Механізм надання державної соціальної допомоги визначено Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III (далі — Закон № 1768) та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженим постановою КМУ від 24.02.2003 р. № 250 (далі — Порядок № 250).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1768 малозабезпеченою є сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.
Остання величина являє собою суму прожиткових мінімумів всіх членів сім’ї, встановлених законом для відповідних демографічних груп населення. Слід мати на увазі, що не кожна сім’я, у якої середньомісячний сукупний дохід менший прожиткового мінімуму, отримає держдопомогу. Так, п. 10 Порядку № 250 передбачені обставини, за яких держдопомога не призначається. Наведемо їх у таблиці:
| Причина відмови у наданні державної соціальної допомоги | |
| Коротко | Розгорнуто |
| Непрацюючі працездатні члени сім’ї | Хтось із працездатних членів малозабезпеченої сім’ї протягом повних 3 місяців, що передують місяцю звернення за призначенням держдопомоги, не працював, не служив або не навчався за денною формою навчання. Ця вимога не діє для: • осіб, які визнані безробітними та не порушують законодавство про зайнятість; • осіб, які доглядають за дітьми до трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду за медичними показаннями (що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії), але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; • осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; • фізичних осіб, які надають соціальні послуги |
| Приховані джерела до існування | Під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясувалось, що: • малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у Декларації (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини); • малозабезпечена сім’я має можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; • малозабезпечена сім’я отримує дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо; • один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку |
| Великі придбання | Протягом 12 місяців перед зверненням хтось із складу сім’ї здійснив купівлю (земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо) або оплатив послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку тощо, крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності) на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї |
| Друга квартира, будинок, транспортний засіб | У власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) (якщо загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. м на сім’ю) чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму) |
Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, мотоцикл — це двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об’ємом 50 куб. см і більше.
Отже, як бачимо, наявність у власності родини більше одного транспортного засобу (механізму) є однією із причин, з яких державна соціальна допомога не призначається.
В описаному випадку сім’я має автомобіль та мотоцикл, тож орган соцзахисту має право відмовити у наданні держдопомоги.
Однак із цього правила є винятки.
Так, згідно з абз. 7 — 10 п. 10 Порядку № 250 за наявності наведених вище обставин (окрім непрацюючих працездатних членів сім’ї), держдопомога може призначатися органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у м. Києві держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у таких випадках:
• у складі сім’ї є особа з інвалідністю;
• сім’я є багатодітною (в сім’ї виховуються троє і більше дітей віком до 18 років (або якщо діти навчаються за денною формою навчання не довше ніж до досягнення ними 23 років));
• неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
Додатково зауважимо, що наведене вище визначення багатодітної сім’ї підтверджує також ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III: багатодітна сім’я — сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. При цьому дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Отже, давайте підіб’ємо підсумок стосовно права родини на державну допомогу малозабезпеченій сім’ї. У загальному випадку наявність у власності родини автомобіля та мотоцикла є підставою для відмови у наданні держдопомоги. Проте, оскільки родина є багатодітною, то на підставі рішення районної держадміністрації, виконавчого комітету міської (районної у місті) ради або утвореної нею комісії орган соцзахисту населення може призначити таку держдопомогу.
Тепер з’ясуємо, куди ж слід звертатися та які документи подати для отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї.
Згідно з п. 3 Порядку № 250 держдопомога призначається та виплачується органом соціального захисту населення:
• за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї;
• за місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї за умови, що сім’я не отримує таку допомогу за зареєстрованим місцем проживання заявника;
• внутрішньо переміщеним особам — за місцем їх фактичного проживання/перебування (постановки на облік як внутрішньо переміщеної особи).
Для отримання держдопомоги уповноважений представник сім’ї подає такі документи (п. 6 Порядку № 250):
1) заяву за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» від 21.04.2015 р. № 441;
2) документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
3) декларацію про доходи та майно, за формою, затвердженою наказом Мінпраці «Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб» від 22.07.2003 р. № 204 (ср. ). Декларація заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї. В декларації зазначається інформація про склад сім’ї заявника;
4) довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).
Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає лише заяву і декларацію про доходи та майно.
Перелічені документи для отримання держдопомоги подаються у такі способи (п. 3 Порядку № 250):
• уповноваженим представником сім’ї безпосередньо до органу соцзахисту населення;
• уповноваженій особі виконавчого органу сільської (селищної) ради;
• уповноваженій особі виконавчого органу ради об’єднаної територіальної громади.
Зазначені уповноважені особи виконавчих органів передають документи для отримання допомоги відповідним органам соцзахисту населення.
Згідно з п. 9 Порядку № 250 рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів. У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соцзахисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення. Рішення органу соцзахисту населення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду (п. 13 Порядку № 250).
Практичне зауваження: оскільки сім’я є багатодітною, а це ключовий момент для призначення держдопомоги, то органам соцзахисту можуть знадобитися додаткові документи, що підтверджують вік дітей (свідоцтва про народження, паспорти). Для з’ясування конкретного механізму призначення держдопомоги та необхідності подавати додаткові документи радимо звернутися до місцевого органу соціального захисту.
