Передбачається змінити редакцію меморіальних ордерів та порядок їх заповнення:
• № 11, № 11-авт «Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування»;
• № 12, № 12-авт «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування».
Також додається новий обліковий регістр «Оборотна відомість».
Ця відомість застосовується для аналітичного обліку запасів, а також для звірки даних складського та бухгалтерського обліку.
Оборотна відомість відкривається на рік і складається щомісячно на підставі даних бухгалтерського обліку за кожною групою аналітичних рахунків, що об’єднані відповідним синтетичним рахунком, у кількісному та вартісному відображеннях.
За кожним субрахунком виводяться загальні сумові підсумки, які повинні відповідати показникам синтетичного обліку.
Оборотна відомість може відкриватися на підставі первинних документів про надходження та витрачання запасів.
У ній ведеться облік запасів у кількісному та сумарному вимірах за кожним найменуванням або однорідною групою (видом) запасів у розрізі субрахунків (аналітичних рахунків) та матеріально відповідальних осіб.
Набрання чинності наказом планується на 1 січня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування
Мінфін унесе зміни до Методрекомендацій з бухобліку
На сайті Мінфіну оприлюднено проєкт наказу «Про затвердження Змін до деяких Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору».
Ним передбачається внесення змін до Методрекомендацій з бухобліку основних засобів, Методрекомендацій з бухобліку запасів, Методрекомендацій щодо облікової політики суб’єкта держсектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11, зокрема, щодо:
вилучення норми, яка встановлює вартісні критерії для основних засобів;
скорочення кількості документів з обліку запасів, які складаються суб’єктами держсектору (визнати таким, що втратив чинність, наказ Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130);
надання можливості розробляти суб’єктами державного сектору власні форми для оформлення господарських операцій з надходження, руху та вибуття запасів відповідно до галузевих особливостей;
визначення розпорядчим документом про політику суб’єкта державного сектору:
• видів звітних сегментів та їх пріоритетності;
• вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;
• строків корисного використання груп довгострокових біологічних активів.
КСУ визнав неконституційними норми антикорупційного законодавства
Конституційний Суд України рішенням від 27.10.2020 р. № 13-р/2020 визнав неконституційними положення низки статей Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII та Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
Мова йде про такі норми: пп. 6, 8 ч. 1 ст. 11, пп. 1, 2, 6 — 101, 12, 121 ч. 1, ч. 2 — 5 статті 12, ч. 2 ст. 13, ч. 2 ст. 131, ст. 35, абз. 2, 3 ч. 1 ст. 47, ст. 48 — 51, ч. 2, 3 ст. 52, ст. 65 Закону № 1700 та ст. 3661 ККУ. Вони втратили чинність з 27.10.2020 р.
Ці статті переважно стосуються повноважень НАЗК, зокрема, щодо перевірки та надання публічного доступу до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Також не діють норми про відповідальність за декларування недостовірної інформації.
При цьому слід розуміти, що само собою обов’язок декларування ніхто не скасовував. Норми Закону № 1700, які його встановлюють, не чіпали.
Як наслідок, на виконання зазначеного рішення суду НАЗК своїм наказом від 28.10.2020 р. № 492/20 закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадових осіб, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення.
Також КСУ позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади.
Це може стати на заваді реалізації результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів, обраних на посади, зокрема, голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок.
При цьому Голова НАЗК на брифінгу заявив, що це рішення КСУ приймалось із процедурними порушенням. Тому його легітимність під сумнівом (nazk.gov.ua/uk/novyny/nazk-zakryvaye-dostup-do-reyestru-deklaratsij-na-vykonannya-rishennya-ksu).
Водночас в Офісі Президента повідомили, що Володимир Зеленський використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадові особи та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності (president.gov.ua/news/shodo-rishennya-konstitucijnogo-sudu-za-podannyam-grupi-naro-64865).
За оцінками експертів, такий крок фактично звів нанівець антикорупційну реформу в Україні. Адже громадськість не зможе ознайомитись із задекларованими статками посадових осіб. А останні зможуть безкарно декларувати неправдиві дані.
За загальним правилом, рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
При цьому зауважимо, що можливими варіантами вирішення ситуації, що склалась, є:
• зміна думки КСУ (Суд може «передумати»);
• оновлення законодавчої бази та надання повноважень НАЗК взамін скасованим.
Як саме вирішиться питання — покаже час. Сподіваємось, що найближчий. А ми будемо тримати руку на пульсі та вас — у курсі.
