Противірусні закупівлі в умовах карантину
Серед ключових змін, які запроваджені Законом № 530, є особливий порядок здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Зазначимо, що такий порядок поширюється на закупівлі, які здійснюють не тільки в період карантину, але й поширюються на тримісячний період після введення в дію нової редакції Закону № 922 (тобто до 19.07.2020 р.).
Також для виконання вимог Закону № 530 Кабмін затвердив постанову № 225 та Порядок № 225.
Тож з урахуванням зазначених документів розглянемо, як здійснювати закупівлі замовникам протягом цього періоду.
Законом № 530 внесено зміни до розд. IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922, який доповнено окремим п. 21.
А саме передбачено, що дія Закону № 922 не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Чи означає це, що такі закупівлі можна наразі не планувати у річному плані чи додатку до нього?
Начебто так, але не зовсім.
З одного боку, закупівлі, на які не поширюються вимоги Закону № 922 та зазначені в ч. 3 ст. 2 цього Закону, замовники не планують у річному плані або додатку. Разом з тим відповідно до вимог Порядку № 225 такі закупівлі замовники все ж таки повинні планувати та вносити про них інформацію до річного плану (додатку) в електронній системі закупівель. Тому не радимо нехтувати вимогами Порядку № 225, оскільки адміністративна відповідальність замовників посилена (про це див. далі).
Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, затверджено постановою № 225.
Що потрапило до цього переліку? Зокрема, це:
1) лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим з COVID-19;
2) дезінфекційні засоби і антисептики;
3) медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на COVID-19, у тому числі:
• засоби індивідуального захисту;
• медичні вироби для скринінгу хворих;
• розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19;
• медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень;
• медичні вироби;
• лабораторне обладнання;
• медичні вироби (розхідні матеріали) для патологоанатомічних відділень;
4) послуги:
• кейтерингові послуги (послуги з надання харчування пацієнтам з COVID-19 та медичним працівникам);
• нерегулярні пасажирські перевезення (організація перевезення пацієнтів з COVID-19 та медичних працівників).
Перелічимо їх:
• замовник призначає особу, яка буде проводити противірусні закупівлі;
• визначає (планує) наявну потребу у закупівлі товарів, робіт і послуг, наведених у Переліку № 225;
• складає річний план закупівель та оприлюднює його через електронну систему закупівель Prozorro;
• оприлюднює оголошення про закупівлю разом з технічною специфікацією товару;
• перевіряє, чи не внесений потенційний постачальник до реєстру корупціонерів, також перевіряє, чи не вчиняв такий постачальник узгоджені антиконкурентні дії на торгах тощо;
• проводить переговори щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками;
• укладає договір про закупівлю з одним із учасників, але не раніше ніж через 48 годин з моменту оприлюднення інформації про закуплю в електронній системі.
Виходить, що, виконуючи вимогу Порядку № 225, замовники будуть змушені чекати 2 доби для купівлі життєво необхідних товарів аби не порушити чинне законодавство. Принаймні саме такі вимоги до противірусних закупівель передбачено в Порядку № 225;
• звітує про проведену закупівлю та укладений договір в електронній системі Prozorro.
Роз’яснення щодо реалізації вимог Порядку № 225 наведено в листі ДП «Прозорро» від 24 березня 2020 року № 206/712/10 та листі Мінекономрозвитку від 25.03.2020 г. № 3304-04/20656-06.
При цьому щодо закупівель, проведених до 19 квітня 2020 року, замовник повинен оприлюднюти такі документи, як:
• звіт про укладені договори;
• договір про закупівлю та всі додатки до нього;
• звіт про виконання договору.
Що стосується закупівель, проведених з 19 квітня 2020 року, то замовник оприлюднює такі документи:
• звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель,
• договір про закупівлю та всі додатки до нього,
• звіт про виконання договору про закупівлю.
Законом № 530 запроваджено відповідальність винних осіб замовника.
З цією метою внесено зміни до ст. 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Так, до складу правопорушень, передбачених зазначеною статтею Кодексу, додано неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, які проводять відповідно до Закону № 530.
Майте на увазі!
За таке порушення на службових (посадових), уповноважених осіб передбачено штраф у розмірі від 700 до 1000 нмдг, тобто від11900 до 17000 грн.
Законом № 530 для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів передбачено здійснення попередньої оплати в розмірі 100 % для закупівлі товарів, робіт чи послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусу COVID-19.
Такі зміни внесено до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-ІХ.
Будьте уважними!
Зазначені умови попередньої оплати стосуються лише товарів, робіт та послуг, перелік яких затверджено постановою № 225.
А ось щодо решти закупівель, то розпорядники та одержувачі бюджетних коштів керуються вимогами постанови КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 р. № 1070.
Звільнення від штрафних санкцій
Законом № 533 внесені зміни до підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, який передбачає звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, окрім порушень, перерахованих у п. 521. Зокрема, до таких винятків віднесено санкції за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Тобто Закон № 533 не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ та рентної плати.
Майте на увазі!
Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за порушення, пов’язані із електронним адмініструванням ПДВ, а саме за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН/РК до ПН в Єдиному реєстрі ПН.
Разом з тим звертаємо увагу на те, що порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної з ПДВ/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Дуже своєчасно з’явилось роз’яснення податківців щодо застосування вимог Закону № 533 в листі № 7, з яким можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua).
Далі пропонуємо ознайомитись із відповідями на найбільш поширені та цікаві запитання з цього листа щодо звільнення від штрафних санкцій.
| № з/п | Запитання | Відповідь |
| 1 | Чи будуть застосовуватися до платників податків штрафні санкції за порушення строків сплати самостійно нарахованих податкових зобов’язань у разі вчинення правопорушення протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року? | У разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов’язань, визначених ст. 57 ПКУ, штрафні санкції згідно з вимогами ст. 126 ПКУ не застосовуються. Це означає, що якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій. Таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати |
| 2 | Чи будуть застосовуватися до платників податків штрафні санкції за заниження податкових зобов’язань? | Якщо платник податків допустить заниження податкових зобов’язань протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ПКУ, не застосовуються, крім санкцій за заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість, акцизного податку та рентної плати |
| 3 | Чи будуть застосовуватися до платників податків штрафні санкції за невиконання вимог ст. 50 ПКУ щодо нарахування та сплати штрафів у разі самостійного виявлення заниження податкових зобов’язань минулих періодів та подання відповідних уточнюючих розрахунків у періоді з 1 березня по 31 травня 2020 року? | Якщо під час перевірки податкової звітності податковий орган виявить невиконання платником податку умови щодо самостійного внесення змін до податкової звітності, яка подавалася у періоді з 1 березня по 31 травня 2020 року із нарахуванням штрафних санкцій, визначених ст. 50 ПКУ, штрафні санкції згідно з вимогами п. 120.2 ПКУ застосовуватися не будуть |
| 4 | Чи буде нараховуватись пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань платниками податків у періоді з 1 березня по 31 травня 2020 року? | Законом № 533 внесені зміни до ПКУ, згідно із якими протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Це означає, що пеня не буде нараховуватися на будь-які суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкових перевірок з будь-яких податків, за зазначений період (у тому числі у разі здійснення в цьому періоді адміністративного та/або судового оскарження). Нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню |
| 5 | Від яких штрафних санкцій, що передбачені Законом про ЄСВ, звільняються платники єдиного внеску? | Закон № 533 вносить зміни до Закону про ЄСВ, згідно з якими тимчасово штрафні санкції з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року: • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); • несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню |
Запроваджено мораторій на перевірки
Законом № 533 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Виняток стосується документальних позапланових перевірок, пов’язаних з бюджетним відшкодуванням ПДВ (п.п. 78.1.8 ПКУ).
Далі пропонуємо ознайомитись із відповідями податківців на найбільш поширені та цікаві запитання, які наведені в листі № 7, щодо застосування мораторію на перевірки.
| № з/п | Запитання | Відповідь |
| 1 | На який період запроваджено мораторій на проведення перевірок? Чи зможуть платники податків користуватися правом подання заперечень до перевірок, що завершилися до запровадження мораторію? | Законом № 533 унесено зміни до ПКУ, згідно із якими запроваджується мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.8 ПКУ. Дія мораторію не поширюється на перевірки, завершені по 17 березня 2020 року включно, згідно з відповідними наказами на їх проведення. За результатами таких перевірок контролюючим органом забезпечується оформлення актів (довідок) перевірок та надіслання (вручення) платникам податків податкових повідомлень-рішень з дотриманням порядку та строків, визначених ПКУ. Слід ураховувати, що введення мораторію на проведення перевірок не позбавляє платників податків права подавати відповідно до п. 86.7 ПКУ заперечення до актів перевірок, завершених до запровадження мораторію, та оскаржувати прийняті за їх результатами податкові повідомлення-рішення Разом із тим платникам податків, які мають бажання взяти участь у розгляді заперечень до такого акта перевірки або скарги на податкові повідомлення-рішення, з метою обговорення встановлених під час перевірки порушень, надання додаткових пояснень платника податків при такому розгляді, слід врахувати необхідність виконання контролюючим органом та всіма громадянами України заходів безпеки, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, які передбачені постановою № 211 . На час проведення карантинних заходів контролюючим органам та платникам податків необхідно здійснювати спілкування з дотриманням профілактичних заходів відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я. Тому платникам податків доцільно розглянути можливість надання додаткових доказів та інформації поштою або в електронному вигляді |
| 2 | Чи будуть проводитись камеральні перевірки платників податків у період мораторію на проведення перевірок? | Законом № 533 унесено зміни до ПКУ, згідно із якими запроваджується мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок із підстав, визначених п.п. 78.1.8 ПКУ. Пунктом 76.1 ПКУ встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Таким чином, зміни, внесені Законом № 533, не передбачають обмежень щодо проведення камеральних перевірок. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність платників податків суцільним порядком за кожний звітний (податковий) період |
| 3 | Чи будуть проводитись перевірки, передбачені планом-графіком? | Якщо планові перевірки мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня відповідно до плану-графіка, але на день набрання чинності Законом № 533 не були розпочаті, то строки їх проведення повинні бути скориговані шляхом перенесення в плані-графіку на майбутні періоди після закінчення мораторію. Державною податковою службою підготовлено та направлено територіальним органам завдання щодо організації та здійснення такого коригування не пізніше 20 березня 2020 року. Оновлений план-графік буде оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС до 30 березня 2020 року. У випадках коли до 18 березня 2020 року на виконання п. 77.4 ПКУ або п. 79.2 ПКУ для організації документальних планових або невиїзних документальних перевірок платникам податків вже були надіслані (вручені) письмові повідомлення та копії наказів на перевірки, проведення яких припадає на період дії мораторію, строки проведення таких перевірок також будуть перенесені на час після закінчення дії мораторію, про що буде повідомлено таких платників |
| 4 | Що буде з перевірками, які були розпочаті до 18 березня 2020 року, але не завершені? | Згідно із змінами, внесеними Законом № 533 до ПКУ, документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені станом на цю дату, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває строк проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень (наказів) контролюючим органом. При цьому на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ. Територіальним органам рекомендовано надіслати платникам податків, перевірки яких зупинені у зв’язку із запровадженням мораторію, листи-повідомлення про таке зупинення та про поновлення таких перевірок з 1 червня 2020 року. Крім того, про таке зупинення буде зазначатися у вступній частині актів (довідок) зазначених перевірок |
| 5 | Чи будуть проводитись перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску? | Закон № 533 уносить зміни до Закону про ЄСВ, якими встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року. У свою чергу, відповідно до Закону про ЄСВ перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ. Отже, документальні перевірки з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, тимчасово зупиняються на період до 18 травня 2020 року. У разі надсилання (вручення) платникам податків письмових повідомлень та копій наказів про проведення документальних планових перевірок із зазначенням дати початку перевірки у період з 18 березня 2020 року по 18 травня 2020 року контролюючими органами податкові органи проінформують платників про запровадження мораторію на проведення перевірок та про зміну у зв’язку з цим дати початку такої перевірки. При цьому строки проведення таких перевірок будуть скориговані податковими органами на майбутні періоди після закінчення мораторію. При цьому звертаємо увагу, що дія мораторію не поширюється на камеральні перевірки звітності з єдиного внеску |
Тепер декілька слів щодо нефіскальних перевірок.
Закон № 533 забороняє до 31 травня 2020 року проведення усіх планових заходів держнагляду (контролю) у сфері госпдіяльності (перевірок, інспекцій тощо). Виняток стосується:
• діяльності суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабміном критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
• сфери дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
• сфери санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Зупинення перебігу строків давності
Закон № 533 доповнив підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ окремою нормою (п. 522), у якій передбачено зупинення на період з 18 березня по 31 травня 2020 року перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Як розуміти цю норму?
Це означає, що строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, перебіг яких закінчується у період з 18 березня по 31 травня 2020 року, збільшуються на 75 календарних днів, які платники податків мають право врахувати у строках подання уточнюючих розрахунків до раніше поданої податкової звітності.
Наприклад, якщо 1095 календарний день для подання уточнюючої декларації за минулі періоди припадає на 20 березня 2020 року, граничний день подання уточнюючої декларації переноситься на 2 червня 2020 року.
Податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Тобто перебіг строку давності (1095 днів) для стягнення податкового боргу платника податків зупиняється на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), — на 73 дні, після закінчення яких його буде поновлено.
Звільнення від плати за землю
Зміни, які Закон № 533 уніс до ПКУ, передбачають, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
Нагадаємо, що відповідно до вимог п.п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Звісно, платники податку вже подали податкові декларації з плати за землю за 2020 рік. Як діяти тепер? Змінами, які вніс Закон № 533, передбачено, що для зменшення податкових зобов’язань з плати за землю за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року платники мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій мають відобразити зміни податкового зобов’язання зі сплати плати за землю за відповідні місяці.
Таким чином, зменшення податкових зобов’язань з плати за землю за березень-квітень 2020 року для юридичних осіб (у тому числі й бюджетних установ) варто здійснювати виключно шляхом подання платниками податків уточнюючих податкових декларацій. Як саме це зробити, ми розповімо в найближчому номері журналу.
Звільнення від ЄСВ-штрафів
Серед інших податкових послаблень Закон № 533 передбачає, що ЄСВ-штрафи не застосовуються за порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року, а саме за:
• несвоєчасну сплату/перерахування ЄСВ;
• неповну або несвоєчасну сплату ЄСВ одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів);
• несвоєчасне подання ЄСВ-звітності.
Також за цей період не нараховується пеня, а нараховані суми пені за цей період підлягають списанню.
РРО-зміни відтерміновано
РРО-революцію, старт якої було заплановано на 19.04.2020 р., відкладено.
Так, з 01.08.2020 р. (раніше — з 19.04.2020 р.) повинні запрацювати норми щодо:
• запровадження програмних РРО, як альтернатива класичним РРО;
• штрафів у розмірі 10 % вартості товарів (робіт, послуг), реалізованих з порушеннями, за перше порушення за п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО (проведення розрахункових операцій без РРО, нероздрукування розрахункового документа тощо), і 50 % — за повторне таке порушення;
• кодів УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у чеку РРО;
• складського обліку для торговців датчиками температури (ТСПТ), ліками, медвиробами та ювелірними виробами.
У свою чергу, з 1 січня 2021 року (раніше — з 1 жовтня 2020 року) розпочнуть діяти:
• процедура «КЕШБЕК» для покупця за невиданий РРО-чек;
• штрафи у розмірі 100 % вартості товарів (робіт, послуг), реалізованих з порушеннями, за перше порушення за п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО, і 150 % — за повторне таке порушення.
Також до 01.07.2020 р. продовжено строк, відведений КМУ, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади на розробку нормативно-правових документів та приведення у відповідність чинних актів з питань застосування РРО.
Решта змін щодо РРО стосується платників єдиного податку другої — четвертої груп.
Карантин є форс-мажором
Карантин, визначений постановою № 211, віднесено до переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідні зміни внесено до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР. Як цей факт може вплинути на договірні зобов’язання бюджетних установ, ми розглянемо в найближчому номері журналу.
Нормативні документи
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-XIIІ.
Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. 2464-VI.
Постанова № 211 — постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211.
Лист № 7 — інформаційний лист ДПС «Карантинні нововведення для бізнесу. Які нюанси треба знати?» від 20.03.2020 р. № 7.
