Теми статей
Обрати теми

Електрична енергія: новації 2019 року

Дуброва Ярослава, консультант з питань публічних закупівель
Початок цього матеріалу наведено у спецвипуску № 4/1 до цього номера журналу «Бюджетна бухгалтерія». Ми продовжуємо розглядати ситуації, пов’язані із закупівлею електроенергії.

5.4. Закупівлі електроенергії в ПУП контролерами та правоохоронцями

Достатньо часто замовники, готуючись до тієї чи іншої закупівлі, моніторять та аналізують закупівлі контролюючих органів у сфері публічних закупівель, уповноваженого органу з питань закупівель (МЕРТУ), а також правоохоронних органів. Також іноді ще й усно консультуються з представниками з деяких органів.

Здавалося б, навіщо замовники так роблять, адже в кожній конкретній закупівлі може бути конкретна ситуація, що відрізнятиме одну закупівлю від іншої, зокрема технічні вимоги до предмета закупівлі, та й кваліфікацію для учасників різні замовники можуть прописувати по-різному.

Зазначимо, що деякі із цих органів, зокрема, підрозділи ДАСУ, прокуратура можуть в майбутньому перевірити закупівлі замовника. Тож, напевно, замовники моніторять закупівлі контролерів та правоохоронців, щоб навчитися у них, як же правильно закуповувати. І часто-густо можна почути від того чи іншого замовника у відповідь на запитання: «А чому так»? — «Бо так закуповують контролери». Або ж така відповідь: «Мені так порадили контролери».

Яким чином нині закуповують електроенергію контролюючі та правоохоронні органи? Переважно, це переговорна процедура (скорочена) в ПУП. Далі на прикладах розглянемо окремі закупівлі, зокрема як вони обґрунтовують наявність підстав для застосування переговорної процедури.

Закупівля електроенергії ДАСУ

ДАСУ вирішила на 2019 рік закупити електроенергію за переговорною процедурою закупівлі на підставі п. 2 ч. 2 cт. 35 Закону № 922 (відсутність конкуренції, у тому числі з технічних причин, на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи). Очікувана вартість предмета закупівлі — 1124998,86 грн.

Ось як обґрунтовує ДАСУ наявність зазначеної підстави для переговорної процедури:

«Протягом періоду, визначеного абз. 4 п. 13 розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019, функції постачальників універсальних послуг можуть виконувати виключно електропостачальники, створені у результаті здійснення заходів з відокремлення операторів системи розподілу (кількість приєднаних споживачів до системи розподілу яких перевищує 100 тис.) у вертикально інтегрованих суб’єктів господарювання, які до відокремлення провадили свою діяльність з передачі електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електроенергії за регульованим тарифом на закріпленій території, що визначалася як область, міста Київ та Севастополь, АР Крим.

На території замовника таким постачальником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги».

При цьому ДАСУ посилається й на положення ч. 1 ст. 63 Закону № 2019, а саме:

«тимчасово на період з 01.01.2019 р. по 31.12.2020 р. включно універсальні послуги, окрім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг, також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених ст. 63 цього Закону. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії».

Водночас ДАСУ зауважує, що учасником на переговорах було надано постанову про видачу ліценції.

З огляду на зазначене, аудитори роблять висновок, що відповідно до вимог Закону № 2019 протягом двох років функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, АР Крим, виконує електропостачальник, який утворився під час відокремлення діяльності з розподілу електроенергії від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання (обленерго).

При цьому ДАСУ посилається й на те, що з переліком суб’єктів господарювання, створених у результаті здійснення заходів з відокремлення та які отримали ліцензію НКРЕКП з постачання електроенергії споживачу й на яких покладено функцію постачальника універсальних послуг на закріпленій території, можна ознайомитися за посиланням: http://www.nerc.gov.ua.

Увага!

У п. 13 форми Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, затвердженого наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490, яке аудитори оприлюднили у Prozorro, зазначено умову застосування переговорної процедури закупівлі: п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, а саме — відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

Водночас в обґрунтуванні наявності підстави для застосування переговорної процедури закупівлі аудитори зауважують, що постачання електроенергії на умовах універсальної послуги здійснюється за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, які формуються відповідно до затвердженої НКРЕКП методики.

При цьому на переконання аудиторів відповідно до цієї методики ціна на постачання електроенергії на умовах універсальної послуги значно економічно вигідніша для замовника, про що вони також згадують в обґрунтуванні.

Разом з тим аудитори наголошують на тому, що згідно зі ст. 3 Закону № 922 закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

А в кінці обґрунтування аудитори вказали ще й таке:

«…додатково повідомляємо, що попередньо замовником на закупівлю електроенергії було проведено двічі відкриті торги, які не відбулися (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій)».

