Кого стосується?
Постановою № 695 передбачено, що з 01.09.2019 р. на 10 % підвищуються посадові оклади педпрацівників, крім тих, посадові оклади яких підвищено відповідно до п. 1 постанови КМУ «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників» від 11.01.2018 р. № 22 (далі — постанова № 22) та постанови КМУ «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів)» від 07.11.2018 р. № 1100.
Отже, зазначене підвищення стосується педпрацівників:
1) які отримують зарплату за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
2) перелік посад яких затверджено постановою КМУ «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 р. № 963.
Саме про це зазначає МОН у листі, що коментується. За його роз’ясненнями право на підвищення окладів на 10 % з 01.09.2019 р. отримали всі ті педпрацівники, які до цієї дати не мали право на таке підвищення.
Це стосується педагогів закладів дошкільної, професійної (профтехнічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти, інших установ та закладів незалежно від їх підпорядкування.
Чи потрібно округлювати оклади?
Приміткою 2 додатка 1 до наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 (далі — наказ № 557) передбачено, що посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами ЄТС визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1-го тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. Коли оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 0,5 — відкидаються, від 0,5 і вище — округлюються до однієї гривні.
Проте у постанові № 695 не сказано про округлення посадових окладів після їх збільшення на 10 %. Тому округлювати оклади після їх збільшення не потрібно. Відповідно, вони визначаються у гривнях з копійками.
Окрема виплата чи ні?
МОН розцінює 10-відсоткове підвищення згідно із постановою № 695 як окрему виплату. І вважає, що, застосовуючи це підвищення при розрахунку зарплати педпрацівникам, потрібно враховувати п. 5 наказу № 557 та п. 2 постанови КМУ «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» від 20.04.2007 р. № 643. Цими нормами встановлено, що в разі підвищення педпрацівникам окладів за декількома підставами (за педзвання, тип навчального закладу тощо) абсолютний розмір кожного підвищення визначається виходячи з розміру посадового окладу (ставки зарплати) без урахування іншого підвищення. Але зверніть увагу: постанова № 695 не встановлює окрему виплату «підвищення окладу». Вона визначає особливий механізм розрахунку окладів педпрацівників з 01.09.2019 р. Тому, на нашу думку, зазначене підвищення утворює новий оклад, від якого потрібно розраховувати усі виплати, передбачені працівнику (у тому числі й інші підвищення). Аналогічної позиції з цього приводу, але стосовно минулорічного підвищення (згідно з постановою № 22), дотримуються Профспілка працівників освіти і науки (див. лист від 06.02.2018 р. № 02-5/86) та суди (див. рішення Жовківського районного суду Львівської області від 19.10.2018 р. у справі № 444/1722/18).
Ну що ж, МОН другий рік поспіль незмінно у своїх роз’ясненнях (див. листи МОН від 30.01.2018 р. № 1/9-64, від 08.05.2018 р. № 1/11-5084 та від 17.09.2018 р. № 1/11-9870). Який порядок застосування 10-відсоткового підвищення обрати — вирішувати вам. Але зауважте, якщо справа дійде до суду, то не факт, що він стане на бік МОН, адже прецедент уже є.
Як розрахувати оклади заступників керівників та головбуха?
У п. 3 наказу № 557 зазначено, що оклади проректорів, заступників керівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, заступників керівників структурних підрозділів навчальних закладів, установ освіти та наукових установ установлювати на 5 — 15 %, головбухів — на 10 — 30 %, помічників керівників — на 30 — 40 % нижче, ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначений за схемами тарифних розрядів, затвердженими цим наказом. Це означає, що розрахунок слід здійснювати виходячи з посадового окладу керівника, визначеного за схемами тарифних розрядів, затверджених наказом № 557. Тобто оклад заступників керівників та головбуха «прив’язаний» до «схемного» посадового окладу керівника, визначеного за ЄТС.
Але при розрахунку окладів заступників керівників слід враховувати, що є:
• заступники, які належать до педпрацівників і діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або навчальним процесом (заступники з навчально-виховної, навчальної роботи тощо);
• заступники, які не є педпрацівниками.
До речі, посада головбуха закладу освіти також не педагогічна, адже вона не зазначена в Переліку № 963.
Таким чином, спочатку визначаємо «схемний» оклад керівника з 01.01.2019 р. за ЄТС (тобто без урахування підвищення на 10 %), а потім від такого окладу розраховуємо посадові оклади заступників та головного бухгалтера. Розглянемо зазначене на прикладі.
Приклад. Директору закладу профтехосвіти (ЗПТО) встановлено 16 тарифний розряд. З 01.01.2019 р. схемний посадовий оклад керівника ЗПТО дорівнює 5360 грн. Посадовий оклад з урахуванням підвищення на 10 % становить 5896 грн. Посадовий оклад:
• заступника директора з навчально-виховної роботи встановлено на 10 % нижче, ніж схемний оклад директора;
• головного бухгалтера — на 20 % нижче, ніж схемний оклад директора.
Визначимо оклад заступника директора з навчально-виховної роботи:
5360 - (5360 х 10 %) = 4824 грн.
Оскільки ця посада педагогічна, то заступник директора має право на підвищення посадового окладу на 10 % згідно із постановою № 695:
4824 + (4824 х 10 %) = 5306,40 грн.
Розрахуємо оклад головного бухгалтера:
5360 - (5360 х 20 %) = 4288 грн.
Оскільки посада головбуха не педагогічна, то він не має права на підвищення окладу на 10 %.
