Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Договір про закупівлю: на яку суму реєструвати

Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик
Бюджетна бухгалтерія Березень, 2019/№ 12
В обраному У обране
Друк
Реабілітаційний центр — бюджетна установа, яка фінансується з держбюджету. Потребу в бюджетних асигнуваннях, річний план закупівель, додаток до річного плану за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» визначаємо на підставі очікуваної вартості предмету закупівлі. Потреба в закупівлі продуктів харчування спрямована на організацію безперебійного харчування вихованців установи. Контингент вихованців (згідно з планом набору) та добові норми харчування (згідно з нормами, визначеними постановою КМУ від 20.10.2010 р. № 953) — постійні показники, які не змінюються з року в рік. Тому очікувану вартість предмета закупівлі (продукти харчування) визначаємо на підставі річної потреби в бюджетних асигнуваннях.
На початку року головний розпорядник при затвердженні кошторису виділяє асигнування тільки на 6 місяців, а не на повну річну потребу. Решту коштів установі виділяють додатково у червні-липні поточного бюджетного року. У зв’язку з цим установа наразі не має можливості зареєструвати в Казначействі договір про закупівлю на суму річної потреби. Хоча в договорах передбачена умова: бюджетні зобов’язання будуть взяті в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі закупівлі продуктів харчування на суму, яка перевищує 200 тис. грн., установа укладає додаткову угоду щодо зменшення бюджетних зобов’язань пропорційно до виділених асигнувань. Відповідно після виділення додаткових бюджетних коштів буде «дореєстровано» договір.
Інша ситуація за допороговими договорами, тобто коли вартість предмета закупівлі менше 200 тис. грн. У таких випадках Казначейство відмовляється реєструвати договори без затверджених кошторисних призначень. Чи вправі установа проводити закупівлю продуктів за очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною на весь бюджетний рік? Як реєструвати такі договори в Казначействі? Чи мають рацію казначеї, коли вони відмовляють реєструвати договір частково? При цьому свої дії вони пояснюють тим, що договір про закупівлі не дозволено реєструвати декілька разів (оскільки предмет закупівлі заборонено ділити на частини).

Начебто вже й не початок року, а закінчується I квартал, але питання планування закупівель та укладання договорів про закупівлю (далі — договір) й досі цікавлять наших читачів. Та й не дивно, адже процедури закупівель бюджетні установи здійснюють не лише на початку року, але й протягом усього року.

Тому поспішаємо на допомогу нашому читачу та відповімо на його запитання: чи є кошторис підставою для планування закупівель? Чи повинна очікувана вартість предмету закупівлі збігатися із затвердженими бюджетними призначеннями? Чи можливо укласти договір без затверджених бюджетних асигнувань?

Насамперед, ці запитання виникають тому, що закупівельне законодавство, тобто Закон № 922 та Порядок № 454, не містять чітких роз’яснень з цього приводу.

Зазначимо, що Закон № 922 не встановлює обов’язку для замовника планувати здійснення закупівель виключно на підставі затвердженого кошторису, фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів).

Також у Порядку № 454 з цього питання немає ніяких пояснень.

Зазначені документи не містять чіткої вказівки про те, на які показники слід орієнтуватись замовникам при визначенні річної потреби в закупівлі того чи іншого товару, роботи чи послуги. Тому замовники й не розуміють: чи доцільно при плануванні закупівель керуватись бюджетними призначеннями, передбаченими у кошторисі?

До речі, Мінекономрозвитку з цього питання вже висловлювало свою позицію. Так, у листі від 14.09.2016 р. № 3302-06/29640-06, роз’яснюючи порядок планування та проведення закупівель, Мінекономрозвитку зазначило наступне.

При визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись, зокрема, виходячи із потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо.

З огляду на це, визначення та обґрунтування потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг та необхідного обсягу відповідних видатків на наступний рік бюджетні установи фактично здійснюють на етапі підготовки до складання бюджетних запитів. Про це Мінекономрозвитку нагадує у листі від 28.12.2017 р. № 3304-06/48844-06.

А також додає, що на даному етапі замовник, маючи планові вартісні показники, може формувати очікувану вартість закупівель. Але зазначена очікувана вартість після розгляду та затвердження кошторисів у подальшому може коригуватись. Тим паче, що Законом № 922 надано таку можливість.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 922 замовники можуть вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені.

Таким чином, необов’язково затверджувати річний план закупівель відразу на весь рік. Замовник може планувати закупівлі поступово, залежно від того, затверджено йому кошти на ту чи іншу закупівлю чи ні. Чому? Тому що планування закупівель пов’язано не лише із закупівельним законодавством, а й з бюджетним законодавством, а саме з вимогами БКУ.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 2 БКУ бюджетне зобов’язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Поряд з цим ч. 1 ст. 48 БКУ передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Важливо!

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БКУ та законом про Держбюджет (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість (ч. 3 ст. 48 БКУ).

Згідно з ч. 4 ст. 48 БКУ зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства.

Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Також планування закупівель пов’язано з механізмом реєстрації договору в Казначействі. Далі з’ясуємо, як саме.

Процедура реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів встановлена Порядком № 309.

Так, відповідно до п. 2.2 цього Порядку за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання. Зазначені документи подають протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).

Додамо, що повноваження Казначейства у сфері закупівель зазначено в ч. 2 ст. 7 Закону № 922. Зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:

1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;

2) вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:

• відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 922;

• відміни процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;

• на період призупинення процедури закупівлі;

• наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922.

Перевірку наявності документів, визначених в абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 922, підрозділ Казначейства, який здійснює обслуговування замовника, проводить шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель на веб-порталі www.prozorro.gov.ua.

Також варто звернути увагу на п. 2.9 Порядку № 309. Саме у цьому пункті визначено перелік підстав, коли органи Казначейства не реєструють зобов’язання, зокрема, в разі:

• відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, установлених кошторисом;

• відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель.

Зауважимо: в таких випадках органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені БКУ.

Увага!

Згідно з п. 2.9 Порядку № 309 органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі відсутності у розпорядника бюджетних коштів затверджених бюджетних асигнувань.

Тож у ситуації, що розглядається, якщо замовник запланував закупівлю на очікувану вартість і на момент укладення договору йому не затверджено бюджетні асигнування, то такий договір Казначейство не зареєструє. З огляду на це, відмова в реєстрації договору без затверджених бюджетних асигнувань є цілком правомірною. У такому разі Казначейство має право зареєструвати договір і взяти на облік зобов’язання тільки в межах сум, затверджених кошторисом, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Для цього перевіряють суми, зазначені в договорі та в затвердженому кошторисі. Якщо є будь-яка невідповідність між цими сумами, договір повертають.

Тому замовнику не варто сподіватись на часткову реєстрацію договору. У таких випадках органи Казначейства зобов’язання та/або фінансові зобов’язання не реєструють, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені БКУ. Адже якщо договір укладено без затвердженого кошторису, то в наявності усі ознаки бюджетного правопорушення. На цей момент Казначейство звертало увагу у листі від 05.03.2018 р. № 16-08/249-3945 (ср. 025069200).

Таким чином, з одного боку, Закон № 922 не містить обмежень щодо планування закупівель виключно на підставі затвердженого кошторису. Замовник може планувати очікувану вартість предмета закупівлі виходячи з потреби в товарах, роботах, послугах, керуючись розрахунками до кошторису тощо. Але з іншого боку, укладати договір про закупівлю варто лише за наявності затверджених асигнувань

Чи є який-небудь вихід з цієї ситуації для замовника? Звичайно, є. У подібних ситуаціях при затвердженні додаткових бюджетних асигнувань протягом року замовнику доведеться, як не крути, провести додаткову закупівлю.

У такому разі пам’ятайте: таку нову закупівлю необхідно внести до річного плану (або до його додатку) та оприлюднити такі зміни в електронній системі закупівель. При цьому Закон № 922 не обмежує замовника в кількості внесення подібних змін до річного плану чи додатка. Але в кожному випадку вибір тієї чи іншої процедури закупівель залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі.

Нормативні документи

БКУБюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 922Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Порядок № 454Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.

Порядок № 309Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно