Теми статей
Обрати теми

Облікові новинки під ялинку

Пеклуха Юлія, головний редактор журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Прихід нового року у багатьох асоціюється зі змінами та новаціями. Та й не дивно. Так, наприклад, головний фінорган країни уже підготував кілька новорічних «подарунків» у вигляді змін до чинних облікових правил. Тож бухгалтерам бюджетної сфери у році наступному нудьгувати точно не доведеться. Але попереджений — вважай, що озброєний. До того ж залишати бухгалтерів наодинці з проблемними питання — не в наших правилах. Тому ми підготували для вас огляд облікових новин 2021 року. Що конкретно вирішив підкоригувати Мінфін? Коли запрацюють ці нововведення? Та головне — як правильно застосовувати нові правила на практиці? Розібратися із цим допоможе наша стаття.

Ще наприкінці жовтня на сайті Мінфіну, як гриби після дощу, почали з’являтися проекти наказів про внесення змін до облікової нормативки для бюджетних установ.

Причому, судячи із тексту цих проектів, введення в дію переважної більшості новацій заплановано з 1 січня 2021 року.

Та цікаво, що жоден із цих нормативних документів поки що не опубліковано1. А, як відомо, накази міністерств, які є нормативно-правовими актами та пройшли держреєстрацію, набувають чинності не раніше дня офіційного опублікування. Тобто набрати законної сили пізніше вони можуть, звісно, якщо це передбачено самими актами, а от раніше — ні.

1 На момент підготовки номера інформація про опублікування відповідних нормативно-правових актів у офіційних друкованих виданнях відсутня.

Таким є припис ч. 7 ст. 15 Закону № 31662.

2 Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. № 3166-VI.

Водночас рішучість намірів Міністерства фінансів змінити чинний порядок облік у держсекторі не викликає жодних сумнівів. Тож нові правила, вочевидь, запрацюють уже найближчим часом.

Загалом зміни торкнулися і методології бухгалтерського обліку, і порядку документування господарських операцій, і навіть бюджетної звітності. Проте ні кореспонденції субрахунків, ні фінансової звітності бюджетних установ хвиля новацій не зачепила. На щастя. Також заспокоїмо: про революцію чи кардинальні переміни у сфері бухобліку взагалі не йдеться. Здебільшого передбачено точкові корективи та уточнення.

Що ж саме та як зміниться з наступного року? Про все по порядку. А розпочнемо з найсвіжішої новини.

Методологія

Зміни до НП(С)БО 128

На початку грудня Мінфін розмістив на сайті проект Змін до НП(С)БО 1283. І передусім головний фінорган вирішив підкоригувати та доповнити термінологію НП(С)БО 1284.

3 Проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 128 «Зобов’язання» від 11.12.2020 р.

4 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 128 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

Тож зустрічайте нові визначення і тлумачення термінів, пов’язаних з обліком зобов’язань:

поточні зобов’язання — зобов’язання, які відповідають будь-якому з критеріїв:

а) як очікується, будуть погашені протягом операційного циклу;

б) підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після дати балансу; або

в) суб’єкт державного сектору не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом дванадцяти місяців після дати балансу;

довгострокові зобов’язання — усі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями;

умовний актив — можливий актив, який виникає внаслідок минулих подій та існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи декілька невизначених майбутніх подій, над якими суб’єкт державного сектору не має повного контролю;

умовне зобов’язання — це:

1) можливе зобов’язання, яке виникає внаслідок минулих подій та існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи декілька невизначених майбутніх подій, над якими суб’єкт державного сектору не має повного контролю; або

2) теперішнє зобов’язання, яке виникає внаслідок минулих подій, але не визнане, оскільки малоймовірно, що для погашення зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди або потенціал корисності, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно оцінити.

Як бачимо, порівняно новими можна назвати лише визначення поточних і довгострокових зобов’язань. Принаймні тлумачення цих понять раніше не було закріплено на нормативно-правовому рівні для суб’єктів державного сектору.

Тоді як «нові» умовні активи та зобов’язання, насправді, зовсім не нові. За ними криються добре знайомі непередбачені активи і зобов’язання. Тобто змінилася лише назва. Причому скрізь по тексту НП(С)БО 128 непередбачені перейменували на умовні. Хоча суті справи, звісно, це не змінює.

До речі, з огляду на ці зміни, найближчим часом варто очікувати й на відповідні корективи Плану рахунків5 та Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс). Нагадаємо: для обліку непередбачених (потенційних) активів призначено позабалансовий субрахунок 041 «Непередбачені активи розпорядників бюджетних коштів», а для обліку непередбачених зобов’язань — 053 «Непередбачені зобов’язання розпорядників бюджетних коштів». У свою чергу, розшифрування позабалансових рахунків здійснюється у розділі ХІІІ форми № 5-дс.

5 План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

Окрім того, Мінфін уточнив порядок визнання та оцінки зобов’язань. Так, зобов’язання вважається поточним, якщо воно підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу. При цьому первісний строк погашення не має значення. Не змінює ситуацію й наявність договору про переоформлення зобов’язання на довгострокове за умови, що така угода була укладена після дати балансу та до затвердження фінзвітності.

Якщо ж установа-позичальник має право і бажання відстрочити погашення боргу на 12 і більше місяців після дати балансу, таке зобов’язання переходить у категорію довгострокових.

У разі отримання від позикодавця на дату звітності або раніше вимоги щодо сплати боргу через порушення умов довгострокового кредитного договору, зобов’язання автоматично стає поточним. Це пояснюється тим, що на дату балансу установа не має безумовного права відстрочити погашення боргу на 12 чи більше місяців. І навпаки: зобов’язання вважається довгостроковим, якщо позикодавець надав відстрочку платежу щонайменше на 12 місяців з дати балансу.

Зміни до Методрекомендацій6

6 Наказ Мінфіну «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору» від 23.01.2015 р. № 11.

Основним путівником для бухгалтерів бюджетних установ з обліку необоротних активів та запасів, а також щодо формування облікової політики є Методрекомендації. Та нещодавно Мінфін взявся їх дещо оновити. Підставою для внесення коректив до цього нормативного документа став проект Змін до Методрекомендацій7.

7 Проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору» від 28.10.2020 р.

Загалом ці зміни спрямовані на стимулювання максимальної самостійності суб’єктів державного сектору у питаннях ведення бухобліку. І якщо стисло, то тут дві головні новини. Так, починаючи із наступного року бюджетні установи повинні самостійно:

• по-перше, установити вартісний критерій для визнання ОЗ8;

8 ОЗ — основні засоби.

• по-друге, розробити і затвердити форми первинних документів для обліку запасів.

Щоб розібратися, що й до чого, копнемо трохи глибше.

Облік ОЗ

Насправді Мінфін вирішив прибрати так званий вартісний ОЗ-критерій з усіх нормативних документів, якими регламентовано порядок ведення бухобліку у державному секторі.

Першою ластівкою стало прийняття у липні цього року наказу № 4329. Він передбачає виключення згадки про вартісний поріг із НП(С)БО 12110 починаючи з 1 січня 2021 року. Тому внесення відповідних змін до Методрекомендацій ні для кого не стало сюрпризом. Усе закономірно й логічно.

9 Наказ Мінфіну «Про внесення зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби» від 20.07.2020 р. № 432.

10 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Утім, така невизначеність є доволі незвичною для бюджетних установ. Адже багато років поспіль існувала чітка та єдина для всіх вартісна межа для віднесення необоротних активів до складу ОЗ або МНМА11.

11 МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

Всі добре знали: якщо предмет виробничого призначення, господарський інвентар, обладнання чи побутова техніка коштує 6000 грн або менше (за одиницю без ПДВ) — це МНМА. Якщо ж вартість необоротного активу перевищувала зазначену позначку, його зараховували до складу ОЗ. Усе було просто й зрозуміло. Та з наступного року кожен сам визначатиме для себе орієнтири.

До відома: для цілей податкового обліку ОЗ вважаються матеріальні активи вартістю понад 20 тис. грн (п.п. 14.1.138 ПКУ12). Однак бюджетні установи не є платниками податку на прибуток (п.п. 133.4.6 ПКУ). Відтак ви можете, але не зобов’язані, застосовувати зазначений критерій для визнання ОЗ.

12 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Таким чином, з легкої руки Мінфіну суб’єкти держсектору зможуть установлювати вартісну ознаку для розмежування ОЗ та МНМА на власний розсуд.

Щоправда, запрацює ця опція з 01.01.2021 р.

Більш докладно про порядок закріплення цього вартісного критерію розповімо трохи згодом.

Облік запасів

З нового року не буде жодних спеціалізованих типових форм з обліку та списання запасів для бюджетних установ. Водночас у вашому розпорядженні залишаються загальноприйняті форми первинних документів з обліку сировини і матеріалів, затверджені наказом № 19313.

13 Наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.96 р. № 193.

Також ви можете застосовувати для оформлення операцій з надходження та руху запасів власні самостійно розроблені форми документів. Головне, щоб вони містили всі обов’язкові реквізити, передбачені чинним законодавством. Зокрема, до них належать (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік14):

14 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

• назва документа;

• дата складання;

• назва установи, від імені якої складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Важливо!

Порядок документування господарських операцій з надходження, руху та вибуття запасів слід обов’язково прописати у наказі (іншому розпорядчому документі) про організацію бухгалтерського обліку.

Причому якщо ви вирішили розробити форми з обліку запасів самостійно, не забудьте навести форми цих документів у додатку до наказу про організацію бухобліку вашої установи.

До речі, незалежно від обраного вами варіанта ви можете застосовувати відповідні форми документів для документування будь-яких переміщень запасів. Не є винятком і операції з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої передачі) запасів. Тобто оформляйте ці операції так, як прописано у вашому внутрішньому розпорядчому документі.

Облікова політика

У 2021 році всім бюджетним установам доведеться відкоригувати накази про облікову політику. Адже за новими правилами розпорядчий документ про облікову політику суб’єкта державного сектору, окрім іншого, повинен також визначати:

види звітних сегментів та їх пріоритетність;

вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА;

строки корисного використання груп довгострокових біологічних активів.

Проте цікаво, що жодних коректив чи доповнень до Прикладу наказу про затвердження Положення про облікову політику (додаток 3 до Методрекомендацій щодо облікової політики15) Мінфін не вніс. Принаймні поки що.

15 Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Важливо!

У межах одного головного розпорядника бюджетних коштів застосовуються єдині підходи до облікової політики (п. 4 розд. І Методрекомендацій щодо облікової політики).

З огляду на це, не рекомендуємо надто квапитися із переглядом облікової політики та внесенням змін до відповідного розпорядчого документа вашої установи. Краще дочекатися вказівок головного розпорядника. І передусім це стосується встановлення вартісного критерію для визнання ОЗ. Тож фіксувати нові елементи облікової політики у наказі сміливо можна лише після отримання інструкцій «зверху».

До речі, подання керівнику пропозицій щодо зміни обраної облікової політики належить до повноважень головного бухгалтера установи. Вказівку на це містить п.п. 7 п. 13 Типового положення № 5916. Отже, спочатку головний бухгалтер має підготувати і подати керівнику установи на затвердження проєкт документа (наказу, положення про облікову політику). Після цього затверджений документ потрібно надіслати на погодження до вищої за рівнем установи. Якщо ж ваша установа має подвійну підпорядкованість, тоді погодження здійснює той розпорядник бюджетних коштів, який затверджує кошторис.

16 Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59.

А от головні розпорядники затверджують облікову політику самостійно на підставі розпорядчого документа керівника. Такими є приписи п. 2 розд. І Методрекомендацій щодо облікової політики і вони повною мірою стосуються й порядку внесення змін до облікової політики установи.

Увага!

Якщо суму коригування фінрезультату попередніх періодів неможливо достовірно визначити на початок звітного року, то облікова політика поширюється лише на події після дати внесення змін (п. 6 розд. ІІІ НП(С)БО 12517).

17 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

Отже, зміна вартісного ОЗ-критерію не передбачає жодних змін для об’єктів ОЗ, зарахованих на баланс у попередніх періодах. Тобто продовжуємо обліковувати всі необоротні активи, придбані до запровадження нового вартісної межі, на тих субрахунках, на які вони початково були оприбутковані. Причому цей нюанс Мінфін чітко прописав у своєму проекті Змін до Методрекомендацій.

І ще один важливий момент. Зміну вартісних ознак предметів, що входять до складу МНМА, слід розглядати як зміну облікових оцінок.

Тож у примітках до річної фінзвітності слід розкрити зміст і суму таких змін або обґрунтувати недоцільність визначення суми змін в облікових оцінках. Цього вимагає п. 1 розд. IV НП(С)БО 125 (ср. ). Водночас безпосередньо форма № 5-дс не пристосована для відображення такої інформації. Тому вважаємо за доцільне навести необхідні відомості у довільній формі після «табличної» частини приміток.

Документування

Наказе № 13018, прощавай!

18 Наказ Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130.

Дійсно, з 1 січня 2021 року про наказ № 130 і типові форми, затверджені ним, можна забути. Так, одночасно з проектом Змін до Методрекомендацій на сайті Мінфіну було розміщено і проект про втрату чинності наказу № 13019.

19 Проект наказу Мінфіну «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного казначейства України від 18 грудня 2000 року № 130» від 28.10.2020 р.

Що прийде на зміну старим добрим типовим формам з обліку запасів, ви вже знаєте. Разом з тим вам ніщо не заважає користуватися ними й надалі. Достатньо просто прибрати реквізит «Типова форма №…» та напис «Затверджено наказом № 130». Далі наводимо форми цих документів у додатку до наказу про організації бухобліку вашої установи і сміливо їх використовуємо.

Звісно, якщо маєте бажання, типову первинку можна взяти лише за основу й розробити та затвердити власні форми. Тож вибір за вами.

Зміни до наказу № 75520

20 Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору та порядку їх складання» від 08.09.2017 р. № 755.

Мінфін взявся коригувати форми меморіальних ордерів уперше з моменту їх затвердження. Проект змін до наказу № 75521 заявився на сайті головного фіноргану також наприкінці жовтня.

21 Проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 08 вересня 2017 року № 755» від 28.10.2020 р.

У чому конкретно суть цих змін? Фактично було оновлено назви меморіальних ордерів № 11 і 12, а також додано новий регістр аналітичного обліку запасів. І на цьому, власне, все.

Отже, з наступного року вищезгадані меморіальні ордери матимуть назву:

• меморіальний ордер № 11 «Накопичувальна відомість про надходження продуктів харчування»;

• меморіальний ордер № 12 «Накопичувальна відомість про витрачання продуктів харчування».

Варто зауважити, що Мінфін також виклав ці облікові регістри у новій редакції. Та, насправді, форма й порядок їх заповнення лишилися незмінними. Окрім назви, у зазначених меморіальних ордерах змінився лише порядок підпису осіб, які їх склали та перевірили. Зокрема, замість «ініціали, прізвище» будемо зазначати «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ». Тобто слід наводити повністю ім’я та прізвище відповідних осіб. А от по батькові зазначати більше не потрібно.

До речі, це стосується поки що тільки меморіальних ордерів № 11 та 12. Хоча оновлення форм решти ордерів, ймовірно, теж не за горами.

І декілька слів про поповнення у когорті регістрів аналітичного обліку. Так, Мінфін запровадив нову типову форму «Оборотна відомість» для обліку запасів та звірки даних складського і бухгалтерського обліку. Форма цього регістру передбачає ведення обліку запасів у кількісному та сумарному вимірах у розрізі субрахунків (аналітичних рахунків) та матеріально відповідальних осіб.

Утім, і тут нічого нового для бюджетних установ. Адже нова оборотна відомість практично один в один відповідає типовій формі № З-11, затвердженій наказом № 130. А запровадження цього регістру більше схоже на спробу Мінфіну хоча б якось компенсувати відсутність типових форм для обліку запасів.

Бюджетна звітність

Зміни до Порядку № 4422

22 Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44.

Безперечно, хвиля змін та новацій не оминула й багатостраждальний Порядок № 44. З моменту затвердження Мінфін постійно його коригує. І цих оновлень уже не злічити на пальцях обох рук. Однак наприкінці листопада було знову оприлюднено проект Змін до Порядку № 4423.

23 Проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування» від 30.11.2020 р.

І цього разу Мінфін вирішив позбутися від баласту. Одним махом було виключено одразу шість форм бюджетної звітності (колишні додатки 12 — 14, 22, 23 та 25 до Порядку № 44). Відповідним чином змінилася й нумерація додатків до Порядку № 44, котрі лишилися. З січня 2021 року їх усього буде 21, замість 27. Окрім того, Мінфін змінив назву двох форм звітності (раніше — додатки 16 та 20 до Порядку № 44).

Та щоб розібратися у всьому цьому каламбурі, пропонуємо до вашої уваги оновлений склад бюджетної звітності розпорядників бюджетних коштів у вигляді таблиці нижче.

Оновлений склад бюджетної звітності розпорядників бюджетних коштів

Назва форми звітності

Подається за звітний

місяць

квартал

рік

Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м)

(додаток 1 до Порядку № 44)

+

+

Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1д, № 4-1м) (додаток 2 до Порядку № 44)

+

+

+

Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м)

(додаток 3 до Порядку № 44)

+

+

+

Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форма № 4-3д, № 4-3м)

(додаток 4 до Порядку № 44)

+

+

+

Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (форма № 4-4д)

(додаток 5 до Порядку № 44)

+

+

Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій) (форма № 4-3д.1, № 4-3.м1)

(додаток 6 до Порядку № 44)

+

+

+

Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м) (додаток 7 до Порядку № 44)

+

+

+

Звіт про заборгованість за окремими програмами (форма № 7д.1, № 7м.1) (додаток 8 до Порядку № 44)

+

+

+

Розкриття елементів бюджетної звітності:

Пояснювальна записка (додаток 10 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про використання кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів

(додаток 11 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про залишки коштів в іноземній валюті, що перебувають на поточних рахунках, відкритих в установах банків (додаток 12 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про залишки коштів на рахунках в установах банків (додаток 13 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про депозитні операції

(додаток 14 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про сплату до бюджету штрафів, накладених контролюючими органами

(додаток 15 до Порядку № 44)

+

Довідка про причини виникнення простроченої кредиторської заборгованості загального фонду

(додаток 16 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про спрямування фактичних обсягів власних надходжень з урахуванням залишків на початок року, які перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет)

(додаток 17 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про направлення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, які підпорядковані іншим головним розпорядникам бюджетних коштів

(додаток 18 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про кредиторську заборгованість, яка склалася станом на 01.01.2011 за зобов’язаннями, що не вважаються бюджетними

(додаток 19 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями, які не відображаються у формі № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами»

(додаток 20 до Порядку № 44)

+

+

Довідка про розподіл видатків Державного бюджету України на 20__ рік на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (додаток 21 до Порядку № 44)

+

+

Тож, як бачите, підтверджувати залишки бюджетних коштів на рахунках у Казначействі та установах банків більше не потрібно. А ще з нового року не доведеться звітувати про використання іноземних грантів, а також про розподіл видатків держбюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями.

До того ж Мінфін вирішив скоротити число звітів про стан дебіторської заборгованості бюджетних установ.

Відтепер цілком достатньо подати Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м) та Довідку про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями, які не відображаються у формі № 7д, № 7м.

Водночас деякі форми бюджетної звітності було викладено у новій редакції.

Серед них такі, як:

• Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м);

• Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1д, № 4-1м);

• Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м);

• Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форма № 4-3д, № 4-3м);

• Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м).

У всіх цих формах додано новий КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» та відповідним чином змінено коди рядків.

Також оновлено форму Довідки про направлення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, які підпорядковані іншим головним розпорядникам бюджетних коштів (додаток 18 до Порядку № 44). Зокрема, тут з’явився новий реквізит у «табличній» частині — код за ЄДРПОУ головного розпорядника бюджетних коштів.

Та й це ще не все. У 2021 році в підписах абсолютно всіх форм бюджетної звітності на зміну «ініціали, прізвище» прийде «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ». Тож йдемо в ногу з часом і зазначаємо ім’я підписанта повністю, без скорочень та по батькові.

Окрім того, Мінфін уточнив процедуру звітування розпорядників бюджетних коштів перед Держказначейською службою. Так, відтепер у Порядку № 44 буде чітко прописано необхідність подавати звітності до АС «Є-Звітність» після усунення таких обставин, які стали причиною її подання у паперовій формі. Тобто папірці — папірцями, а відзвітувати в електронному форматі слід обов’язково. Хоча на практиці Казначеї вимагали це й раніше.

До речі, візувати паперову звітність Казначейство також буде дещо по-іншому. За новими правилами на кожній сторінці всіх форм бюджетної звітності відповідальна особа Казначейства має проставити свій підпис, зазначити власне ім’я та прізвище, а також дату перевірки. А от відбитків печаток чи штампів тут бути не повинно.

І насамкінець приємна дрібничка. З нового року інформацію про невикористані відкриті асигнування (лише загальні суми) та причини їх невикористання показуємо лише у Пояснювальній записці (додаток 10 до Порядку № 44). Тоді як у зведеній пояснювальній записці наводити відомості про це взагалі не треба. Це саме стосується й даних про стан рахунку у СЕА ПДВ. До зведеної пояснювальної записки їх також не включаємо.

Увага!

Розпорядники бюджетних коштів повинні подавати звітність з урахуванням вищенаведених змін починаючи зі звітності за січень 2021 року.

Пряму вказівку на це містить текст проекту Змін до Порядку № 44. Отже, за 2020 рік звітуємо ще за «старими» правилами.

Але звіт за січень 2021 року доведеться подавати вже з урахуванням нововведень.

Загалом це всі облікові новації, які підготував для нас Мінфін наприкінці 2020 року. Та пам’ятайте: наразі ці зміни лише в проєкті. Відтак цілком можливо, що і вони зазнають певних коректив. А щоб бути в курсі останніх новин у сфері бухобліку, уважно стежте за нашими публікаціями.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі