Теми статей
Обрати теми

Отримано плату за навчання в іноземній валюті: як обліковувати

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Бюджетні установи, які отримують іноземну валюту, неодмінно стикаються з її продажем. Які основні вимоги щодо продажу валюти діють сьогодні? Які документи слід оформити для цього установі? Давайте разом розглянемо основні правила, які необхідно знати бюджетним установам при здійсненні таких операцій. Також з’ясуємо, як такі операції відображати в бухобліку.

Надійшла іноземна валюта. А чи ознайомилися ви з нововведеннями?

Сподіваємось, що бюджетні установи, які мають справу з іноземною валютою, вже встигли ретельно вивчити Закон про валюту, а також нові основні нормативно-правові акти, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання.

Ми маємо на увазі такі постанови Правління НБУ від 02.01.2019 р.:

постанова № 1 «Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України»;

постанова № 2 «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями»;

постанова № 3 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей»;

постанова № 4 «Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення»;

постанова № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»;

постанова № 6 «Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками»;

постанова № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів»;

постанова № 8 «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції».

Зазначимо, що серед цих нормативно-правових актів основними документами, які найбільш цікавлять бюджетні установи при здійсненні операцій з іноземною валютою, є Положення № 5 та Положення № 2.

Що ж є важливим в цих документах?

Зокрема, ці документи встановлюють:

• порядок здійснення операцій із купівлі, продажу, обміну безготівкової іноземної валюти / банківських металів без фізичної поставки;

• порядок проведення розрахунків за валютними операціями;

• заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах, запроваджених Положенням № 5);

• порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Чому саме зараз ми розглядаємо операції з надходження іноземної валюти?

Справа у тому, що нещодавно НБУ скасував вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень.

Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 18.06.2019 р. № 78 та діють з 20.06.2019 р.

Завдяки цим змінам із Положення № 5 виключено розділ III, який установлював чинні донедавна правила обов’язкового продажу інвалюти.

Тому багато бухгалтерів запитують: чи працюватиме розподільчий рахунок і яка тепер його роль в обліку?

Давайте з’ясуємо, які наразі діють правила надходження валюти та подальшого її використання, у тому числі й продажу за дорученням бюджетних установ.

img 1Як і раніше, іноземну валюту банк зараховує на розподільчий рахунок клієнта.

Так, у п. 108 Положення № 5 чітко прописано, що зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів банк здійснює через розподільчі рахунки.

Зазначимо, що для здійснення валютних операцій бюджетним установи, як і всім іншим суб’єктам господарювання, банк відкриває два рахунки*:

* Детально про відкриття валютних рахунків бюджетними установами ми розповідали в матеріалі «Операції з валютою: все, що потрібно знати бюджетним установам (частина 1)» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 26).

розподільчий — 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання»;

поточний — 2530 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду державного бюджету України», 2555 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціальних фондів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів».

Ці правила стосуються в тому числі й валютної виручки, що надходить на поточні валютні рахунки клієнтів за зовнішньоекономічними контрактами, договорами (п.п. 2 п. 109 Положення № 5). Виняток становлять тільки випадки надходження валюти, перераховані в пп. 15 — 21, 25 і 27 п. 109 Положення № 5. Що це за випадки?

Зокрема, це стосується:

• зарахування коштів, переказаних з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на рахунок набувача гуманітарної допомоги (уключаючи зарахування коштів у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів, що надійшли на рахунок як гуманітарна допомога);

• переказу коштів на власний рахунок умовного зберігання (ескроу) та зарахування коштів, повернутих з власного рахунку умовного зберігання (ескроу);

• переказу коштів за кордон за навчання, за участь у конференціях, виставках;

• переказу коштів за кордон на ім’я фізичних осіб, які тимчасово перебувають за межами України в довгостроковому відрядженні або навчаються, як оплата праці (або як стипендія);

• переказу коштів, що спрямовуються до державного та місцевих бюджетів відповідно до законодавства України.

Тож знайте: у зазначених випадках розподільчий рахунок не використовують, а валютні надходження банк відразу зараховує на поточний рахунок клієнта.

А ось в інших випадках починаючи з 20.06.2019 р. валютні надходження надходять з розподільчих рахунків на поточні рахунки клієнтів у повній сумі (100 %) без обов’язкового продажу банком таких надходжень.

img 2Строк зарахування інвалюти на поточний валютний рахунок.

У загальному випадку, коли інвалюта надходить з-за кордону, як ми вже зазначили, на поточний рахунок установи вона зараховується через розподільчий рахунок.

При цьому банк зобов’язаний зарахувати ці кошти без доручення клієнта на поточний валютний рахунок не пізніше наступного банківського дня. Такі вимоги передбачені в п. 52 Положення № 5.

img 3Які операції дозволено здійснювати установі у подальшому з валютними надходженнями, які були зараховані на поточний валютний рахунок? Чи встановлено будь-які обмеження для клієнтів?

Зазначимо, що раніше це питання було врегульовано Інструкцією № 492. Наразі умови, порядок, особливості здійснення операцій за поточними рахунками клієнтів банків викладено у розд. X Положення № 5. Проте при цьому Інструкція № 492 чинності не втратила.

Операції, які банк здійснює за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання — резидентів (юридичних осіб), зазначені в п. 109 Положення № 5. Тому радимо зацікавленим клієнтам ознайомитись з переліком таких операцій.

З огляду на вимоги нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання та напрями використання отриманих коштів, передбачені кошторисом, бюджетна установа вирішує, куди саме спрямувати отримані валютні надходження.

img 4Продаж іноземної валюти.

Виходить, що після скасування обов’язкового продажу частини валютних надходжень клієнти мають право самостійно вирішувати, яку частину валютних надходжень варто продати.

Але навіть якщо не відразу, то все одно через деякий час отриману іноземну валюту установі доведеться використати, наприклад, для розрахунків з нерезидентами** або ж продати через уповноважений банк для подальшого використання національної валюти. З’ясуємо, які документи складають у такому разі.

** Відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з нерезидентами ми розглядали в матеріалі «Придбання валюти: все, що потрібно знати бюджетним установам (частина 2)» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 32).

Як і раніше, банки здійснюють продаж іноземної валюти виключно на валютному ринку України. Основні правила здійснення операції з продажу іноземної валюти визначено в розд. II Положення № 2.

Для здійснення валютних операцій із продажу іноземної валюти клієнт подає до банку заяву на продаж іноземної валюти. Таку заяву клієнт подає в довільній формі.

Реквізити заяви визначають в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.

img 5В який строк банк здійснює продаж іноземної валюти?

Як передбачено п. 52 Положення № 5, банк зобов’язаний за дорученням клієнта здійснювати продаж його власних коштів в іноземній валюті не пізніше ніж за 5 банківських днів, починаючи з дня списання цих коштів з поточного рахунку.

img 6Будьте готові, що за таку послугу банк стягує комісійну винагороду.

Порядок стягнення та розмір такої винагороди визначають в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом. У такому разі, як і раніше, обслуговуючий банк має право за дорученням клієнта утримати комісійну винагороду в гривнях з коштів, отриманих від продажу іноземної валюти або банківських металів, без зарахування цієї комісійної винагороди на його поточний рахунок у національній валюті.

При цьому таким правом банк користується у разі якщо це передбачено в заяві на продаж іноземної валюти (п. 53 Положення № 5).

Як бачимо, процедуру зарахування валютних надходжень на валютні рахунки клієнтів тепер суттєво спрощено.

А зараз саме час перейти до порядку відображення таких операцій в бухгалтерському обліку.

Надходження та продаж інвалюти в обліку

Загальні правила відображення в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою визначено в П(С)БО 130 (див. «Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів» цього номера). Розглянемо ключові моменти щодо обліку таких операцій.

1. Так, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображають у валюті звітності. При цьому вартість іноземної валюти установи відображають у національній валюті шляхом перерахунку суми іноземної валюти із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

2. Під валютним курсом в П(С)БО 130 розуміється офіційний курс НБУ гривні до іноземної валюти. Нині основні правила встановлення та використання такого курсу визначено Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів і розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США, затвердженим постановою Правління НБУ від 19.07.2018 р. № 80 (ср. ).

Таким чином, під час первісного визнання іноземної валюти вартість такої валюти перераховують в національну валюту за курсом НБУ на початок дня дати здійснення операції. Саме за цим курсом установи зараховують іноземну валюту.

3. Зараховану іноземну валюту бюджетні установи вважають монетарною статтею.

Визначення цього поняття наведено в п. 4 розд. I П(С)БО 130:

«монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів».

В бухгалтерському обліку такі кошти обліковують на субрахунку 2311.

При цьому суму валюти перераховують у гривні за курсом НБУ на дату зарахування коштів до складу активів (дату отримання).

4. Наступний етап — перерахунок вартості валюти на валютному рахунку.

Такий перерахунок вартості іноземної валюти, що надійшла на валютний рахунок установи, необхідно здійснити як при визначенні курсових різниць.

Довідка

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Так, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводять на дату здійснення господарської операції та на дату балансу (на звітну дату).

Тобто якщо установа має дебіторську заборгованість за відвантажені товари, надані послуги, за які очікує надходження іноземної валюти, то на дату погашення заборгованості (на дату надходження інвалюти) та на звітну дату необхідно визначити курсову різницю.

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції всі відповідні монетарні статті перераховують із застосуванням валютного курсу НБУ на кінець дня цієї дати.

Для визначення курсових різниць на дату балансу (звітну дату) застосовують валютний курс на кінець дня звітної дати. Такі правила визначення курсових різниць передбачено п. 4 розд. II П(С)БО 130.

5. Як показати переоцінку зобов’язань, узятих в іноземній валюті?

В залежності від збільшення або зменшення валютних курсів, результат такої переоцінки (курсова різниця) може бути позитивним або від’ємним.

Як зазначено п. 4 розд. II П(С)БО 130, курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та монетарних статей відображають у складі інших доходів (витрат).

В бухобліку переоцінку зобов’язань, узятих в іноземній валюті, відображають згідно з п. 5.22 Типової кореспонденції:

• при збільшенні курсу — як інші витрати за обмінними операціями: Дт 8411 — Кт 6211, 6415;

• при зменшенні курсу — як інші доходи за обмінними операціями: Дт 6211, 6415 — Кт 7411.

6. Наступний етап — визначення курсових різниць. Що робити, якщо на кінець звітного періоду на валютному рахунку установа має невикористану іноземну валюту?

У цьому разі при наявності коштів в іноземній валюті необхідно порахувати курсову різницю.

Для визначення курсових різниць на дату балансу (звітну дату) застосовують валютний курс НБУ на кінець дня звітної дати п. 4 розд. II П(С)БО 130.

Як обліковувати таку курсову різницю? В залежності від збільшення або зменшення валютних курсів, вона може бути позитивною або від’ємною. В залежності від цього установа відображає обчислену курсову різницю згідно з п. 5.21 Типової кореспонденції:

• при збільшенні курсу — як інші доходи за обмінними операціями: Дт 2311 — Кт 7411;

• при зменшенні курсу — як інші витрати за обмінними операціями: Дт 8411 — Кт 2311.

7. Продаж валюти за дорученням клієнта.

На підставі заяви клієнта банк здійснює продаж іноземної валюти. Кошти, отримані від продажу валюти, банк зараховує на рахунок клієнта (для розпорядників це може бути як поточний рахунок в банку, так і реєстраційний рахунок в Казначействі).

Находження від такого продажу визначають, застосовуючи курс МВРУ.

Оскільки курси МВРУ та НБУ відрізняються, необхідно визначити різницю між такими курсами. Курсову різницю від перерахунку балансової вартості валюти відображаємо або у складі доходів (субрахунок 7411), або у складі витрат (субрахунок 8411).

При цьому якщо курс МВР вищий за курс НБУ (найчастіше саме так і буває), то фактично виходить, що за продану валюту отримано гривень більше, ніж вона показана в балансі за курсом НБУ.

