Уже усім відомо, що з 12 березня 2020 року постановою № 211 на всій території України запроваджено карантин.
Оновлений текст цієї постанови був опублікований у попередньому номері нашого журналу (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 11).
Серед низки заборон та обмежень Кабмін наполегливо рекомендував роботодавцям організувати позмінну роботу працівників, а за технічної можливості — роботу в режимі реального часу через Інтернет.
Пряму вказівку на це містить п. 6 вищезгаданої постанови.
Причому це стосується всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності чи організаційно-правової форми.
Проте життєві реалії такі, що далеко не всі можуть працювати дистанційно, вдома. Інколи це неможливо через відсутність належних технічних умов, а здебільшого — це не дозволяє сам характер виконуваної роботи.
Тож чимало працівників змушені щодня ходити на роботу і контактувати з великою кількістю людей. При цьому обов’язок кожного роботодавця — створити для них максимально безпечні умови праці. І це прописано чорним по білому у нормах чинного законодавства.
Зокрема, працівникам на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці безоплатно видаються спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
Увага!
Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ.
Таку вимогу зафіксовано у ст. 8 Закону № 2694.
До речі, у питаннях забезпечення працівників такими захисними засобами роботодавець має керуватися нормативно-правовими актами з охорони праці та колективним договором. До того ж згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад установлені норми, видавати працівникам ЗІЗ, якщо цього вимагають фактичні умови праці.
Безперечно, робота в умовах карантину є більш ніж вагомою причиною для застосування додаткових ЗІЗ.
Аналогічної точки зору дотримуються і фахівці Держпраці.
Так, 20 березня 2020 року на офіційному сайті Держпраці з’явилося роз’яснення «Як організувати роботу працівників під час карантину, не порушуючи трудове законодавство».
При цьому було акцентовано увагу, що роботодавець має безоплатно забезпечити працівників ЗІЗ, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами.
Окрім того, на роботодавців покладено обов’язок проінформувати працівників щодо профілактичних заходів та організувати максимально безпечну доставку працівників до роботи й у зворотному напрямку.
Водночас пряму норму щодо застосування додаткових ЗІЗ у подібних умовах можна знайти у колдоговорі далеко не кожної установи.
Якщо умовами колективного договору вашої установи такі заходи не передбачені, тоді слід оформити окремий наказ (розпорядження) керівника установи. Цим наказом має бути визначено суму коштів, виділених на закупівлю необхідних ЗІЗ та дезінфекційних засобів, а також порядок їх використання.
Тепер що стосується фінансування таких заходів.
Передусім зауважимо: витрати, пов’язані з ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хвороб, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Вказівку на це містить ч. 1 ст. 9 Закону № 1645.
Поряд із цим у передбачених законом випадках можуть залучатися кошти підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також кошти фізичних осіб і громадських організацій.
Таким чином, витрати на придбання ЗІЗ для працівників та мийних і знезаражувальних засобів, імовірно, ляжуть на плечі безпосередньо установи.
До того ж потреба у закупівлі цих засобів є справді нагальною. Звісно, ви можете звернутися з проханням допомогти у забезпеченні найнеобхіднішим до місцевих підприємців чи благодійних організацій.
Однак розраховувати слід передусім на власні сили і кошти.
З огляду на вищезазначене, витрати на придбання ЗІЗ для працівників та дезінфекційних засобів цілком можна вважати витратами, пов’язаними з виконанням установою своїх повноважень.
Адже наразі провадження основної діяльності установи, дійсно, можливе тільки за умови дотримання всіх запобіжних норм і правил. Відтак, ці витрати можна здійснювати у межах відповідних бюджетних програм.
А от чи потрібно вносити будь-які зміни до кошторису установи, з’ясуємо разом. І спочатку пригадаємо порядок застосування КЕКВ.
КЕКВ
Кому і за якими КЕКВ можна планувати та здійснювати видатки на придбання ЗІЗ і дезінфекційних засобів, показано в табл. 1.
Таблиця 1
Застосування КЕКВ при здійсненні видатків на придбання ЗІЗ та дезінфекційних засобів
| КЕКВ | Порядок застосування | |
| Які видатки можна планувати і проводити | Які установи можуть застосовувати | |
| 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» | Видатки на придбання: • аптечок та їх поповнення (у тому числі дорожніх); • лікарських засобів та виробів медичного призначення (п. 4. п.п. 2.2.1 Інструкції № 333) | Бюджетні установи (організації), які не мають медичного кабінету чи пункту, та медичні навчальні заклади для використання у навчальному процесі |
| 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» | Видатки на придбання: • лікарських та дезінфекційних засобів (п. 1 п.п. 2.2.2 Інструкції № 333); • виробів медичного призначення (п. 2 п.п. 2.2.2 Інструкції № 333) | Усі медичні установи та заклади, а також інші бюджетні установи, які мають медичний кабінет чи пункт |
Таким чином, якщо ваша установа не має жодного стосунку до сфери охорони здоров’я і не має медичного кабінету чи медпункту, тоді ви цілком можете провести придбання ЗІЗ для працівників та дезінфекційних засобів за КЕКВ 2210. Відповідно у такому разі вносити зміни до кошторису не потрібно. Якщо ж діяльність вашої установи пов’язана з медициною чи у вашій установі є медкабінет (медпункт), тоді слід планувати і здійснювати всі видатки на придбання будь-яких медичних виборів та дезінфекційних засобів за КЕКВ 2220.
До речі, якщо сум, запланованих на відповідні цілі, у вашому кошторисі буде недостатньо, доведеться повести перерозподіл видатків.
Документування та нормування
Для фіксування надходження, руху і вибуття деззасобів у санітарно-епідеміологічних закладах застосовується Журнал отримання та витрати дезінфекційних засобів (ф. № 290/0). Його форма затверджена наказом МОЗ «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах» від 11.07.2000 р. № 130. Водночас ніщо не заважає і будь-якій іншій установі взяти форму цього Журналу за зразок. Таким чином, у цьому регістрі оперативного обліку має знайти своє відображення така інформація:
• назва деззасобу;
• дата отримання;
• назва та номер документа, за яким було отримано деззасіб;
• кількість отриманого деззасобу;
• дата видачі;
• П. І. Б. особи, кому було видано засіб для дезінфекцій;
• кількість виданого засобу;
• залишок відповідного деззасобу.
Видачу дезінфекційних засобів слід проводити під підпис працівника, який його отримав. Списання фактично використаних засобів дезінфекції доцільно здійснювати один раз наприкінці звітного місяця. Аналогічний підхід можна застосовувати щодо оперативного обліку наявності та руху ЗІЗ для працівників на період карантину.
Тобто у цьому випадку теж не завадить вести Журнал отримання та витрати ЗІЗ.
Що стосується норм витрати дезінфекційних засобів, то їх не існує. Принаймні на законодавчому рівні вони чітко не визначені. При цьому на кожному флаконі такого засобу можна знайти інструкцію з його застосування і рекомендовані норми витрати. Безперечно, вони цілком можуть слугувати орієнтиром під час списання використаних деззасобів. Однак ці норми здебільшого встановлені в розрахунку на 1 м2 площі поверхонь, що підлягають обробці відповідним розчином. А відтак, ними зручно користуватися тільки при знезараженні підлоги чи стін. Якщо ж йдеться про дезінфекцію ручок дверей, поручнів, інших фігурних поверхонь, площу яких визначити доволі складно, застосування зазначених норм фактично є неможливим. У такому разі радимо провести контрольні заміри і спостереження щодо фактичної витрати відповідних засобів для обробки всіх поверхонь у відповідному приміщенні. Такі заміри слід здійснювати у присутності членів комісії з числа працівників установи. Результати спостережень потрібно оформити актом у довільній формі.
Бухоблік
Порядок бухобліку будь-яких об’єктів залежить від їх економічної суті та призначення. Тому насамперед зауважимо, що маски лицеві медичні, маски противірусні респіраторні, а також рукавички медичні нестерильні включені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Останній можна знайти на офіційному сайті Держлікслужби. Відповідно всі зазначені ЗІЗ належать до виробів медичного призначення.
Що стосується дезінфекційних засобів, то під ними слід розуміти хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення для проведення дезінфекційних заходів. При цьому такі засоби підлягають гігієнічній регламентації та державній реєстрації. Ба більше, застосовувати деззасоби, не зареєстровані у встановленому порядку в Україні, заборонено. Такою є вимога ст. 34 Закону № 1645. Власне, більшість зі звичних засобів для дезінфекції можна знайти у Державному реєстрі дезінфекційних засобів за 2019 рік, розміщеному на сайті МОЗ.
Далі давайте з’ясуємо, хто та на яких субрахунках має обліковувати вищезгадані засоби, а також які субрахунки слід застосовувати при їх списанні. Розібратися з цими питаннями нам допоможе табл. 2.
Таблиця 2
Застосування субрахунків для обліку ЗІЗ для працівників та засобів дезінфекції
| Субрахунок | Порядок застосування | |
| Для узагальнення якої інформації призначено | Які установи можуть застосовувати | |
| Облік надходження та руху | ||
| 1512 «Медикаменти та перев’язувальні засоби» | Для обліку медикаментів, компонентів, бактерицидних препаратів, дезінфекційних засобів, перев’язувальних засобів, дрібного медичного інвентарю тощо* | Усі бюджетні установи незалежно від сфери діяльності |
| 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» | Для обліку МШП на складі, в тому числі господарських матеріалів для поточних потреб установ (електричні лампи, мило, щітки тощо) | |
| * Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219, наразі не містить жодних обмежень щодо застосування субрахунку 1512 непрофільними установами. Тобто цей субрахунок можуть використовувати будь-які бюджетні установи для обліку медикаментів та медичних виробів незалежно від того, за яким КЕКВ вони були придбані. | ||
| Облік вибуття | ||
| 8013 «Матеріальні витрати» | Для обліку матеріальних витрат у процесі основної діяльності та на виконання програм, зокрема витрати на придбання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю (крім капітальних витрат), медикаментів та перев’язувальних матеріалів тощо | Усі бюджетні установи незалежно від сфери діяльності |
| 8113 «Матеріальні витрати» | Для обліку матеріальних витрат у процесі надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт | |
Отже, для обліку ЗІЗ працівників та деззасобів ви можете використовувати як субрахунок 1512, так і субрахунок 1812. Вибір за вами. Але майте на увазі, якщо у вашій установі є медкабінет (медпункт), тоді ліпше обліковувати ці засоби на спеціально призначеному для цього субрахунку — 1512.
Натомість списання використаних ЗІЗ і дезінфекційних засобів потребує більшої пильності. Адже тут слід чітко відокремлювати засоби, використані працівниками у процесі основної діяльності установи, від засобів, витрачених працівниками під час надання платних послуг чи виготовлення продукції. Перші списуємо на матеріальні витрати за дебетом субрахунку 8013, а другі — за дебетом субрахунку 8113. Причому порядок списання таких засобів захисту — єдиний для всіх установ і жодним чином не залежить від сфери діяльності.
Оподаткування
І наостанок декілька слів про оподаткування вартості ЗІЗ для працівників установи.
Звісно ж, забезпечення такими засобами належить до заходів з охорони праці. Тому вартість ЗІЗ, виданих працівникам установи під час карантину, не оподатковується ані ПДФО, ані ВЗ.
Аргументом на користь цього є норма п.п. 165.1.9 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (ср. ).
Так, вартість мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закон № 2694, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Нормативні документи та скорочення
Закон № 2694 — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.
Закон № 1645 — Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.
Постанова № 211 — постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211.
Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.
ЗІЗ — засоби індивідуального захисту.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
ВЗ — військовий збір.
