Хто має право на додаткову соцвідпустку?
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки1 одним із видів соціальних відпусток є додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи. Вичерпний перелік осіб, які мають право на таку відпустку, наведено у ст. 1821 та 1861 КЗпП, а також ст. 19 Закону про відпустки.
1 Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Так, згідно із зазначеними нормами щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів:
• жінкам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;
• жінкам, які мають дитину з інвалідністю;
• жінкам, які усиновили дитину;
• матерям осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• одиноким матерям;
• батькам, які виховують дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• особам, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• особам, визначеним в установленому порядку як опікуни;
• одному із прийомних батьків;
• одному із батьків-вихователів.
ВАЖЛИВО!
За наявності декількох підстав для надання «дитячої» відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічну основну відпустку, щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами (ст. 20 Закону про відпустки).
Як підтвердити право на відпустку одинокій матері?
Визначення «одинокої матері» наведено у п. 9 постанови № 92 та п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки (також див. листи Мінсоцполітики від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15, від 05.08.2016 р. № 438/13/116-16 і від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13).
2 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9.
Одинокою матір’ю є:
1) жінка, яка не перебуває в шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
2) вдова;
3) розлучена жінка, яка виховує дитину без батька;
4) жінка, яка народила дитину, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, і при цьому батько визнав дитину;
5) жінка, яка вийшла заміж повторно, але її дитина віком до 18 років новим чоловіком не усиновлена.
Враховуйте, що для цілей отримання відпустки на дітей розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, вважається одинокою матір’ю, тільки якщо виховує дитину сама, тобто без участі батька.
Відтак, щоб довести своє право на «дитячу» відпустку, працівниця, окрім заяви про надання цієї відпустки, копій свідоцтв про народження дитини та розірвання шлюбу, повинна надати за місцем роботи документи, що підтверджують факт відсутності участі батька у вихованні дитини.
УВАГА!
Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити розлученій жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.
Такими документами можуть бути (див. листи Мінсоцполітики від 30.05.2014 р. № 193/13/123-14 і від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15):
• рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
• рішення органів опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини;
• ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;
• акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною в установі, в якому, за словами сусідів (за наявності їх підписів в акті), підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;
• довідка зі школи (дитячого садочка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями/вихователями, не забирає дитину додому, не бере участі у батьківських зборах).
Зауважимо, що цей перелік не є вичерпним. Тому жінка може подати й інші документи, що підтверджують відсутність участі батька у вихованні дитини.
А ось довідка про те, що дитина проживає з матір’ю без батька, для цих цілей не годиться (див. лист Мінпраці від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13). Адже батько дитини може брати участь в її вихованні й без фактичного проживання разом з нею.
При цьому факт сплати батьком дитини аліментів не має значення для цілей надання соцвідпустки. Він свідчить лише про те, що батько бере участь в утриманні дитини, але не говорить про його участь у вихованні.
