Направлення працівника на платні курси

В обраному У обране
Друк
Шпаченко Володимир, експерт із фінансових питань
Бюджетна бухгалтерія Вересень, 2019/№ 34
Чи має право сільський голова своїм розпорядженням направити працівника сільської ради на платні курси (семінар) за рахунок бюджетних коштів, адже нормативна база змінюється з такою швидкістю, що відвідування таких курсів (семінарів) вкрай необхідне? Як документально підтвердити присутність працівника на курсах (сертифікат, відрядження, проживання)? Які витрати необхідно компенсувати працівнику (добові, для оплати курсів, проживання, проїзду тощо)?

Дійсно, законодавство змінюється з такою швидкістю, що не всі фахівці встигають за цим темпом. Для підвищення рівня професійної роботи у певних випадках є сенс направляти фахівців на різного роду курси чи семінари, які не завжди є безоплатними.

Таке направлення є можливим, якщо в кошторисі на такі цілі заплановані кошти за відповідними кодами економічної класифікації.

Так, відповідно до п. 18 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333 оплата участі у короткотермінових семінарах, нарадах, нарадах-навчаннях (у тому числі щодо роз’яснень нової нормативної бази, підготовки та проведення організаційних заходів тощо) проводиться за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

При цьому також виникає запитання: яким чином слід оформити відрядження працівника на навчання?

І тут спочатку слід врахувати таке.

Згідно із п. 1 Інструкції № 59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка держслужбовця — за розпорядженням керівника держслужби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Виходячи з цього, направлення працівника на навчання не підпадає під визначення службового відрядження.

Це ж підтверджується й листом Мінфіну від 20.05.2013 р. № 31-07230-16-27/15177.

Але водночас для таких працівників чинним законодавством установлено відповідні гарантії та компенсації.

Так, постановою № 695 визначено, що для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлені такі мінімальні державні гарантії:

а) збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи;

б) оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;

в) виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20 % добових.

При цьому Мінфін у листі від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854 зазначив, що направлення працівника для підвищення кваліфікації в іншу місцевість, звідки він має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання (про можливість такого щоденного повернення має бути зазначено в наказі керівника), йому відшкодовуються як витрати на проїзд, так і добові витрати.

Також на час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

Оплата проїзду працівників, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання і назад, виплата добових за час перебування в дорозі і за час навчання, стипендії, відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, провадяться за місцем основної роботи.

Також звернемо увагу на ще один важливий момент щодо виплати добових.

Доволі часто формат проведення курсів та семінарів передбачає кава-паузи та обіди.

Перш за все зазначимо: добові витрати є окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження. Добові витрати передбачають витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв’язку з відрядженням. Про це йдеться у п. 15 розд. І Інструкції № 59.

При розрахунку сум добових під час відрядження насамперед слід керуватися постановою № 98.

Граничний розмір добових для відряджень у межах України згідно з додатком 1 до цієї постанови становить 60 грн. на день.

Пунктом 2 постанови № 98 установлено, що, в разі коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням організаторами таких заходів, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках сум добових витрат для відповідної держави згідно з додатком 1 до цієї постанови, зокрема 80 % при одноразовому, 55 % — дворазовому, 35 % — триразовому харчуванні.

І хоча тут не йдеться про навчання, але ж, як ми зазначали вище, добові виплачуються на тих самих умовах, що й для відрядження, тож вважаємо, що це правило стосується й виплати добових при направленні на навчання.

При цьому і кава-пауза, і навіть чай у поїзді, який включено до вартості квитка, рахуються як харчування. Тож під час розрахунку суми добових слід зважати на наявність харчування.

Також нагадаємо, як діяти у випадках, коли вартість харчування відома і, наприклад, включена до вартості проживання.

Так, якщо в рахунку за проживання зазначено конкретну вартість харчування, то установа не повинна оплачувати витрати працівника на харчування. Це випливає з абз. 4 п. 5 розд. II Інструкції № 59, згідно з яким витрати на харчування в цьому випадку оплачуються за рахунок добових.

Наприклад, вартість проживання в готелі за добу становить 600 грн. (з ПДВ). При цьому згідно з рахунком, наданим готелем, до вартості проживання включено вартість сніданку, який коштує 70 грн. У такому разі сума витрат на проживання, що підлягає відшкодуванню працівнику, дорівнює 530 грн. (600 - 70).

Звернемо увагу, що такому працівникові добові витрати виплачуються відповідно до постанови № 98 з розрахунку 60 грн. за добу.

Також зупинимося на тому, які підтверджуючі документи має надати працівник, якого направлено на курси. Так, направлення працівника у відрядження в межах України оформляється наказом (розпорядженням) керівника установи або його заступника із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджається працівник, строку й мети відрядження (п. 1 розд. ІІ Інструкції № 59).

А сума добових обчислюється не за відмітками у посвідченні про відрядження*, а на підставі наказу про відрядження та відповідних первинних документів, які підтверджують дату відправлення у відрядження та прибуття з нього. За відсутності такого наказу добові не виплачуються.

* Форму посвідчення про відрядження було скасовано наказом Мінфіну «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 28.07.97 № 260» від 21.06.2011 р. № 738.

У вашому випадку підставою для виплати добових буде наказ про направлення на курси (семінар).

Зауважимо, що відповідно до п. 12 розд. II Інструкції № 59 витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо.

Витрати, понесені у зв’язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Щодо застосування КЕКВ, то відповідно до п. 5 п.п. 2.2.5 Інструкції № 333 видатки на оплату відряджень працівників бюджетних установ (організацій) на сесії, семінари, конференції, наради, з’їзди наукового характеру, поїздки з науковою метою (усі видатки на відрядження, передбачені законодавством України) проводяться за КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження».

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Постанова № 695 — постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695.

Постанова № 98постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.

Інструкція № 333Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити