1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
2 Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» від 09.12.2020 р. № 1213.
Дата застосування
Постанова № 1213 була опублікована в офіційному виданні Кабміну — «Урядовому кур’єрі» від 12.12.2020 р. № 242. А згідно із ч. 1 ст. 52 Закону № 7943 постанови КМУ, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. До того ж п. 5 Указу Президента України від 10.06.97 р. № 503/97 встановлено: постанови КМУ, які визначають права та обов’язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
3 Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 р. № 794-VI.
Оскільки жодних окремих вказівок про період, з якого застосовуються норми постанови № 1213, у ній не передбачено, то цей нормативний документ розпочав діяти в загальному порядку — з дати офіційного опублікування. А це означає, що постанова № 1213 набула чинності 12.12.2020 р.
Отже, якщо подія, з якою пов’язана відповідна виплата, настала 12.12.2020 р. чи пізніше, то треба застосовувати вже нові правила розрахунку «середньої». Якщо ж подія, з якою пов’язана виплата, сталася до 12.12.2020 р., то застосовуємо старі правила розрахунку.
Коригування «середньої» скасовано
Однією з головних змін є скасування п. 10 Порядку № 100. Нагадаємо, що ця норма зобов’язувала роботодавців у разі підвищення посадових окладів працівників на законодавчому рівні проводити коригування їх заробітної плати під час розрахунку середнього заробітку.
Здійснюючи коригування, потрібно було враховувати 2 нюанси:
1) якщо законодавче підвищення окладів відбулося в розрахунковому періоді, то коригувалася зарплата за проміжок часу до підвищення;
2) якщо законодавче підвищення окладів відбулося в період збереження середнього заробітку (наприклад, якщо оклад підвищений, коли працівник був у відпустці) — коригувався вже розрахований середньоденний заробіток.
Але, починаючи з 12.12.2020 р. у роботодавців більше немає обов’язку здійснювати коригування. Відповідно, якщо працівник йде у відпустку з цієї дати або пізніше, коригувати виплати вже не потрібно.
Підкреслимо, що ключовою подією у цьому випадку є дата початку відпустки, а не дата складання наказу/розпорядження керівника установи про надання відпустки. Тобто, наприклад, якщо наказ про надання відпустки виданий 01.12.2012 р., а працівник йде у відпустку з 14.12.2020 р., то коригування не проводиться.
Якщо ж відпускні вже були нараховані та виплачені з урахуванням коефіцієнтів коригування (підвищення) окладів тим працівникам, які йдуть у відпустку з 12.12.2020 р. і пізніше, то доведеться зробити перерахунок цих сум, через те, що з цієї дати такі коефіцієнти вже не застосовуються.
Ну що ж, для роботодавців така зміна на краще. Вона значно спрощує порядок розрахунку відпускних у разі підвищення посадових окладів. Більш не потрібно розраховувати коефіцієнти коригування, з’ясовувати, які виплати коригуються, а які — ні.
А ось для працівників це неприємна новина, бо якщо при розрахунку відпускних у них в розрахунковому періоді було підвищено посадовий оклад, вони втратять у заробітку.
Новий порядок включення премій
Місячна премія. Постановою № 1213 було змінено редакцію п. 3 Порядку № 100. Новий абз. 2 цього пункту звучить так: «суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі».
ВАЖЛИВО!
Усі виплати, включаючи щомісячні премії, при розрахунку «середньої» відносимо до тих місяців, за які вони нараховані
Зауважимо, що для роботодавців, які нараховують премію місяць у місяць (наприклад, у грудні 2020 року за грудень), нічого не зміниться. А ось тим, хто нараховує премію в поточному місяці за попередній, слід бути уважними.
Так, наприклад, якщо премія буде нарахована працівнику у лютому 2021 року за січень 2021 року, то вона за новими правилами вже відноситься до січня. Відповідно при розрахунку відпускних доведеться робити перерахунок середнього заробітку, зокрема, у випадку коли працівник йде у відпустку на початку місяця. Оскільки у цьому випадку при розрахунку відпускних слід враховувати премію, яка буде нарахована у місяці початку відпустки за попередній місяць та яка входить до розрахункового періоду.
За задумом урядовців, зазначена зміна повинна була спростити порядок урахування премій при розрахунку середнього заробітку. Але не так сталося, як гадалося. Напевно, таке нововведення змусить багатьох керівників бюджетних установ переглянути зміст своїх «преміальних» положень і внести до них зміни щодо порядку виплати щомісячних премій.
Премії за 2 місяці або більше. Новим абз. 3 п. 3 Порядку № 100 встановлено абсолютно новий порядок включення у розрахунок «середньої» премій, нарахованих за 2 місяці або більший період.
Він передбачає, що премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої зарплати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду в частині, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відносяться до розрахункового періоду.
Простіше кажучи, якщо премія нарахована за 2 і більше місяців, то її слід розподілити за місяцями, за які вона нарахована, пропорційно відпрацьованим у них робочим дням. До розрахунку середнього заробітку включаються розподілені суми премії за місяці, що увійшли до розрахункового періоду.
Аналогічна ситуація й із винагородою за підсумками року. Причому враховуйте, що Порядок № 100 більше не містить вимогу про те, що в розрахунку виплат бере участь тільки винагорода, нарахована в поточному році за попередній рік. Тобто тепер річна винагорода, нарахована в поточному році за поточний рік (наприклад, у грудні 2020 року за підсумками роботи у 2020 році), також враховується при обчисленні «середньої». І її включаємо до розрахунку за тими ж правилами, що й премії, нараховані за 2 і більше місяців.
Розглянемо приклади.
Приклад 1. Працівника було прийнято на роботу 27.07.2020 р. У грудні працівник звільняється за власним бажанням (дата звільнення — 30.12.2020 р.). При звільненні йому має бути виплачена відпускна компенсація. У розрахунковому періоді (серпень — листопад 2020 року) йому нараховано премію за 3 квартал у розмірі 1770 грн.
Премія за 3 квартал нарахована за липень, серпень і вересень. Проте липень не увійшов до розрахункового періоду. Отже, потрібно визначити суму квартальної премії, яка візьме участь у розрахунку відпускних.
Сума премії, що включається до заробітку серпня 2020 року, дорівнює:
1770 грн : 47 роб. дн. х 20 роб. дн. серпня = 753,19 грн,
де 47 роб. дн. — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у 3 кварталі 2020 року (5 роб. дн. липня + 20 роб. дн. серпня + 22 роб. дн. вересня).
Сума премії, що включається до заробітку вересня 2020 року, дорівнює:
1770 грн : 47 роб. дн. х 22 роб. дн. вересня = 828,51 грн.
У розрахунку відпускної компенсації премія за 3 квартал візьме участь у сумі:
753,19 грн + 828,51 грн = 1581,70 грн.
Приклад 2. Працівник звільняється у січні 2021 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП у зв’язку зі скороченням штату. При звільненні йому має бути виплачена вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку. Сума премії за 4 квартал, нарахованої працівнику у грудні 2020 року, склала 1800 грн.
Розрахунковий період для виплати вихідної допомоги: листопад — грудень 2020 року. Премія за 4 квартал нарахована за жовтень, листопад і грудень. Отже, потрібно визначити суму квартальної премії, яка візьме участь у розрахунку вихідної допомоги.
Сума премії, що включається до заробітку листопада 2020 року, дорівнює:
1800 грн : 64 роб. дн. x 21 роб. дн. листопада = 590,63 грн,
де 64 роб. дн. — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у 4 кварталі 2020 року (21 роб. дн. жовтня + 21 роб. дн. листопада + 22 роб. дн. грудня).
Сума премії, що включається до заробітку грудня 2020 року, складає:
1800 грн : 64 роб. дн. x 22 роб. дн. грудня = 618,75 грн.
У розрахунку вихідної допомоги премія за 4 квартал візьме участь у сумі:
590,63 грн + 618,75 грн = 1209,38 грн.
Усе начебто зрозуміло, але не виключаємо, що у фахівців Мінекономіки з приводу зазначеного буде своя точка зору. Тому все ж таки радимо дочекатись офіційних роз’яснень Міністерства щодо застосовування «преміальних» норм оновленого п. 3 Порядку № 100.
Розрахунковий період
Прийняття не з 1-го числа. В оновленому абз. 2 п. 2 Порядку № 100 зазначено: якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. До речі, аналогічні роз’яснення з цього приводу свого часу надали фахівці Мінсоцполітики у листі від 06.10.2014 р. № 493/18/99-14 (ср. ). Тепер же таке зауваження містить і Порядок № 100.
Розглянемо приклад.
Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 3 серпня 2020 року. У відпустку він збирається з 01.02.2021 р.
У зазначеному випадку розрахунковий період: серпень 2020 року — січень 2021 року.
Кількість календарних днів, що враховуються при розрахунку відпускних, складає:
184 - 5 = 179 (к. дн.),
де 184 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31). Серпень 2020 року враховується повністю (31 к. дн.), оскільки 03.08.2020 р. (понеділок) — перший робочий день цього місяця (1 та 2 серпня 2020 року (субота і неділя) — вихідні дні);
5 — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді (24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2020 року, 1, 7 січня 2021 року).
Виплати, що виключаються. У п. 4 Порядку № 100 серед виплат, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати, відтепер зазначена зарплата, нарахована працівникам за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму. Відповідно для працівників, які брали участь у виборчому процесі на платній основі, період такої роботи виключається з розрахункового періоду.
Також серед виплат, які виключаються з розрахункового періоду, тепер є премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності держслужбовців. Хоча вона й раніше не включалась до розрахунку як разова винагорода за підсумками роботи за рік.
Немає виплат у розрахунковому періоді
Завдяки постанові № 1213 змінився порядок розрахунку середньої зарплати, коли у працівника немає виплат у розрахунковому періоді. Оновлений п. 4 Порядку № 100 відтепер говорить нам, що якщо у працівника в розрахунковому періоді немає заробітку, то середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу працівника (встановленого на момент розрахунку).
У випадку, коли оклад менше МЗП, середньоденну зарплату розраховуємо з мінзарплати. При цьому враховуємо зайнятість працівника. Якщо працівнику встановлений неповний робочий час, до розрахунку «середньої» оклад беремо пропорційно зайнятості.
Зауважимо, що розрахунок середньоденної зарплати залежить від виплати, яка надається працівнику.
Адже для різних виплат встановлений свій розрахунковий період.
«Середня» відпускна. Середньоденну зарплату для відпустки (відпускної компенсації) знаходимо так. Оклад (МЗП) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів, за виключенням святкових і неробочих днів, у 12-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку відпустки (виплати компенсації).
«Середня» за 2 місяці. Для інших випадків (відрядження, вихідна допомога тощо) середньоденну зарплату знаходимо так.
Оклад (МЗП) множимо на 2 (місяці) і ділимо на кількість робочих днів у 2-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку події, з якою пов’язаний розрахунок, за графіком роботи установи.
Розглянемо приклад.
Приклад 4. Працівниця установи (8-й тарифний розряд) перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 30 грудня 2020 року, не виходячи з такої відпустки, вона вирішила звільнитися. При звільненні їй має бути виплачена компенсація за 14 к. дн. невикористаної щорічної відпустки.
Оскільки посадовий оклад працівниці за 8 тарифним розрядом за ЄТС (3649 грн) менше за МЗП (5000 грн), то розрахунок компенсації за невикористану відпустку слід здійснювати виходячи з розміру МЗП.
Середньоденна зарплата дорівнює:
5000 х 12 : (366 - 11) = 169,01 грн,
де 5000 — розмір МЗП з 01.09.2020 р.;
12 — кількість місяців за рік;
366 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (грудень-2019 — листопад-2020);
11 — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.
Сума компенсації за невикористану відпустку складає:
169,01 грн x 14 = 2366,14 грн.
«Середня» для ОМС та держорганів
Постановою № 1213 з п. 2 Порядку № 100 виключено норму, яка передбачала, що у разі зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам держорганів та ОМС період до зміни структури заробітної плати виключався з розрахункового періоду.
Відтепер ніяких особливостей у розрахунку середнього заробітку для зазначених категорій працівників немає. А тому розрахунок «середньої» здійснюється виходячи з виплат за останні 2 чи 12 календарних місяців.
Відрядження держслужбовців
Нагадаємо, що відповідно до ст. 121 КЗпП оплата праці за дні відрядження здійснюється згідно з умовами, визначеними трудовим або колективним договором, та її розмір не може бути нижчим середнього заробітку (розрахованого за нормами Порядку № 100). Це загальноприйнята норма, але на держслужбовців вона не поширюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону про держслужбу4 за держслужбовцем на весь період відрядження зберігаються його посада та зарплата згідно з умовами трудового договору.
4 Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Враховуючи зазначене, у п. 1 оновленого Порядку № 100 уточнено, що його норми не поширюються на відрядження державних службовців.
