«Карантинна» відпустка
На час оголошеного Кабміном карантину працівникам дозволено піти у неоплачувану відпустку. Такий дозвіл дає ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки1.
1 Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Причому вона не обмежується 15 календарними днями на рік (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки) та не входить у них.
Нагадаємо, що загальнодержавний карантин у нашій країні офіційно діє. Тому працівники вправі брати відпустку «за свій рахунок». Її строк працівник та роботодавець обговорюють між собою.
Доплата до МЗП
Усі бухгалтери чудово знають, що нарахована зарплата має бути не меншою за мінімальну зарплату (МЗП).
Це правило встановлює ст. 31 Закону про оплату праці2.
2 Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Якщо зарплата працівника за виконану норму праці менше мінімалки, то її слід «дотягнути» до МЗП (на сьогодні розмір МЗП складає 5000 грн).
Якщо ж працівник не виконав повністю норму робочого часу, то МЗП виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
У нашому випадку працівник не виконав норму взагалі. Він увесь місць не працював.
Тому про доплату до МЗП можна забути. І сума премії тут ролі не грає.
ЄСВ з МЗП
Чи треба сплачувати ЄСВ з МЗП? Або ж базою нарахування внеску слід брати фактично нарахований дохід, тобто суму премії?
Давайте згадаємо важливе ЄСВ-правило: сплачувати ЄСВ з МЗП потрібно тоді, коли працівник перебував у трудових відносинах із роботодавцем повний календарний місяць або відпрацював усі робочі дні звітного місяця. Це передбачено ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ3 і п. 9 розд. III Інструкції № 4494.
3 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
4 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
Тим же пунктом розд. III Інструкції № 449 передбачені ситуації, коли вимога про сплату ЄСВ з МЗП не застосовується:
1) до доходу сумісника, до винагороди за цивільно-правовим договором непрацівнику;
2) до бази нарахування ЄСВ працівника з інвалідністю (до неї застосовують пільгові ставки: 8,41 %; 5,3 %; 5,5 %);
3) якщо працівник увесь місяць був у відпустці «за свій рахунок» і в цих місяцях не були нараховані ніякі виплати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки (на період АТО, заходів з оборони від збройної агресії Російської Федерації).
Ураховуйте: якщо працівник має інвалідність, то вимогу ЄСВ з МЗП виконувати не потрібно.
Проте в описаній ситуації про це нічого не сказано. Тому виходимо з того, що йдеться про працівника без інвалідності.
Далі давайте звернемось до листа ДФСУ від 10.02.2017 р. № 2649/6/99-99-13-02-03-15. Тут податківці озвучили алгоритм нарахування ЄСВ у разі, коли працівник був у неоплачуваній відпустці:
• якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати частину календарного місяця та його дохід у вигляді зарплати за відпрацьований час не перевищує розміру мінімалки, то сума ЄСВ розраховується виходячи із МЗП;
• якщо працівник перебуває у відпустці «за свій рахунок» повний календарний місяць — ЄСВ не нараховується, оскільки відсутня база для його нарахування.
Отже, тут слід відштовхуватись від того, чи є база для нарахування ЄСВ. Якщо ні (виплат немає), то ЄСВ не нараховуємо. А якщо є (наприклад, премія), то ЄСВ потрібно нарахувати. І причому не з суми премії, а з МЗП.
Розглянемо нашу ситуацію. ЄСВ, нарахований за місяць відпустки «за свій рахунок», буде таким:
• на суму премії:
1000 грн х 22 % = 220 грн;
• на додаткову базу ЄСВ:
(5000 грн - 1000 грн) х 22 % = 880 грн.
ПСП
Як бачимо, розмір доходу за місяць досить невеликий. Чи можна у цьому випадку застосувати податкову соціальну пільгу (ПСП)?
ПСП застосовують до нарахованого протягом звітного місяця доходу (у вигляді зарплати), якщо розмір такого доходу не перевищує граничної суми.
Така гранична сума у 2020 році складає 2940 грн (пп. 169.4.1 ПКУ).
Із граничним розміром зарплати для застосування ПСП порівнюють усю нараховану зарплату за місяць: за відпрацьований час, доплати, надбавки, премії, відпускні, лікарняні тощо.
В описаній ситуації працівник отримав лише премію. Її й будемо порівнювати: 1000 грн < 2940 грн, тож працівник має право на ПСП. Слід зауважити, що автоматично ПСП не застосовується. Для її застосування працівник повинен подати заяву та за необхідності додаткові документи.
Тому, якщо раніше у працівника не було права на ПСП і воно виникло лише у місяці неоплачуваної відпустки, то працівник повинен у цьому місяці подати заяву на застосування пільги. ПСП починають застосовувати із дня отримання роботодавцем заяви та підтверджуючих документів.
Заява не потрібна лише державним службовцям. ПСП до їх зарплати застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів. Але потрібно подати підтверджуючі документи для встановлення розміру пільги (п.п. 169.2.3 ПКУ).
Але «фішка» в тому, що розмір ПСП складає 1051 грн. А нарахований дохід — 1000. Виходить, ПСП «з’їсть» увесь дохід. А отже, ПДФО не нараховується взагалі.