Отже, на цю різницю установа відображає дохід на дату такого продажу на субрахунку 7411.

Розглянемо на прикладі, як в бухгалтерському обліку установи відображають вищезазначені операції.

Приклад. Вищий навчальний заклад уклав договір на навчання з іноземними студентами 25.07.2019 р. Згідно з договором вартість навчання 1 студента за семестр — 1500$.

12.08.2019 р. на валютний рахунок установи зарахована плата за навчання — 1500$.

За дорученням навчального закладу банк здійснив продаж іноземної валюти в розмірі 1000$, а решта — 500$ продовжує обліковуватися на валютному рахунку установи.

05.09.2019 р. на поточний рахунок (реєстраційний рахунок в Казначействі) зараховано кошти від продажу іноземної валюти в розмірі 1000$ за курсом МВРУ (за вирахуванням комісійної винагороди — 0,2 % від суми проданої валюти).

На 30.09.2019 р. на валютному рахунку установи залишилось 500$.

Умовно курси валют на зазначені дати встановлено такі:

Дата

Курс НБУ

Операції

25.07.2019 р.

25,486 грн./$

Укладено договір на навчання

12.08.2019 р.

25,13 грн./$

Зараховано плату за навчання на валютний рахунок установи

05.09.2019 р.

26,50 грн./$

Зараховано на поточний або реєстраційний рахунок установи кошти, отримані від продажу іноземної валюти в розмірі 1000 $ (за вирахуванням комісійної винагороди)

Курс МВРУ — 26,75 грн./$, комісія банку — 0,2 %

30.09.2019 р.

26,84 грн./$

Курс НБУ на дату балансу (кінець кварталу)

У бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються так:

№ з/п

Дата

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

25.07.2019 р.

Нараховано плату за навчання згідно з укладеним договором

1500$ х 25,486

6415

7111

38229,00

6, 14

2

12.08.2019 р.

Зараховано плату за навчання на валютний рахунок установи

1500$ х 25,13

2311

6415

37695,00

2, 6

3

Здійснено перерахунок вартості валюти на валютному рахунку на дату погашення заборгованості

1500$ х (25,13 - 25,486)

8411

6415

534,00

6

4

05.09.2019 р.

Перераховано кошти для продажу валюти

1000$ х 26,50

2117

2311

26500,00

2, 4

5

Зараховано на поточний (реєстраційний) рахунок установи кошти, отримані від продажу іноземної валюти в розмірі 1000$ (за вирахуванням комісійної винагороди)

(1000$ х 26,75) - (1000$ х 26,75 х 0,2 % : 100 %)

2311, 2313

2117

26696,50

2, 4

6

05.09.2019 р.

Списано суму комісійної винагороди

1000$ х 26,75 х 0,2 % : 100 %

8113

2117

53,50

4

7

Відображено курсову різницю між сумою, отриманою від продажу іноземної валюти, визначеною за курсом МВРУ, і балансовою вартістю іноземної валюти, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату продажу

1000$ х (26,75 - 26,50)

2117

7411

250,00

4, 14

8

Відображено курсову різницю у зв’язку зі зміною валютного курсу

1000$ х (26,50 - 25,13)

2311

7411

1370,00

2, 14

9

30.09.2019

Визначено курсову різницю на дату балансу

500$ х (26,84 - 25,13)

2311

7411

855,00

2, 14

І останній момент. При проведенні операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів складають Довідку про операції в іноземній валюті. Форму цієї довідки та пояснення щодо її заповнення наведено в додатку 41 до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407. Знайте, що подати зазначену довідку необхідно до органу Казначейства за кожним видом (кодом) іноземної валюти окремо. Строк подання — протягом 3 робочих днів місяця, що настає за звітним.

Нормативні документи та скорочення

Закон про валютуЗакон України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

Положення № 2Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2.

Положення № 5Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Інструкція № 492 Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Типова кореспонденціяТипова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

П(С)БО 130Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 11.08.2011 р. № 1022.

НБУ — Національний банк України.

МВРУ — Міжбанківський валютний ринок України.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі