Запитували — відповідаємо: облік і застосування КЕКВ

Бухоблік

1

Чи можна зараховувати на баланс майно з нульовою балансовою вартістю?

Вочевидь, йдеться про безоплатну передачу необоротних активів, які раніше були у вжитку, між бюджетними установами. Звісно, нерідко об’єктами передачі стають повністю зношені активи (на які нараховано 100 % зносу). Відтак їх залишкова (балансова) вартість дорівнює нулю.

І наша відповідь на запитання: не лише можна, але й треба зараховувати зазначені об’єкти на баланс за тією вартістю, котра зазначена у супровідних документах.

Адже первісна вартість ОЗ, отриманих безоплатно від суб’єкта державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості, за якою вони обліковувались у суб’єкта, що їх передав. При цьому слід враховувати додаткові витрати на доставку цих об’єктів, їх монтаж, налагодження тощо. Водночас потрібно навести суму зносу, нарахованого на відповідні активи за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації. Такі вимоги продиктовано п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 121¹. Причому ці правила оцінки майна, безоплатно одержаного від інших бюджетних установ, єдині і стосуються всіх видів необоротних активів.

Таким чином, при оприбуткуванні безоплатно отриманого майна з нульовою залишковою вартістю слід відображати його первісну вартість і одночасно нарахований знос на рівновелику суму.

А от як обліковувати такі активи надалі, вирішувати тільки вам. Ви можете або провести їх переоцінку, або просто встановити для них ліквідаційну вартість. Безперечно, другий варіант більш простий у виконанні та не вимагає додаткових матеріальних витрат. Однак вони обидва цілком прийнятні і законні.

Докладніше про облік таких операцій читайте у консультації «Безоплатно отримані МНМА: зараховуємо на баланс та списуємо» (2020, № 7)

2

Отримали безоплатно авто (б/в), перереєстрували, провели діагностику, ремонт, придбали страховий поліс. Які з цих витрат збільшують первісну вартість ОЗ? Як правильно відобразити цю операцію та де слід накопичувати такі витрати?

За загальним правилом до первісної вартості автомобіля слід включати: реєстраційні збори, держмито, непрямі податки та аналогічні платежі, пов’язані з придбанням (отриманням) прав на відповідні об’єкти. Крім того, до первісної вартості мають потрапити всі інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до придатного для використання стану. Такий порядок формування первісної вартості ОЗ передбачено п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Поруч із цим пам’ятайте й про необхідність збільшення первісної вартості авто на суму його дообладнання, поліпшення, модернізації тощо (п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121).

Натомість витрати на утримання об’єкта ОЗ (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту) визнаються витратами відповідного звітного періоду. Пряму вказівку на це містить п. 4 розд. VI Методрекомендацій². До речі, це саме стосується й витрат на автострахування. Тож витрати на придбання страхового полісу, незалежно від виду страхування (ОСЦПВ чи КАСКО), відображайте у складі матеріальних витрат.

Отже, первісну вартість безоплатно отриманого авто потрібно збільшити лише на суму витрат на його перереєстрацію. Тоді як вартість послуг з діагностики та ремонту «залізного коня», а також вартість страхового полісу слід списати на фактичні витрати.

Тепер про порядок обліку цих сум. Так, усі витрати, які включаються до первісної вартості ОЗ, накопичуємо та відображаємо у складі капітальних інвестицій. Зокрема, для обліку таких витрат призначений субрахунок 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби». Після введення відповідних об’єктів в експлуатацію зменшуємо суму капінвестицій. А от на суму витрат на ремонт, автострахування тощо показуємо збільшення витрат за дебетом субрахунку 8013 «Матеріальні витрати».

Для накопичення витрат, які збільшують первісну вартість ОЗ, можна застосовувати регістр довільної форми. На законодавчому рівні форма такого документа не установлена.

Детальніше про порядок формування первісної вартості безоплатно отриманого авто ви можете дізнатися зі статті «Безоплатна передача авто: визначаємо ключові моменти» (2019, № 14).

Як провести і відобразити реєстрацію та перереєстрацію службової автівки, підкаже наша консультація «Реєстрація (перереєстрація) авто: КЕКВ + бухоблік» (2019, № 17-18).

Все про автострахування ви знайдете у статті «Автострахування: що, коли та як показувати в бухобліку» (2019, № 39)

3

Як правильно оформити передачу авто іншій бюджетній установі, якщо разом з автомобілем буде передано комплект зимових шин, інші запчастини, а також бензин у баку?

Звісно, зазначені матеріальні цінності не входять до комплектації автомобіля. Свого часу вони були придбані для обслуговування відповідного транспортного засобу. І якщо установа не має потреби у їх використанні для ремонту чи обслуговування інших авто, такі матеріальні цінності, справді, доцільно передати разом з транспортним засобом.

Увага! Головне, щоб про передачу супутніх матеріальних цінностей було чітко зазначено у рішенні (наказі) про безоплатну передачу майна

Якщо цю умову дотримано, можна сміливо оформляти та передавати разом з автомобілем і запчастини, і пальне.

Для оформлення передачі таких активів варто застосувати накладну (вимогу) за типовою формою № З-3 та Акт про приймання матеріалів за типовою формою № З-1. Типові форми цих документів затверджено наказом № 130³.

Перша буде підставою для видачі матеріальних цінностей із гаража, складу, іншого місця зберігання. Тоді як актом ми засвідчуємо безпосередньо факт передачі-приймання матеріалів від однієї бюджетної установи іншій.

Також ці документи слід зазначити у розділі «Перелік документації, що додається» Акта приймання-передачі ОЗ

4

Чи можна зарахувати жорсткий диск, придбаний за КЕКВ 2210, на субрахунок 1113? Новий жорсткий диск буде встановлено на системний блок як додатковий (два інші вже встановлено)

Одразу відповімо: ні. З огляду на зазначені обставини, жорсткий диск слід розглядати як комплектуючі до системного блоку та обліковувати у складі запасів. Зокрема, він підлягає зарахування на субрахунок 1515 «Запасні частини».

Водночас варто зауважити: сьогодні існують так звані внутрішні та зовнішні жорсткі диски. Перші можна використовувати виключно після установлення на системний блок (ноутбук). Тоді як другі — це портативні пристрої, призначені для тривалого зберігання інформації. Крім того, зовнішні HDD дають змогу переносити дані з одного пристрою на інший. І ось такі жорсткі диски, справді, слід обліковувати на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Якщо ж йдеться про вінчестер, призначений для вмонтування, то немає жодних підстав для його зарахування до складу необоротних активів як окремого об’єкта.

До речі, операцію зі встановлення додаткових жорстких дисків цілком можна розглядати як поліпшення відповідного ОЗ. Але це вже зовсім інша історія, яка вимагає застосування й іншого підходу (проводиться за КЕКВ 3132).

Нагадаємо: характер виконуваних робіт визначає керівник установи. Саме він вирішує, чи спрямовані конкретні роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта чи передбачають лише підтримання його у робочому стані. Це передбачено п. 2 розд. VI Методрекомендацій

5

Демонтуємо старий кондиціонер і встановлюємо новий. Чи входить вартість послуг з демонтажу до первісної вартості нового кондиціонера?

Передусім нагадаємо загальне правило формування первісної вартості ОЗ, продиктоване п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Як відомо, до первісної вартості включають лише витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням об’єкта ОЗ до придатного для використання стану.

Чи має демонтаж старого кондиціонера прямий стосунок до встановлення і функціонування нового? Вочевидь, ні.

Але у будь-якому разі все залежить від умов договору на придбання та установлення кондиціонера. Так, якщо вартість послуг з демонтажу старого пристрою та установлення нового включено до ціни безпосередньо кондиціонера, тоді без варіантів. Вартість цих послуг, звісно, увійде до первісної вартості кондиціонера при його оприбуткуванні

Інша річ, якщо оплата послуг із демонтажу/монтажу проводиться окремо. Тут уже можливі два варіант перебігу подій. Але вирішальну роль знову відіграє порядок оформлення документів виконавцем робіт. Якщо він чітко визначив вартість демонтажу старого кондиціонера в акті виконаних робіт, тоді цю суму цілком можна списати на витрати звітного періоду

А от решту витрат відносимо на збільшення первісної вартості нового пристрою. Якщо ж в акті виконаних робіт вартість послуг з демонтажу окремо не зазначено, тоді до первісної вартості потрапить загальна сума витрат

6

Як правильно відобразити оприбуткування деревини (для опалення приміщення), отриманої у результаті обрізання багаторічних насаджень?

Варто пам’ятати, що всі зелені насадження в межах населених пунктів підлягають охороні та відновленню. Виняток становлять лише насадження, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Пряму вказівку на це містить ч. 1 ст. 28 Закону про благоустрій⁴.

При цьому охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на земельних ділянках, наданих у постійне користування або в оренду, проводиться за рахунок коштів їх користувачів. Таким є припис ч. 2 ст. 28 Закону про благоустрій.

Відповідальними за збереження і належний догляд за насадженнями на територіях установ, організацій та прилеглих територіях є такі установи та організації. Про це чітко сказано у п.п. 5.5 Правил № 105⁵.

У свою чергу, вимоги до обрізання дерев прописано у пп. 9.1.10 — 9.1.13 Правил № 105. Тоді як порядок обрізання кущів визначено п.п. 9.1.18 цих Правил.

Натомість процедуру видалення зелених насаджень на території населеного пункту регламентовано окремим документом — Порядком № 1045⁶. Останнім передбачено вичерпний перелік випадків видалення зелених насаджень та сплати їх відновної вартості.

Майте на увазі: за загальним правилом видалення дерев та кущів у населених пунктах здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера. Такою є вимога п. 3 Порядку № 1045.

Однак це не стосується звичайного сезонного обрізання кущів та дерев як одного із заходів догляду за ними.

Тепер про бухоблік. Безумовно, якщо деревина, отримана від обрізання зелених насаджень, може бути використана установою чи реалізована, її слід обов’язково оприбуткувати. А конкретно, деревина, залишена для опалення будівлі установи, підлягає зарахуванню на субрахунок 1514 «Пально-мастильні матеріали».

Одночасно із цим потрібно показати збільшення доходу за субрахунком 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі».

Таким чином, при оприбуткуванні деревини слід зробити запис: Дт 1514 — Кт 2117. Водночас відображаємо дохід на суму оприбуткованої та залишеної для опалення деревини: Дт 2313 — Кт 7112. І не забудьте показати на цю суму касові видатки: Дт 2117 — Кт 2313.

Увага! Зазначена операція передбачає надходження у натуральній формі, тому не пізніше останнього робочого дня звітного місяця необхідно надати до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі. Цього вимагають п.п. 12.7 Порядку № 938⁷ та п.п. 11.17 Порядку № 1407⁸.

Окрім того, на суму оприбуткованої деревини потрібно внести зміни до кошторису у частині спецфонду (абз. 4 п. 49 Порядку № 228⁹)

7

У якому меморіальному ордері слід відобразити поповнення проїзних смарт-карток?

Безпосередньо проїзні картки багаторазового використання слід обліковувати у складі МШП на субрахунку 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Тоді як операцію з поповнення таких карток доцільно розглядати як надходження проїзних документів. Адже сплачені проїзні документи належать до грошових документів відповідно до п. 2.6 розд. ІІ Порядку № 372¹⁰. До речі, для обліку останніх призначено субрахунок 2213 «Грошові документи у національній валюті».

Отже, при перерахуванні коштів перевізнику за проїзд наперед робимо запис: Дт 2113 — Кт 2313 у меморіальних ордерах № 2 та 4.

Далі оприбутковуємо проїзні документи на суму поповнення картки: Дт 2213 — Кт 2113. Цей запис робимо у меморіальному ордері № 4.

Наприкінці звітного місяця суму фактично використаних проїзних документів (на суму зменшення залишку за проїзною карткою) потрібно списати на витрати. Цю операцію відображаємо у меморіальному ордері № 17 таким чином: Дт 8013 — Кт 2213.

Ще більше корисної інформації про облік проїзних карток на вас чекає у статті «Пластикові проїзні картки: обліковуємо правильно» (2019, № 47)

8

Які облікові записи слід зробити для відновлення касових видатків минулого року? Зокрема, було повернуто переплату за послуги теплопостачання за 2019 рік

Запам’ятайте: відновлення касових видатків минулого року не проводиться у поточному році у жодному разі і за жодних обставин.

Це пояснюється тим, що починаючи з 31 грудня* розпорядники бюджетних коштів втрачають право на використання асигнувань, передбачених у кошторисах на поточний рік. Ба більше, витрати попередніх звітних років уже включено до накопиченого результату виконання кошторису.

Звідси висновок: повернення минулорічних витрат передбачає коригування фінансового результату за попередні звітні періоди. Причому повернення минулорічних переплат слід відносити на збільшення фінрезультату (за кредитом субрахунку 5512). Адже у такому разі фактично відбувається зменшення витрат попередніх звітних періодів.

Що стосується подальшої долі коштів, отриманих у рахунок повернення минулорічних переплат, то здебільшого вони підлягають спрямуванню до бюджету. Тобто такі суми слід перерахувати у дохід загального фонду відповідного бюджету за кодом 24060300 «Інші надходження».

Винятком можуть бути лише повернення переплат, здійснених у попередні періоди за рахунок власних надходжень бюджетних установ. Такі кошти залишаються у розпорядженні бюджетної установи. Такого висновку дійшли фахівці Держказначейської служби у листі від 17.07.2015 р. № 14-09/562-19082.

Більше про порядок відображення таких операцій на рахунках бухобліку читайте у консультації «Банк повернув переплату за РКО: як обліковувати та куди спрямовувати ці кошти» (2019, № 23)

* Згідно з ч. 1 ст. 3 БКУ бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України, становить один календарний рік (з 1 січня і до 31 грудня).

9

Як списати пальне на роботу мотокоси?

Звісно, для правильного та обґрунтованого списання ПММ необхідно мати норми їх витрати. Однак такі норми для мотокоси, бензопили чи іншого садового інструменту годі й шукати у звичних Нормах № 43¹¹.

Керуватися нормами, передбаченими заводом-виробником інструменту, теж не варіант. Адже далеко не кожен виробник зазначає таку інформацію в інструкції з експлуатацію. А якщо і зазначає, то у кращому разі — у розрахунку на 1 годину роботи

Тоді як фактичні витрати ПММ можуть значно відрізнятися залежно від виду трав’яного покриття (виду деревини, її вологості — для бензопили). До того ж і майстерність працівника відіграє не останню роль

Але вихід є. А точніше, їх аж два:

• або звернутися до ДП «ДержавтотрансНДІпроект» і замовити індивідуальні норми для конкретної моделі мотокоси (бензопили тощо);

• або самостійно розробити норми витрати пального на роботу інструменту за результатами натурних випробувань. Постійно діюча комісія установи зі списання майна цілком може повести контрольні заміри витрати ПММ на роботу мотокоси за різних умов експлуатації. За результатами випробувань потрібно скласти акт встановлення нормативних витрат ПММ у довільній формі. Головне: затвердити визначені комісією норми наказом керівника установи. І тоді все буде в порядку.

До речі, радимо встановлювати норму витрати пального для таких інструментів у розрахунку на одиницю виконуваної роботи. Тобто для мотокоси доцільно визначити нормативну витрату ПММ на 100 м² викошеної площі.

Тож, як завжди, обирати вам. Але перший варіант вимагає і часу, і грошей. Бо послуги ДП «ДержавтотрансНДІпроект» не безоплатні. Реалізація другого варіанта теж може викликати певні труднощі. Однак такий підхід не вимагає хоча б додаткових матеріальних затрат

10

Які норми природних втрат продуктів харчування застосовуються при їх зберіганні у коморі?

Під природним убутком товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) слід розуміти зменшення їх кількості, зумовлені природними процесами, без зміни якісних характеристик.

Таким чином, йдеться про втрати від усихання та розпилювання рідких і порошкоподібних продуктів, розкришення при обробленні м’яса тощо.

Обсяг таких втрат визначають за кожним видом продуктів окремо як добуток норми, вираженої у відсотках, на кількість відпущеного товару за період між інвентаризаціями.

Зокрема, для визначення обсягів природного убутку продуктів харчування при зберіганні у коморах слід керуватися додатками 6 та 7 Норм № 88¹². Пропри те, що зазначений документ було розроблено і прийнято за радянських часів, він і досі залишається чинним. До того ж аналогів в українському законодавстві наразі немає.

Свого часу Мінекономрозвитку у листі від 20.10.2014 р. № 3501-06/36416-07 також наголосив на можливості застосування цього документа.

Отже, можна сміливо користуватися Нормами № 88. Головне при цьому — дотримуватися таких правил:

1) норми природного убутку застосовують лише у випадку виявлення факту нестачі ТМЦ;

2) установлені норми є граничними. Тобто списання продуктів здійснюють у фактичних розмірах, але не більше розрахованих за нормами;

3) списання природного убутку товарів можливе тільки після їх інвентаризації на основі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого у встановленому порядку;

4) якщо для певного виду ТМЦ відсутні затверджені норми природного убутку, їх нестача вважається в повному обсязі понаднормативною

Застосування КЕКВ

1

За яким КЕКВ слід придбавати тонометр, якщо медичного кабінету в установі немає?

Поза сумнівом, і тонометри, і термометри (для вимірювання температури тіла людини) належать до виробів медичного призначення. Адже і ті, й інші включено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (див. офіційний сайт Держлікслужби).

У свою чергу, придбання виробів медичного призначення (інструментів, пристроїв, приладдя, матеріалів, зокрема термометрів, діагностичних тестів тощо, які не беруться на облік як ОЗ) проводиться за КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали». Таким є припис п. 2 п.п. 2.2.2 Інструкції № 333¹³. Однак це загальне правило. Видатки за цим кодом планують у своїх кошторисах передусім медичні заклади. Також виправданим буде застосування цього КЕКВ й установами, котрі мають у своєму складі хоча б медпункт чи медичний кабінет.

А от установи, які не мають жодного стосунку до медицини та не мають медичних кабінетів (медпунктів), для цих цілей повинні застосовувати КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Саме за цим кодом вони здійснюють видатки на придбання аптечок (їх поповнення), а також лікарських засобів та виробів медичного призначення (п. 4. п.п. 2.2.1 Інструкції № 333).

Отже, якщо ваша установа має намір придбати термометр чи тонометр з метою забезпечення безпечних умов праці, то будь ласка. Відсутність медкабінету в установі цьому не завада. І вносити зміни до кошторису теж не потрібно. Такі видатки цілком можна провести за КЕКВ 2210.

До речі, аналогічного висновку дійшли й фахівці Держказначейської служби у листі від 10.04.2020 р. № 16-06-06/6732 стосовно придбання масок медичних для працівників

2

За яким КЕКВ можна придбати безконтактний термомерт?

3

За яким КЕКВ треба планувати видатки на оплату послуг зі створення та впровадження систем кондиціювання робочих місць?

Якщо йдеться не про звичайне установлення одного кондиціонера у приміщенні, а про впровадження цілої системи кондиціонування, то без капітальних видатків не обійтися. Адже створення такої системи передбачає виконання низки проєктувальних робіт та залучення висококваліфікованих фахівців до процесу монтажу. Відтак це вимагає значно більших грошових вкладень.

І вже на етапі планування витрат потрібно визначитися із порядком подальшого обліку цієї операції. Фактично у вашому арсеналі є два можливих варіанти відображення таких робіт:

1) як придбання (створення) нового окремого об’єкта ОЗ;

2) як поліпшення (модернізація) вже існуючого об’єкта ОЗ — будівлі установи.

Тобто систему кондиціонування можна розглядати як окремий об’єкт ОЗ (із подальшим зарахуванням на субрахунок 1014). Водночас цілком прийнятним є і віднесення всіх витрат, пов’язаних зі створенням такої систем, на збільшення первісної вартості будівлі.

Саме від обраного вами підходу до обліку і залежатиме порядок застосування КЕКВ при плануванні відповідних видатків.

Отже, якщо ви обрали перший варіант, то видатки на придбання обладнання слід планувати за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (п.п. 3.1.1 Інструкції № 333)

За цим же кодом проводяться й видатки на транспортування, монтаж та пусконалагоджувальні роботи, якщо їх вартість включено до вартості придбання обладнання згідно з договором. Це випливає з норми абз. 2 п. 1.4 Інструкції № 333

Якщо ж монтажні роботи виконуються за окремим договором, тоді їх оплату слід здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п. 13 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333)*.

Натомість якщо вам більше до вподоби другий варіант, тоді плануйте всі видатки на створення і впровадження системи кондиціонування за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333)**.

Зверніть увагу: саме за цим КЕКВ слід проводити видатки і на виготовлення проєктно-кошторисної документації, і на придбання обладнання, і на оплату безпосередньо монтажних робіт

* За цим же КЕКВ проводимо й оплату пасивного обладнання (розеток, кабелів, з’єднувачів тощо), якщо воно є невід’ємною частиною робіт (послуг).

** Якщо створення системи кондиціонування буде розглядатися та відображатися в бухобліку як поліпшення будівлі, не варто застосовувати КЕКВ 2240. Такий підхід суперечить нормі п. 2 розд. VI Методрекомендацій і може бути розцінено як нецільове використання бюджетних коштів.

4

Плануємо придбати планшет за 4500 грн. За яким КЕКВ слід проводити оплату?

Планшет, як і будь-які інші подібні гаджети, однозначно належать до необоротних матеріальних активів. Адже строк їх експлуатації 100 % перевищує один рік. Однак зазначена вартість планшета не дає підстав для його зарахування до складу ОЗ.

У свою чергу, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як ОЗ, передбачено здійснювати за рахунок поточних видатків. Пряму вказівку на це містить п. 2.2 Інструкції № 333.

А конкретно, придбання малоцінних предметів проводиться за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Таким є припис п. 6 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333.

Отже, видатки на придбання планшета вартістю 4500 грн слід планувати і здійснювати за КЕКВ 2210

5

Надійшла допомога у натуральній формі — дитячі іграшки. Який КЕКВ зазначити у видатковій частині Довідки про надходження у натуральній формі?

Дійсно, форма Довідки про надходження у натуральній формі передбачає відображення не лише доходів за відповідними кодами, але й видатків на рівновелику суму. Фактично цим самим ми імітуємо надходження доходів та придбання за рахунок цих коштів матеріальних цінностей (оплату робіт, послуг).

Тож потрібно з’ясувати, за яким КЕКВ здійснюється придбання відповідних активів (оплата робіт, послуг).

Так, видатки на закупівлю малоцінних предметів (у тому числі іграшок для дитячих установ) слід планувати і проводити за КЕКВ 2210. Цього вимагає п. 6 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333.

Таким чином, у разі отримання благодійної допомоги у вигляді дитячих іграшок при оформленні Довідки про надходження у натуральній формі відображаємо видатки за КЕКВ 2210. Звісно, сума видатків має відповідати вартості безоплатно отриманих іграшок

6

За яким КЕКВ слід сплачувати пеню за несвоєчасно оплачені послуги електропостачання?

Пеня разом зі штрафами та неустойкою є різновидом господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 230 ГКУ¹⁴. Такі штрафні санкції накладаються на учасника господарських відносин за невиконання або неналежне виконання ним господарських зобов’язань.

Розмір та загальний порядок застосування штрафних санкцій регламентовано нормами ст. 231 ГКУ.

Видатки на сплату штрафів, пені тощо здійснюються за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (п. 3 п. 2.6 Інструкції № 333)

Хоч-не-хоч, а тут одразу постає запитання: де взяти кошти для сплати пені? Бо навряд чи хтось планує такі видатки заздалегідь. Перше, що спадає на думку: «викроїти» із загальної суми видатків, передбачених за КЕКВ 2800. Та якщо такі видатки чітко розписані і розраховані до копійки, тоді доведеться шукати інші джерела. Наприклад, можна провести розподіл видатків між КЕКВ. Звісно, для цього потрібно внести зміни до кошторису та узгодити свої дії з вищою за рівнем установою.

І ще один нюанс. Будьте готовими, що факт накладання штрафних санкцій на установу зацікавить контролюючі органи. І вочевидь, вони шукатимуть винних. Адже порушення договірних зобов’язань, що призвело до застосування санкцій до установи, може розглядатися як нанесення збитків державі

7

За яким КЕКВ проводиться оплата за навчання працівників?

Передусім потрібно з’ясувати, чи отримають слухачі після закінчення навчання документ встановленого зразка. Цей момент має вирішальне значення для планування видатків на оплату такого навчання.

Отже, якщо набуття професійних навичок за результатами навчання буде підтверджено посвідченням (сертифікатом) установленого зразка, тоді видатки оплачуємо за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку». Такий порядок передбачено п. 9 п.п. 2.2.8.2 Інструкції № 333.

Якщо ж після завершення навчання працівник не отримує такого документа, тоді видатки слід планувати за КЕКВ 2240. Так, саме за цим кодом передбачено здійснювати оплату участі у короткотермінових семінарах, нарадах, нарадах-навчаннях (п. 18 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333)

8

За яким КЕКВ виплачувати матеріальне заохочення студентам (за рахунок коштів загального фонду)?

Дійсно, навчальні заклади мають право надавати матеріальну допомогу та заохочення учням, студентам, курсантам, клінічним ординаторам та аспірантам. Головне, щоб такі студенти (учні, курсанти тощо) навчалися очно за державним (регіональним) замовленням. Про це чітко сказано у п. 8 Порядку № 882¹⁵.

Порядок використання коштів, передбачених для надання заохочення, розробляє навчальний заклад та затверджує його вчена (педагогічна) рада.

Джерелом фінансування таких виплат є кошти загального фонду кошторису закладу, передбачені на стипендіальне забезпечення.

З огляду на це, видатки на виплату заохочення студентам слід планувати і здійснювати за КЕКВ 2720 «Стипендії». Це випливає з пп. 1 та 2 п.п. 2.5.2 Інструкції № 333

9

Установа переїжджає до нової будівлі. За яким КЕКВ можна оплатити транспортні послуги та послуги вантажників?

Видатки на оплату будь-яких транспортних послуг (у тому числі вантажно-розвантажувальних послуг) проводяться за КЕКВ 2240. Вказівку на це містить п. 5 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333.

Однак є й винятки. Не варто планувати за цим кодом видатки з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будівель. Оплату таких послуг слід здійснювати за рахунок капітальних видатків

10

Бюджетна установа є розповсюджувачем соціальної реклами. За яким КЕКВ слід проводити оплату за надання місця для розміщення засобів зовнішньої реклами?

Оплату послуг сторонніх фахівців зі створення і розміщення рекламної та інформаційної продукції належить здійснювати за КЕКВ 2240. Цього вимагає абз. 6 п. 1 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333.

Натомість видатки на створення тієї самої рекламної продукції слід планувати за КЕКВ 2210. Адже саме за цим КЕКВ передбачено придбання та виготовлення рекламних буклетів, макетів, плакатів, стендів тощо (п. 2 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333).

Водночас деякі фірми пропонують послугу «2 в 1». Вони одразу і виготовляють, і розміщують вашу рекламу. Тож уважно читайте договір. Якщо вартість розміщення вже включено до вартості рекламної продукції, тоді оплату проводьте за КЕКВ 2210 на загальну суму. Такий порядок дій випливає з припису абз. 2 п. 1.4 Інструкції № 333.

Проте за місця під рекламу, найбільш імовірно, доведеться сплачувати окремо. У цьому разі такі видатки слід планувати та здійснювати за КЕКВ 2240