Теми статей
Обрати теми

Бюджетні новації — 2020: вивчаємо разом

Пеклуха Юлія, головний редактор журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Для когось початок нового календарного року — це привід почати все з чистого аркуша. Тоді як інші не надають особливого значення приходу нового року, а просто продовжують свій шлях до намічених цілей. Та у будь-якому випадку життя вимагає змін і постійного поступу вперед. І це справедливо як для кожної окремої людини, так і для цілої держави.
Так, і в нашій країні вже не перший рік поспіль триває масштабне реформування у сфері освіти, науки, охорони здоров’я, соціального захисту і не лише. Проте реалізація будь-яких реформ і новацій неможлива без належного фінансового забезпечення. Причому для цього замало тільки виділити кошти з бюджету. Грошові вливання працюють, якщо вони спрямовані в правильне русло. Тож час від часу виникає потреба переглянути сам принцип, підхід до фінансування відповідних заходів. І саме тому законодавці вкотре внесли низку змін до бюджетного законодавства.
Традиційно, ці нововведення набули чинності з 1 січня поточного року. Хоча й не всі і не повною мірою… Що ж конкретно змінилося у сфері нормативного регулювання бюджетного процесу та як ці зміни позначаться на звичайних розпорядниках бюджетних коштів, з’ясуємо разом.

Підставою для внесення змін до БКУ став Закон № 293. Датою набрання чинності безпосередньо цим Законом є 1 січня 2020 року. Однак не всі зміни, передбачені ним, починають діяти з першого дня нового року. Запровадження деяких новацій дещо відтерміновано. Але давайте про все по черзі. І розпочнемо з простого.

Зміни у бюджетній термінології

Так, термінологічний апарат БКУ було доповнено двома новими визначеннями:

1) майно бюджетної установи — майно (у значенні, наведеному в ЦКУ) державної чи комунальної власності, закріплене за бюджетною установою відповідно до законодавства (п.п. 311 ч. 1 ст. 2 БКУ).

Запровадження цього нового визначення стало спробою законотворців заповнити прогалину у питанні регулювання правового режиму майнових прав бюджетних установ. До речі, майном відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦКУ вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Водночас ЦКУ оперує тільки поняттями «майно, що є у державній власності» та «майно, що є у комунальній власності» (ст. 326 та 327 ЦКУ). Також нагадаємо, що майно за бюджетними установами закріплюється саме на праві оперативного управління. Вказівку на це містить ч. 1 ст. 137 ГКУ;

2) середньострокове зобов’язання за типовими договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг — це зобов’язання відповідно до укладених договорів (контрактів), платежі за яким здійснюються протягом поточного бюджетного періоду та/або середньострокового періоду в межах відповідних бюджетних призначень та обсягу коштів державного дорожнього фонду (п.п. 471 ч. 1 ст. 2 БКУ).

Тут йдеться про зобов’язання за напрямами використання коштів, визначеними п.п. 1 та 2 ч. 3 ст. 242 БКУ. При цьому такі бюджетні призначення встановлюються законом про держбюджет на відповідний рік. У свою чергу, конкретні суми коштів, виділених за такими напрямами, визначає Бюджетна декларація та/або програмні документи економічного і соціального розвитку.

І відразу додамо кілька слів про порядок взяття розпорядниками бюджетних коштів середньострокових зобов’язань за типовими договорами на утримання і розвиток доріг. Зокрема, відтепер беручи бюджетні зобов’язання та здійснюючи платежі, розпорядники мають враховувати ще й такі середньострокові зобов’язання (ч. 1 ст. 48 БКУ). Ба більше, законодавець надав розпорядникам право брати згадані зобов’язання понад фактичні надходження спеціального фонду. Але майте на увазі: на кінець поточного бюджетного періоду кредиторська заборгованість за такими зобов’язаннями не може перевищувати залишку коштів спецфонду держбюджету за надходженнями — джерелами формування державного дорожнього фонду. Цю нову вимогу продиктовано абз. 2 ч. 2 ст. 48 БКУ.

Також зауважимо: на сьогодні обсяги та джерела фінансування робіт з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту доріг державного значення визначено Державною цільовою програмою.

Поряд із цим Кабмін повинен щорічно затверджувати конкретний перелік об’єктів будівництва, реконструкції та ремонту доріг державного значення. У цьому переліку також мають бути визначені суми бюджетних коштів, передбачені на фінансування таких об’єктів. Натомість перелік об’єктів доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах затверджують відповідні облдержадміністрації за погодженням з Укравтодором.

Такий порядок фінансування робіт з будівництва і утримання доріг встановлено ч. 7 та 8 ст. 3 Закону № 1562.

Власні надходження бюджетних установ: що змінилося

Зміни, передбачені Законом № 293, не оминули й власних надходжень бюджетних установ. Хоча ці зміни настільки незначні, що їх ліпше назвати невеличкими корективами.

Але з огляду на, те що ці питання стосуються абсолютно всіх бюджетних установ, зупинимося на них детальніше.

І передусім законодавець вирішив підкоригувати трактування самого поняття власних надходжень. А конкретно, слово «кошти» замінили на ширше та об’ємніше за своїм значенням «надходження».

Отже, під власними надходженнями слід розуміти надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески. Також сюди належать надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності (п.п. 15 ч. 1 ст. 2 БКУ). Вочевидь, цим самим законотворці хотіли підкреслити природу цих надходжень та можливість їх отримання як у грошовій, так і в натуральній формах.

Відповідно, така «словозаміна» знайшла своє відображення і в ч. 4 ст. 13 БКУ. Зокрема, назви власних надходжень підгрупи 2 та 3 другої групи теж підправили аналогічним чином.

Окрім того, парламентарі вирішили уточнити назву підгрупи 3 першої групи власних надходжень. Віднині це не будь-яка плата за оренду майна бюджетних установ, а тільки та, що здійснюється відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Хоча іншої бюджетні установи, власне, ніколи і не отримували. Також власні надходження бюджетних установ тепер офіційно належать до неподаткових надходжень у складі доходів бюджету. Законом № 293 було доповнено ч. 3 ст. 9 БКУ новим п.п. 21.

І ще одне невеличке уточнення стосовно понадпланових власних надходжень. Так, ними вважаються власні надходження бюджетних установ, фактичні обсяги яких з урахуванням залишків таких коштів на початок року перевищують відповідні витрати, затверджені законом про держбюджет (рішенням про місцевий бюджет). Таке формулювання наведено в оновленій версії ч. 9 ст. 51 БКУ.

Але що це означає для звичайної бюджетної установи? Насправді нічого не змінилося. Фактично будь-які отримані установою власні надходження, не заплановані у її кошторисі, і будуть понадплановими. Головне — пам’ятати про порядок використання таких надходжень. А він залишився незмінним. Як і раніше, за рахунок цих коштів насамперед слід погасити заборгованість з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, з виплати стипендій, за комунпослуги та енергоносії (ч. 9 ст. 51 БКУ). Якщо ж такої заборгованості немає, тоді спрямовуємо:

• 50 % цих надходжень на заходи, які здійснюються за рахунок відповідних надходжень (відповідно до ч. 4 ст. 13 БКУ);

• 50 % — на заходи, необхідні для виконання основних функцій установи, але не забезпечені коштами загального фонду. У такому разі необхідно провести перерозподіл узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом для проведення видатків за цими зобов’язаннями із спецфонду.

Але майте на увазі: відновлення касових видатків загального фонду за рахунок коштів спеціального фонду і навпаки бюджетним законодавством не передбачено. На цьому свого часу наголосила Держказначейська служба у листі від 29.07.2016 р. № 14-08/912-13135.

До речі, у разі фактичного отримання понадпланових надходжень не забудьте внести зміни до спеціального фонду кошторису (п. 49 Порядку № 228). У такому разі необхідно підготувати і подати до Держказначейської служби довідку про зміни до кошторису та зведення показників спеціального фонду кошторису.

Уточнення ПКВКБ

Не секрет, що ПКВКБ формує Мінфін на підставі пропозицій головних розпорядників під час складання проєкту закону про держбюджет (проєкту рішення про місцевий бюджет) на відповідний рік (ч. 2 ст. 10 БКУ).

Водночас оновлена редакція цієї норми містить уточнення щодо визначення ПКВКБ саме шляхом розподілу видатків та кредитування бюджету за бюджетними програмами у законі про держбюджет (рішенні про місцевий бюджет).

Окрім того, тепер з’явилася можливість підкоригувати ПКВКБ безпосередньо під час виконання відповідного бюджету. І для цього існує всього три підстави.

Перша і найбільш очевидна — внесення змін до закону про держбюджет (рішення про місцевий бюджет). Ще однією підставою для уточнення ПКВКБ може слугувати передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника до іншого за рішенням КМУ (місцевої держадміністрації, виконкому місцевої ради). Таку можливість перерозподілу бюджетних коштів та порядок її здійснення регламентовано ч. 6 ст. 23 БКУ. І остання з можливих передумов уточнення ПКВКБ — це виділення коштів з резервного фонду бюджету.

Знову ж таки підставою для виділення «резервних» коштів буде розпорядження Кабміну, відповідної держадміністрації чи виконкому місцевої ради (ч. 2 ст. 24 БКУ).

Але відверто кажучи, зміна щодо уточнення ПКВКБ є суто формальною. Адже фактично така можливість існувала і раніше та успішно реалізувалася на практиці. Тож насправді відбулося лише упорядкування норм бюджетного законодавства щодо порядку використання класифікації видатків та кредитування бюджету.

Нагадаємо, що ПКВКБ місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету.

Останню затверджено наказом № 793. До речі, у зв’язку із прийняттям Закону про держбюджет ТПКВКМБ також нещодавно зазнала змін (згідно з наказом № 539).

Ці новації пов’язані насамперед зі зміною порядку фінансування закладів освіти та охорони здоров’я з місцевих бюджетів. Докладніше по це розповімо трохи згодом. Оновлена ТПКВКМБ діє вже з 1 січня цього року.

Зміни у складі доходів

Розглянемо нововведення у переліку доходів за видами бюджетів.

Державний бюджет

З 1 січня 2020 року плата за сертифікацію операторів систем передачі електричної енергії та газотранспортної систем зараховується повністю до складу доходів загального фонду держбюджету. На це вказує новий п.п. 252 ч. 2 ст. 29 БКУ. Таке доповнення переліку доходів обумовлено передусім запровадженням з 1 липня минулого року ринку електроенергії.

Місцеві бюджети

Перелік доходів загального фонду бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, а також бюджетів ОТГ доповнено новою позицією (п.п. 44 ч. 1 ст. 64 БКУ). Відтепер скарбничку цих бюджетів поповнюватиме рентна плата за видобування бурштину.

Однак до зазначених місцевих бюджетів потрапить лише 30 % від загальної суми рентної плати, сплаченої за місцезнаходженням (місцем видобутку) бурштину. Натомість решта — 70 % цієї плати, як і раніше, підлягає зарахуванню до загального фонду держбюджету (п.п. 5 ч. 2 ст. 29 БКУ).

Що стосується порядку розподілу надходжень від рентної плати за користування іншими природними ресурсами, то тут все без змін.

Ще одним джерелом надходжень загального фонду місцевих бюджетів у 2020 році стане плата за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. Але зверніть увагу: така плата зараховується ліцензіатами до обласних бюджетів та міського бюджету міста Києва за місцем провадження ними діяльності. Це випливає з п.п. 281 ч. 1 ст. 64 та п.п. 251 ч. 1 ст. 66 БКУ.

І ще одна гарна новина для містечок, сіл та селищ, на території яких розташовані АЗС. Кошти від сплати акцизу за пальне поповнять їх місцеві бюджети.

Так, цьогоріч 13,44 % акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального підлягає зарахуванню до місцевих бюджетів.

Зарахування цих сум до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування передбачено автоматично у такому порядку (п. 432 Прикінцевих і перехідних положень БКУ):

у першому півріччі 2020 року — пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за друге півріччя 2019 року в загальному обсязі такого реалізованого пального по Україні за друге півріччя 2019 року;

у другому півріччі 2020 року — пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за перше півріччя 2020 року в загальному обсязі такого реалізованого пального по Україні за перше півріччя 2020 року.

Власне ця норма абсолютно не нова. У рамках бюджетної децентралізації 13,44 % акцизу з пального зараховували до місцевих бюджетів громад, починаючи з 2017 року. Насправді саме місцевий акциз з пального є одним із важливих і потужних фінансових джерел для реалізації соціальних проєктів громад.

Далі поговоримо про зміни, яких зазнали напрями використання бюджетних коштів.

Зміни у складі та порядку розмежування видатків

Пропонуємо поглянути на новації у порядку здійснення видатків бюджетних коштів за їх функціональним призначенням, тобто у розрізі сфер діяльності (освіта, охорона здоров’я, соцзахист тощо).

Але спочатку кілька слів про загальні зміни у порядку використання коштів місцевих бюджетів.

Так, Законом № 293 підкориговано засади розподілу коштів бюджету розвитку. Відтепер такі кошти можна сміливо спрямовувати не тільки на будівництво, реконструкцію та реставрацію об’єктів виробничої, комунікаційної і соціальної інфраструктури, а ще й на їх капремонт. І попри те, що вказівку на це і раніше містила ч. 3 ст. 71 БКУ, законодавець вирішив конкретизувати цей момент ще й у ч. 5 ст. 71 БКУ.

Порядок розподілу коштів бюджету розвитку на здійснення таких заходів між конкретними об’єктами прописують у рішенні відповідної місцевої ради при затвердженні місцевого бюджету (при внесенні змін до нього).

Освіта

Останні зміни, внесені до БКУ, покликані привести термінологію типів закладів освіти до чинного законодавства про освіту, а також врегулювати порядок їх фінансування.

З цією метою було дещо підкориговано ст. 1032 БКУ.

Зокрема, у 2020 році освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педпрацівників у таких типах закладів освіти:

1) початкові школи, гімназії, ліцеї (крім дошкільних підрозділів (відділень, груп));

2) спеціальні школи, санаторні школи;

3) спеціалізовані мистецькі школи (школи-інтернати), школи-інтернати (ліцеї-інтернати) спортивного профілю, військові (військово-морські) ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати, гімназії та ліцеї, у складі яких є інтернати з частковим або повним утриманням учнів;

4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;

5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;

6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.

Тож, як бачимо, у зазначеній нормі наведені типи закладів освіти, котрі повністю відповідають Закону про освіту.

Водночас постає запитання: як же бути тим закладам, які не встигли переоформити свої установчі документи відповідно до вимог цього Закону?

Важливо!

До приведення установчих документів закладів освіти у відповідність нормам Закону про освіту їх фінансове забезпечення здійснюється у порядку, який діяв у 2019 році (п. 50 Прикінцевих і перехідних положень БКУ).

Отже, у 2020 році педпрацівники цих закладів освіти точно не залишаться без зарплати. До того ж останні зміни бюджетного законодавства фактично не позначилися на спрямуванні освітньої субвенції.

Також нагадаємо, що перелік посад педпрацівників визначено Переліком № 963. Відповідно, витрати на оплату праці працівників, посади яких не входять до зазначеного Переліку, освітня субвенція не покриває.

Слід також додати кілька слів про порядок розподілу освітньої субвенції. Як і раніше, кошти освітньої субвенції розподіляються між відповідними бюджетами на основі формули, затвердженої постановою № 1088 (ср. ). До речі, цьогоріч питаннями перерозподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами опікується безпосередньо Кабмін (ст. 18 Закону про держбюджет). Параметрами для розподілу цієї субвенції є (ч. 3 ст. 1032 БКУ):

1) кількість учнів закладів ЗСО, учнів, які здобувають повну ЗСО в закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності, студентів, які здобувають повну ЗСО в закладах фахової передвищої освіти і коледжах державної та комунальної власності, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах;

2) розрахункова наповнюваність класів;

3) навчальні плани.

Разом з тим Кабміну доручено оцінити можливість збільшення освітньої субвенції шляхом її розподілу між місцевими бюджетами з урахуванням уточненої кількості учнів усіх типів закладів ЗСО станом на 5 вересня 2019 року. За потреби Уряд має підкоригувати і формулу розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами. Для цього відведено час до 1 лютого 2020 року (п. 10 Прикінцевих положень Закону про держбюджет). Як очікується, це дозволить розподілити кошти відповідно до реальної кількості учнів та збільшити обсяг освітньої субвенції для окремих громад.

Ще одним цікавим нововведенням 2020 року у сфері освіти стала можливість розміщувати держзамовлення на підготовку кадрів у приватних закладах вищої освіти. Це прописано в оновленому п.п. «в» п. 7 ч. 1 ст. 87 БКУ. Причому цією нормою передбачено визначення вартості освітніх послуг згаданих закладів з урахуванням законодавства про індикативну собівартість. Але фактично це питання поки що не врегульовано на законодавчому рівні. Наразі існує лише проєкт постанови КМУ «Про деякі питання запровадження індикативної собівартості».

Натомість регіональне замовлення на підготовку кадрів може розміщуватися лише у комунальних закладах передвищої фахової освіти та вищої освіти, засновником яких є міська, районна, сільська або селищна рада. Це випливає з п.п. «в» та «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 89 БКУ.

А от із післядипломною освітою не все так просто. Жодної конкретизації з приводу форми власності закладів освіти, де може розміщуватися державне та регіональне замовлення на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, немає.

Охорона здоров’я

Саме з 2020 року мала стартувати програма медичних гарантій на повну. Передбачалося, що НСЗУ буде закуповувати медичні послуги у ЗОЗ усіх рівнів, організаційно-правових форм (крім бюджетних установ) та форм власності. Однак з 1 січня цього року нові правила фінансування ЗОЗ через НСЗУ запрацювали не для всіх. Деякі види ЗОЗ долучаться до програми медичних гарантій з 1 квітня 2020 року. На це вказують п. 11 Прикінцевих положень БКУ та п. 1 постанови № 1119.

Звісно, жоден ЗОЗ не залишиться без фінансового забезпечення. До 01.04.2020 р. закладам, котрі не перешли на фінансування через НСЗУ, будуть виділятися кошти медичної субвенції з держбюджету. До того ж залишки медичної субвенції на 01.04.2020 р. зберігатимуться на рахунках відповідних місцевих бюджетів.

А от напрямки використання цих коштів визначено наперед. Так, за рахунок залишків субвенції комунальні ЗОЗ зможуть оновити матеріально-технічну базу, провести комп’ютеризацію та інформатизацію.

Але це стосується лише тих закладів, які матимуть статус надавача медичних послуг (крім первинної медичної допомоги) за програмою медичних гарантій. Такий порядок прописано у ст. 19 Закону про держбюджет.

З яких бюджетів та протягом якого строку буде здійснюватися фінансування різних видів ЗОЗ, показано у таблиці.

Порядок фінансування ЗОЗ у 2020 році

Видатки

Строки фінансування

Бюджети міст обласного значення, районні бюджети, бюджети ОТГ

амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні) (п.п. «а» п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ)

До 01.04.2020 р.

програма медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров’я і заходи з санітарної освіти) (п.п. «б» п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ)

інші державні програми медичної та санітарної допомоги (територіальні медичні об’єднання, центри медичної статистики, автопідприємства санітарного транспорту, інші програми і заходи) (п.п. «в» п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ)

оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальними ЗОЗ, що надають первинну медичну допомогу, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних ЗОЗ, що надають первинну медичну допомогу, та місцеві програми надання населенню медичних послуг з первинної медичної допомоги населенню (п.п. «г» п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ)

співфінансування оплати медичних послуг, що надаються в рамках програми державних гарантій медичного обслуговування населення, для покриття вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних ЗОЗ, які належать відповідним територіальним громадам або є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних рад (п.п. «ґ» п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ)

З 01.04.2020 р.

місцеві програми розвитку та підтримки комунальних ЗОЗ, які належать відповідним територіальним громадам або є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних рад, і місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (п.п. «д» п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ)

місцеві програми громадського здоров’я (п.п. «е» п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ)

З 01.01.2020 р.

Обласні бюджети

консультативна амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (лікарні республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги) (п.п. «а» п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ)

До 01.04.2020 р.

спеціалізована амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для ветеранів війни, будинки дитини, станції переливання крові) (п.п. «б» п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ)

санаторно-курортна допомога (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації) (п.п. «в» п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ)

інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, територіальні медичні об’єднання, автопідприємства санітарного транспорту, бази спецмедпостачання, центри здоров’я і заходи санітарної освіти, регіональні заходи з реалізації державних програм, інші програми і заходи) (п.п. «г» п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ)

До 01.04.2020 р.

співфінансування оплати медичних послуг, що надаються в рамках програми державних гарантій медичного обслуговування населення, для покриття вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних ЗОЗ, які є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласних рад (п.п. «ґ» п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ)

З 01.04.2020 р.

регіональні програми розвитку та підтримки комунальних ЗОЗ, які є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласних рад, і регіональні програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (п.п. «д» п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ)

інші заклади та заходи у системі охорони здоров’я (будинки дитини, заклади служби крові, медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, бази спецмедпостачання) (п.п. «є» п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ)

регіональні програми громадського здоров’я (п.п. «е» п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ)

З 01.01.2020 р.

Соцзахист

У сфері соціального захисту населення відбулися дійсно відчутні зміни. І передусім це стосується удосконалення управління видатками соціального спрямування. Так, починаючи з 1 січня 2020 року безпосередньо з держбюджету, а не з місцевих бюджетів за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету, будуть здійснюватися видатки на:

надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям і деяким іншим категоріям громадян (з розширенням видів допомог);

надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу. Такі зміни пов’язані з переходом до грошової форми надання пільг і житлових субсидій населенню.

З огляду на це було розширено перелік видатків держбюджету у сфері соціального захисту та соціального забезпечення, а п. 9 ч. 1 ст. 87 БКУдоповнено новими п.п. «и» та «і». У свою чергу, із переліку видатків місцевих бюджетів вилучено відповідні позиції (виключено п.п. «б» п. 4 ч.1 ст. 89 БКУ). І звісно ж, скасовано норму про надання субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соцзахисту (виключено ст. 102 БКУ).

Відповідні зміни внесено і до ст. 11 Закону № 1768, ст. 16 Закону № 2109, ст. 4 Закону № 2811 та ст. 13 Закону № 1727.

Відтепер у цими нормативно-правовими актами чітко визначено, що виплата державної соціальної допомоги здійснюється саме за рахунок коштів держбюджету. Безперечно, ми розповіли не про всі зміни і новації, яких зазнало бюджетне законодавство з 1 січня 2020 року, а тільки про найцікавіші.

Стежте за нашими публікаціями постійно, аби не пропустити корисну та актуальну інформацію.

Нормативні документи

БКУБюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ЦКУЦивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон № 293Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 14.11.2019 р. № 293-IX.

Закон № 1562Закон України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 18.09.91 р. № 1562-XII.

Закон про держбюджетЗакон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX.

Закон про освітуЗакон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII.

Закон № 1768Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III.

Закон № 2109Закон України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16.11.2000 р. № 2109-IIІ.

Закон № 2811Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.

Закон № 1727Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» від 18.05.2004 р. № 1727-IV.

Державна цільова програмаДержавна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018 — 2022 роки, затверджена постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 382.

Порядок № 228Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Постанова № 1088постанова КМУ «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 27.12.2017 р. № 1088.

Постанова № 1119постанова КМУ «Деякі питання реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій на 2020 рік» від 27.11.2019 р. № 1119.

Перелік № 963перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963.

Наказ № 793наказ Мінфіну «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 р. № 793.

Наказ № 539наказ Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20 вересня 2017 року № 793» від 16.12.2019 р. № 539.

ПКВКБ — Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету.

ОТГ — об’єднані територіальні громади.

ЗСО — загальна середня освіта.

НСЗУ — Національна служба здоров’я України.

ЗОЗ — заклад охорони здоров’я.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі