Перш ніж відповісти на поставлене запитання, коротко нагадаємо особливості оподаткування суми компенсації за невикористану відпустку, яка виплачується працівнику після звільнення.
ПДФО та ВЗ. Згідно з п.п. 164.2.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) до загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді зарплати, нарахованої відповідно до умов трудового договору. При цьому в п.п. 14.1.48 ПКУ зазначено, що зарплата включає: основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.
Компенсацію за невикористану відпустку, безперечно, надають у зв’язку з відносинами трудового найму. Крім того, вона є додатковою заробітною платою. Про це зазначено в п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. Тому незалежно від того, коли виплатили компенсацію за невикористану відпустку (під час або після звільнення працівника), вона оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) за ставкою 18 %.
Сума відпускної компенсації включаються до бази оподаткування військовим збором (далі — ВЗ), а отже, ВЗ з неї утримується в загальному порядку за ставкою 1,5 %.
ЄСВ. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI платниками єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами. Колишні роботодавці серед платників не зазначені.
Таким чином, на суми грошової компенсації у разі невикористання відпусток (щорічної основної та додаткової), що виплачується вже звільненим особам, ЄСВ не нараховується.
На цьому, зокрема, наполягає Пенсійний фонд у своїх численних листах — від 03.03.2011 р. № 4149/ 05-10, від 18.10.2011 р. № 22373/03-20, від 06.08.2013 р. № 20685/03-30.
На підтримку такої думки Пенсійного фонду виступає й ДФСУ у листі від 11.02.2016 р. № 2262/ 5/99-99-17-03-03-16.
1 ДФ. Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за звітний квартал подають податкові агенти, які протягом цього кварталу нараховували (надавали, виплачували) доходи на користь фізичних осіб або утримували (перераховували до бюджету) ПДФО і ВЗ з таких доходів. Якщо таких операцій протягом звітного кварталу не було, то Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за цей квартал не подають. Це прямо зазначено в п.п. «б» п. 176.2 ПКУ.
У свою чергу, згідно з п. 3.7 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4, графу 7 «Дата звільнення з роботи» розділу I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюють тільки за тими платниками податків, які, зокрема, були звільнені до початку звітного періоду, але отримували зарплату у такому звітному періоді.
У випадку, що розглядається, інформацію про дату звільнення працівника вже відобразили в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 4 квартал 2018 року, адже працівник звільнився в грудні 2018 року. Але у зв’язку з тим, що компенсацію за невикористану відпустку було нараховано лише у березні 2019 року, таку інформацію доведеться відобразити повторно у звіті за 1 квартал 2019 року.
Крім того, як було зазначено вище, якщо працівнику, у тому числі колишньому, нараховується (виплачується) дохід, то така інформація відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Тому сума компенсації за невикористану відпустку, нарахована в березні 2019 року, а також ПДФО та ВЗ, утримані з неї, повинні бути відображені в Податковому розрахунку за 1 квартал 2019 року.
Отже, при відображенні в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2019 року суми компенсації за невикористану відпустку і ПДФО, утриманого з неї, слід заповнити графу 7 розділу I і зазначити в ній дату звільнення працівника, незважаючи на те, що вона припадає на минулий звітний період.
При цьому у графі 5 розділу I форми № 1ДФ за І квартал 2019 року нараховану відпускну компенсацію слід відобразити як інші доходи з ознакою доходу «127». Крім того, її сума разом з утриманим ВЗ має бути відображена у складі загальних сум розділу II форми № 1 ДФ.
