Кабміну доручено підготувати проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України та подати його на розгляд ВРУ у двотижневий строк із дня набрання чинності постановою «Про висновки та пропозиції до проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік», зареєстровано за № 4000-П.
Зазначимо, що проєктом закону про Держбюджет-2021 передбачено встановлення мінімальної заробітної плати:
• з 1 січня — 6000 грн;
• з 1 липня — 6500 грн.
А прожитковий мінімум для працездатних осіб:
• з 1 січня — 2270 грн;
• з 1 липня — 2379 грн;
• з 1 грудня — 2481 грн.
Парламент підтримав зміни до БКУ, запропоновані Мінфіном
Депутати ВРУ 05.11.2020 р. підтримали у першому читанні підготовлений Мінфіном проєкт Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».
За інформацією, розміщеною на Урядовому порталі (www.kmu.gov.ua), законопроєктом передбачаються важливі зміни до БКУ, зокрема:
• розмежування доходів і видатків між бюджетами районів і територіальних громад та врегулювання основ міжбюджетних відносин у зв’язку з новим адміністративно-територіальним устроєм;
• визначення державних гарантій на портфельній основі та запровадження механізму можливості надання таких гарантій в забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань портфелю кредитів;
• запровадження автоматичного механізму повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів при використані єдиного рахунку платника податків;
• проведення операцій залучення Казначейством коштів ЄКР для покриття тимчасових касових розривів загального фонду держбюджету;
• надання Мінфіну права на здійснення правочинів із державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, у тому числі за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, визначені на поточний бюджетний період законом про державний бюджет з метою зменшення очікуваного пікового навантаження на державний бюджет, зниження ризиків, пов’язаних із ймовірністю збільшення витрат за державними деривативами у майбутньому.
Головні переваги від запропонованих змін до БКУ:
• врегулювання залучення коштів ЄКР для покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету;
• забезпечення зменшення очікуваного пікового навантаження на державний бюджет, зниження ризиків, пов’язаних із ймовірністю збільшення витрат за державними деривативами у майбутньому;
• врегулювання забезпечення прав, законних інтересів та рівних умов платників податків та визначення механізму надходження та використання коштів від сплати податкового боргу платниками податків, які перебувають на обліку як суб’єкти ВЕЗ «Крим»;
• забезпечення надання підтримки державою суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього підприємництва, які в більшості випадків не мають достатнього для банків забезпечення своїх кредитних зобов’язань, шляхом гарантування державою часткового виконання зобов’язань;
• врегулювання збалансування показників відповідних місцевих бюджетів та уникнення ризику виникнення простроченої кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати на кінець бюджетного періоду;
• унормування питання здійснення місцевих запозичень та надання місцевих гарантій у 2021 році;
• забезпечення приведення норм БКУ у відповідність із змінами до законів.
Для суддівської винагороди запроваджено окремий КЕКВ
Статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
З метою забезпечення реалізації цієї норми Мінфін наказом від 15.10.2020 р. № 615 доповнив Економічну класифікацію видатків бюджету, затверджену наказом Мінфіну «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.2011 р. № 11, новим кодом 2113 «Суддівська винагорода».
Оскільки наказ № 615 набуде чинності з 1 січня 2021 р., то саме з цієї дати слід планувати виплату такої винагороди за КЕКВ 2113.
Мін’юст щодо підпису документів особою, яка виконує обов’язки відсутнього керівника
Мін’юст у листі від 05.02.2019 р. № 4249/Н-539/7.1.2 роз’яснив, хто та як повинен підписувати документи у разі відсутності посадової особи, яка має їх підписувати.
Так, у разі відсутності посадової особи, назва посади, прізвище, ініціали (ініціал імені) якої зазначено на проєкті документа, його підписує особа, яка виконує обов’язки, або її заступник.
У такому разі обов’язково зазначаються фактична посада, ініціали (ініціал імені), прізвище особи, яка підписала документ.
При цьому виправлення вносять рукописним або машинописним способом, якщо документ неможливо передрукувати.
Не допускається під час підписання документа ставити прийменник «За» чи правобічну похилу риску перед назвою посади.
Додавання до назви посади керівника слів «Виконуючий обов’язки» або «В. о.» здійснюється у разі заміщення керівника на підставі розпорядчого документа.
Такі правила встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою КМУ від 17.01.2018 р. № 55, та Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. № 1000/5.
