1 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 р. № 128-IX.
2 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019 р. № 129-IX.
Зміни, передбачені законами № 128 та № 129, набирають чинності поступово.
У цьому матеріалі зупинимось на тих із них, які унесено до Закону про РРО3 та які запрацювали з 1 серпня 2020 року.
3 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Запровадження програмних РРО
З 01.08.2020 р. поряд зі звичайними РРО (їх ще називають класичними) у Законі про РРО з’явились і програмні РРО (ПРРО).
Під ПРРО розуміють програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу (ст. 1 Закону про РРО).
Розглянемо основні відмінності ПРРО від звичайних РРО.
Звичайний РРО — це монолітний пристрій, всі частини якого передбачені тільки для проведення розрахункової операції.
ПРРО — програмне забезпечення (програма, додаток), яке може встановлюватися на будь-який пристрій від мобільних пристроїв (планшет, смартфон тощо), до стаціонарних апаратів, виконаних у вигляді програмно-апаратних або програмно-технічних комплексів, яке дозволить пристрою виконувати фіскальні функції, та мати безперервний доступ до Інтернету.
ПРРО, як і звичайний РРО, має виконувати фіскальні функції та передавати до Державної податкової служби України (ДПСУ) розрахункові документи і фіскальні звітні чеки в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв’язку.
Але, на відміну від звичайного РРО, фіскальні функції ПРРО і передача інформації про здійснені розрахункові операції виконується по-іншому.
Так, щоб звичайний РРО виконав фіскальні функції, він має в момент проведення розрахункової операції занести у свою фіскальну пам’ять (тобто у блок, який знаходиться в самому РРО) інформацію про розрахункову операцію, яку можна тільки зчитати та не можна змінити.
А ось ПРРО виконують фіскальну функцію шляхом занесення інформації про розрахункову операцію (чеків РРО і Z-звітів) відразу на фіскальний сервер ДПСУ.
Важливо!
Фіскальний сервер не тільки реєструє електронні розрахункові документи й електронні фіскальні звітні чеки та зберігає дані про проведені розрахункові операції, а й здійснює реєстрацію ПРРО, обробку та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням ПРРО.
З цього сервера інформацію можна тільки зчитати. Тобто на самому пристрої, якщо він працює в онлайн-режимі (тобто у звичайному режимі), розрахункові документи не зберігаються.
Враховуючи це, ПРРО залежать від наявності зв’язку із сервером через мережу Інтернет, тобто повністю функціонують тільки у режимі онлайн.
Отже, це один із недоліків ПРРО, оскільки ніхто не застрахований від зникнення зв’язку із сервером ДПСУ.
Водночас відсутність зв’язку із сервером великих проблем у роботі ПРРО створити не повинна. Це пов’язано з тим, що законодавець дав змогу ПРРО тимчасово працювати в режимі офлайн, тобто без зв’язку із сервером ДПСУ.
Знайте: при роботі в цьому режимі (тривалість режиму роботи офлайн не перевищує 36 годин підряд) ПРРО буде створювати електронні чеки та фіскальні денні звіти як і при роботі в режимі онлайн. Водночас зберігати їх він буде на пристрої, де встановлений ПРРО, і тільки потім після відновлення зв’язку із сервером дані про здійснені операції будуть передаватися на сервер (тобто тільки тоді ПРРО може виконати покладену на нього фіскальну функцію).
По суті, це знайома всім користувачам РРО ситуація, коли розрахункові операції проводять через книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункову книжку (РК) у разі виходу з ладу РРО чи вимкнення світла.
Звичайні РРО з 01.08.2020 р. формують чек як у паперовому вигляді, так і в електронному (хоча до цього вони могли формувати чек тільки на папері), а от ПРРО створюють чеки РРО тільки в електронному вигляді.
Зауважте: вимоги видавати чек в паперовому вигляді для ПРРО жоден нормативно-правовий акт не містить. Крім того, через повне занесення інформації про здійснені операції на фіскальний сервер ПРРО не вимагає взагалі ведення КОРО.
Всі інші функції ПРРО такі ж самі, як і звичайного РРО.
Тобто проводити операцію через нього потрібно в момент її здійснення — при отриманні коштів від покупця.
Після закінчення зміни касир, який працює з ПРРО, має сформувати фіскальний звіт (Z-звіт) тощо.
Важливо!
Працювати в офлайн-режимі ПРРО може не більше ніж 36 годин підряд та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця.
Використання ПРРО — право чи обов’язок?
Отже, з 01.08.2020 р. ПРРО можуть починати використовувати всі суб’єкти господарювання, у тому числі й бюджетні установи.
Якщо вже зараз ви розмірковуєте: продовжувати використовувати класичний РРО чи перейти на програмний, пропонуємо ознайомитися з декількома висновками:
1) ПРРО є мобільнішим за класичний РРО. Його можна встановити на будь-який смартфон і не бути прив’язаним до конкретного місця, де встановлено класичний РРО;
2) оскільки для початку застосування програмного РРО можна обмежитись будь-яким наявним у суб’єкта гаджетом, а програмне забезпечення розповсюджується безкоштовно, то цей варіант значно дешевший.
До речі, податківці пропонують безкоштовні ПРРО. І вже з 01.08.2020 р. на сайті ДПСУ розміщено робоче програмне забезпечення, яке і є ПРРО. Кожен, хто забажає, може скачати програму і встановити її на свій девайс, наприклад на смартфон, за такими посиланнями:
Отже, якщо бюджетна установа вирішила користуватись ПРРО, то для початку користування програмним РРО достатньо просто скачати робоче ПРРО і встановити на свій пристрій (наприклад, смартфон). Після реєстрації ПРРО на сервері податкової можна приступати до роботи.
Увага!
Застосовувати безкоштовне ПРРО, розроблене податківцями, зовсім не обов’язково. Установа може вибрати ПРРО, розроблене іншими суб’єктами господарювання, у тому числі якщо воно є платним.
Головне — щоб воно здійснювало фіскальні функції, було зареєстровано на фіскальному сервері, а також відповідало потребам установи;
3) гаджет (смартфон), на який установлено програмне забезпечення, поряд із функціоналом ПРРО може виконувати й інші власні функції.
Напевне, більшість користувачів уже вирішила, що ПРРО використовувати вигідніше, ніж класичні. Але по суті як класичний РРО, так і програмний вирішують абсолютно однакові фіскальні завдання. Отже, у глобальному розумінні обидва види РРО забезпечують однаковий результат.
Тому, перед тим як зробити свій вибір на користь того чи іншого РРО, варто визначити, які ж цілі має виконувати РРО в установі.
Якщо вам потрібен недорогий мобільний РРО, через який за день проходить невелика кількість розрахункових операцій, то вибір краще зробити на користь ПРРО. Якщо за день відбувається багато розрахункових операцій і портативність РРО значення не має, то варіант із класичним РРО більш привабливий.
До речі, абсолютно всім суб’єктам господарювання переходити на використання ПРРО не обов’язково. Тобто змінювати свої старі (стаціонарні) РРО на новітні ПРРО — це не обов’язок, а бажання самого суб’єкта господарювання.
Увага!
З 01.08.2020 р. установи можуть використовувати ПРРО поряд зі звичайними, класичними РРО.
Зазначимо, що правила використання класичних РРО з 01.08.2020 р. не змінились, а от із правилами використання ПРРО доведеться знайомитися окремо.
Затверджено нову РРО-нормативку
У зв’язку із впровадженням ПРРО чинні нормативно-правові акти у сфері застосування РРО зазнали змін.
Серед основних змін такі:
1) постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 629 затверджено Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО для різних сфер застосування. Діяти вони будуть у складі постанови КМУ від 18.02.2002 р. № 199, якою зараз регламентовано Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій звичайними РРО;
2) постановою від 22.07.2020 р. № 630 КМУ відредагував свою ж постанову від 02.03.2016 р. № 149 (ср. ). Тепер у цьому документі встановлено, в тому числі, вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються в операціях із приймання готівки для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування;
3) прийнята постанова КМУ від 22.07.2020 р. № 631. Цей документ уносить зміни до:
• Порядку техобслуговування РРО, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601. Тут, по суті, єдина поправка.
Тепер центр сервісного обслуговування виконуватиме роботи з уведення РРО в експлуатацію протягом 3 робочих днів із дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера РРО (раніше було 3 доби);
У цьому Порядку відтепер також є окремі норми щодо ПРРО;
4) також Мінфін нещодавно прийняв наказ від 23.06.2020 р. № 317, яким, зокрема, затверджено:
• Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;
• Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій у режимі офлайн.
Крім того, Мінфін наказом від 18.06.2020 р. № 306 оновив вимоги до форми та змісту чеків РРО. Але установам не варто зараз поспішати перепрограмувати свої зареєстровані РРО. Оскільки ці вимоги:
• не поширюються на РРО, які були зареєстровані в податковій до 01.08.2020 р. (тобто уже чинні моделі);
• почнуть діяти з 01.08.2021 р. для моделей класичних РРО, які будуть зареєстровані у податковій після 01.08.2020 р. Щоб цими РРО через рік можна було користуватися, їх програмне забезпечення і самі РРО мають доопрацювати їх виробники (постачальники). Тому, перед тим як з 01.08.2020 р. купувати класичний РРО, уточніть, чи зможе він виконати вищезгадані вимоги щодо формування чека РРО, щоб через рік не довелося купувати новий РРО;
5) також НБУ врахував особливості роботи ПРРО та постановою від 07.05.2020 р. № 59 уніс відповідні зміни до Положення № 1484.
4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Так, у п. 11 Положення № 148 додали новий четвертий абзац, що визначає порядок оприбуткування готівки відокремленим підрозділом без касової книги, який проводить готівкові розрахунки через ПРРО.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням ПРРО без ведення касової книги, вважається:
«забезпечення щоденного створення засобами програмних РРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера».
Отже, такою датою є створення ПРРО у паперовій та/або електронній формі Z-чеків та подання їх до фіскального сервера, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.
Крім того, відкориговано й визначення терміна «оприбуткування готівки» (п. 18 п. 3 розд. I Положення № 148). Відтепер оприбуткуванням готівки є також проведення обліку готівки на повну суму її фактичного надходження в електронному фіскальному чеку.
Таким чином, відповідні документи, які регулюють порядок створення ПРРО фіскальних звітних чеків і передачі інформації, податківці вже затвердили.
РРО-штрафи
З 1 серпня штрафи за порушення Закону про РРО збільшено у декілька разів. Порівняємо редакції Закону про РРО до 01.08.2020 р. і після цієї дати та наведемо, які штрафні санкції застосовують до суб’єкта господарювання, що здійснює розрахункові операції в готівковій та безготівковій формах за допомогою РРО/ПРРО, РК.
РРО-порушення і штрафи, встановлені Законом про РРО
| Штрафні санкції згідно із Законом про РРО | |
| до 01.08.2020 р. | після 01.08.2020 р. |
| 1. Непроведення або неповне проведення розрахункової операції через РРО/ПРРО/РК, невидача* в паперовому вигляді та/або електронній формі відповідного розрахункового документа (п. 1 ст. 17) | |
| За перше порушення** — 1 грн. За друге і подальші** порушення — 100 % вартості проданих з порушенням товарів/робіт/послуг*** | З 01.08.2020 р. і до 01.01.2021 р.: • за перше порушення** — 10 % вартості проданих з порушенням товарів/робіт/послуг***; • за друге і подальші** порушення — 50 %***; з 01.01.2021 р.: • за перше порушення** — 100 % вартості проданих з порушенням товарів/робіт/послуг***; • за друге і подальші* порушення — 150 %*** |
| * До 01.08.2020 р. штрафна санкція була передбачена за нероздрукування відповідного розрахункового документа, тобто формально, якщо розрахунковий документ роздрукували, але не видали, штраф не застосовувався. З 01.08.2020 р. штраф загрожує платникові саме за невидачу розрахункового документа. ** Податківці визнають невидачу фіскального чека при кожному продажу товару окремим порушенням і за кожне таке порушення штрафують. Зауважте: з 01.08.2020 р. для визначення першого порушення розглядається весь сукупний період, що перевіряється, а не кожен календарний рік окремо, як було раніше. *** Штраф визначають виходячи із суми перевищення фактичної вартості продажу над сумою проведеної розрахункової операції. | |
| 2. Невідповідність готівки на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у Х-звіті, або загальній сумі за РК (якщо розбіжність > 10 % мінзарплати на 1 січня) (п. 1 ст. 17) | |
| Той самий штраф, що й вище. Але раніше застосовувався тільки для юросіб (ФОП не штрафували) | Той самий штраф, що й вище, тільки застосовується і для юросіб, і для ФОП |
| 3. Не використовують КОРО з РК (якщо їх використання обов’язкове*) або вони не зареєстровані (з 01.08.2020 р. порушується порядок використання), або не зберігають протягом встановленого строку (п. 3 ст. 17) | |
| 20 нмдг (340 грн) | 50 нмдг (850 грн) |
| * Нагадаємо, КОРО і РК використовують виключно в разі (1) виходу РРО з ладу і (2) тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії на місці проведення розрахунків (ст. 5 Закону про РРО). Якщо ви відмовилися від КОРО на РРО, то вам ці штрафи не загрожують. В такому разі при виході РРО з ладу можна використовувати тільки резервний РРО, а при відключенні електроенергії взагалі здійснювати розрахункові операції не можна. Не торкнуться ці штрафи суб’єктів, які застосовують ПРРО. Для них не передбачено використання КОРО на РРО. Так, на період виходу з ладу ПРРО здійснювати розрахункові операції заборонено до моменту усунення несправностей або підключення резервного РРО (на нього, до речі, КОРО може бути зареєстрована). На період відсутності зв’язку з фіскальним сервером контролерів ПРРО використовується в офлайн-режимі з присвоєнням електронним розрахунковим документам фіскальних номерів з відповідного їх діапазону. Якщо такі номери не були заздалегідь у контролерів отримані, то про розрахункові операції на цей період доведеться забути. | |
| 4. Не надрукована або не створена в електронній формі контрольна стрічка або викривлені дані в ній (п. 5 ст. 17) | |
| 10 нмдг (170 грн) | 30 нмдг (510 грн) |
| 5. Проведення розрахунків через РРО/ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару (із зазначенням коду УКТ ЗЕД для підакцизного товару), ціни товару та обліку його кількості; та/або послуги, ціни товару (послуги) й обліку їх кількості | |
| П. 6 ст. 17 | Пп. 6 і 7 ст. 17 |
| Для всіх товарів (у тому числі підакцизного палива): 5 нмдг (85 грн) | Для підакцизних товарів з кодом УКТ ЗЕД: 300 нмдг (5100 грн). Для інших товарів: 5 нмдг (85 грн) |
| 6. У разі встановленого п. 1 ст. 9 Закону про РРО порушення порядку розрахунків через каси підприємств з оформленням ПКО і ВКО | |
| П. 7 ст. 17 | П. 8 ст. 17 |
| 10 нмдг (170 грн) | 20 нмдг (340 грн) |
| 7. Використання РРО, до конструкції або програмного забезпечення якого внесено зміни | |
| П. 8 ст. 17 | П. 9 ст. 17 |
| 100 нмдг (1700 грн) | 300 нмдг (5100 грн) |
| 8. У разі неподання звітності, пов’язаної з використанням РРО або РК, а також копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків з РРО/ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку в разі їх обов’язкового подання | |
| П. 9 ст. 17 | П. 10 ст. 17 |
| 10 нмдг (170 грн) | 30 нмдг (510 грн) |
| 9. Відсутність обліку товару та/або ненадання податківцям документів, що підтверджують облік товарів, які перебувають у місці продажу (господарському об’єкті) (ст. 20) | |
| Подвійна вартість необлікованого товару за цінами його реалізації, але не менше 170 грн | |
Адміністративна відповідальність
Посадові особи суб’єкта господарювання можуть бути притягнені за порушення вимог Закону про РРО до адмінвідповідальності за ст. 1551 КУпАП5 (ст. 26 Закону про РРО).
5 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
При цьому знайте: змінювати розмір адміністративної відповідальності законодавець поки що не планує ані з 01.08.2020 р., ані з 01.01.2021 р.
Так, до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням установленого Законом про РРО порядку проведення розрахунків, застосовують штраф у розмірі від 2 до 5 нмдг (34 — 85 грн) і на посадових осіб — від 5 до 10 нмдг (85 — 170 грн).
За повторні дії протягом року — штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 нмдг (85 — 170 грн) і на посадових осіб — від 10 до 20 нмдг (170 — 340 грн).
Зазначимо, що фіскали складають тільки протокол про адмінправопорушення (ст. 255 КУпАП), а такі справи розглядають районні, районні в місті, міські або міськрайонні суди на підставі протоколів, складених посадовими особами органів ДФСУ (ст. 221 КУпАП).
