переоформлення прав на будівлі та земельні ділянки

15. Оформлення та реєстрація за КНП права користування земельними ділянками (у тому числі оренди)

4 — 9 місяців

16. Подання до Міністерства охорони здоров’я заяви про переоформлення ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики

Протягом 3 місяців

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону № 222 старі ліцензії зберігають свою дію протягом 3 місяців з дня реєстрації правонаступника. За цей час необхідно отримати нові ліцензії

17. Переоформлення акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я

І ось нарешті колишній ЗОЗ має статус КНП. Що робити далі?

Відповідно до цивільного законодавства юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ст. 104 ЦКУ). Тобто саме дата внесення відповідного запису до Реєстру є датою державної реєстрації КНП.

З огляду на це, радимо після цього вирішити наступні питання:

• відкрити рахунки в установі банку;

• включити КНП в мережу як одержувача бюджетних коштів (з цього питання див. лист ДКСУ від 03.07.2018 р. № 16-08/29-10743 «Про надання інформації та копій документів»);

• відкрити рахунки як одержувача бюджетних коштів в Казначействі;

• затвердити фінансовий план КНП;

• подати до Казначейства ліквідаційний баланс, а також бюджетну та фінансову звітність (в обсязі річної);

• вирішити кадрові питання, зокрема внести зміни до трудових книжок працівників запис про зміну найменування ЗОЗ у зв’язку з проведенням реорганізації;

• розпочати готувати документи для переоформлення ліцензії на здійснення медичної практики;

• вирішити організаційні питання щодо продовження виконання договорів, укладених ЗОЗ (повідомити контрагентів про правонаступника);

• організувати процес проведення процедур закупівель (детальніше про це див. у статті «КНП є правонаступником: з’ясовуємо закупівельні нюанси»);

• переоформити право користування земельними ділянками та об’єктами нерухомості.

Важливо! Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону № 222 якщо ліцензіат припиняється в результаті злиття, приєднання чи перетворення і його правонаступник має намір провадити вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію, такий правонаступник має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з одержанням нової ліцензії на його здійснення, провадити у строк, що не перевищує 3 місяців, такий вид господарської діяльності на підставі раніше виданої ліцензії. Після закінчення цього строку правонаступник зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню.

Звісно, це не повний перелік справ, які необхідно виконати КНП.

Наприклад, для того щоб КНП розпочати повноцінно працювати, необхідно перейти з бухгалтерського обліку, запровадженого національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, на бухгалтерський облік, який застосовують підприємства. Про все це ми розповімо у наступних номерах нашої газети.

Нормативні документи та скорочення

ЦКУЦивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 2168Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 р. № 2168-VIII.

Закон № 2002Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 06.04.2017 р. № 2002-VIII.

Закон № 2801Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 р. № 2801-ХІІ.

Закон № 755Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Закон № 222 — Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII.

Закон № 2658Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Постанова № 391постанова КМУ «Про затвердження вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення» від 28.03.2018 р. № 391.

НСЗУ — Національна службі здоров’я України.

ЗОЗ — заклад охорони здоров’я.

КНП — комунальне некомерційне підприємство.

ОМС — орган місцевого самоврядування.

Реєстр — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі