Теми статей
Обрати теми

Усунення наслідків негоди: оформляємо документи

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Щорічно в нашій країні виникають різні надзвичайні ситуації, що призводять до виникнення загрози життю населення та значних матеріальних збитків. Не обійшлося без стихій і цього року. Через негоду в багатьох областях України було порушено нормальні умови життєдіяльності населення та завдано значних матеріальних збитків як установам, так і населенню. Звісно, якщо має місце пошкодження або знищення будь-якого майна в установі, у бухгалтера виникає безліч запитань. Насамперед вони стосуються правильного документального оформлення операцій, пов’язаних з усуненням наслідків негоди. Тож у цьому матеріалі з’ясуємо, з оформленням яких документів доведеться зіткнутися, якщо негода завдала лиха.

Негода як надзвичайна ситуація

Визначення таких понять, як «надзвичайна ситуація» та «небезпечна подія» наведено в КЦЗУ1.

1 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI.

Так, надзвичайна ситуація — це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Небезпечна подія — це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров’ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.Як бачимо, ці поняття схожі між собою, але відрізняються ступенем наслідків, завданих ситуацією (подією). Тож усе ж таки стихійне лихо (негоду) за певних умов правильно трактувати саме як надзвичайну ситуацію.

У свою чергу, надзвичайні ситуації класифікують за різними ознаками, які зазначені в ст. 5 КЦЗУ. Більш детальна класифікація надзвичайних ситуації наведена в Класифікаторі2 та показана на рисунку.

2 Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затверджений наказом Держкомітету з питань технічного регулювання і споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.

img 1

Класифікація надзвичайних ситуацій

Наприклад, залежно від характеру походження надзвичайні ситуації поділяють на техногенні, природні, соціальні та воєнні.

За походженням така надзвичайна ситуація, як негода, має природний характер.

Надзвичайна ситуація природного характеру — це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, пов’язане з небезпечним геофізичним, геологічним, метеорологічним або гідрологічним явищем, деградацією ґрунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

Також надзвичайні ситуації класифікують за їх рівнями на: державні, регіональні, місцеві та об’єктові. Основним документом у цьому питанні є Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затверджений постановою КМУ від 24.03.2004 р. № 368. Такі рівні визначають залежно від обсягів наслідків, заподіяних надзвичайною ситуацією, кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків.

Класифікація надзвичайних ситуацій: хто визначає та з якою метою

Відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, врегульовано у такому документі, як КЦЗУ. Також у цьому документі в гл. 4 визначено повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Зокрема, у ст. 17 КЗЦУ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у тому числі, видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік3.

3 Вимоги до ведення обліку надзвичайних ситуацій, крім пожеж, визначено в Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій, затвердженому постановою КМУ від 09.10.2013 р. № 738.

Так, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном через Міністра внутрішніх справ.

Тобто саме цей орган реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік, здійснює оповіщення та інформування центральних та місцевих органів виконавчої влади про загрозу виникнення і виникнення надзвичайних ситуацій.

Аналогічними повноваженнями наділені територіальні органи ДСНС. Зазначимо, що саме ці органи видають експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації та ведуть їх облік.

Чому ми звертаємо увагу на цей документ? А тому, що експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації є підставою для здійснення відповідних заходів щодо реагування на надзвичайні події. По суті, цей документ є сукупністю процедур аналізу надзвичайної події, ідентифікації причин її виникнення, визначення масштабів її наслідків та економічних збитків. Експертний висновок є обґрунтовуючим документом, який готує ДСНС (територіальні органи з питань цивільного захисту) і подає Мінекономіки (уповноваженому місцевому органу) для підготовки розпорядження Кабміну (або голови держадміністрації) про виділення коштів з резервного фонду державного (місцевого) бюджету для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Перелік та склад документів, які необхідні для розгляду та підготовки ДСНС експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру та соціальних надзвичайних ситуацій, установлено у Вимогах до переліку та змісту документів для надання експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації, затверджених наказом МВС від 04.09.2014 р. № 905.

Але перш ніж ДСНС почне опрацьовувати отримані документи та готувати експертний висновок, регіональна або місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій здійснює певну підготовчу роботу.

До речі, така комісія є постійно діючим органом, яку створює відповідний орган місцевого самоврядування.

Зазначимо: основними повноваженнями комісії є здійснення попередньої класифікації надзвичайної ситуації за видом, класифікаційними ознаками та рівнем. Тож визначимо, у якій послідовності здійснюють класифікацію надзвичайних подій як надзвичайної ситуації.

img 2Віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації.

Для віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації порівнюють фактичні наслідки події (кількість загиблих людей, масштаби порушення життєдіяльності населення, функціонування транспорту, об’єктів виробничої сфери, забруднення навколишнього середовища тощо) з пороговим значенням показників надзвичайної ситуації. Такі показники визначені наказом МВС від 06.08.2018 р. № 658.

Отже, саме у разі перевищення фактичних показників негативних наслідків надзвичайної події порогових значень таку подію вважають надзвичайною ситуацією.

img 3Класифікація надзвичайної ситуації за походженням.

Якщо надзвичайну подію на першому етапі віднесено до надзвичайної ситуації, то її залежно від причин походження класифікують відповідно до Класифікатора.

img 4Класифікація надзвичайної ситуації за рівнями.

Надзвичайну ситуацію зараховують до певного рівня (державного, регіонального, місцевого чи об’єктового) за умови відповідності її хоча б одному з критеріїв (територіальне поширення, обсяги технічних і матеріальних ресурсів, які необхідні для ліквідації її наслідків, кількість постраждалих людей, порушення їх умов життєдіяльності та розмір заподіяних або очікуваних збитків).

img 5Остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації з подальшим відображенням його у статистичних даних приймає ДСНС.

Таке рішення оформлюють у вигляді експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації.

Урешті-решт рішення (експертний висновок) ДСНС є підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на надзвичайну ситуацію відповідно до законодавства.

Як фіксувати наслідки стихійного лиха?

На жаль, у законодавстві не існує єдиного документа, який би визначав механізм документального оформлення операцій, пов’язаних з ліквідацією наслідків стихійних ситуації.

Тому ми підготували для вас покроковий алгоритм документування наслідків стихійного лиха, який складено на підставі нормативно-правових актів, про які ми згадуємо у цьому матеріалі, та ґрунтується на практичних порадах та рекомендаціях ваших колег.

img 6Оформлення документів, що підтверджують надзвичайну ситуацію компетентними органами

Насамперед обласні держадміністрації або державний орган виконавчої влади (Кабмін) створюють державні, регіональні або місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

До основних документів, що оформлюють зазначені комісії, віднесено такі:

1) протокол засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо попередньої класифікації надзвичайної ситуації за видом, класифікаційними ознаками та рівнем.

У такому протоколі зазначають узагальнену інформацію про надзвичайну ситуацію, час її виникнення, зону дії та наслідки, рівень за класифікаційними ознаками; прийняті рішення щодо її ліквідації, залучені сили і засоби для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних заходів, а також обсяг матеріальних ресурсів і коштів, виділених з резервних фондів місцевих бюджетів та інших джерел;

2) документи обстеження (паспорти, акти, протоколи перевірки) технічного стану об’єкта (у частині якісних та кількісних характеристик дефектів і пошкоджень об’єкта).

Зокрема, це Акти обстеження пошкоджень і дефектів, в яких наводять характеристику стану об’єкта (конструктивних елементів), які мають відповідати тим, що встановлені будівельними нормами і правилами з обов’язковим зазначенням ступеня пошкодження (%).

Якщо обстеженням визначено, що стан об’єкта чи окремих його конструкцій відповідає III (непридатний для нормальної експлуатації) або IV (аварійний) категорії технічного стану, — акт готує спеціалізована організація, яка має ліцензію на проведення цього виду робіт;

3) перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

4) узагальнені кошторисні розрахунки на проведення аварійновідбудовних та інших невідкладних робіт;

5) список громадян, які внаслідок надзвичайної ситуації залишилися без житлового будинку (приміщення), та/або евакуйованих.

img 7Створення в установі комісії для проведення інвентаризації, встановлення розміру завданих збитків та виконання інших завдань

Питання створення комісії та проведення інвентаризації у разі виникнення надзвичайної ситуації врегульовано Положенням № 8794.

4 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Відповідно до п. 7 розд. I Положення № 879 інвентаризацію обов’язково проводять у разі техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха (на день після завершення явища).

Однак може статися, що з об’єктивних причин цього дня інвентаризацію провести неможливо, тоді це необхідно зробити в найближчий підхожий строк.

З цією метою керівник установи видає наказ, у якому призначає склад комісії з інвентаризації та обсяг активів, що підлягають інвентаризації. При цьому інвентаризацію може проводити постійно діюча або робоча інвентаризаційна комісія.

За підсумками інвентаризації комісія складає:

• акт обстеження;

• відомість результатів інвентаризації;

• акт про пошкоджені матеріальні цінності (у довільній формі);

• протокол інвентаризаційної комісії.

Також на цьому етапі доцільно скласти перелік робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території, що належить установі. Наприклад, до таких робіт відносять видалення дерев та насаджень.

Детальніше про виконання таких робіт див. матеріал «Багаторічні насадження: як видалити та що врахувати» цього номера журналу.

img 8Розрахунок збитків

На підставі результатів проведеної інвентаризації оцінюють збитки від пошкодження майна.

В установах визначають розміри збитків, спричинених стихійним лихом, на підставі первинних документів (за умови, що такі документи не були знищені внаслідок таких обставин).

У свою чергу, компетентні органи для розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій використовують спеціальний документ — Методику оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затверджену постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 175.

У цьому документі для кожного типу надзвичайної ситуації згідно з Класифікатором установлено перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня залежно від масштабів шкідливого впливу. При цьому для кожного типу та виду надзвичайної ситуації залежно від їх рівня визначають основні види збитків.

Для розрахунку збитків використовують спеціальні формули. Порядок розрахунку основних видів збитків наведемо у таблиці.

Вид майна

Порядок визначення збитків

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення

Складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо)

Розраховують виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об’єктів

Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції

Розраховують на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду

Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг

Розраховують виходячи з витрат відповідних підприємств та організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат

Збитки від втрат майна громадян та організацій

Розраховують для організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян — виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом

Після обчислення збитків, завданих внаслідок надзвичайної ситуації, за кожним видом майна визначають загальний розмір збитків.

img 9Отримання Експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації

Про процедуру оформлення такого документа ми вже розповідали вище.

img 10Отримання документів, що підтверджують форс-мажорні обставини

Які обставини вважають форс-мажором та коли установі знадобляться документи, що підтверджують форс-мажор (обставини непереборної сили), ми розглянемо далі.

img 11Звернення до страхової компанії для відшкодування збитків (у разі укладання договору страхування).

img 12Отримання коштів з резервного фонду державного або місцевого бюджету (у разі наявності) на ліквідацію наслідків або запобігання надзвичайних ситуацій.

Чи є надзвичайна ситуація форс-мажором?

Так, надзвичайні ситуації природного характеру відносять до форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків відповідно до законодавчим та інших нормативних актів.

Таке визначення наведено в ч. 2 ст. 141 Закону № 6715. Аналогічне визначення міститься й у п. 3.1 Регламенту6.

5 Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР.

6 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 р. № 44(5).

Тож форс-мажорними обставинами вважають, зокрема, природні явища, що мають стихійний характер (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання й зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо). Отже, надзвичайні ситуації є різновидом форс-мажорних обставин. Зазвичай термін «форс-мажор» застосовують щодо договірних зобов’язань сторін, натомість термін «обставини непереборної сили» використовують стосовно договірних і недоговірних відносин.

При цьому не вважають форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) такі обставини, як (п. 3.2 Регламенту):

• фінансова та економічна криза;

• дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти;

• недодержання/порушення своїх обов’язків контрагентом боржника;

• відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів;

• відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Тож з’ясуємо, коли установі знадобляться документи, що підтверджують форс-мажор (обставини непереборної сили). Зокрема, необхідність їх отримання може виникнути у таких випадках:

1) якщо потрібно продовжити строки розрахунків за зовнішньо-економічними договорами, що передбачено ст. 6 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII;

2) для зупинення перебігу позовної давності (ст. 263 ЦКУ7);

7 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

3) для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань перед контрагентом (ч. 1 ст. 617, ч. 5 ст. 879, ч. 1 ст. 906, ч. 2 ст. 950, ч. 1 ст. 1043 ЦКУ, ч. 2 ст. 218 ГКУ8).

8 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

При цьому не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів;

4) для проведення відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.5 ПКУ9);

9 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

5) для списання безнадійного податкового боргу (п.п. 101.2.4 ПКУ);

6) для списання безнадійної заборгованості, що виникла в результаті неспроможності дебітора погасити заборгованість у зв’язку з дією обставин непереборної сили чи стихійного лиха (форс-мажору) (абз. «ж» п.п. 14.1.11 ПКУ);

7) для отримання страхового відшкодування від страхової організації (якщо майно установи було застраховане).

