Насамперед зазначимо, що тарифні ставки водіїв автотранспортних засобів органів місцевого самоврядування (далі — ОМС) визначені додатком 3 до наказу Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77 (далі — наказ № 77). При цьому слід мати на увазі, що «схемні» посадові оклади (тарифні ставки) «обслуговуючих» робітників у вказаному документі востаннє оновлювались ще в 2016 році, тож ми щороку «освіжаємо» їх на сторінках нашого видання (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 1-2, с. 27).
Розглянемо алгоритм визначення тарифної ставки водія пасажирського мікроавтобуса покроково.
Крок 1. Визначаємо вид транспорту, до якого належить мікроавтобус на 13 місць для сидіння. При цьому будемо враховувати ті види транспортних засобів, для водіїв яких тарифні ставки встановлені додатком 3 до наказу № 77: вантажний, легковий автомобіль, оперативний автомобіль із спеціальним звуковим сигналом (типу «сирена») та автобус.
Звичайно, пасажирський мікроавтобус не може відноситись до вантажних автомобілів. Також у запитанні дописувача нічого не вказано про обладнання мікроавтобуса спеціальними звуковими сигналами. Тож очевидно, що він не відноситься до оперативних автомобілів. Залишається обрати між легковим автомобілем та автобусом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III автомобіль легковий — це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять з місцем водія включно.
У свою чергу, автобус — це транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно.
Отже, траспортний засіб на 13 місць для сидіння (з місцем водія включно) є автобусом.
Крок 2. Визначаємо габаритну довжину автобуса. Саме цей показник грає ключову роль при встановленні тарифної ставки водієві автобуса. Відповідно до технічних характеристик, вказаних у сервісній книжці заводу-виробника, габаритна довжина автобуса ГАЗ-3221 складає 5475 мм.
Крок 3. Визначаємо тарифну ставку водія автобуса, габаритна довжина якого понад 5 м. В даному випадку з 01.01.2019 р. місячна тарифна ставка для водія такого транспортного засобу дорівнює 2445 грн.
Також нагадаємо, що згідно з п. 1 примітки до додатку 3 до наказу № 77, водіям автобусів установлюється щомісячна надбавка за класність у таких розмірах: водіям 2-го класу — 10 %, водіям 1-го класу — 25 % установленої тарифної ставки за відпрацьований час.
Зауважимо, що згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск № 69 «Автомобільний транспорт», затвердженим наказом Мінтрансзв’язку від 14.02.2006 р. № 136, для присвоєння кваліфікації водій повинен мати:
для присвоєння II класу дозвіл на керування транспортними засобами категорій «B», «BE», «C», «CE» або «DE» («D»), а також безперервний стаж роботи водієм III класу у даного суб’єкта господарювання — не менше трьох років;
для присвоєння I класу дозвіл на керування транспортними засобами категорії «B», «BE», «C», «CE», «D», «DE», а також безперервний стаж роботи водієм II класу у даного суб’єкта господарювання — не менше двох років.
Класність водіям присвоюється під час прийняття на роботу шляхом проведення кваліфікаційної атестації. За результатами атестації кваліфікаційною комісією оформлюється Рішення про присвоєння кваліфікації водію автотранспортного засобу. І вже на підставі цього Рішення керівник закладу, установи видає наказ про встановлення водію надбавки за класність.
Крім того, водіям автобусів, зайнятим у сфері обслуговування ОМС, установлюється доплата за ненормований робочий день у розмірі 25 % тарифної ставки за відпрацьований час (п. 2 примітки до додатку 3 до наказу № 77).
При цьому слід взяти до уваги роз’яснення фахівців Мінсоцполітики, що наведені у листі від 19.09.2013 р. № 805/13/155-13: надбавка за класність та доплата за ненормований робочий день виплачуються за фактично відпрацьований водієм час, тобто час, протягом якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом.
Якщо водій у робочий час перебував на роботі, але не виїжджав (тобто не керував автотранспортним засобом), він не має права на вказані виплати.
