Серед інших до числа таких працівників належать і ті, хто безпосередньо надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів. Граничний розмір доплати для них передбачено на рівні до 100 % заробітної плати. Це чорним по білому прописано у п. 3 постанови № 3751.
1 Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» від 29.04.2020 р. № 375.
У свою чергу, на виконання припису п. 4 постанови № 375 Мінсоцполітики затвердив Перелік посад2 працівників соціальної сфери, які можуть розраховувати на таку доплату. І, зокрема, до цього Переліку потрапили соціальні працівники та соціальні робітники.
2 Перелік посад працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), затверджений наказом Мінсоцполітики від 22.05.2020 р. № 321.
Докладно про порядок установлення та обчислення цієї доплати ви можете дізнатися із статті «Противірусні» доплати: порядок установлення та розрахунку» («Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 22, с. 8).
Доплата — це чудово! Але сьогодні більшість керівників і бухгалтерів терцентрів переймаються проблемою фінансування таких виплат.
Справді, звідки взяти кошти для виконання вимог постанови № 375, не зрозуміло. Адже жоден із надавачів соціальних послуг не планував такі видатки у кошторисі на поточний рік.
При цьому постанова № 375 містить доволі туманне формулювання з приводу джерел фінансування таких видатків. Так, виплата цієї доплати має здійснюватися за рахунок і в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників (п. 5 постанови № 375).
Але як бути, якщо передбачених за відповідними програмами асигнувань недостатньо? Свої варіанти заповнення цієї прогалини запропонував Мінфін у листі від 01.07.2020 р. № 09030-01-2/19757.
Першим і найбільш очевидним варіантом є звернення до головного розпорядника з проханням виділити додаткові асигнування. При цьому у згаданому листі фахівці Мінфіну наголошують на спрощенні процедури внесення змін до рішення про місцевий бюджет, котре діє до кінця цього року.
Нагадаємо: тимчасово, до 1 січня 2021 року, знято заборону без унесення змін до закону про держбюджет (рішення про місцевий бюджет) на збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами держбюджету (місцевого бюджету) на:
• оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;
• видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади (органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.
Пряму вказівку на це містить абз. 7 п. 2 розд. ІІ Закону № 5533.
3 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. № 553-IX.
Тож цьогоріч органи місцевого самоврядування (ОМС) можуть безперешкодно збільшити бюджетні призначення за загальним та спеціальним фондами на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.
Отже, терцентр має надіслати лист до відповідного ОМС з обґрунтуванням потреби та проханням збільшити фінансування. Робити це слід обов’язково. Бо під лежачий камінь вода не тече. Проте нескладно здогадатися, якою буде відповідь головного розпорядника.
У переважній більшості випадків на подібні прохання отримують відмову. Мовляв, коштів немає, урізати нічого, всі видатки й без того зведено до мінімуму.
У будь-якому разі вимагайте надання вмотивованої відповіді саме у письмовій формі. Адже на випадок перевірки треба мати хоча б якісь докази ваших спроб і намагань провести законодавчо установлену доплату.
Водночас на практиці місцеві фіноргани часто-густо рекомендують установам «викроїти» кошти зі свого спецфонду, посилаючись на норму ч. 9 ст. 51 БКУ4.
4 Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Однак ми з вами добре знаємо, що спрямувати на заходи, не забезпечені коштами загального фонду бюджету, можна лише надпланові обсяги власних надходжень.
А чи багато щасливців можуть похизуватися їх наявністю? До того ж для виплати «противірусної» доплати соцпрацівникам за весь період потрібні кругленькі суми. Тож навряд чи вдасться залатати таку «діру» за рахунок цих джерел.
Важливо!
Всі види власних надходжень мають чітко регламентоване цільове спрямування. При використанні таких надходжень бюджетні установи повинні неухильно дотримуватися вимог ч. 4 ст. 13 БКУ.
Так, наприклад, кошти, отримані як плата за послуги, підлягають спрямуванню на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням таких послуг. Тож якщо йдеться про доплату соцпрацівникам, які зайняті наданням платних послуг, то її виплату слід здійснювати саме за рахунок відповідних надходжень. Тобто фактично ці видатки мають бути закладені у собівартість конкретних платних послуг.
І звідси випливає ще один варіант вирішення проблеми браку коштів — підвищення тарифів на соціальні послуги. Про можливість зарадити фінансовій скруті у такий спосіб сказано й у вищезгаданому листі.
Відтак, попри установлення тарифів на соцпослуги один раз на рік, допускається їх перегляд. Але для цього, безумовно, потрібні вагомі підстави.
Зокрема, приводом може бути зміна обсягу економічно обґрунтованих витрат із незалежних від надавача послуг причин. Такі правила продиктовано п. 5 Порядку № 4285.
5 Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги, затверджений постановою КМУ від 01.06.2020 р. № 428.
Але перш ніж підвищувати тарифи, слід добряче зважити всі «за» і «проти». І головними недоліками цього варіанта вирішення питання є такі:
• по-перше, тягар такого оновленого тарифу ляже на плечі й без того не захищених верств населення;
• по-друге, збільшити тарифи можна лише з наступного місяця (наприклад, установлений у серпні тариф діятиме починаючи з 1 вересня).
Цивільне законодавство, дійсно, передбачає застосування цін, тарифів, ставок тощо, установлених або регульованих уповноваженими органами державної влади чи ОМС. Ба більше, зміна цін після укладення договору також допускається. Це цілком законно. А от коригування ціни після виконання договірних зобов’язань під забороною (ч. 3 ст. 632 ЦКУ6). Отже, підняти тарифи на соцпослуги постфактум (після надання таких послуг) не вийде. Відповідно, питання пошуку коштів для виплати доплати соцробітникам за березень-серпень залишається відкритим.
6 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Натомість підвищення тарифів дозволить здійснювати виплату такої доплати лише в наступних місяцях.
От і виходить, що такий варіант вирішує проблему не повністю, а тільки частково.
Як бачимо, запропоновані Мінфіном шляхи виходу із ситуації підходять далеко не всім.
Додаткове фінансування «вибити» зможуть одиниці. А збільшувати вартість платних послуг можуть, звісно, лише ті, хто взагалі надає такі послуги на платній основі.
Що залишається робити бухгалтеру? Звісно, можна набратися терпіння й приготуватися пояснювати соцпрацівникам, чому вони так і не побачили гарантованої урядом доплати. Проте є ще один варіант. І ви повинні про нього знати.
Існує фонд боротьби з COVID-19, створений в межах держбюджету. І одним із напрямів спрямування коштів цього фонду якраз і є доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення. На це чітко вказує абз. 2 ч. 3 ст. 28 Закону про держбюджет-20207.
7 Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX.
Механізм використання коштів «антивісурного» фонду конкретизовано у Порядку № 3028.
8 Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, затверджений постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 302.
Як же отримати кошти з фонду? Для цього відповідний орган державної або місцевої влади (наприклад, місцева держадміністрація) має звернутися з проханням про виділення коштів з фонду до Кабміну. У такому зверненні необхідно зазначити (п. 3 Порядку № 302):
• напрям спрямування коштів фонду та їх обсяг;
• назву головного розпорядника коштів державного бюджету;
• заходи, які передбачається здійснити за рахунок коштів фонду;
• умови виділення коштів з фонду (на поворотній або безповоротній основі);
• пропозиції щодо умов і гарантій повернення виділених коштів з фонду на поворотній основі;
• інформацію про можливість (неможливість) фінансового забезпечення заходів за рахунок інших джерел та можливі наслідки не виділення коштів з фонду.
Окрім того, до такого звернення потрібно додати фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування щодо необхідного обсягу коштів фонду.
Що можете зробити ви зі свого боку? Керівництво терцентру має звернутися знову ж таки до головного розпорядника з проханням ініціювати виділення коштів із вищезгаданого фонду держбюджету. Водночас ви цілком можете адресувати аналогічний лист-звернення й до місцевої держадміністрації. Адже саме вони уповноважені подавати органам виконавчої влади вищого рівня пропозиції щодо обсягу коштів державного бюджету для їх розподілу між територіальними громадами, дані про зміни складу об’єктів, що підлягають фінансуванню, тощо. Такі обов’язки на місцеві держадміністрації покладено п. 2 ст. 18 Закону № 5869.
9 Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.99 р. № 586-XIV.
До речі, про можливість виділення коштів із держбюджету у вигляді трансфертів місцевим бюджетам напряму свідчить абз. 8 п. 8 Порядку № 302.
Безперечно, звернення до головного розпорядника чи до місцевої держадміністрації не гарантують позитивного вирішення ситуації. Однак ви маєте докласти максимум зусиль для виконання зобов’язання щодо виплати доплати соцпрацівникам.