У вищезазначених випадках перш за все необхідно звертатися до умов укладеного договору, де повинно бути зазначено саме поняття «форс-мажор» та визначено перелік обставин, які охоплюють це поняття.

Звісно, значно простіше в подібних ситуаціях діяти тим, хто в договорах прописує особливості договірних відносин у випадку виникнення форс-мажорних обставин та визначає, як необхідно підтверджувати такі обставини.

Важливо!

Сам факт виникнення форс-мажорних обставин на відповідній території не є доказом того, що саме ця подія завадила суб’єкту господарювання (установі) виконати покладені на нього зобов’язання.

Необхідно розуміти: причини невиконання свого зобов’язання повинні бути саме такими, що об’єктивно унеможливлюють вчинення відповідних дій.

При цьому підтвердити цей факт установа може, тільки маючи на руках Сертифікат про форс-мажорні обставини. Його видає Торгово-промислова палата України (ТПП). Якщо ж таких обставин немає, то отримувати Сертифікат ТПП не потрібно. Отже, щоб отримати такий документ, суб’єкт господарювання (установа) має виконати низку дій, які передбачені в розд. 6 Регламенту:

1. Оформити заяву. Форма заяви наведена у додатках до Регламенту. У заяві, зокрема, зазначають інформацію про:

• зобов’язання (за договором, угодою та/або законом), які не можуть бути виконані у встановлений строк унаслідок настання форс-мажорних обставин;

• саму непередбачувану подію, яка призвела до невиконання зобов’язань (початок її виникнення і строк дії);

• телефонні номери для зв’язку, електронну адресу, спосіб отримання сертифіката (особисто, через уповноважену особу, кур’єрською чи звичайною поштою тощо).

Заяву підписує керівник суб’єкта господарювання (установи) або за його дорученням — довірена особа.

2. Підготувати пакет документів, які підтверджують форс-мажор. До нього включають:

1) копію договору, контракту, угоди тощо (з усіма додатками, змінами та доповненнями, специфікаціями) або копію нормативного акта, в якому передбачено зобов’язання, що не було виконано;

2) дані заявника про обсяг виконаних зобов’язань за договором або відповідно до акта органів держвлади;

3) дані заявника про невиконані зобов’язання за договором або відповідно до акта органів державної влади, які неможливо виконати через настання форс-мажорних обставин;

4) оригінали документів компетентних державних органів, що підтверджують факт обставин, на які посилається заявник, і день їх настання.

Такими документами можуть бути: протоколи (рішення) комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній (районній) державній адміністрації, що визнають події та їх наслідки надзвичайною ситуацією, акти обстеження майна, довідки обласного гідрометеорологічного центру про погодні умови тощо.

3. Подати заяву та пакет документів до ТПП чи її регіонального представництва.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчують на підставі звернення суб’єктів господарювання за кожним окремим договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тому до кожної окремої заяви додають окремий комплект документів.

Зауважте: у деяких випадках установі доведеться звертатись безпосередньо до ТПП. Так, регіональні ТПП не видають документи, що стосуються зобов’язань за:

• умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів;

• умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП;

• умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП.

Розгляд заяви може тривати протягом 7 робочих днів із дня звернення суб’єкта господарювання та протягом 21 робочого дня — з дня звернення фізособи.

Після закінчення розгляду документів ТПП чи її регіональне представництво оголошує «вирок». Якщо форс-мажорні обставини та їх вплив на невиконання зобов’язань підтверджено, то установі видають Сертифікат про форс-мажорні обставини на встановленому бланку.

Важливо!

Сертифікат видають на певні цілі, наприклад, для уникнення відповідальності перед контрагентом, податковими органами чи для відшкодування збитків.

Будьте готовими: для бюджетних установ підтвердження форс-мажорних обставин відбувається на платній основі (розд. 7 Регламенту).

Оплату за сертифікат ТПП установи здійснюють за КЕКВ 2240.

Розмір такої плати залежить від терміновості отримання Сертифіката. З тарифами можна ознайомитись на сайті ТПП за посиланням: ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti.

На сьогодні все. Розгляд цієї теми ми продовжимо в наступному номері. З’ясуємо, як діяти установі, якщо в результаті надзвичайної ситуації були пошкоджені та втрачені документи. Пояснимо, як проводити закупівлі для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та за рахунок яких коштів установа та громадяни отримують відшкодування понесених збитків. Також розберемо на прикладах порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних із знищенням та пошкодженням майна внаслідок негоди.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі