Теми статей
Обрати теми

Попередня оплата — 2020: здійснюємо по-новому

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Пригадуєте, ще наприкінці минулого року Мінфін повідомив про те, що Кабмін прийняв новий документ щодо здійснення попередньої оплати розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів. І ось нарешті маємо постанову № 1070.
Дійсно, поява нової постанови Кабміну щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти стала несподіванкою для всіх розпорядників. Адже добре знайома всім постанова № 117 містила перелік товарів, робіт та послуг, для яких передбачалась можливість здійснення попередньої оплати, умови та строки її перерахування. І начебто не було жодних передумов для скасування цього документа.
Але Кабмін вирішив суттєво змінити підхід до попередньої оплати. У своїй новій постанові він передбачив не тільки нові правила та вимоги для здійснення попередньої оплати, але й надав вказівки для головних розпорядників та рекомендації для звичайних розпорядників бюджетних коштів. Що ж саме змінилося? Про всі подробиці розповімо у статті.

Ми з вами добре знаємо, що обмеження щодо здійснення попередньої оплати для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів існує вже не один рік. Насамперед таке обмеження передбачено в ч. 1 ст. 49 БКУ: розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства.

До того ж орган Казначейства здійснює платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів за наявності умов для оплати, визначених в ч. 2 ст. 49 БКУ, а саме за:

1) наявності відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми;

3) наявності у розпорядника коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Але, як завжди, з будь-яких правил є винятки. Існують вони й щодо правил, зазначених в ч. 1 ст. 49 БКУ. Зокрема, у цій самій нормі передбачено, що розпорядники платять за товари, робити та послуги після їх отримання, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 БКУ, а саме нормативно-правовими актами КМУ, прийнятими на підставі і на виконання БКУ та інших законів України.

Так, протягом останніх років порядок здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги для бюджетних установ був визначений постановою № 117. У цьому документі було передбачено не тільки умови здійснення попередньої оплати, але й було наведено величезний перелік товарів, робіт та послуг, за які розпорядники могли перераховувати попередню оплату. При цьому такий перелік був згрупований за строками та розміром оплати. З огляду на зазначені обмеження для бюджетних установ завжди було нелегким завданням знайти більш-менш гідного постачальника, який погодиться працювати в умовах дії постанови № 117. Також заборона попередньої оплати створювала певні труднощі для бюджетних установ при виконанні договорів закупівлі товарів, робіт та послуг, адже часто-густо установи стикались з випадками, коли між діючими нормативно-правовими актами, вимоги яких поширювались на розпорядників, існувала неузгодженість з нормами постанови № 117.

З огляду на це, Кабмін був націлений на рішучі зміни для вирішення цього питання, а тому й було прийнято постанову № 1070.

Цей документ набрав чинності з 01.01.2020 р. та прийшов на зміну постанові № 117. Додамо, що вимоги нової постанови поширюються як на розпорядників, так і на одержувачів коштів державного та місцевого бюджетів.

Постанова № 1070 суттєво відрізняється від своєї попередниці насамперед тим, що не містить величезного переліку товарів, робіт та послуг, щодо яких дозволена попередня оплата. Добре це чи ні? З’ясуємо далі.

Також в цій постанові закладено новий підхід до розмежування строків попередньої оплати за товари, роботи і послуги. Тож про особливості застосування строків поговоримо далі, а спочатку розглянемо основні моменти.

Отже, загальний підхід до здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги виглядає так:

Перелік товарів, робіт та послуг та строки здійснення попередньої оплати

Строк попередньої оплати

Перелік товарів, робіт і послуг, для яких передбачено можливість здійснення попередньої оплати

не більше 3 місяців

Закупівля товарів, робіт і послуг за поточними видатками

не більше 12 місяців

Закупівля товарів, робіт і послуг за капітальними видатками Закупівля товарів, робіт і послуг за державними контрактами (договорами)

Закупівля періодичних видань

на строк не більше 24 місяців

Закупівля товарів, робіт і послуг за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними на виконання міжнародних зобов’язань

Закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення національної безпеки та оборони держави

Закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення участі України у міжнародних, національних та всесвітніх виставкових заходах

Увага!

Ці правила не стосуються розпорядників бюджетних коштів — закордонних дипломатичних установ. Для них умови попередньої оплати визначають відповідно до рішення Міністерства закордонних справ.

Тепер пояснимо кожну вимогу нових правил попередньої оплати, зазначених в постанові № 1070.

1. Скорочено строки попередньої оплати

Суттєво змінено підхід щодо строків здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги. Насамперед скорочено перелік таких строків. Так, постановою № 117 було визначено, що умову про здійснення попередньої оплати розпорядники могли передбачати починаючи від строку не більше 1 місяця та закінчуючи строком не більше 50 місяців.

Тепер діюча постанова № 1070 дозволяє розпорядникам передбачати в договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг лише такі граничні строки для попередньої оплати, як 3, 12 та 24 місяці.

Строки здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги

Стало з 01.01.2020 р.

Було до 01.01.2020 р.

Розпорядники у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату на строк:

• не більше 3 місяців;

• не більше 12 місяців;

• не більше 24 місяців

• не більше 1 місяця;

• не більше 2 місяців;

• не більше 3 місяців,

• не більше 5 місяців;

• не більше 6 місяців;

• не більше 8 місяців;

• не більше 9 місяців;

• не більше 10 місяців;

• не більше 1 року;

• не більше 18 місяців;

• не більше 24 місяців;

• не більше 36, 39, 40 та 50 місяців

З огляду на це, вже зараз розпорядникам слід взяти до уваги, що починаючи з 01.01.2020 р. розрахунки з попередньої оплати не повинні здійснюватись, зокрема:

• в місячний термін щодо оплати:

— послуг пошти та зв’язку;

— інших товарів, вартість яких не перевищує 100 тис. грн.;

— інших робіт і послуг, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % їх вартості;

• у трьохмісячний термін щодо оплати:

— робіт із нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, придбання основних засобів і житла;

— програмного забезпечення (програмних продуктів, зокрема ліцензійних примірників комп’ютерних програм, інформаційних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних) та робіт з його створення;

• в шестимісячний термін щодо оплати:

— лікарських засобів і виробів медичного призначення;

— послуг з енергопостачання в межах бюджетного року.

Таке застереження діє тому, що авансову оплату за згадані товари, роботи і послуги з 01.01.2020 р. необхідно здійснювати з огляду на нові граничні строки, визначені в постанові № 1070.

2. Строки попередньої оплати розмежовано за видатками

Однією з новацій постанови № 1070 є те, що строки авансування переважно встановлено в залежності від того, до якої категорії видатків віднесено закупівлю товарів, робіт чи послуг — поточних чи капітальних. Отже при вирішенні цього питання головним помічником для бухгалтера є Інструкція № 333. Для правильного визначення строку попередньої оплати пропонуємо користуватись такою таблицею-підказкою:

Строк попередньої оплати

Товари, роботи і послуги, для яких передбачено можливість здійснення попередньої оплати

не більше 3 місяців

Закупівля товарів, робіт і послуг за поточними видатками.

Розпорядники здійснюють закупівлю таких товарів, робіт і послуг за такими кодами поточних видатків:

КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»;

КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали»;

КЕКВ 2230 «Продукти харчування»;

КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження»;

КЕКВ 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення»;

КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» (2271, 2272, 2273, 2274, 2275, 2276);

КЕКВ 2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм» (2281, 2282);

КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Одержувачі здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг за такими кодами поточних видатків:

КЕКВ 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм»;

КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»;

КЕКВ 2620 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»

не більше 12 місяців

Закупівля товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами).

Розпорядники здійснюють закупівлю за такими кодами капітальних видатків:

КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування»;

КЕКВ 3120 «Капітальне будівництво (придбання)» (3121, 3122);

КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» (3131, 3132);

КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» (3141, 3142, 3143);

КЕКВ 3160 «Придбання землі та нематеріальних активів».

Одержувачі здійснюють закупівлю за кодом капітальних видатків КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»

Видатки на передплату періодичних видань розпорядники здійснюють за такими кодами:

КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» — придбання або передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань, у тому числі електронних, придбання та виготовлення підручників та книг. Видатки на поповнення бібліотечних фондів за цим кодом не здійснюють;

КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» — видатки на поповнення бібліотечних фондів. Але зверніть увагу! Якщо передплата на електронне видання оформлена як послуга з доступу до електронного кабінету, то у такому разі установа повинна застосовувати КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Тому при визначенні строку попередньої оплати за такі послуги встановлюємо строк не більше 3 місяців, оскільки КЕКВ 2240 є різновидом поточних видатків

не більше 24 місяців

Закупівля товарів, робіт і послуг за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними на виконання міжнародних зобов’язань

Закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення національної безпеки та оборони держави

Закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення участі України у міжнародних, національних та всесвітніх виставкових заходах

Тож при визначенні строків попередньої оплати знайте: строки, які передбачені в постанові № 1070, — це граничні строки (тобто межа, яку не дозволено перетинати). Це означає, що не пізніше зазначеного строку товари, роботи і послуги установа повинна отримати згідно з умовами договору.

Але майте на увазі: такі строки можуть бути змінено (однак тільки в меншу сторону) головним розпорядником. Саме такі повноваження на встановлення іншого строку в межах вищезазначених строків передбачено абз. 5 п. 1. постанови № 1070 (ср. ). Як же тоді діяти? Яким документом керуватись розпоряднику? У такому разі установа повинна буде керуватись граничним строком для здійснення попередньої оплати, визначеним головним розпорядником.

3. Розмірів попередньої оплати немає

Зверніть увагу: в постанові № 1070 відсутня згадка про будь-які суми або ж відсотки (частки) від суми договору, які установа може перерахувати авансом. Це пов’язано з тим, що повноваження на встановлення таких розмірів Кабмін передав головним розпорядникам. Тобто розміри попередньої оплати не скасовано в принципі, але їх може встановити лише головний розпорядник.

4. Повноваження головних розпорядників розширено

Як ми вже зазначили, завдяки постанові № 1070 з 01.01.2020 р. деякі питання щодо попередньої оплати вирішують виключно головні розпорядники.

Тож далі визначимо, які правила та умови щодо попередньої оплати за товари, роботи і послуги може встановити головний розпорядник для своїх підвідомчих установ:

1) розмір попередньої оплати.

Розмір авансу може бути встановлено як у відсотках від загальної суми договору, так і у фіксованій сумі. До речі, обмеження щодо розміру попередньої оплати може застосовуватись як щодо всіх товарів, робіт та послуг, так і лише для деяких видів закупівель;

2) строк попередньої оплати.

Розпорядник має право встановити інші строки для попередньої оплати за товари, роботи і послуги, але вони не повинні перевищувати строки, визначені в постанові № 1070;

3) кількість платежів.

Розпорядник має право визначити кількість платежів з попередньої оплати. Насамперед це стосується капітальних витрат, пов’язаних з будівництвом, капітальним ремонтом. При укладанні договорів на виконання таких робіт сторони передбачають перерахування оплати частинами після виконання певних робіт. А тому саме стосовно таких витрат головний розпорядник має право визначити кількість платежів. Але знайте, що кількість платежів жодним чином не продовжує граничний строк для здійснення попередньої оплати.

З норм постанови № 1070 випливає, що головному розпоряднику дозволено визначати, стосовно яких закупівель установи можуть здійснювати попередню оплату в поточному бюджетному періоді, а за якими закупівлями дозволено перераховувати аванс в поточному бюджетному періоді, а виконувати договір — в наступному періоді.

Але чи не забагато повноважень отримали головні розпорядники стосовно встановлення умов та правил здійснення попередньої оплати? Напевне, що ні. Адже завдяки постанові № 1070 Кабмін вирішив відійти від існуючої раніше практики керування бюджетним процесом в частині попередньої оплати в ручному режимі та віддав вирішення цих питань на відкуп головним розпорядникам.

Але при цьому не забув зазначити в абз. 6 п. 1 постанови № 1070, що головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення. До того ж зазначимо, що ключові завдання таких рішень — забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів відповідно до вимог БКУ. Тож сподіваємось, що головні розпорядники проаналізують існуючі проблеми підвідомчих установ та оперативно приймуть необхідні рішення.

Яким чином головним розпорядникам оформити прийняті правила та умови щодо попередньої оплати за товари, роботи і послуги для своїх підвідомчих установ? Немає нічого складного. Для цього достатньо оформити відповідний розпорядчий документ (наказ чи розпорядження), вимоги якого поширити на підвідомчі установи. Цим документом слід затвердити Положення про здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати за товари, роботи і послуги, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду.

Зазначимо, що при розробці такого документа головний розпорядник повинен виходити із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва (абз. 5 п. 1. постанови № 1070).

Розуміємо, що для прийняття таких рішень головним розпорядникам потрібен деякий час.

А що ж робити до цього часу підвідомчим установам? Яким чином здійснювати попередню оплату за товари, роботи і послуги вже сьогодні? Головне — не панікувати.

Насамперед — слід уважно ознайомитись з новими правилами здійснення попередньої оплати, визначеними в постанові № 1070, та керуватись її загальними вимогами.

Та головне — пам’ятайте про те, що саме розпорядники несуть відповідальність за порушення порядку авансування за бюджетні кошти.

Зокрема, за порушення вимог законодавства щодо здійснення попередньої оплати за товари, роботи й послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку й термінів здійснення такої оплати п. 22 ст. 116 БКУ передбачає застосування до розпорядника таких заходів впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами або призупинення бюджетних асигнувань.

Також нагадаємо про повноваження Казначейства щодо розпорядників, які порушують вимоги бюджетного законодавства. Зокрема, в Казначействі не реєструють зобов’язання та фінансові зобов’язання у разі недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. Про це зазначено в п. 2.10 Порядку № 309.

5. Правила авансування капітальних видатків

Знайте, що в постанові № 1070 (абз. 2 п. 2) залишено вимоги щодо правил здійснення попередньої оплати за капітальними видатками та державними контрактами. А тому, як і раніше, у таких випадках розпорядник (одержувач) коштів переховує попередню оплату постачальнику (підряднику), незалежно від його організаційно-правової форми та форми власності, на небюджетні рахунки в Казначействі.

Загальний порядок дій установи при здійсненні попередньої оплати за капвидатками такий:

1) укладення договору про закупівлю;

2) відкриття небюджетного рахунку на ім’я постачальника (підрядника) в Казначействі;

3) перерахування бюджетною установою попередньої оплати на небюджетний рахунок постачальника (підрядника);

4) виконання договірних зобов’язань постачальником (підрядником).

Оскільки на цьому етапі як раз й відбувається використання авансу, отриманого від бюджетної установи, в постанові № 1070 додано нову вимогу для виконавців робіт, постачальників товарів та надавачів послуг. Так, зазначені особи повинні надавати до Казначейства підтвердні документи для здійснення відповідних платежів з таких небюджетних рахунків;

5) остаточний розрахунок бюджетної установи з виконавцем робіт, постачальником товарів та надавачем послуг.

Детально про особливості авансування капвидатків ми розповідали в матеріалі «Авансуємо капітальні видатки по-новому: Казначейство пояснило, що й до чого» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 7).

6. Посилено контроль за умовами договорів

Особливу увагу Кабмін акцентував в постанові № 1070 на питанні контролю за здійсненням платежів на умовах попередньої оплати. При цьому в документі завдання поставлено не тільки перед звичайними розпорядниками коштів та їх головними розпорядниками, але й перед органами контролю. Узагальнимо поставлені завдання перед усіма учасниками в таблиці.

Контроль за умовами договорів з попередньої оплати

Хто здійснює контроль

Яким чином здійснює контроль

Головний розпорядник бюджетних коштів

Забезпечує заходи щодо виявлення виконавців робіт, постачальників товарів і надавачів послуг, якими порушено умови договорів, укладених із розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів, діяльність яких координується через них та які отримують бюджетні кошти на виконання бюджетних програм, щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти

Розпорядник (одержувач) бюджетних коштів

Не здійснювати платежі з попередньої оплати виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг, якими порушено умови договорів щодо попередньої оплати. Фактично це означає, що постачальник-порушник потрапляє до «чорного списку» та більше не зможе розраховувати на отримання попередньої оплати за іншими договорами. До того ж такий порушник не отримає аванс не тільки від ображеного розпорядника, з яким раніше порушив умови договору, але й від інших розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, які включено до відповідної мережі головного розпорядника

Державна аудиторська служба

Під час здійснення заходів державного фінансового контролю перевіряє дотримання розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів законодавства щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти

Але й це ще не всі доручення від Кабміну. З огляду на завдання, поставлені перед розпорядниками (одержувачами) коштів, також Кабмін в п. 6 постанови № 1070 рекомендує розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів укладати договори про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства з урахуванням наступних умов:

1) не здійснювати попередню оплату виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг, якими порушено умови договорів щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг. При цьому таке правило також стосується договорів, укладених із розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів у мережі безпосереднього головного розпорядника бюджетних коштів;

2) повернення після закінчення строку, визначеного у договорі про закупівлю товарів, робіт і послуг, виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг невикористаних сум попередньої оплати. У разі невчасного повернення таких коштів застосувати штрафні санкції до порушників;

3) суми попередньої оплати за капітальними видатками та державними контрактами виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) спрямовувати на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім’я в Казначействі. Подальше використання зазначених коштів виконавці робіт, постачальники товарів і надавачі послуг здійснюють виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг. При цьому для здійснення платежів з таких рахунків вони повинні надати до Казначейства підтвердні документи.

7. Що робити з минулорічними невиконаними договорами

Як бути з договорами, які укладено на підставі вимог постанови № 117? Насамперед це стосується договорів, які продовжують діяти в 2020 році.

Стосовно таких договорів в абз. 4 п. 2 постанови № 1070 зазначено наступне: розрахунки з попередньої оплати за договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, бюджетні зобов’язання за якими взяті на облік у Державній казначейській службі до набрання чинності цією постановою, можуть здійснюватися до повного виконання таких договорів.

Тобто якщо в установі є договори, зобов’язання за якими були взяті на облік у Казначействі у 2019 році, та за певних умов оплата за якими не була здійснена, то їх можна продовжувати виконувати й у 2020 році на тих самих умовах, на яких вони були укладені.

Але зверніть увагу: це не стосується договорів, дію яких було продовжено на 2020 рік, але бюджетні зобов’язання в Казначействі не взяті на облік у 2019 році. Чому?

Річ у тім, що у кінці бюджетного періоду розпорядники бюджетних коштів повинні привести зареєстровані бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом у відповідність із фактичними надходженнями до цього фонду. Така вимога передбачена п. 2.13 Порядку № 309.

Також не оплачені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників коштів, які були зареєстровані для здійснення попередньої оплати (виплати авансу), інші бюджетні фінансові зобов’язання, які не є кредиторською заборгованістю, бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів знімаються з обліку органами Казначейства. Про зняті з обліку бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання органи Казначейства повідомляють розпорядників бюджетних коштів (п. 2.14 Порядку № 309).

З огляду на це, саме зараз бухгалтеру необхідно уважно переглянути всі діючі договори, які вже укладено в цьому році, а також минулорічні договори, які продовжують діяти у 2020 році, а саме визначити — чи взяті вони на облік в Казначействі та чи відповідають вони вимогам постанови № 1070. А за необхідності якомога швидше слід внести необхідні зміни до таких договорів, визначивши умови та строки попередньої оплати на правилами, встановленими цією постановою.

Нормативні документи

БКУБюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Постанова № 1070постанова КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 р. № 1070.

Постанова № 117постанова КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117.

Інструкція № 333Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Порядок № 309Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі