Теми статей
Обрати теми

Термомодернізація будівлі: обліковувати як поліпшення чи витрати на утримання

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Управління освіти отримало кошти на проведення робіт з утеплення (термомодернізації) будівлі гімназії за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Згідно з укладеним договором роботи виконано підрядною організацією. Вартість робіт підтверджено Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3). У ній зазначено, що підрядник виконав такі роботи, як термомодернізація (капітальний ремонт) гімназії. Допоможіть, будь ласка, бухгалтерії управління освіти, яка є балансоутримувачем цієї будівлі, знайти відповіді на такі запитання: 1. Чи можна термомодернізацію розглядати як поліпшення будівлі? Адже її проводять з метою подовження строку корисної експлуатації будівлі, здійснюють заміну окремих її частин для підвищення якості експлуатації. Це також дасть можливість зменшити витрати на утримання будівлі. 2. Чи збільшувати первісну вартість будівлі на суму виконаних робіт? 3. Чи, може, такі роботи слід віднести до капітального ремонту та розглядати як витрати на утримання, які визнаються витратами звітного періоду? (запитання з електронної пошти редакції: bb@id.factor.ua)

Для того щоб розібратися з цими запитаннями, перш за все з’ясуємо, що ж таке термомодернізація будівель та які роботи виконують при проведенні таких заходів.

З цього питання варто звернути увагу на основний документ — Закон № 2118, який введено в дію 23.07.2018 р. Зокрема, цей закон, серед іншого, визначає правові, соціально-економічні та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і спрямований на зменшення споживання енергії у будівлях.

Як зазначено в ст. 1 Закону № 2118, термомодернізація будівель — це комплекс робіт, спрямованих на підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель, показників споживання енергетичних ресурсів інженерними системами та забезпечення енергетичної ефективності будівель на рівні не нижчому, ніж встановлено мінімальними вимогами щодо енергетичної ефективності будівель, що здійснюється під час виконання робіт з реконструкції, капітального чи поточного ремонту будівель або робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Загалом термомодернізацію будівель розглядають як комплекс заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель. Які ж це заходи? Це будівельні роботи, результатом виконання яких є підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель та/або показників споживання енергетичних ресурсів інженерними системами.

Зазначимо, що перелік основних заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель визначено в ст. 12 Закону № 2118.

Наведемо їх у таблиці:

з/п

Заходи із забезпечення енергетичної ефективності будівель

1

підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель

2

встановлення засобів обліку (в тому числі засобів диференційного (погодинного) обліку споживання електричної енергії) та регулювання споживання енергетичних ресурсів

3

впровадження автоматизованих систем моніторингу і управління інженерними системами

4

підвищення енергетичної ефективності інженерних систем будівлі

5

використання відновлюваних та/або альтернативних джерел енергії та/або видів палива (з використанням інженерних систем будівлі)

6

застосування систем акумуляційного електронагріву в години мінімального навантаження електричної мережі

7

здійснення інших заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель

Але знайте, що вищенаведений перелік заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель не є вичерпним. І ймовірніше до комплексної програми включають, зокрема, такі заходи, як:

1) модернізацію системи опалення:

• модернізацію теплового пункту, яка дозволить знижувати або підвищувати температуру теплоносія в системі опалення всього будинку залежно від погодних умов, так званий ІТП;

• балансування системи опалення;

• установку радіаторних терморегуляторів тощо;

2) тепломодернізацію огороджувальних поверхонь;

3) ремонт або заміну старих вікон на нові — енергоефективні;

4) установку енергоефективних дверей;

5) модернізацію системи вентиляції;

6) тепломодернізацію ліфтових шахт;

7) утеплення горищ і даху, підвальних приміщень, стін.

Звісно, для втілення у життя зазначених заходів з утеплення (термомодернізації) будівлі необхідно витратити чимало коштів. Згідно зі ст. 16 Закону № 2118 фінансування заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель здійснюють за рахунок власника (співвласників) будівель, коштів державного і місцевих бюджетів, інших не заборонених законом джерел, а також на засадах державно-приватного партнерства або енергосервісу.

На місцевому рівні заходи з термомодернізації передбачають у відповідних Програмах заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель. Для цього органи місцевого самоврядування затверджують відповідні програми (наприклад, Рішенням Київради від 17.03.2016 р. № 232/232 затверджено Комплексну цільову програму підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2016 — 2020 роки), а також, серед іншого, затверджують план заходів щодо виконання таких програм.

Зазначимо, що Закон № 2118 рекомендує органам державної влади та органам місцевого самоврядування здійснювати заходи із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель державної або комунальної форми власності з урахуванням рекомендацій, зазначених в енергетичних сертифікатах таких будівель (за наявності).

Довідка

Сертифікація енергетичної ефективності — це вид енергетичного аудиту, під час якого здійснюється аналіз інформації щодо фактичних або проектних характеристик огороджувальних конструкцій та інженерних систем, оцінюється відповідність розрахункового рівня енергетичної ефективності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель та надаються рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель, що враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими (ст. 1 Закону № 2118).

Детальніше про сертифікацію енергетичної ефективності, у яких випадках вона обов’язкова, хто її проводить та якими документами підтверджують її результати, можна дізнатися із ст. 7 Закону № 2118. А ми з вами не будемо зараз зупинятися на цьому, а рухаємося далі.

Отже, як ми зазначили, термомодернізація являє собою комплекс заходів з утеплення будівлі і модернізації інженерних систем з метою приведення у відповідність до сучасних вимог з енергоефективності.

Звісно, у кожному випадку перелік запланованих заходів та обсяги робіт будуть відрізнятися. Від чого це залежить? У цьому питанні все залежить від сутності робіт, які заплановано на тому чи іншому об’єкті. Оскільки читач запитував про роботи з утеплення (термомодернізації) будівлі, ми зупинимося саме на цих роботах та розглянемо порядок відображення таких операцій в бухобліку.

Далі визначимо, до якого виду робіт відносять термомодернізацію будівлі. Також пояснимо, чому підрядна організація зазначила, що було виконано саме такі роботи, як термомодернізація (капітальний ремонт) гімназії.

Поліпшення чи капремонт: як розмежувати

Залежно від обсягу та номенклатури запланованих робіт їх можна розглядати як капітальний ремонт або як поліпшення (модернізацію) будівлі. У чому полягає різниця між такими роботами?

Для цього розглянемо такі поняття, як «капітальний ремонт», «технічне переоснащення» та «реконструкція», які наведено в ДБН А.2.2-3-2014.

Відповідно до п. 3.7 цього ДБН капітальний ремонт — це сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів і функціонального призначення, які передбачають втручання в несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій або інженерних систем і обладнання, у зв’язку з їх фізичним зносом і руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

У свою чергу, до реконструкції відносять перебудову введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкта будівництва, яка передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечує удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня і якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Як бачимо, однією з визначальних ознак віднесення робіт до реконструкції є те, що при таких роботах змінюються геометричні розміри та функціональне призначення об’єкта. Також після виконання таких робіт поліпшуються умови експлуатації. Свого часу про правильне розмежування робіт, які виконують при реконструкції та капітальному ремонті, роз’яснював Мінрегіонрозвитку у листі від 08.08.2012 р. № 7/17-12928.Так, якщо такі роботи не передбачають перебудови введених в експлуатацію об’єктів будівництва, зміну їх функціонального призначення або геометричних розмірів, тоді такі роботи можуть бути класифіковані як капітальний ремонт.

У разі коли планується зміна геометричних параметрів об’єкта, такі роботи слід кваліфікувати як реконструкцію. Особливо це стосується збільшення геометричних розмірів об’єкта у плані, оскільки це може впливати на прилеглі території та об’єкти. Враховуючи викладене, виходячи з термінологічних визначень та з урахуванням характеру робіт, що планується виконувати, замовник разом з проектною організацією визначають вид робіт. Повний перелік робіт, які виконують при термомодернізації будівлі, зазначають у проектно-кошторисній документації, яку складають відповідно до ДБН А.2.2-3-2014.

Відповідно до п. 3.24 ДБН А.2.2-3-2014 технічне переоснащення — це комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об’єктів виробничого та невиробничого призначення, введений в експлуатацію в установленому порядку, що реалізується шляхом впровадження передових техніки та технологій, оновлення та заміни застарілого та фізично зношеного устаткування новим, більш ефективнішим.

Таким чином, підрядна організація при оформленні документації (зокрема, ф. № КБ-3) керується виключно термінологією та вимогами, передбаченими ДБН А.2.2-3-2014 та іншими документами. Саме на цій підставі, у ф. № КБ-3 й було зазначено, що виконано роботи з термомодернізації (капітального ремонту) будівлі. А тому з позиції ДБН А.2.2-3-2014 підрядна організація цілком правильно оформила документацію.

А як діяти бухгалтеру? Віднести такі роботи до поліпшення чи капітального ремонту?

У цій та подібних ситуаціях варто знати: у будь-якому випадку остаточно визначити вид запланованих робіт повинен керівник установи. Оскільки саме він вирішує, чи спрямовані роботи на поліпшення умов експлуатації об’єкта чи розглядаються лише як підтримання його в робочому стані. Це чітко визначено в п. 2 розд. VI Методрекомендацій. Звісно, прийняття такого рішення — дуже відповідальний момент, оскільки від цього залежить правильність обрання КЕКВ для здійснення видатків та порядок відображення операцій у бухгалтерському обліку.

Довідка

Рішення про характер і ознаки здійснюваних суб’єктом державного сектору робіт, тобто спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, приймається керівником.

Які роботи було проведено в нашій ситуації? Як зазначено в запитанні, це роботи, метою яких є подовження строку корисної експлуатації будівлі. Було здійснено заміну окремих частин будівлі для підвищення якості її експлуатації, впроваджено технології, які дають можливість зменшити витрати на утримання такої будівлі. З огляду на це, вважаємо, що такі роботи доцільно кваліфікувати для бухгалтерського обліку все ж таки як поліпшення (модернізацію) будівлі.

Визначаємо КЕКВ

Після того як остаточно прийнято рішення про сутність запланованих робіт, саме час правильно визначити КЕКВ. Так, якщо вирішено, що роботи з термомодернізації (утеплення) будівлі, пов’язані з подовженням строку корисної експлуатації будівлі, її поліпшенням, видатки планують за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Додамо, що за цим же КЕКВ установа також планує видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт.

Тепер перейдемо до бухгалтерського обліку таких операцій.

Бухоблік

Нагадаємо, що правила відображення в обліку витрат на поліпшення об’єктів основних засобів (далі — ОЗ) визначено в п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121 та п. 3 розд. VI Методрекомендацій.

При цьому приклади поліпшення ОЗ можуть бути такі:

1) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості робіт, послуг;

3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати;

4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

З огляду на вищенаведені приклади, цілком очевидно, що роботи з термомодернізації будівлі є різновидом поліпшення (модернізації) будівлі. Тому для обліку таких видатків установа керується такими правилами.

По-перше, витрати на термомодернізацію будівлі управління освіти відносить на збільшення первісної вартості будівлі. Це пов’язано з тим, що витрати на поліпшення об’єкта основних засобів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) збільшують первісну вартість таких об’єктів. Це чітко визначено у вищезазначених нормах НП(С)БО 121 та Методрекомендаціях.

Майте на увазі: первісну вартість будівлі збільшують лише тоді, коли такі роботи класифікують як добудова, реконструкція або ж як інший вид поліпшення будівлі. Але це правило не стосується робіт, які визнано капітальним ремонтом, адже їх вартість відносять на витрати звітного періоду, в якому вони були здійснені.

По-друге, витрати на поліпшення об’єктів ОЗ з початку і до закінчення зазначених робіт визнають незавершеними капітальними інвестиціями. Тому інформацію про такі видатки узагальнюють на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби». Також на цьому субрахунку установа відображає видатки, пов’язані з виготовленням проектно-кошторисної документації.

Таким чином, усі витрати на поліпшення ОЗ, у тому числі й витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення експертизи тощо, відносять на збільшення первісної вартості ОЗ.

По-третє, пам’ятайте про документальне оформлення таких робіт. Підставою для відображення вартості таких робіт є Акт приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. № КБ-3.

Також для оформлення передачі основних засобів на ремонт, реконструкцію або модернізацію складають Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів. У свою чергу, прийняття основних засобів після ремонту, реконструкції, модернізації оформляють Актом приймання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих основних засобів. На підставі останнього документа вносять записи до Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів про зміни в характеристиці об’єкта. Нагадаємо, що форми цих документів затверджено наказом № 818.

Розглянемо на прикладі порядок відображення операцій, пов’язаних із термомодернізацією (утепленням) будівлі навчального закладу.

Приклад. Управління освіти виконує функції замовника робіт з капітального ремонту, реконструкції та облаштування будівлі навчальних закладів. Зазначені будівлі перебувають на балансі управління освіти. Для проведення робіт з термомодернізації (утеплення) управління освіти отримало кошти з місцевого бюджету. Управління освіти не є платником ПДВ.

На замовлення установи проектна організація виготовила ​​проектно-кошторисну документацію для термомодернізації будівлі гімназії. Згідно з умовами договору вартість робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації — 255 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 42500 грн.).

Договором передбачено попередню оплату в розмірі 30 % від вартості договору (76500 грн.). Прийняття робіт з розробки проектно-кошторисної документації оформлено Актом про прийняття проектно-пошукової, науково-технічної продукції, після чого проведено остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 178500 грн.

Для виконання робіт укладено договір з підрядною організацією на суму 990 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 165 тис. грн.).

Договором передбачена попередня оплата в розмірі 30 % від вартості договору — 297 тис. грн.

Виходячи з характеру запланованих робіт керівником прийнято рішення про визнання робіт з термомодернізації (утеплення) будівлі поліпшенням (модернізацією) будівлі. З урахування цього зазначені видатки заплановано за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Оскільки в цій ситуації вартість робіт не перевищує вартісні межі, встановлені ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (тобто не перевищує 1,5 млн грн.), то закупівля проведена як допорогова через електронну систему закупівель Prozorro.

Згідно з умовами договору остаточні розрахунки за виконані роботи управління освіти здійснило після оформлення Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. № КБ-3) та Акта приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в). Замовником підписано зазначені документи після ретельної перевірки виконаних робіт та проведено остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 693 тис. грн.

Ці операції в бухгалтерському обліку відображають так:

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,

грн.

Меморіальний ордер

дебет

кредит

1

Надійшло фінансування для облаштування (реконструкції) будівлі

2313

5411

1245000

2

2

Перераховано аванс проектній організації*

2113

2313

76500

2, 4

3

Виконано роботи з розроблення проектно-кошторисної документації з облаштування (реконструкції) будівлі

1311

6211

255000

6

4

Зменшено суму заборгованості перед проектною організацією на суму виплаченого авансу (255000 - 76500)

6211

2113

178500

4, 6

5

Здійснено остаточні розрахунки з проектною організацією

6211

2313

178500

2, 6

6

Перераховано аванс підрядній організації*

2113

2313

297000

2, 4

7

Відображено видатки на реконструкцію будівлі (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)

1311

6211

990000

6

8

Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу (990000 - 297000)

6211

2113

693000

2, 6

9

Здійснено остаточні розрахунки з підрядною організацією

6211

2313

693000

2, 6

10

Вартість усіх робіт після їх закінчення віднесено на збільшення первісної вартості будівлі

1013

1311

1245000

17

Водночас здійснено другий запис

5411

5111

1245000

17

* Відповідно до п. 21 постанови № 117 розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів здійснюють попередню оплату за капітальними видатками та державними контрактами шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім’я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг. Детальніше про це ми розповідали в матеріалі «Авансуємо капітальні видатки по-новому: Казначейство пояснило, що й до чого» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 7).

У цій самій постанові зазначено, що бюджетні установи можуть здійснювати попередню оплату за роботи і послуги на строк не більше трьох місяців за роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, придбання основних засобів і житла.

Також нагадаємо, що згідно з п. 19 постанови КМУ «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» від 27.12.2001 р. № 1764 замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. Після закінчення тримісячного строку невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Нормативні документи

Закон № 2118 Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» від 22.06.2017 р. № 2118-VIII.

Постанова № 117 постанова КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117.

НП(С)БО 121Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Наказ № 818 — наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818.

ДБН А.2.2-3-2014 — ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 04.06.2014 р. № 163.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі