Але в податковій інспекції як платник податків зареєстровано відділ культури, тому він здійснює розрахунки податків, подає фінансову та податкову звітність щодо закладів, які обслуговує.
Позашкільні навчальні заклади отримують доходи від надання платних послуг, які не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з п.п. 197.1.2 ПКУ.
За останні 12 календарних місяців обсяг надходжень від надання платних послуг позашкільними навчальними закладами перевищує 1 млн грн. Чи повинна централізована бухгалтерія реєструватись платником ПДВ?»
Давайте розглянемо ключові моменти відповіді, яку надала ДФС у документі, що коментується.
Частково ситуацію, про яку йде мова у запитанні, ми вже розглядали на сторінках журналу «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 43 («Позашкільні навчальні заклади: коли реєструватися платниками ПДВ»). Тож всі, кому цікаво дізнатися про типи позашкільних навчальних закладів та які саме послуги надають зазначені заклади, радимо переглянути згаданий матеріал.
У цій ситуації ключовий момент — взяття на облік або реєстрація юридичної особи у контролюючих органах.
Зазначимо, що механізм реєстрації або взяття на облік контролюючими органами юридичних осіб за місцем знаходження врегульовано Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі — Порядок № 1588). Як передбачено п. 1.3 розд. I цього Порядку, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.
Але неприбуткові організації, які повністю фінансуються з бюджету, обслуговуються централізованими бухгалтеріями в частині розрахунків з оплати праці працівників та перерахування до бюджету податків, зборів, і не мають власних поточних рахунків у фінансових установах, не підлягають взяттю на облік в контролюючих органах. А тому їх обліковують в Єдиному банку даних юридичних осіб з ознакою «не є платником податків».
Таку особливість обліку неприбуткових організацій, які не ведуть самостійно облік розрахунків з оплати праці та не здійснюють самостійно перерахування до бюджету податків та зборів, визначено в п. 3.12 розд. III Порядку № 1588 (ср. ). У такому разі для встановлення ознаки «не є платником податків» установа або організація, яка обслуговується централізованою бухгалтерією, подає до контролюючого органу підтвердження від централізованої бухгалтерії про факт її обслуговування.
Таким чином, статус платника податків з усіма правами та обов’язками Порядок № 1588 надає саме централізованій бухгалтерії відділу культури.
Тому тільки ця особа має право реалізувати юридичні права та обов’язки у сфері оподаткування, тобто бути повноцінним суб’єктом податкових правовідносин.
Щодо позашкільних навчальних закладів, які обслуговує централізована бухгалтерія, то вони хоча й є самостійними юридичними особами, але у такому разі не отримують статусу платника податків. Це означає, що вони не мають жодних можливостей реалізувати будь-які права чи зобов’язання, визначені податковим законодавством.
З огляду на це, реєструватися платником ПДВ необхідно тій юридичній особі, яка отримала статус платника податків і зборів, тобто пройшла всю процедуру реєстрації, передбачену Порядком № 1588, та отримала необхідні документи.
Отже, у нашому випадку реєструватися платником ПДВ необхідно саме централізованій бухгалтерії відділу культури, а не позашкільним навчальним закладам, які хоча й є юридичними особами, але не мають зобов’язань зі сплати податків та зборів.
Як же правильно визначити обсяг оподатковуваних операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ? Тобто які доходи необхідно враховувати для визначення такого обсягу?
Відповідно до п. 181.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ).
При цьому до розрахунку обсягу оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг включають операції, які:
• підлягають оподаткуванню за ставками 20, 7 і 0 %;
• звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ).
Отже, операції, які не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), для розрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів, послуг не враховують. При цьому для здійснення такого розрахунку централізована бухгалтерія враховує виключно операції, які безпосередньо здійснюються нею (тобто без врахування операцій, які здійснюють обслуговуючі установи).
Оскільки у такому разі можливість зареєструватися платником ПДВ має централізована бухгалтерія, сама вона у подальшому зобов’язана нараховувати та сплачувати ПДВ до бюджету. Та найголовніше, на чому акцентують увагу фахівці ДФС, ПДВ-облік стосується виключно операцій, які безпосередньо здійснює зазначена особа.
Це означає, що обсяг операції з постачання товарів (послуг), які здійснюють позашкільні навчальні заклади, не має відношення до ПДВ-обліку централізованої бухгалтерії.
Чи є шанс у позашкільних навчальних закладів зареєструватися платником ПДВ?
Так, є. Але для цього необхідно насамперед отримати статус платника податків.
Зазначимо, що Порядок № 1588 містить норму, яка, попри все вищезазначене, дозволяє неприбутковим організаціям, які повністю фінансуються з бюджету та обслуговуються централізованими бухгалтеріями, отримати статус платника податків.
Так, у разі прийняття рішення про самостійну сплату податків, зборів така установа чи організація повідомляє про це контролюючий орган за основним місцем обліку. Організація повинна повідомити про таке рішення протягом 10 днів з дня його прийняття та надати підтвердні документи. Отримавши таке звернення, контролюючий орган на підставі поданих документів знімає ознаку «не є платником податків» в Єдиному банку даних юридичних осіб щодо такої установи чи організації та передає до ЄДР дані про те, що стосовно певної організації або установи знято ознаку «не є платником податків».
Після цього такий заклад чи установа, отримавши статусу платника податків, мають можливості реалізувати будь-які права чи зобов’язання, визначені податковим законодавством.
