<…>
Статтею 4 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон) передбачено, що державна служба здійснюється з дотриманням, зокрема, принципу забезпечення рівного доступу до державної служби — заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.
<…>
Відповідно до статті 19 Закону на державну службу не може вступити особа, яка:
1) досягла шістдесятип’ятирічного віку;
2) в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
3) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
4) відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення — протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
6) має громадянство іншої держави;
7) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
8) підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади».
На посаду державної служби категорії «А» або «Б» не може вступити особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Під час реалізації громадянами права на державну службу не допускаються будь-які форми дискримінації, визначені законодавством.
Враховуючи викладене, особі може бути відмовлено у призначенні на посаду державної служби з підстав, передбачених вимогами Закону. Законодавством про державну службу не передбачено підстави для відмови у призначенні на посаду державної служби особи, у якої відсутня відмітка про місце реєстрації.
Разом з тим відповідно до статті 37 Закону стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, складовою якої є особова картка встановленого зразка. Пунктом 2 розділу II Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22 березня 2016 року № 64, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 567/28697, особова справа формується з таких документів, зокрема, особова картка державного службовця встановленого зразка; копія паспорта державного службовця.
Згідно із пунктом 4 Інструкції щодо заповнення Особової картки державного службовця, затвердженої наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 156, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1200/29330, пункти 1 — 13, 15, 30, 31 заповнюються відповідно до записів у паспорті, дипломі, свідоцтві, посвідченні та інших документах.
У пункті 5 «Адреса фактичного місця проживання» зазначаються поштовий індекс, область, місто, район, село (селище), вулиця, корпус, номер будинку, квартири.
У пункті 6 «Адреса місця реєстрації» зазначаються поштовий індекс, область, місто, район, село (селище), вулиця, корпус, номер будинку, квартири.
Відповідно до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання — тягнуть за собою попередження.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із пунктами 3 та 23 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі — орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Якщо під час подання документів буде встановлено, що особа звернулася для реєстрації нового місця проживання після спливу 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання або подала для реєстрації місця проживання недійсний паспорт громадянина України, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг складає на неї адміністративний протокол за вчинення правопорушення, визначеного у статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, чинним законодавством передбачено адміністративну відповідальність за проживання громадян без реєстрації місця проживання.
Окремо повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз’яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм.
Заступник Голови А. Заболотний