Детальніше з цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-04-000299-a.

З попередньо проведеними ДАСУ двома відкритими торгами, що не відбулись і про які згадують аудитори в обґрунтуванні переговорної процедури, можна ознайомитися за цими посиланнями:

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-11-28-001825-b;

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-14-005288-c.

При цьому перші відкриті торги з очікуваною вартістю 1080000 грн. аудитори відмінили 14.12.2018 р., а другі відкриті торги з очікуваною вартістю 1125000 грн. — 29.12.2018 р.

І тут в замовників може виникнути запитання: якщо аудитори попередньо провели двоє відкритих торгів і ці торги відмінено через відсутність учасників, то, може, аудиторам необхідно було в п.13 Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі — Повідомлення) зазначати не п. 2 ч. 2 ст.35 Закону № 922 (відсутність конкуренції), а п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922? Адже законодавець передбачив для таких випадків окрему підставу.

Довідка

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Зазначене вище запитання виникає ще й тому, що як орган держфінконтролю нині аудитори проводять моніторинг публічних закупівель, у тому числі й закупівель електроенергії.

До того ж вже почали з’являтись висновки за результатами такого моніторингу.

Далі розглянемо один з таких висновків саме щодо переговорної процедури закупівлі електроенергії.

Моніторинг ДАСУ закупівель у ПУП:

цікавинки

Замовник Державна установа «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» застосував переговорну процедуру закупівлі електроенергії в ПУП так само, як і ДАСУ, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 (у зв’язку з відсутністю конкуренції).

При цьому цей замовник вказав так само, як і ДАСУ, у п.13 Повідомлення умову застосування переговорної процедури — п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, а в п. 14 Повідомлення фактично так само, як і ДАСУ, зазначив в обґрунтуванні, що договір про закупівлю може бути укладений з технічних причин лише з одним постачальником.

Однак, на думку аудиторів, які проводили моніторинг, ця закупівля проведена з порушеннями. Які ж порушення виявили аудитори?

Так, згідно з висновком про результати моніторингу закупівлі встановлено такі два порушення.

1. Замовник не оприлюднив річний план закупівель (зміни до нього) щодо проведення переговорної процедури закупівлі «Електрична енергія (постачання)», чим порушив вимоги ст. 4 Закону № 922.

2. Замовник обрав підставу для застосування переговорної процедури, зазначеної в п. 13 та в п. 14 Повідомлення, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922.

При цьому аудитори зазначили у висновку, що за результатами аналізу інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, встановлено, що замовник двічі відмінив тендер на закупівлю електроенергії через відсутність достатньої кількості учасників (оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2018-11-16-002602-a та № UA-2018-12-04-003108-c).

Таким чином, на думку аудиторів, замовник порушив вимоги наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490 у частині невірного обрання умови для застосування та обґрунтування застосування переговорної процедури, зазначеної в пп. 13 та 14 форми Повідомлення.

Як наслідок, у резолютивній частині висновку аудитори зазначили:

«За результатами моніторингу на стадії планування та оприлюднення інформації про проведення закупівлі встановлено порушення вимог ст. 4 Закону № 922 та наказу № 490 в частині складання форми Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури».

При цьому, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII та п.п. 16 п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов’язало замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону № 922 протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Детальніше з цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-29-000429-b.

Як відреагував замовник на висновок аудиторів?

Замовник відмінив процедуру закупівлі через неможливість усунення порушень, які виникли через порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Довідка

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

І що ж тепер? А тепер цей замовник, певно, все одно отримує електроенергію, але без укладеного договору на 2019 рік. Відповідно процедуру закупівлі електроенергії доведеться проводити заново.

Але чи так вже необхідно було відміняти торги в цьому випадку на підставі висновку аудиторів? Адже один із принципів публічних закупівель — це ефективність закупівлі. Тож далі проаналізуймо наявність підстав для відміни цієї закупівлі саме на підставі висновку про моніторинг.

Оскільки аудитори виявили два порушення, тож проаналізуймо кожне з них.

Порушення 1. Порушення ч. 1 ст. 4 Закону 922 — відсутність у річному плані закупівель проведеної закупівлі.

Щодо першого порушення зауважимо, що дійсно, відсутність закупівлі у РП — це порушення. Але чи тягне це порушення за собою відміну закупівлі у випадку вибору переможця закупівлі? Відповідь: ні, не тягне.

Знайте, що всі суди одноголосно й уже не один рік стверджують, що оприлюднення Повідомлення про намір — це фактично акцепт за ЦКУ, після чого відмінити торги, зокрема на етапі укладення договору, неможливо, оскільки Закон № 922 не передбачає такого механізму для замовника. Винятком може бути рішення органу оскарження про відповідне зобов’язання.

Тож, як свідчить судова практика, якщо замовник обрав переможця закупівлі, то він має укласти з ним договір. Єдине, з чим суди погоджується, коли є підстава відмінити закупівлю після обраного переможця, — це відсутність коштів, до того ж це поодинокі випадки. Водночас додамо, що Закон № 922 не містить такої підстави для відміни торгів — «на виконання висновку про моніторинг».

На доповнення наведемо кілька прикладів з судових справ.

1. У постанові від 28.11.2018 р. за справою № 910/6412/17 Вищий господарський суд України (далі — ВГСУ) зазначив, що «з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, а законність проведених торгів може бути оскаржено виключно в суді, що також підтверджує правомірність вимог у цій частині позову».

Детальніше з цією справою можна ознайомитися за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70672664.

2. У постанові від 03.04.2018 р. за справою № 910/5798/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дотримується такої ж позиції, як попередньо ВГСУ у зазначеній вище справі. При цьому Верховний Суд ще й конкретизував свою позицію з посиланням на відповідну підставу для відміни процедури закупівлі згідно з Законом № 922, а саме: щодо неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Так, Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що «з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому в п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Детальніше з цією справою можна ознайомитися за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73261246.

І хоча ця справа й нині перебуває на повторному новому розгляді в апеляції, однак зазначена вище позиція Верховного Суду незмінна.

Порушення 2. Неправильне обрання умови застосування та обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, зазначеної в пп. 13 та 14 форми Повідомлення.

При цьому аудитори не вказують на порушення саме положень Закону № 922 у частині обрання для застосування переговорної процедури за п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922.

Зазначимо, що на момент прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури (протокол від 28.12.2018 р. № 35) ще не набрали чинності зміни до Закону № 2019 щодо розширення поняття «споживач для закупівлі в ПУП», зокрема бюджетників.

Натомість аудитори вказують на порушення саме заповнення пп. 13 та 14 форми Повідомлення в частині зазначання підстави для застосування переговорної процедури.

Довідка

Пункти 13 та 14 форми Повідомлення виглядають таким чином:

«13. Умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі».

14. Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі».

При цьому замовник заповнив поля в електронній системі закупівель, зокрема пп. 13 та 14, зазначивши певну інформацію відповідно до назви цих полів.

Так, у п. 14 замовник зазначив: договір про закупівлю може бути укладений з технічних причин лише з одним постачальником. Цікаво, що при цьому замовник не зазначив посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі. Але про це чомусь аудитори не зазначають у висновку по моніторингу.

Та й чи є обов’язковим таке посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи в п. 14 Повідомлення?

Варто зауважити, що для заповнення Повідомлення немає інструкції з вказівками, положеннями, нормами як саме замовники мають заповнювати цю форму, у тому числі й пп. 13 і 14. Отже, постає питання: чи можна порушити те, чого немає?

З огляду на це, у цьому випадку виникає запитання щодо наявності підстави для відміни замовником переговорної процедури.

Довідка

Відповідно до ч. 10 ст. 71 Закону № 922 в разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

При цьому паралельно виникають нові питання за цією закупівлею: на якій підставі такий замовник з 01.01.2019 р. й станом на сьогодні отримує електроенергію? Адже він відмінив закупівлю, за якою постачання електроенергії мало б здійснюватись з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. на суму 652068 грн.

Чи немає тут часом порушення ч. 7 ст. 2 Закону № 922?

Довідка

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону № 922 забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Зауважте, що в цій ситуації й поширення дії майбутнього договору на підставі ч. 3 ст. 631 ЦКУ на період з 01.01.2019 р. буде сумнівним, адже Закон № 922 є спеціальним у сфері публічних закупівель. Тому спеціальним нормам ч. 7 ст. 2 Закону № 922 надається перевага перед загальними нормами ч. 3 ст. 631 ЦКУ.

З огляду на зазначене, у кожному конкретному випадку варто перед прийняттям рішення про відміну закупівлі проаналізувати, а чи немає іншого виходу з такої ситуації. Адже не забуваймо, що замовники мають забезпечити вчасно потреби організації щодо того чи іншого предмета закупівлі, у тому числі електроенергії.

Закупівля електроенергії Уповноваженим органом (МЕРТУ)

Насамперед нагадаємо, що саме МЕРТУ як уповноважений орган має повноваження надавати консультаційну допомогу з питань закупівель.

№ 3304-04/54502-07

від 13.12.2018

Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії

1. Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії. 2. Лист Мінекономрозвитку Щодо надання інформації. 3. Лист НКРЕКП

№ 3304-04/39642-06

від 10.09.2018

Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії

Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії

Так, в Інформаційному ресурсі в рубриці «Консультації з питань закупівель «підрубриці «Узагальнені відповіді» МЕРТУ попередньо розміщено такі консультації.

Із зазначеними консультаціями можна ознайомитися за посиланнями:

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb;

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

Тож як закупило МЕРТУ електроенергію на 2019 рік? Чи застосував Уповноважений орган ті зміни, які ми вище коментували, тобто чи закупив електроенергію в ПУП? Чи, може, закупив її в постачальника на відкритих торгах?

Відповідь: МЕРТУ закупило електроенергію в ПУП за переговорною процедурою закупівлі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922. Тобто за тією ж підставою, що й ДАСУ.

При цьому обґрунтування МЕРТУ щодо наявності підстави для застосування переговорної процедури майже такі ж самі, як і в ДАСУ, зокрема це посилання на п. 13 р. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» та ст. 63 Закону № 2019 (ср. ). Також зазначено, що ТОВ «Київські енергетичні послуги» — єдиний постачальник універсальних послуг на території м. Києва.

Детальніше з цією закупівлею МЕРТУ можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-11-001775-c.

Закупівля електроенергії правоохоронними органами

Цікаво, а як закуповують електроенергію правоохоронці?

Наприклад, Прокуратура Одеської області провела спочатку в 2018 році на 2019 рік двоє відкритих торгів. Так, перші відкриті торги були оголошені з очікуваною вартістю 3802432,87 грн. і відмінені замовником 07.12.2018 р. у зв’язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.

Детальніше з цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-11-21-000476-b.

Потім були оголошені другі відкриті торги з такою ж очікуваною вартістю. Вони теж були відмінені замовником (27.12.2018 р.) у зв’язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.

Детальніше з цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-11-002495-c.

Вже потім прокуратура Одеської області застосувала переговорну процедуру закупівлі в ПУП на підставі п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 (у зв’язку з відсутністю конкуренції). До речі зазначимо, що обґрунтування для застосування переговорної процедури схоже до того, що в ДАСУ та МЕРТУ.

Детальніше з цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-28-000190-c.

Також з переговорними процедурами в ПУП, проведеними іншими прокуратурами, можна ознайомитися за такими посиланнями:

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-22-000568-c;

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-14-001115-c.

Водночас схожі до зазначених вище обґрунтувань для застосування переговорної процедури в ПУП є також й у підрозділів СБУ. Із закупівлями цих замовників можна ознайомитися за посиланнями:

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-29-001346-b;

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-29-001154-b;

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-27-001803-b.

А з обґрунтуваннями наявності підстав для переговорної процедури в ПУП, які провели підрозділи МВС, можна ознайомитися за посиланнями:

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-04-000498-c;

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-29-000891-c.

Висновки

• Закупівлю електроенергії, як і наприкінці 2018 року, так і на початку 2019 року, замовники проводять по-різному: хто шляхом відкритих торгів, а хто через переговорну процедуру. І на жаль, поки що не можна констатувати, що саме у сфері публічних закупівель ринок електроенергії є конкурентним. Більшість відкритих торгів не відбуваються через те, що на торги не приходять учасники.

• При цьому після змін, внесених щодо ПУП до Закону № 2019, збільшилась кількість застосування бюджетниками переговорної процедури, а деякі з них навіть для цього відміняють оголошені попередньо відкриті торги.

• Також окремі замовники-бюджетники чомусь вважають, що зобов’язані закуповувати електроенергію саме в ПУП. І чомусь не зважають на те, що хоча законодавець й розширив коло споживачів для ПУП, однак не змінив положень нормативно-правових актів у тій частині, що закупівля електроенергії зазначеними споживачами в ПУП є їх правом споживача, а не обов’язком. Разом із тим постачальники, що відокремились від обленерго, з одними замовниками укладають договори як ПУП, а з іншими — як звичайні постачальники, а це ще раз підтверджує зазначене.

• Водночас мало хто із замовників згадує в обґрунтуванні про те, що попередньо вони проводили відкриті торги, але ніхто з постачальників не з’явився. І ніхто чомусь не згадує про принцип «належного урядування», коли вчинення тих чи інших дій, прийняття рішень замовником залежить від дій та рішень державних органів, зокрема НКРЕКП.

• З огляду на це, радимо завжди обґрунтовувати свою позицію в публічних закупівлях не обмежуючись посиланням на те, що так закуповує той чи інший замовник, навіть якщо це контролюючий або правоохоронний орган, а обґрунтовувати свою позицію на підставі вимог законодавства. І тільки у такому разі застосовувати ті чи інші його норми, якщо ви впевнені, що саме вони підлягають застосуванню в цьому конкретному випадку.

Тож насамкінець бажаємо всім замовникам, щоб ваші закупівлі електроенергії були конкурентними, законними та ефективними!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі