Теми статей
Обрати теми

КНП: організовуємо бухоблік та визначаємо облікову політику

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Цього року частина закладів охорони здоров’я в результаті реорганізації шляхом перетворення отримала статус комунальних некомерційних підприємств. Про те, як саме відбувався такий процес перетворення, ми розповідали попередньому номері газети «Бюджетна бухгалтерія»*. Але це лише початок нелегкого шляху, який доведеться пройти бухгалтерам таких новостворених підприємств. Як завжди, ми хочемо допомогти вам упоратися з цим завданням. Що на цьому перехідному етапі необхідно зробити та взагалі з чого почати? Які документи скласти та якими нормативно-правовими актами керуватись таким підприємствам? Відповіді на всі ці запитання ви знайдете у нашому матеріалі.

* Див. матеріал «Автономізація закладів охорони здоров’я: практичні аспекти».

Як підготуватись до переходу на комерційний облік

Здається, тільки-но бухгалтери бюджетних установ більш-менш розібралися з Планом рахунків № 1203 та заповненням фінансової звітності, як їм підготували черговий «подарунок». Будь ласка, колеги, зберігаємо спокій! Новації, про які буде йти мова, поширюються не на всю бюджетну сферу! А стосуються вони (принаймні поки) лише бухгалтерів ЗОЗ, які в результаті реорганізації шляхом перетворення отримали статус КНП. Тож саме для них ми й підготували цей практичний матеріал.

Нагадаємо, що перехід таких КНП до категорії одержувачів бюджетних коштів автоматично позбавив їх статусу розпорядників таких коштів. А це означає, що положення ст. 56 БКУ, які стосуються саме бюджетних установ, тобто розпорядників бюджетних коштів, на них вже не поширюються. Як зазначало Казначейство в листі від 03.07.2018 р. № 16-08/29-10743, такі комунальні підприємства уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, отримують на їх виконання кошти бюджету, та включаються до мережі як одержувачі бюджетних коштів.

Довідка

Ст. 1 БКУ:

одержувач бюджетних коштів — суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету;

розпорядник бюджетних коштів — бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до цивільного законодавства юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про її припинення, а юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ст. 104 ЦКУ). Тобто дата внесення відповідного запису до Реєстру є датою державної реєстрації КНП. А отже, саме з цієї дати перетворений ЗОЗ повинен організувати та вести бухгалтерський облік за правилами, встановленими для звичайних підприємств, а не для бюджетних установ.

Якими нормативно-правовими актами слід керуватися?

Для початку — переглянути головний документ. Для бухгалтера — це Закон № 996. Він установлює правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухоблік та подавати фінзвітність відповідно до законодавства. Тільки радимо це зробити вже під новим кутом, так би мовити, з погляду підприємства, а не розпорядника бюджетних коштів.

Зазначимо, що замість уже добре знайомих та рідних НП(С)БО бухгалтеру доведеться працювати за іншими П(С)БО, якими підприємства керуються аж з 2000 року. Безумовно, раніше бухгалтер КНП зовсім не цікавився, чим комерційні стандарти відрізняються від НП(С)БО. До речі, відразу зазначимо, що ви приємно здивуєтесь, оскільки знайдете багато спільних правил та вимог у цих документах.

Для зручності порівняльний перелік НП(С)БО та П(С)БО наведемо в табл. 1.

Таблиця 1

НП(С)БО для бюджетних установ

П(С)БО для підприємств

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі — нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку

НП(С)БО 101 «Подання фінансової звітності»;

НП(С)БО 102 «Консолідована фінансова звітність»;

НП(С)БО 103 «Фінансова звітність за сегментами»;

НП(С)БО 105 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»;

НП(С)БО 121 «Основні засоби»;

НП(С)БО 122 «Нематеріальні активи»;

НП(С)БО 123 «Запаси»

НП(С)БО 124 «Доходи»;

НП(С)БО 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок»;

НП(С)БО 126 «Оренда»;

НП(С)БО 127 «Зменшення корисності активів»;

НП(С)БО 128 «Зобов’язання»;

НП(С)БО 129 «Інвестиційна нерухомість»;

НП(С)БО 130 «Вплив змін валютних курсів»;

НП(С)БО 132 «Виплати працівникам»;

НП(С)БО 133 «Фінансові інвестиції»;

НП(С)БО 134 «Фінансові інструменти»;

НП(С)БО 135 «Витрати»;

НП(С)БО 136 «Біологічні активи»

П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

П(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність»;

П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни

у фінансових звітах»;

П(С)БО 7 «Основні засоби»;

П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»;

П(С)БО 9 «Запаси»;

П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»;

П(С)БО 11 «Зобов’язання»

П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»;

П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»;

П(С)БО 14 «Оренда»;

П(С)БО 15 «Дохід»;

П(С)БО 16 «Витрати»;

П(С)БО 17 «Податок на прибуток»;

П(С)БО 18 «Будівельні контракти»;

П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»;

П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»;

П(С)БО 22 «Вплив інфляції»;

П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін»;

П(С)БО 24 «Прибуток на акцію»;

П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»;

П(С)БО 26 «Виплати працівникам»;

П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»;

П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів»;

П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами»;

П(С)БО 30 «Біологічні активи»;

П(С)БО 31 «Фінансові витрати»;

П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»;

П(С)БО 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»;

П(С)БО 34 «Платіж на основі акцій»

Майте на увазі: КНП необхідно користуватися далеко не всіма наведеними П(С)БО. Це пов’язано з тим, що КНП за своїм статусом є неприбутковим підприємством та має відповідну ознаку неприбутковості. При цьому серед П(С)БО є такі, що стосуються не всіх суб’єктів господарювання, а лише платників податку на прибуток.

По-друге, ще один національний документ, обов’язковий для застосування такими суб’єктами господарювання — План рахунків № 219 та Інструкція № 291. Ось тут і приготуйтесь до того, що при знайомстві з цими документами, ймовірніше за все, й виникне найбільше запитань.

Насамперед пропонуємо порівняти структуру Плану рахунків № 1203 та Плану рахунків № 219 (див. табл. 2)

Таблиця 2

План рахунків № 1203

План рахунків № 291

Клас

Назва

Клас

Назва

1

Нефінансові активи

1

Необоротні активи

2

Фінансові активи

2

Запаси

3

Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів

3

Кошти, розрахунки та інші активи

4

Розрахунки

5

Капітал та фінансовий результат

4

Власний капітал та забезпечення зобов’язань

6

Зобов’язання

5

Довгострокові зобов’язання

6

Поточні зобов’язання

7

Доходи

7

Доходи і результати діяльності

8

Витрати

8

Витрати за елементами

9

Витрати діяльності

0

Позабалансові рахунки розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів

0

Позабалансові рахунки

План рахунків № 1203 містить ідентифікаційні коди (номери), найменування синтетичних рахунків і субрахунків з використанням певної кодифікації за десятковою системою:

перша цифра балансового рахунку визначає клас рахунків;

друга цифра — номер синтетичного рахунку;

третя цифра — ідентифікатор суб’єкта держсектору

(1 — розпорядники бюджетних коштів;

2 — державні цільові фонди;

3 — державний бюджет;

4 — місцевий бюджет;

5 — рахунки в органі Казначейства); четверта цифра — номер субрахунку (окрім позабалансових рахунків класів 9 і 0).

Планом рахунків № 1203 для розпорядників бюджетних коштів передбачені рахунки, у яких третя цифра — 1

План рахунків № 291 є переліком рахунків, у якому наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку) за десятковою системою:

перша цифра балансового рахунку визначає клас рахунків;

друга цифра — номер синтетичного рахунку,

третя цифра — номер субрахунку.

Рахунки класів 0 — 7 обов’язкові для всіх підприємств.

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуть усі підприємства, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами» або в порядку, який наведено в попередньому абзаці

Сподіваємось, що перше знайомство з основними новими нормативно-правовими актами мине більш-менш успішно. Але це далеко не повний перелік документів, які необхідні бухгалтеру для організації та ведення бухобліку в КНП.

Тому варто знайти час для того, щоб переглянути ще один перелік корисних документів, з якими хочеш-не-хочеш, а слід ознайомитися та надалі постійно працювати з ними (див. табл. 3).

Таблиця 3

Для бюджетних установ

Для КНП

Закон № 996;

Положення № 88

Закон № 996;

Положення № 88

План рахунків № 1203;

Типова кореспонденція

План рахунків № 291;

Інструкція № 291;

Положення № 1213

НП(С)БО 121 «Основні засоби»;

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів в державному секторі, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11

П(С)БО 7 «Основні засоби»;

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561

НП(С)БО 122 «Нематеріальні активи»;

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів в державному секторі, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11

П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»;

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджені наказом Мінфіну від 16.11.2009 р. № 1327

НП(С)БО 123 «Запаси»;

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів в державному секторі, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11

П(С)БО 9 «Запаси»;

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2

НП(С)БО 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок»;

Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11

П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;

Методрекомендації № 635;

Положення № 1213

наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору та порядку їх складання» від 08.09.2017 р. № 755; наказ Мінфіну «Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку суб’єктів державного сектору та порядку їх складання» від 29.06.2017р. № 604

Методрекомендації № 356

Як організувати бухгалтерський облік

Після того як бухгалтер ознайомився з новими нормативно-правовими актами щодо організації та ведення бухобліку в КНП, логічно виникають запитання: як далі злагоджено працювати з цими документами та як побудувати на підприємстві систему, яка забезпечить дотримання єдиної методології ведення бухобліку?

Виявляється, на всі ці досить нелегкі запитання є відповіді. Для цього необхідно сформувати облікову політику та організувати бухоблік у КПН.

Довідка

Ст. 1 Закону № 996:

облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Хто на підприємстві відповідає за організацію бухгалтерського обліку? Перш за все керівник.

Так, згідно з п. 3 ст. 8 розд. III Закону № 996 відповідальним за організацію бухгалтерського обліку, фіксацію фактів усіх проведених господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку на підприємстві є його керівник, який здійснює керівництво відповідно до законодавства та установчих документів. Тому для того, щоб КНП могло вести бухгалтерський облік, керівник повинен утворити спеціальний структурний підрозділ — бухгалтерську службу.

Отже, хто буде займатися веденням бухгалтерського обліку в КНП, вирішено. Що далі?

Як передбачено в ч. 5 ст. 8 Закону № 996, підприємство самостійно:

• обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, установлених Законом № 996, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

• розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

• затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

• може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

З огляду на це, КПН має розробити та затвердити порядок організації та ведення бухгалтерського обліку. Зазвичай оформлюють такий документ у вигляді розпорядчого документа — наказу про організацію бухгалтерського обліку.

Впевнені, що більшість із вас і раніше складали щось схоже до такого наказу. Тому зараз якраз цей документ варто взяти за орієнтир та перенести до нового наказу ту інформацію, яка стосується організаційних моментів ведення бухгалтерського обліку.

А ось ті питання, які не мають прямого стосунку до організації та ведення обліку, а належать до облікової політики, доцільно відображати в іншому розпорядчому документі. Зазвичай його оформляють у вигляді наказу про облікову політику на підприємстві. Про те, що включити до такого наказу, ми розповімо далі (див. на с. 25).

Як скласти наказ про організацію бухгалтерського обліку?

Форму такого розпорядчого документа у нормативно-правових актах не визначено. Проте згідно з правилами діловодства, як будь-який інший організаційно-розпорядчий документ підприємства, наказ про організацію бухгалтерського обліку повинен містити такі реквізити:

• найменування підприємства;

• назву виду документа;

• дату документа;

• місце складання;

• порядковий номер документа;

• заголовок до тексту;

• текст у вигляді констатуючої (преамбули) і розпорядчої частин;

• підпис керівника.

Далі у табл. 4 розглянемо, яку інформацію може містити цей розпорядчий документ.

Таблиця 4

Інформація

Зміст інформації

1

2

Форма організації бухгалтерського обліку

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Як передбачено ч. 4 ст. 8 Закону № 996, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає одну з форм:

• введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

• користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

• ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

• самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Отже, необхідно визначити, яка форма організації бухгалтерського обліку буде тепер діяти на підприємстві. Оскільки раніше права та обов’язки головного бухгалтера та повноваження бухгалтерської служби були визначені у Типовому положенні № 59, яке не КНП не поширюється, то нині їх необхідно переглянути та затвердити нові посадові інструкції

Форма ведення бухгалтерського обліку

Раніше заклад охорони здоров’я застосовував меморіально-ордерну форму ведення бухобліку. Але тепер від неї доведеться відмовитися та застосовувати регістри бухобліку, затверджені Методрекомендаціями № 356. Перелік таких регістрів та особливості їх застосування наведено в табл. 5 на с. 13.

З огляду на це, у наказі про організацію бухобліку слід зазначати, що підприємство застосовує регістри бухгалтерського обліку, затверджені Методрекомендаціями № 356.

При автоматичному способі обробки інформації потрібно перелічити всі види програмного забезпечення, що використовуються. Якщо ж автоматизація неповна, то слід зазначити, у який спосіб обробляється інформація на тій чи іншій ділянці обліку.

Також при автоматичному веденні обліку є сенс визначити періодичність виведення облікових регістрів на паперові носії. Причому цей строк може відрізнятися залежно від видів регістрів

Перелік посадових осіб, які мають право підписувати документи, бюджетну і фінансову звітність

Зазвичай перелік таких осіб оформлюють як додаток до наказу про організацію бухобліку. Його необхідно довести до відома всіх зацікавлених підрозділів підприємства. Зазначені в переліку особи несуть відповідальність за достовірність підписаних ними документів, а також за їх своєчасне складання та передання для обробки згідно з графіком документообігу

Відповідальність посадових осіб за організацію і ведення бухгалтерського обліку

При визначенні обов’язків і прав бухгалтера (головного бухгалтера) підприємства слід керуватися нормами Закону № 996 і Довідника № 336.

Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону № 996 головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухобліку:

• забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання в установлені строки фінансової звітності;

• організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

• бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, розкрадання та псування активів підприємства;

• забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Щодо інших осіб бухгалтерської служби, то відповідальність за операції, які знаходяться в їх веденні, встановлюється посадовими інструкціями (розробляються персонально за кожною посадою виходячи зі штатної структури і розподілу обов’язків усередині бухгалтерської служби), розробленими згідно з чинним законодавством і доведеними до працівника під розпис (під час прийняття на роботу або при внесенні змін до таких документів).

У свою чергу, керівник підприємства зобов’язаний (ч. 6 ст. 8 Закону № 996):

• створити необхідні умови для правильного ведення обліку;

• забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухобліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та надання первинних документів.

Перелічені в Законі № 996 обов’язки та права бухгалтера мають загальний характер. Тому повний перелік посадових обов’язків з урахуванням конкретних завдань, функцій, прав, відповідальності працівника та особливостей штатного розпису підприємства визначають у посадовій інструкції, розробленій на підставі Довідника № 336

Правила документообігу

Підприємство самостійно затверджує правила документообігу (ч. 5 ст. 8 Закону № 996).

Рух первинних документів з моменту їх створення до передання на зберігання визначає графік документообігу. Цей документ не має типової форми, його можна навести у додатку до наказу.

Кожне підприємство розробляє його з урахуванням особливостей своєї діяльності. При цьому потрібно передбачити оптимальну кількість підрозділів і виконавців,через яких проходить кожен первинний документ, а також мінімальний строк його перебування в підрозділі.

При складанні графіка документообігу перш за все необхідно визначити:

• перелік документів, які підприємство створює або отримує від інших організацій;

• список відповідальних осіб, які допускаються до складання певних документів, їх обробки, контролю за правильністю та своєчасністю їх оформлення;

• схеми взаємодії між підрозділами підприємства (виконавцями);

• порядок проходження кожної форми документа від одного виконавця (або підрозділу) до іншого;

• строки складання та обробки документів з урахуванням строків подання облікової інформації кінцевому споживачу

Первинні документи, які фіксують факт здійснення операції і складаються під час її проведення, що оформляються згідно з вимогами Положення № 88, повинні передаватися до бухгалтерської служби відповідно до строків, які встановлені графіком. Строки розробки, контролю і передачі документів, зазначені у графіку документообігу, є обов’язковими для всіх посадових осіб підприємства.

Виписки з графіка документообігу доводять під розпис до всіх посадових осіб підприємства, яких він стосується.

Варіант оформлення графіка документообігу можна переглянути в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 8/1, с. 27

Застосування Плану рахунків

Всі підприємства (крім бюджетних установ) застосовують План рахунків № 291 та Інструкцію № 291.

Зазначимо, що підприємство може розробити на підставі Плану рахунків № 219 Робочий план рахунків. Такий документ підприємства розробляли й раніше, керуючись Планом рахунків № 1203.

Увага: до Робочого плану слід включати тільки ті субрахунки, які підприємство дійсно використовує у своїй діяльності.

Інструкція № 291 дозволяє підприємствам уводити нові субрахунки (рахунки другого, третього порядків) виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та обліку. При цьому повинні зберігатися коди (номери) субрахунків, наведених у зазначеній Інструкції. Наприклад, підприємство може ввести додаткові субрахунки для обліку транспортно-заготівельних витрат до рахунків обліку запасів.

Саме в Робочому плані рахунків відображають введення нових субрахунків при збереженні кодів субрахунків, наведених у Плані рахунків. Як правило, Робочий план рахунків наводять у додатку до наказу про організацію бухгалтерського обліку

Особливості відображення в обліку окремих операції

Окремо в наказі слід зазначити про застосування рахунків класу 8 «Витрати за елементами» і рахунків класу 9 «Витрати діяльності» Плану рахунків.

КНП вирішує самостійно, як вести облік витрат:

1) або застосовувати рахунки тільки класу 9;

2) або застосовувати одночасно рахунки класів 8 та 9

Доцільно визначити особливості обліку коштів цільового фінансування та цільових надходжень, які отримує КНП. Мова йде про кошти, які підприємства обліковують на рахунку 48 (наприклад, субвенції, інші надходження з бюджету, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо). Зокрема, передбачити, які субрахунки використовує підприємство для обліку зазначених коштів, а також регістри аналітичного обліку

Слід визначити особливості обліку окремих видів матеріальних цінностей, що мають свою специфіку для КНП (наприклад, медичних препаратів, реактивів, малоцінного медичного інвентарю, паливно-мастильних матеріалів тощо).

У такому випадку зазначають нормативно-правові акти, на підставі яких здійснюються операції з такими матеріальними цінностями, а також зазначають внутрішні документи, на підставі яких підприємство здійснює такі операції

Варто визначити особливості відображення окремих операцій в обліку.

Наприклад, за службовими відрядженнями і службовими поїздками в межах місця розташування підприємства, порядок компенсації за проїзд у службових цілях тощо.

Якщо для забезпечення працівників підприємства, які відповідно до посадових обов’язків виконують роботи, пов’язані зі службовими поїздками в міському транспорті загального користування, придбаваються електронні картки для проїзду або відшкодовуються понесені витрати на проїзд, складають список таких працівників.

У такому разі затверджують:

• список працівників, яким відшкодовують витрати на проїзд (наводять у додатку до наказу, а також можуть визначатися додатково наказом керівника);

• форму маршрутного листа;

• Журнал реєстрації маршрутних листів.

Зазначені документи доцільно навести в додатку до наказу про організацію бухобліку

Якщо на балансі КНП є транспортні засоби, необхідно зазначити, що нормативи витрачання пального для транспортних засобів установлено відповідно до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43.

Не забудьте додати: облік пробігу та контроль за використанням паливно-мастильних матеріалів, списанням шин та періодичність проведення технічного обслуговування й ремонт службових автомобілів здійснюють на підставі даних подорожніх листів (слід навести форму цього документа в додатку до наказу)

Підприємства, які отримують готівку до каси, зазначають установлений ліміт каси на виконання Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Також у додатку до наказу можна навести порядок розрахунку ліміту залишку грошових коштів у касі та порядок оприбуткування готівки або ж встановити це окремим наказом

Порядок і строки проведення інвентаризації

У наказі можуть бути визначені порядок і випадки, коли проведення інвентаризації активів та зобов’язань є обов’язковим, порядок оформлення її результатів.

Для цього КНП може розробити окреме Положення про проведення інвентаризації, яке ввести в дію наказом керівника, або ж зробити посилання на Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Також варто зазначити, які типові форми застосовує підприємство для відображення результатів інвентаризації.

Раніше заклад охорони здоров’я у цьому питанні керувався наказом Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 р. № 572.

Цим наказом КНП може продовжувати керуватися й надалі. Річ у тому, що затверджені цим наказом типові форми можуть застосовуватися юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності

Форми робочих документів, відмінних від типових, а також розроблені самостійно

Наводять форми документів, які розроблені самостійно і будуть використані при відображенні господарських операцій (зразки таких форм додають до наказу).

Такими документами можуть бути: відомості обліку строків експлуатації основних засобів протягом звітного періоду, маршрутні листи, подорожні листи, посвідчення про відрядження, відомості для обліку періодів перебування основних засобів на складі, в ремонті тощо.

Увага: якщо підприємство вирішить застосовувати форми документів, які наведені в проектах відповідних нормативно-правових актів до офіційного затвердження їх наказами і набуття ними чинності, то такі форми також слід зазначити в цьому розділі наказу

Строк дії наказу та внесення змін

Наказ можна видавати щорічно, а також протягом року вносити до нього необхідні зміни та доповнення, наводити в новій редакції окремі пункти та додатки виходячи з особливостей діяльності підприємства. При цьому слід урахувати, що такі зміни не повинні зачіпати елементів облікової політики, які визначені в наказі про облікову політику.

Наказ затверджує керівник підприємства, він є внутрішнім документом. Органу управління наказ може бути наданий тільки на його вимогу. При цьому цей наказ не вимагає узгодження з таким органом

Додатки до наказу:

Робочий План рахунків

Робоча кореспонденція субрахунків

Графік документообігу

Перелік посадових осіб, яким дозволено одержувати та видавати товарно-матеріальні цінності (майно), у тому числі грошові кошти, грошові документи та бланки суворої звітності, які несуть повну матеріальну відповідальність за такі дії згідно з укладеними договорами, відповідно до посадових інструкцій та чинного законодавства України

Посвідчення про відрядження

Кошторис витрат на відрядження працівника (Довідка-розрахунок на виданий аванс)

Порядок компенсації витрат на проїзд у службових цілях

Маршрутний лист

Журнал реєстрації маршрутних листів

Довіреність

Подорожній лист службового автомобіля тощо

Таблиця 5

Регістри бухгалтерського обліку

Номери

Найменування та призначення регістрів

Журналів

Відомостей

1

2

3

4

Облік грошових коштів та грошових документів

1

Журнал 1 за кредитом рахунків:

30 «Каса»

31 «Рахунки в банках»

33 «Інші кошти»

Записи здійснюють на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 — 3 дні.

Цей Журнал і відомості до нього також використовують для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, які заповнюють у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведуть Журнал 1 і відомості до нього, які позначають назвою валюти, в якій вони заповнені.

Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводять у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.

Майте на увазі: залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця визначають як різницю між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць. При цьому сальдо рахунків перевіряють з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо)

1.1

Відомість за дебетом рахунку 30 «Каса»

1.2

Відомість за дебетом рахунку 31 «Рахунки в банках»

1.3

Відомість за дебетом рахунку 33 «Інші кошти»

Облік довгострокових та короткострокових позик

2

Журнал 2 за кредитом рахунків:

50 «Довгострокові позики»

60 «Короткострокові позики»

Записи здійснюються на підставі виписок банку і доданих до них документів та інших документів, що засвідчують рух залучених позикових коштів

Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов’язань

3

В розділі I Журналу ведуть облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів за кредитом рахунків:

Записи в цьому Журналі здійснюються на підставі підсумкових даних відомостей 3.1 — 3.6 та первинних документів

16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»

34 «Короткострокові векселі одержані»

36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

38 «Резерв сумнівних боргів»

51 «Довгострокові векселі видані»

62 «Короткострокові векселі видані»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

В розділі II Журналу ведуть облік

відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань, довгострокових зобов’язань, зобов’язань за податками і платежами, дивідендами та доходами майбутніх періодів за кредитом рахунків:

17 «Відстрочені податкові активи»

52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»

53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»

54 «Відстрочені податкові зобов’язання»

55 «Інші довгострокові зобов’язання»

61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

67 «Розрахунки з учасниками»

69 «Доходи майбутніх періодів»

3.1

Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Призначена для аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, що відображають на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», крім заборгованості, яка забезпечена векселем

3.2

Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами

Призначена для аналітичного обліку поточної дебіторської заборгованості (з підзвітними особами, за авансами виданими, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями).

У Відомості 3.2 для обліку розрахунків за кожним дебітором відводять необхідну кількість рядків.

Майте на увазі: сальдо визначають за кожним дебітором, а також переносять його в графи 5 і 6 цієї Відомості на наступний місяць

3.3

Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

Призначена для аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, що відображають на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Протягом місяця записи у Відомості здійснюються в міру визнання зобов’язання за матеріальні цінності, нематеріальні активи, роботи і послуги та проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками на підставі первинних облікових документів (товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актів приймання матеріалів, робіт, послуг, прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку тощо).

За кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображають заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо.

Майте на увазі: сальдо на кінець місяця визначають за кожним постачальником та підрядником і переносять в графу 6 Відомості на наступний місяць

3.4

Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів

Призначена для аналітичного обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена одержаними векселями, а також для розрахунків за зобов’язаннями постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі (рахунки 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 34 «Короткострокові векселі одержані», 51 «Довгострокові векселі видані», 62 «Короткострокові векселі видані»)

3.5

Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями

Застосовують для аналітичного обліку внутрішніх, внутрішньогосподарських розрахунків, розрахунків за нарахованими відсотками, за авансами одержаними та за іншими операціями, що відображають на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями»

3.6

Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом

Призначена для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, фінансові санкції, що перераховують в дохід бюджету.

У Відомості за кожним видом податків і платежів щомісяця відображають нараховані та належні до відшкодування з бюджету суми податків і платежів, їх сплату, списання тощо. Майте на увазі: сальдо на кінець місяця визначають окремо за кожним видом податків і платежів

Облік необоротних активів та фінансових інвестицій

4

В розділі I Журналу ведуть облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів за кредитом рахунків:

10 «Основні засоби»

11 «Інші необоротні матеріальні активи»

12 «Нематеріальні активи»

13 «Знос необоротних активів»

19 «Негативний гудвіл»

Записи в Журналі 4 ведуть на підставі первинних та зведених облікових документів (акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акта списання, розрахунку амортизації тощо).

У графах 3, 4 і 5 розділу I цього Журналу відображають вибуття відповідно основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів внаслідок їх продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від їх використання або невідповідності критеріям визнання активом, а також суму уцінки, яку відображають за кредитом відповідних рахунків бухгалтерського обліку необоротних активів.

У графі 6 розділу I Журналу відображають суму нарахованої амортизації та суму збільшення зносу необоротних активів внаслідок їх дооцінки та зменшення їх корисності

В розділі II Журналу ведуть облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів за кредитом рахунків:

14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції»

18 «Інші необоротні активи»

35 «Поточні фінансові інвестиції»

У розділі II Журналу 4 відображають капітальні інвестиції (введення в дію необоротних активів, вибуття внаслідок продажу, уцінка тощо), інші необоротні активи та фінансові інвестиції (їх погашення, списання тощо)

4.1

Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій ведуть за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції»

Призначена для аналітичного обліку капітальних інвестицій в розрізі витрат капітального характеру (будівельні, монтажні, проектні роботи, вартість придбаного устаткування, що потребує і не потребує монтажу, витрати на придбання (виготовлення, спорудження) інших необоротних матеріальних (спеціальних інструментів, інвентарної тари, тимчасових нетитульних споруд, предметів прокату, бібліотечних фондів) і нематеріальних активів (фінансова оренда), а також з поділом інвестицій у капітальне будівництво, що виконані підрядним і господарським способом.

Також у цій Відомості відображають витрати на проведення модернізації, модифікації, дообладнання (субрахунок 152), реконструкції, добудови (субрахунок 151) об’єкта, що приводить до збільшення первісно очікуваних від його використання майбутніх економічних вигод

4.2

Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій

Узагальнюють аналітичні дані про фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, в спільну діяльність, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, а також еквівалентів грошових коштів, інших інвестицій. Для довгострокових і короткострокових фінансових інвестицій ведуть окремі відомості

4.3

Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів

Ведуть аналітичний облік нематеріальних активів. Записи здійснюють помісячно на підставі первинних облікових документів позиційним способом про придбані, отримані, створені нематеріальні активи, про переоцінку, зменшення і відновлення корисності нематеріальних активів, а також про їх вибуття.

В окремих графах відображають інформацію про первісну вартість, термін корисного використання, суму амортизації.

На кінець кожного місяця визначають сальдо вартості нематеріальних активів

Облік витрат

5, 5А

У розділі I Журналу ведуть облік за кредитом рахунків

90 «Собівартість реалізації»

92 «Адміністративні витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «Інші витрати операційної діяльності»

95 «Фінансові витрати»

Призначений для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку запасів, розрахунків з оплати праці, відрахувань на соціальні заходи.

В обох варіантах Журналу є однаковими за змістом і порядком заповнення розділи I (з кредиту рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98 в дебет відповідних рахунків), II «Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати» та IV «Аналітичні дані до рахунку 28 «Товари».

Розділ I Журналу 5 і Журналу 5А заповнюють після складання розділів II і III (або III А) цих журналів, окремі дані до яких переносяться із складених журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з розділу III Б Журналу 5А).

96 «Втрати від участі в капіталі»

97 «Інші витрати»

98 «Податок на прибуток»

Усі витрати підприємства в цілому, незалежно від того, на яких синтетичних рахунках їх обліковують, відображають (збирають в розрізі кореспондуючих рахунків) в одному регістрі. В цьому Журналі забезпечується узагальнення всіх витрат на виробництво за елементами і статтями витрат. Для цього з графи «Усього» журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 до Журналу 5 переносять дані про витрати підприємства, які за побудовою журналів відображені у відповідних регістрах

В розділі II Журналу ведуть облік за кредитом рахунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6

В розділі III Журналу 5 ведуть облік за кредитом рахунків:

20 «Виробничі запаси»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

23 «Виробництво»

24 «Брак у виробництві»

25 «Напівфабрикати»

26 « Готова продукція»

28 «Товари»

39 «Витрати майбутніх періодів»

65 «Розрахунки за страхування»

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

91 «Загальновиробничі витрати»

Підприємства, які не застосовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами», у складі Журналу 5 ведуть розділ III «Витрати діяльності»

В розділі III А Журналу 5А ведуть облік за кредитом рахунків:

20 «Виробничі запаси»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

23 «Виробництво»

24 «Брак у виробництві»

25 «Напівфабрикати»

26 « Готова продукція»

28 «Товари»

39 «Витрати майбутніх періодів»

65 «Розрахунки за страхування»

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

80 «Матеріальні витрати»

81 «Витрати на оплату праці»

82 «Відрахування на соціальні заходи»

83 «Амортизація»

84 «Інші операційні витрати»

Підприємства, які застосовують одночасно рахунки класу 8 «Витрати за елементами» і класу 9 «Витрати діяльності» у складі Журналу 5А, ведуть розділи III А «Витрати діяльності» і III Б «Витрати за елементами»

В розділі III Б Журналу 5А ведуть облік за кредитом рахунків:

20 «Виробничі запаси»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

39 «Витрати майбутніх періодів»

65 «Розрахунки за страхування»

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

Розділ IV Журналу 5 і Журналу 5А. Аналітичні дані до рахунку 28 «Товари»

У цьому розділі узагальнюють аналітичні дані про операції з товарами і торговою націнкою

5.1

Відомість аналітичного обліку запасів

Застосовують для обліку виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат).

У Відомості визначають суму і рівень транспортно-заготівельних витрат (відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактичну собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо підприємство застосовує метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.

Записи здійснюють на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб (складів, цехів, дільниць) виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за більш короткий проміжок часу — декада тощо)

Облік доходів і результатів діяльності

6

В Журналі узагальнюють дані за кредитом рахунків:

70 «Доходи від реалізації»

71 «Інший операційний дохід»

Призначений для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій

72 «Дохід від участі в капіталі»

73 «Інші фінансові доходи»

74 «Інші доходи»

75 «Надзвичайні доходи»

76 «Страхові платежі»

79 «Фінансові результати»

Розділ II «Аналітичні дані про доходи»

Накопичують дані про окремі складові доходів підприємства (інші операційні доходи, доходи від участі в капіталі за фінансовими інвестиціями, інші фінансові доходи та інші доходи)

Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань

7

В Журналі узагальнюють дані за кредитом рахунків:

40 «Статутний капітал»

41 «Пайовий капітал»

42 «Додатковий капітал»

43 «Резервний капітал»

44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

45 «Вилучений капітал»

46 «Неоплачений капітал»

47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

49 «Страхові резерви»

Відображають операції про зміни у складі власного капіталу підприємства, про нарахування, одержання і витрачання забезпечень, майбутніх витрат і платежів і коштів цільового призначення

7.1

Відомість аналітичних даних рахунку 42 «Додатковий капітал»

Призначені для накопичення аналітичних даних щодо додаткового капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх витрат і платежів за період з початку поточного року

7.2

Відомість аналітичних даних рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

7.3

Відомість аналітичних даних рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

8

Відомість позабалансового обліку

Аналітичний облік в розрізі об’єктів позабалансового обліку

Головна книга

Використовують для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги переносять із журналів підсумки оборотів за кредитом рахунків.

Зверніть увагу: сама форма Головної книги дещо відрізняється від Книги «Журнал-головна», затвердженої наказом № 755.

Так, у Головній книзі відображають: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів.

Книгу ведуть протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у книзі відводять окрему сторінку.

За загальним правилом перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні

Реєстр депонованої заробітної плати

Призначення та порядок заповнення такого Реестру аналогічні Книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати і стипендій (реєстр депонованих сум), затвердженій наказом № 755

Бухгалтерська довідка

Зазвичай застосовують для виправлення помилок, які були допущені в облікових регістрах у минулих звітних періодах. Порядок виправлення помилок врегульовано Положенням № 88.

Також її можна використовувати для:

• нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів — сам розрахунок амортизації в цій ситуації можна здійснити у відповідній відомості, яку потім додати як підставу до бухдовідки;

• розрахунок сум доходів і витрат майбутніх періодів, що підлягають уключенню до складу доходів і витрат поточного звітного періоду;

• нарахування сум податків і зборів — підставою будуть податкові декларації (розрахунки) з податків/зборів, що сплачує підприємство;

• розрахунок пені та штрафів за порушення господарських договорів, а також невиконання норм чинного законодавства;

• визнання курсових різниць — до бухдовідки можна додати складені відомості, де буде проведено сам розрахунок;

• розподіл транспортно-заготівельних витрат (згідно з відомістю, що додається, з розрахунком);

• нарахування сум забезпечень майбутніх витрат і платежів;

• розрахунок розподілу постійних загальновиробничих витрат (з доданням окремої відомості розподілу);

• розрахунок розподілу змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат на кожен об’єкт витрат (згідно з відомостями розподілу, що додаються)

Як скласти наказ про облікову політику

Для того щоб сформувати власну облікову політику, КНП має обирати такі принципи, методи та процедури обліку, щоб достовірно відобразити фінансовий стан, результати своєї господарської діяльності і рух грошових коштів, а також забезпечити порівнянність фінансових звітів (пп. 1 — 5 розд. III НП(С)БО 1). Тобто головне призначення облікової політики полягає у виборі найбільш вигідних для кожного конкретного підприємства методів обліку, що дозволяють на їх основі скласти якісну, достовірну та зрозумілу для користувачів фінансову звітність.

Безумовно, кожному підприємству слід враховувати організаційно-правову форму, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги надання послуг та інші специфічні ознаки діяльності конкретного підприємства.

Основний документ, який допомагає бухгалтеру підприємства впоратися з цим завданням, — Методрекомендації № 635. Крім того, підприємства державного та комунального секторів економіки формують облікову політику з урахуванням вимог Положення № 1213. Тож тільки після того, як бухгалтер більш-менш ознайомився з цими документами, варто переходити до складання проекту такого розпорядчого документа.

А ось новоствореним підприємствам Мінфін радить формувати облікову політику до початку здійснення своєї діяльності. Тоді й перша господарська операція буде здійснена вже після затвердження облікової політики та з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів.

Звичайно, це, так би мовити, ідеальний варіант, який бухгалтеру новоствореного КПН досить складно реалізувати на практиці. Тому далі спробуємо вам допомогти якомога швидше впоратись з цим завданням на відмінно та не проґавити важливі нюанси діяльності підприємств.

Майте на увазі, що формування облікової політики підприємства за конкретним напрямом (питанням) якраз і полягає у виборі одного варіанта з декількох — альтернативних, установлених П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку. Про це зазначено в п. 1 розд. II Положення № 1213 і п. 1.3 Методрекомендацій № 635 (ср. ).

Тому з усіх допустимих варіантів слід обрати той, який якнайповніше відображає специфіку господарської діяльності КПН. При розробці власної облікової політики, розглядаючи всі теоретично можливі варіанти, до наказу (розпорядження) про облікову політику необхідно заносити тільки ті з них, якими підприємство керуватиметься у своїй повсякденній діяльності бо планує скористатися в найближчий час.

При цьому таку роботу доцільно організувати таким чином:

1. Ознайомитись з П(С)БО та методрекомендаціями до них.

2. За наявності раніше діючого наказу (Положення) про облікову політику після проведеного аналізу П(С)БО та порівняння їх з НП(С)БО оцінити відповідність змісту цього документа встановленим нормативним і розпорядчим документам і наявність підстав для внесення змін до облікової політики.

3. Визначити об’єкти обліку, за якими підприємство може провести вибір оцінки відповідно до своєї специфіки.

4. Подати керівнику проект наказу (Положення) на розгляд і затвердження. При відображенні в обліковій політиці облікових оцінок, за встановленням яких відсутні галузеві методрекомендації і єдині підходи власника або уповноваженого їм органу, керівник повинен отримати від головного бухгалтера професійний висновок про законність установлення й обґрунтованість застосування таких облікових оцінок.

5. Керівник затверджує проект наказу, який після цього вважається офіційним документом і доводиться під підпис до відома всіх керівників структурних підрозділів, працівників бухгалтерської (фінансово-економічної) служби, матеріально відповідальних осіб.

6. Затверджений наказ офіційно надсилають власнику або уповноваженому ним органу для узгодження (офіційне відправлення на узгодження для контролюючих органів свідчитиме при перевірках контролюючими органами про те, що керівник виконує свої функції).

Отже, на які моменти варто зараз звернути увагу бухгалтеру КНП на етапі формування облікової політики, покажемо в таблиці 6.

Таблиця 6

Елементи облікової політики

Зміст елементів

Підстава

1

2

3

Загальні моменти

Суттєвість інформації

Підприємство установлює самостійно, якщо інше не передбачено П(С)БО

П. 3 розд. І П(С)БО 1

Суттєва інформація — інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними П(С)БО і керівництвом підприємства (п. 3 розд. I НП(С)БО 1).

Але пам’ятайте: керівництвом підприємства кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності можуть бути визначені (виходячи з потреб користувачів такої інформації) тільки в тому випадку, якщо ці критерії не встановлено П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами. Про це йде мова у п. 2.20 Методрекомендацій № 635 і листі Мінфіну від 27.08.2013 р. № 31-08410-07-10/25152

Основні засоби

Методи амортизації ОЗ

Амортизація ОЗ може нараховуватися із застосуванням таких методів:

• прямолінійного;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивного;

• виробничого

П. 26 П(С)БО 7

Отже, на відміну від діючих правил нарахування амортизації, передбачених НП(С)БО 121, наразі підприємство має вибрати один із зазначених варіантів.

Відповідно до п. 28 П(С)БО 7 підприємство самостійно обирає метод амортизації ОЗ з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Якщо умови отримання майбутніх економічних вигод від використання ОЗ виявити неможливо, застосовують прямолінійний метод нарахування амортизації.

При цьому метод амортизації об’єкта ОЗ може бути переглянуто у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Зверніть увагу: підприємства нараховують амортизацію щомісячно

Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів

Амортизацію інших необоротних матеріальних активів нараховують за прямолінійним або виробничим методом. Амортизацію МНМА і бібліотечних фондів нараховують за методом «50 % х 50 %» або «100 %»

П. 27 П(С)БО 7

Зауважимо, що так звані методи амортизації «50 % х 50 %» або «100 %» застосовуються лише щодо МНМА, які підприємства обліковують на однойменному субрахунку 112, і бібліотечних фондів, облік яких ведеться на субрахунку 111, поряд із прямолінійним та виробничим методами амортизації. За всіма іншими об’єктами, що входять до складу класифікаційної групи основних засобів «Інші необоротні матеріальні активи», амортизація нараховується з використанням виключно прямолінійного і виробничого методів.

При цьому, згідно з п. 28 П(С)БО 7 метод амортизації підприємство обирає самостійно (з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання) і переглядає в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання

Методи амортизації нематеріальних активів

Амортизацію можуть нараховувати із застосуванням таких методів:

• прямолінійного;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивного;

• виробничого.

При виборі методу амортизації нематеріального активу враховуються умови отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизацію нараховують із застосуванням прямолінійного методу.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів

П. 27 П(С)БО 8

Вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА

Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Стандартом вони не регламентовані й установлюються підприємством самостійно

П.п. 5.2 П(С)БО 7

Оскільки підприємства й раніше застосовували вартісний критерій для МНМА — вартість до 6000 грн. без ПДВ, то й нині такий критерій доцільно залишити без змін.

Зверніть увагу: вартісний критерій установлюють виключно для МНМА, тобто для об’єктів, що обліковуються на однойменному субрахунку 112. Його не використовують щодо бібліотечних фондів, тимчасових нетитульних споруд, інвентарної тари, предметів прокату тощо.

Зауважимо: у п. 2.6 Методрекомендацій № 635 і листі від 14.05.2012 р. № 31-08410-07-25/12004 Мінфін вказав на те, що зміна вартісного критерію для малоцінних необоротних матеріальних активів вважається зміною облікової оцінки, а не облікової політики. У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не здійснюють

Строк корисного використання ОЗ

Підприємство встановлює самостійно (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс)

П. 23 П(С)БО 7

Раніше ЗОЗ для визначення таких строків користувався Типовими строками корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору, наведених у додатку 1 до Методрекомендацій № 11. Для підприємств такі строки не визначено П(С)БО 7. Тому КНП потрібно переглянути «старі» строки і вирішити, чи продовжують вони ними керуватися

Підходи до переоцінки необоротних активів

Підприємство проводить переоцінку за самостійним рішенням

П. 16 П(С)БО 7,

п. 19 П(С)БО 8

Знайте: підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта ОЗ на ту ж дату переоцінюють усі об’єкти групи, до якої належить цей об’єкт.

Зверніть увагу: не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється із застосуванням методів, установлених у другому реченні п. 27 П(С)БО 7 («50 % х 50 %» або «100 %»).

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта активів слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Надалі об’єкти, які були переоцінені, переоцінюються з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої.

Отже, як і раніше, проведення переоцінки — справа добровільна. Проводити чи не проводити її — підприємство вирішує самостійно. Нагадаємо, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ переоцінка ОЗ є одним з випадків обов’язкового проведення експертної оцінки

Визначення ліквідаційної вартості активів

Ані у Методрекомендаціях № 635, ані у П(С)БО 7 це не є обов’язковим елементом облікової політики

Разом з тим, для об’єктів основних засобів з нульовою залишковою вартістю, які продовжують використовуватися, п. 17 П (С) БО 7 зобов’язує визначати ліквідаційну вартість.

Тому підприємству, як і раніше, доцільно передбачити в розпорядчому документі порядок встановлення ліквідаційної вартості активів (періоди, розмір, тощо)

Критерії розмежування об’єктів операційної та інвестиційної нерухомості

У разі наявності ознак, за яких об’єкт ОЗ може бути віднесений і до операційної, і до інвестиційної нерухомості, підприємство самостійно розробляє критерії для їх розмежування

П. 6 П(С)БО 32

Якщо раніше такі критерії були розроблено, то підприємство може їх використовувати й надалі

Дата первісного визнання необоротних активів і групи вибуття як утримуваних для продажу

Такою датою може бути:

1) дата, коли щодо активів та групи вибуття виконуються такі умови:

• економічні вигоди передбачається отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

• вони готові до продажу в їх нинішньому стані;

• їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх утримуваними для продажу;

• умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

• здійснення їх продажу має високу ймовірність;

2) дата оприбутковування активів, придбаних у цілях продажу

П. 3 розд. II П(С)БО 27

Запаси

Визначення одиниці аналітичного обліку запасів

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є:

• найменування;

• однорідна група (вид)

П. 7 П(С)БО 9

В обліковій політиці доцільно наводити класифікацію (перелік груп і підгруп) виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються підприємством, а в додатку до наказу — типову номенклатуру запасів, характерну для підприємства, щоб забезпечити єдиний методологічний підхід при веденні їх аналітичного і синтетичного обліку

Порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку їх обліку

Транспортно-заготівельні витрати можна:

• включати безпосередньо до первісної вартості придбаних запасів (спосіб прямого обліку);

• обліковувати на окремому субрахунку зі списанням при вибутті запасів із застосуванням середнього відсотка

П. 9 П(С)БО 9

Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до П(С)БО 9

Методи оцінки вибуття запасів

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним із таких методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО);

• нормативних витрат;

• ціни продажу

П. 16 П(С)БО 9

Якщо раніше ЗОЗ міг обрати лише один із 3 методів оцінки, то нині, вже як підприємство, — один з 5 методів.

При цьому пам’ятайте, що для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів (п. 16 П(С)БО 9)

Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів

Визначати середньозважену собівартість одиниці запасів можливо:

• за звітний місяць;

• на дату операції

Пп. 18 і 19 П(С)БО 9

Така періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів і раніше була передбачена для ЗОЗ в НП(С)БО 123

Витрати

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат стандартом не регламентовано. Їх підприємство встановлює самостійно.

Загальновиробничі витрати розподіляють з використанням бази розподілу, якою можуть бути:

• години праці;

• заробітна плата;

• обсяг діяльності (наданих послуг);

• прямі витрати тощо.

З урахуванням своєї діяльності підприємство самостійно визначає для себе базу розподілу

П. 16 П(С)БО 16

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням обраної бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. А ось постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням тієї ж бази розподілу, але при нормальній потужності. При цьому загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. Приклад такого розподілу наведено в додатку 1 до П(С)БО 16

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)

Стандартом не регламентовані, підприємство визначає самостійно

П. 11 П(С)БО 16

У цьому питанні підприємству доцільно скористатися методичними рекомендаціями щодо формування собівартості надання послуг

Доходи

Порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться шляхом:

• вивчення виконаної роботи;

• визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

• визначення питомої ваги витрат, які понесе підприємство у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат

П. 11 П(С)БО 15

Наведені методи необхідні для визначення доходу від виконання робіт і надання послуг, який визнається виходячи зі ступеня завершеності робіт. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю ж дату

Визнання доходу від цільового фінансування

Про цей елемент облікової політики ані в Методрекомендаціях № 635, ані в Положенні № 1213 не згадується. Але для КНП цільове фінансування є одним із основних джерел доходів.

Загальні правила визнання доходів у вигляді цільового фінансування такі:

• цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане, та підприємство виконає умови щодо такого фінансування;

• отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування;

• цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів;

• цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу

Пп. 16—19 П(С)БО 15

Дебіторська заборгованість

Метод обчислення резерву сумнівних боргів

(за необхідності — спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності)

Величину резерву сумнівних боргів визначають за допомогою одного з методів:

1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості (прямий метод);

2) застосування коефіцієнта сумнівності (розрахунковий метод).

При виборі другого методу коефіцієнт сумнівності може розраховуватися шляхом:

• визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

• класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

• визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років

П. 8 П(С)БО 10

Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів

Забезпечення створюють для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:

• оплату відпусток працівникам підприємства;

• додаткове пенсійне забезпечення;

• виконання гарантійних зобов’язань;

• реструктуризацію, виконання зобов’язань у разі припинення діяльності;

• виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами;

• передбачену законодавством рекультивацію (відновлення) порушених земель тощо

П. 13 П(С)БО 11

Зверніть увагу: на необхідність створювати забезпечення на оплату відпусток працівникам підприємства прямо вказують п. 7 П(С)БО 26 і лист Мінфіну від 09.06.2006 р. № 31-34000-20-25/12321. Щодо інших забезпечень підприємству потрібно прийняти рішення, які з них створювати, і зазначити, як визначатиметься їх величина. При цьому пам’ятайте: заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства (п. 14 П(С)БО 11)

Виплати з прибутку

Порядок виплат, які здійснюються за рахунок прибутку

Підприємство має визначити порядок виплат, які здійснюються за рахунок прибутку (у тому числі визначають їх вичерпний склад)

П. 2.12 Методрекомендацій № 635

Підприємства державного, комунального секторів економіки ведуть облік розподілу прибутку (доходу) відповідно до фінансового плану. Розподіл коштів відображають у порядку, наведеному у розд. IV Положення № 1213.

Усі інші виплати працівникам, які не визначені установчими і розпорядчими документами підприємства як такі, що виплачуються за рахунок прибутку, обліковують відповідно до П(С)БО 26 та включають до складу витрат підприємства

Валюта

Порядок визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату здійснення господарської операції

Курсові різниці на дату здійснення господарської операції визначають за одним із методів:

• у межах здійсненої операції;

• за всією монетарною статтею

П. 8 П(С)БО 21

Цей елемент облікової політики стосується тих підприємств, які мають справу з іноземною валютою

Звичайно, наведений перелік елементів облікової політики не є вичерпним, скоріше за все, він є орієнтовним. І якщо бухгалтер включить до наказу про облікову політику які-небудь інші питання, які враховують специфіку діяльності КНП, жодних негативних наслідків для підприємства це, безумовно, не матиме. А ось чого точно робити не потрібно — так це записувати в зазначеному документі норми, що суперечать П(С)БО.

Розуміємо, для того щоб ознайомитися та більш-менш опрацювати нові нормативно-правові акти, бухгалтеру КНП потрібно немало часу, якого ніколи не вистачає. На жаль, зворотного шляху немає, і тому краще якомога швидше почати працювати з «комерційним» обліком, не відкладаючи такий перехід у довгу шухляду.

У наступному номері газети ми розповімо про те, як перенести залишки з бюджетних субрахунків Плану рахунків № 1203 на комерційні Плану рахунків № 291. Тож до зустрічі наступного тижня!

Нормативні документи та скорочення

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 996Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Типове положення № 59Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59.

Положення № 88Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Методрекомендації № 635Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.

Методрекомендації № 356Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356.

П(С)БО 1Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73.

П(С)БО 2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 628.

П(С)БО 6Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну від 28.05.99 р. № 137.

П(С)БО 7Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.

П(С)БО 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.10.99 р. № 242.

П(С)БО 9Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237.

П(С)БО 11Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. № 20.

П(С)БО 13Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Мінфіну від 30.11.2001 р. № 559.

П(С)БО 15Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290.

П(С)БО 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.

П(С)БО 17 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 р. № 353.

П(С)БО 18Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. № 193.

П(С)БО 23Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін», затверджене наказом Мінфіну від 18.06.2001 р. № 303.

П(С)БО 24Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток на акцію», затверджене наказом Мінфіну від 16.07.2001 р. № 344.

П(С)БО 25Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39.

П(С)БО 26 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затверджене наказом Мінфіну від 28.10.2003 р. № 601.

П(С)БО 27Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2003 р. № 617.

П(С)БО 29Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами», затверджене наказом Мінфіну від 19.05.2005 р. № 412.

П(С)БО 30Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.11.2005 р. № 790.

П(С)БО 31Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Мінфіну від 28.04.2006 р. № 415.

П(С)БО 32Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість», затверджене наказом Мінфіну від 02.07.2007 р. № 779.

НП(С)БО 101Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2009 р. № 1541.

НП(С)БО 121Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

НП(С)БО 122Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

НП(С)БО 123 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

НП(С)БО 124Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

НП(С)БО 125Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

НП(С)БО 129Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 129 «Інвестиційна нерухомість», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

НП(С)БО 134 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 134 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.

НП(С)БО 135Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.

План рахунків № 1203План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

Типова кореспонденціяТипова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Наказ № 755наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору та порядку їх складання» від 08.09.2017 р. № 755.

Довідник № 336 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності»), затверджений наказом Мінпраці та соцполітики від 29.12.2004 р. № 336.

НП(С)БО — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку.

П(С)БО — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку.

ОЗ — основні засоби.

МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

КНП — комунальне некомерційне підприємство.

ЗОЗ — заклад охорони здоров’я.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі