Щодо розрахункової наповнюваності класів
Відповідно до ст. 1032 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI освітня субвенція спрямовується з Державного бюджету України до місцевих бюджетів (у вашому випадку — до бюджету сільської ради) на виплату заробітної плати виключно педагогічним працівникам закладу загальної середньої освіти. Кожній громаді обсяг цієї субвенції розраховується виключно за формулою розподілу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (далі — Формула), затвердженою постановою КМУ «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 27.12.2017 р. № 1088 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 06.02.2019 р. № 65).Згідно з цією Формулою при визначенні обсягу коштів враховується розрахункова наповнюваність класів для закладів освіти, розташованих у сільській місцевості, згідно з відповідною таблицею.
Зокрема, для районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад з урахуванням щільності учнів закладів загальної середньої освіти та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості, — згідно із такою таблицею:
| Щільність учнів | Відсоток населення, що проживає в сільській місцевості | ||||||||
| від 0 до 25 | від 25 до 46 | від 46 до 57 | від 57 до 64 | від 64 до 67 | від 67 до 75 | від 75 до 89 | від 89 до 100 | 100 | |
| Від 0 до 1,3 | 13,5 | 11,5 | 11,5 | 11,5 | 11 | 10,5 | 10 | 10 | 10 |
| Від 1,3 до 1,5 | 13,5 | 13,5 | 13,5 | 13 | 12 | 11,5 | 11,5 | 11 | 11 |
| Від 1,5 до 2,2 | 15 | 15 | 14 | 13 | 13 | 12,5 | 12 | 11,5 | 11 |
| Від 2,2 до 2,6 | 15 | 15 | 14 | 14 | 13,5 | 12,5 | 12 | 11,5 | 11,5 |
| Від 2,6 до 3,6 | 17 | 16 | 15 | 14 | 13,5 | 13 | 12,5 | 12,5 | 12 |
| Від 3,6 до 3,7 | 19 | 16 | 15,5 | 14 | 13,5 | 13 | 12,5 | 12,5 | 12 |
| Від 3,7 до 9,4 | 19 | 17 | 16,5 | 15 | 14 | 14 | 14 | 14 | 13 |
| 9,4 і більше | 20,5 | 18 | 18 | 17,5 | 15 | 15 | 15 | 15 | 14,5 |
Таким чином, якщо реальна наповнюваність класів збігається з розрахунковою або ж перевищує її — коштів достатньо для виплати заробітної плати вчителям.
У той же час, якщо реальна наповнюваність класів є меншою, а подекуди й значно меншою, виникає дефіцит коштів, тобто ситуація, коли вчителі залишаться без заробітної плати.
Щоб не допустити такого, орган місцевого самоврядування (сільська рада) приймає рішення щодо оптимізації мережі.
Під час прийняття такого рішення сільська рада, як засновник закладу освіти, користується рекомендаціями центральних органів виконавчої влади.
Ситуація з дефіцитом коштів значно ускладнилась у зв’язку з набуттям чинності постановою КМУ «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» від 10.07.2019 р. № 822, якою передбачається поетапне збільшення оплати праці педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам закладів і установ освіти і науки до 2023 року, у той же час відповідний ресурс у Державному бюджету України наразі не передбачений.
Також інформуємо, що Кабінет Міністрів України доручив центральним органам виконавчої влади розглянути пропозиції Міністерства фінансів України, надіслані листом № 07010-04-3/19654 від 31.07.2019 р.
Крім пропозицій у сферах вищої освіти та науки, цей документ містить алгоритм дій, спрямованих на значну економію коштів у сфері загальної середньої освіти, викликану у тому числі рішенням Уряду про підвищення заробітних плат учителів.
Так, Мінфін пропонує:
• підвищення заробітної плати вчителів здійснювати лише з одночасним скороченням їх чисельності;
• МОН спільно з облдержадміністраціями розробити плани-графіки оптимізації малокомплектних шкіл у розрізі кожного регіону;
• припинення з 01.01.2020 р. фінансування з освітньої субвенції шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40 та фінансування освітнього процесу в 10-11 (12)-х класах, де менше 20 учнів;
• підвищення навчального навантаження на вчителя з 18 до 20 годин;
• підвищення розрахункової наповнюваності класів під час розрахунку освітньої субвенції для районів та ОТГ на 2 пункти;
• перегляд діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою оптимізації підвищень посадових окладів, надбавок та доплат;
• перегляд підходів до створення мережі опорних шкіл, розвиток мережі опорних шкіл шляхом фінансових стимулів, зокрема спрямування капітальних видатків, у першу чергу, на ці школи, і за умови виконання процесу оптимізації;
• обов’язковий вихід учителів на пенсію по досягненні пенсійного віку або укладання контрактів.
Щодо можливої наповнюваності класів та процедури формування мережі класів
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV, дійсно, у закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах і селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. У разі меншої кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання.
У той же час звертаємо увагу, що згідно з ч. 1 ст. 14 зазначеного Закону наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів.
Відповідно до п.п. 2 п. «а» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами освіти.
Зважаючи на критичну ситуацію, викликану рішенням Уряду та недостатнім обсягом виділених державою коштів, сільська рада у вашому випадку вимушена була оперативно та терміново приймати рішення щодо оптимізації мережі з 02.09.2019 р. (зазвичай, про наміри оптимізації повідомляють наприкінці травня, це пов’язано, зокрема, з трудовим законодавством) та створення умов для здобуття освіти вашими дітьми.
Таким чином, попереджено ситуацію з невиплатами заробітних плат учителям у листопаді-грудні 2019 року та у І півріччі 2020 року.
Оскільки ваші діти навчаються в 8 та 9 класах, згідно із законодавством вони можуть здобувати освіту в опорному закладі освіти.
Зважаючи на чинне законодавство, в опорній школі засновником створюються кращі умови навчання дітей.
Також звертаємо увагу, що здобуття освіти в опорному закладі має ряд переваг:
1. Навчання в опорній школі дозволяє розвивати комунікаційні навички у дітей, отримувати знання від учителів-предметників.
2. Ресурси громади насамперед спрямовані на оснащення освітнього простору опорної школи, а отже, такий заклад має кращу матеріально-технічну базу.
3. Держава при спрямовуванні коштів на розвиток матеріальної бази надає переваги насамперед опорним закладам освіти.
4. Випускник опорної школи є більш конкурентноздатним при складанні ЗНО, а отже, для вступу до закладу вищої освіти.
Сподіваємось, що ви з розумінням поставитесь до рішення засновника закладу освіти, оскільки воно спрямоване насамперед на забезпечення якісної освіти для ваших дітей.
Аналітичний центр АМУ (www.auc.org.ua)
