<…>
2. Статтею 8 Закону № 108 визначено, що умови і розміри оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі — постанова № 1298).
На виконання пункту 6 постанови № 1298 міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади були розроблені і затверджені конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи.
Відповідно до пункту 4 постанови № 1298 керівникам бюджетних установ, закладів та організацій надано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.
Преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Конкретні умови і порядок преміювання працівників, розміри та види премій визначаються у положенні про преміювання відповідного закладу, установи, яке затверджується керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом, дотримуючись норм законодавства та передбачаючи стимулювання ефективного виконання завдань та функцій працівниками.
У положенні про преміювання визначається коло працівників, на яких поширюється чинність преміальної системи, показники і умови преміювання щодо кожної категорії працівників.
Водночас згідно зі статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (стаття 116 КЗпП).
<…>
Генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної праці Ю. Кузовой
