Аванс за проектно-кошторисну документацію на капремонт: бути чи не бути

В обраному У обране
Друк
Крот Юлія, економіст-аналітик
Бюджетна бухгалтерія Жовтень, 2019/№ 37
Бюджетна установа запланувала проведення капітального ремонту будівлі за КЕКВ 3132. До загальної вартості робіт також включено видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт. При цьому було укладено окремий договір на виготовлення проектно-кошторисної документації. На який строк та в якому розмірі за таких умов бюджетна установа має право здійснити попередню оплату за виготовлення проектно-кошторисної документації?

Запитання, дійсно, цікаве. Адже норми чинного законодавства не надають на нього чіткої та конкретної відповіді. Але вихід є із будь-якої ситуації. Тож давайте розбиратися разом.

При вирішенні питань авансування різноманітних будівельних робіт фахівці Казначейства доволі часто апелюють нормами Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1764 (далі — Порядок № 1764).

Замовник, справді, може перерахувати аванс підряднику, якщо це передбачено договором (контрактом). Однак розмір такого авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. До того ж напрямки використання таких коштів прописані наперед. Так, підрядник може спрямувати одержаний аванс виключно на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів. Ба більше, строк використання авансу теж обмежено. Він становить три місяці. Відповідно, усе, що не встигли витратити протягом цього строку, необхідно повернути на рахунок замовника. Ось такі жорсткі вимоги продиктовано абз. 2 п. 19 Порядку № 1764. Але порядку авансування робіт з капітального ремонту вони не стосуються. Це випливає з визначення капітального будівництва, наведеного в абз. 2 п. 2 Порядку № 1764.

Натомість вимоги щодо попередньої оплати розпорядниками бюджетних коштів робіт з капремонту прописано в іншому документів. І таким документом є постанова КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117 (далі — постанова № 117). Зокрема, відповідно до абз. 2 п.п. 3 п. 1 цієї постанови допускається попередня оплата робіт із нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, придбання основних засобів і житла на строк не більше трьох місяців. І жодних обмежень щодо частки (суми) авансу у загальній вартості робіт!

Здавалося б, усе чудово, але… Цей варіант оплати підходить тільки за умови, що вартість виготовлення проектно-кошторисної документації на капремонт включено до загальної вартості ремонтних робіт. І звісно ж, підставою для попередньої оплати у такому разі буде договір — єдиний на весь комплекс робіт.

А от виготовлення проектно-кошторисної документації за окремою угодою — це зовсім інша річ. Окремий договір — оплата теж окремо.

Таким чином, у випадку виготовлення проектно-кошторисної документації на капремонт за окремим договором не діють ані правила авансування капбудівництва, ані вимоги щодо передоплати робіт з капремонту. Залишається лише норма щодо попередньої оплати інших робіт та послуг. А конкретно: абз. 14 п.п. 1 п. 1 постанови № 117 передбачено можливість здійснення передоплати за інші роботи на строк не більше одного місяця. Розмір такого авансу не може перевищувати 30 % загальної вартості робіт (послуг).

Разом з тим фахівці Держказначейської служби у своїх усних роз’ясненнях висловлюють негативне ставлення щодо здійснення попередньої оплати за таких умов. Тобто вони взагалі проти авансування таких видатків незалежно від розміру і строку. Головний аргумент — це норма ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).

Увага!

Розпорядники бюджетних коштів повинні приймати рішення про оплату та надавати розпорядження органу Казначейства на здійснення платежу тільки після отримання товарів, робіт і послуг.

Це загальне правило, винятком із якого є випадки, передбачені бюджетним законодавством, зокрема постановою № 117. А з огляду на відсутність прямої вказівки щодо можливості попередньої оплати окремо за виготовлення проектно-кошторисної, така операція фактично під забороною.

Отже, оплату за виготовлення проектно-кошторисної документації на капремонт (згідно з окремим договором) слід проводити лише після виконання робіт. Інакше кажучи, розрахунок з виконавцем проводимо тільки після підписання акта приймання-передачі проектної документації та акта виконаних робіт. А допоки проектна документація не готова й, найважливіше, не прийнята замовником, про її оплату не може бути й мови. Такою є позицію фахівців Держказначейської служби. І саме її ми радимо дотримуватися ще на етапі погодження умов співпраці з виконавцем робіт. Адже береженого і Бог береже. І не забудьте прописати порядок оплати робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації у договорі.

Також нагадаємо: недотримання вимог щодо попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів є порушенням бюджетного законодавства (п. 22 ч. 1 ст. 116 БКУ). Звісно, за такі порушення передбачено відповідальність: адміністративну — для посадових осіб і заходи впливу згідно з БКУ — для розпорядників бюджетних коштів. Зокрема, для бюджетних установ — на порушників передбачено такі санкції:

зупинення операцій з бюджетними коштами (п. 2 ч. 1 ст. 117 БКУ);

призупинення бюджетних асигнувань (п. 3 ч. 1 ст. 117 БКУ) — передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду.

Водночас у порушника є шанс відбутися лише попередженням про неналежне виконання бюджетного законодавства (п. 1 ч. 1 ст. 117 БКУ).

А от посадовим особам, котрі провели попередню оплату за товари, роботи, послуги за рахунок бюджетних коштів з порушенням вимог бюджетного законодавства, загрожує штраф. На перший раз його розмір становить 30 — 50 НМДГ (510 — 850 грн.). Тоді як повторне протягом року порушення обійдеться вже дорожче. Розмір штрафу у такому разі сягає 50 — 70 НМДГ (850 — 1190 грн.). Такі адмінстягнення передбачено ч. 1 ст. 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X. А хто буде тією самою винною посадовою особою, мабуть, пояснювати не потрібно. Тож краще перестрахуватися й не допускати у роботі бюджетних правопорушень.

Докладно про порядок здійснення попередньої оплати за капітальними видатками читайте у статті «Авансуємо капітальні видатки по-новому: Казначейство пояснило, що й до чого» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 7).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд