Відомий факт: не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду Казначейство закриває всі рахунки, відкриті у цьому періоді для виконання бюджету (ст. 57 БКУ1).
1 Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
А ось розпорядники та одержувачі бюджетних коштів зроблять останні платежі поточного року набагато раніше, ніж в останній день бюджетного періоду.
На кінець року Казначейство зберігає залишки коштів для здійснення видатків у наступному бюджетному періоді лише:
• на рахунках спеціального фонду державного бюджету;
• на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів у вигляді субвенцій зі спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення;
• на рахунках установ України, які функціонують за кордоном, а саме на рахунках, відкритих у банківських установах країн їх місцезнаходження;
• власних надходжень державних і комунальних закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю;
• благодійних внесків та грантів, на поточних рахунках у банках державного сектору.
Тобто якщо ваші фактичні залишки коштів на рахунках та ще не профінансовані, але очікувані асигнування не підпадають під ці критерії, потрібно перевірити фактичні потреби установи. У разі необхідності слід своєчасно та обґрунтовано надати пропозиції головному розпоряднику бюджетних коштів щодо внесення змін до кошторису установи.
Робити це потрібно обов’язково, аби наприкінці року не гадати, де брати кошти, яких бракує, або куди подіти утворені непотрібні залишки.
За яких умов можна внести зміни до кошторису та які документи потрібні для цього, ми розповімо далі у цієї статті, але спочатку стисло згадаємо, як затверджується кошторис та які вимоги щодо його виконання.
Затвердження кошторису та вимоги щодо його виконання
Щорічно після встановлення бюджетних призначень на основі та в межах затвердженого розпису бюджету головні розпорядники бюджетних коштів розподіляють та доводять до розпорядників нижчого рівня та одержувачів обсяги бюджетних асигнувань.
Потім затверджують для розпорядників кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, паспорта бюджетних програм та плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів для одержувачів (ч. 5 ст. 22 БКУ).
У свою чергу, розпорядники використовують бюджетні кошти у встановленому порядку, а саме: беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи при цьому необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років (ч. 1 ст. 48 БКУ). Тобто розпорядники контролюють, щоб їх видатки не перевищували затверджені бюджетні асигнування.
Одержувачі використовують виділені розпорядниками бюджетні кошти згідно з планом використання бюджетних коштів, який також містить розподіл бюджетних асигнувань.
Якщо цих правил та інших, встановлених бюджетним законодавством, не дотримуватися, це буде бюджетним правопорушенням, за яке установа та її керівник будуть відповідним чином покарані.
Але якщо видатки розпорядника бюджетних коштів будуть менші, ніж затверджені бюджетні асигнування, тобто наприкінці року на рахунках будуть значні невикористані кошти або утворена дебіторська заборгованість за фактично не отримані товари, послуги або роботи, це може бути розглянуто як неефективне використання виділених бюджетних коштів або як нераціональне планування потреб установи.
Отже, якщо протягом поточного року з’являються обставини, які впливають на фінансово-господарську діяльність установи та потім можуть вважатися як значні прорахунки у плануванні видатків, необхідно своєчасно вносити зміни до кошторису установи.
Порядок внесення змін до кошторису
Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено Порядком № 2282.
2 Постанова КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р. № 228.
У цьому ж документі визначено порядок внесення змін до кошторису. Вони вносяться на підставі відповідних довідок, які затверджуються у такому ж порядку, що і сам кошторис та відповідні плани (п. 47 Порядку № 228). Форми довідок наведені в Інструкції № 573.
3 Інструкція про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затверджена наказом МФУ від 28.01.2002 р. № 57.
При цьому самі кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду не перезатверджуються.
Але перш ніж надавати головному розпоряднику бюджетних коштів довідку на затвердження, потрібно провести додаткові розрахунки потреб установи за тими КЕКВ, в яких планується змінювати обсяг асигнувань.
Також потрібно врахувати, чи немає на момент внесення змін кредиторської заборгованості за цими КЕКВ. І вже після цього подавати для затвердження до головного розпорядника довідку про внесення змін, а також зроблений розрахунок та обґрунтування необхідності внесення відповідних змін до кошторису.
У кожній довідці обов’язково слід зазначити, на підставі чого вносяться ці зміни.
Перерозподіл коштів у розрізі КЕКВ
Припустимо, що у проєкті кошторису установа запланувала першочергові та інші необхідні видатки для своєї діяльності із дотриманням режиму економії (абз. 2 п. 20 Порядку № 228). Кошторис було затверджено. Потім протягом року відбулися обставини, які не були передбачені установою, але вони потребують додаткових видатків, які раніше не планувалися у кошторисі. Збільшити кошторис видатків немає можливості.
Але якщо ці видатки є обов’язковими, тобто немає можливості їх не здійснювати, можна зробити перерозподіл бюджетних асигнувань у розрізі КЕКВ. При цьому залишитися у межах загального обсягу асигнувань.
Як це відбувається?
Нагадаємо, що затверджена форма кошторису та план використання бюджетних коштів містять розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету (п. 1 Порядку № 228).
А ось план асигнувань загального та спеціального фондів, помісячний план використання бюджетних коштів складаються за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету (п. 2 Порядку № 228).
Наприклад, є код економічної класифікації видатків 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв», до якого входять наступні КЕКВ:
| Оплата теплопостачання | 2271 |
| Оплата водопостачання та водовідведення | 2272 |
| Оплата електроенергії | 2273 |
| Оплата природного газу | 2274 |
| Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг | 2275 |
| Оплата енергосервісу | 2276 |
У кошторисі затверджені суми за цими КЕКВ зазначаються окремо за кожним кодом.
А ось у плані асигнувань зазначається загальна сума цих кодів у КЕКВ 2270. Яку можливість нам це дає?
Розберемось на прикладах.
Перерозподіл коштів у межах КЕКВ 5000 «Інші видатки»
Приклад. У листопаді 2020 року на баланс установи було передано автомобіль. Необхідність цього обумовлена характером діяльності установи. Ця передача не була запланована, тому послуги з обслуговування автомобіля не враховувались при затвердженні кошторису видатків на поточний рік.
Встановлено, що не вистачає коштів за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на такі послуги: перереєстрація автомобіля на нового власника у сервісному центрі МВС (590 грн), оплата страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу (851 грн), страхування водія (550 грн), проведення медичного огляду водія (924 грн). Збільшення кошторису видатків за КЕКВ 2240 у розмірі 2915 грн не передбачено. Перереєстрація власника автомобіля, медогляд водія та зазначені види страхування є обов’язковими, тому установою були проведені додаткові розрахунки фактичних потреб у розрізі КЕКВ до кінця року. Метою цих розрахунків було здійснити перерозподіл коштів між КЕКВ, а саме: за рахунок зменшення видатків за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» у листопаді та грудні 2020 року збільшити видатки за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» у листопаді 2020 року. Кредиторської заборгованості на момент внесення змін до кошторису за КЕКВ 2210 немає.
За фактом планується такий перерозподіл: у листопаді 2020 року збільшення асигнувань за КЕКВ 2240 на 2915 грн за рахунок зменшення асигнувань за КЕКВ 2210 у листопаді 2020 року на 1300 грн та грудні 2020 року на 1615 грн.
У довідці про зміни до кошторису перерозподіл буде відображатися так: КЕКВ 2210 «-2915 грн», КЕКВ 2240 «+ 2915 грн».
А ось у довідці про зміни плану асигнувань ці зміни будуть виглядати дещо по-іншому:
у листопаді 2020 року за КЕКВ 5000 буде відображена сума «+1615 грн», у грудні 2020 року «-1615 грн» (збільшення асигнувань листопада 2020 року за КЕКВ 2240 на 1615 грн за рахунок зменшення асигнувань грудня 2020 року за КЕКВ 2210 на 1615 грн). Перерозподіл асигнувань у листопаді 2020 року між КЕКВ 2210 «-1300 грн» та КЕКВ 2240 «+1300 грн» закривається в «нуль» за КЕКВ 5000, тобто ця зміна у довідці про зміни до плану асигнувань не відобразиться.
Усі ці зміни знаходяться в межах асигнувань за КЕКВ 5000 «Інші видатки», тобто загальний обсяг асигнувань не зміниться.
До головного розпорядника бюджетних коштів був направлений лист з відповідними розрахунками та обґрунтуванням доцільності такого перерозподілу, а також наступні довідки про внесення змін для затвердження:
Після затвердження цих змін головним розпорядником слід подати інформацію щодо них до органу Казначейства за місцем обслуговування установи.
Зміни до КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження»
При плануванні видатків на відрядження установа складає графік відряджень на поточний рік. Але досить часто не всі заплановані відрядження відбуваються, тому що обставини змінюються і потреби відправляти працівника у відрядження вже немає.
Наприклад, у цьому році у зв’язку із карантинними обмеженнями велика кількість відряджень була скасована.
Отже, якщо керівництво установи зменшило кількість відряджень до кінця року, тобто очікується економія за КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження», можна також перерозподілити асигнування у розрізі КЕКВ 5000 «Інші видатки» за рахунок зменшення видатків за КЕКВ 2250, залишаючись при цьому в межах загального обсягу асигнувань.
При складанні розрахунку та обґрунтування доцільності такого перерозподілу важливо перевірити вже профінансовані видатки за КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження» та фактичні видатки на відрядження, щоб упевнитися, що на момент перерозподілу асигнувань немає кредиторської заборгованості перед підзвітними особами, які вже були у відрядженні або знаходяться у ньому.
А також перевірити, щоб залишилися асигнування для авансування очікуваних відряджень до кінця року.
Перерозподіл коштів в межах КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв»
При плануванні видатків для проведення оплати за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії та комунальні послуги розпорядники бюджетних коштів складають детальні розрахунки за КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» на підставі затверджених в установленому порядку лімітів (ст. 51 БКУ).
Тобто розпорядники встановлюють ліміти енергоспоживання у вартісних і натуральних показниках у межах лімітів, затверджених головним розпорядником бюджетних коштів. При цьому враховуються фактично спожиті натуральні показники минулого року та очікуваний відсоток підвищення тарифів у поточному році.
Для запобігання завищення затвердженого обсягу асигнувань, перевищення лімітів споживання або, навпаки, нестачі обсягу видатків потрібно робити систематичний щомісячний аналіз фактичного споживання енергоносіїв у поточному році. Тобто порівнювати поточний рік із минулим щодо споживання енергоносіїв, ураховуючи затверджені ліміти споживання поточного року.
У разі збільшення натуральних показників споживання енергоносіїв необхідно проаналізувати причини та затвердити плани заходів з економного витрачання комунальних послуг та енергоресурсів.
Якщо за однім енергоносієм збільшуються фактичні показники споживання, а за іншим утворюється економія, можна зробити перерозподіл асигнувань.
Не варто утворювати, з одного боку, завищені розрахункові суми, тобто необґрунтовані залишки коштів або дебіторську заборгованість за фактично не отримані послуги, а з іншого — кредиторську заборгованість за інші послуги.
Пам’ятайте, що ч. 3 ст. 51 БКУ зобов’язує розпорядників бюджетних коштів забезпечувати у повному обсязі проведення розрахунків за енергоносії та комунальні послуги.
Аби перерозподілити видатки з одного виду комунальних послуг на інший, слід скласти розрахунок та обґрунтувати доцільність такого перерозподілу.
Зверніть увагу на те, що видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв відносяться до захищених статей видатків: їх не можна змінювати при скороченні вже затверджених бюджетних призначень (ч. 1 ст. 55 БКУ). Тобто зменшити їх неможливо, але здійснити перерозподіл коштів у розрізі КЕКВ, залишившись при цьому в межах плану асигнувань по КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» можна. Це не буде порушенням.
Перерозподіл видатків за захищеними статтями на прикладі КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці»
При плануванні асигнувань на оплату праці фахівці фінвідділу установи визначають фонд оплати праці відповідно до штатного розпису. При цьому враховуються:
• планові підвищення окладів та мінімальної заробітної плати;
• суми індексації (беручи за основу плановий розмір інфляції);
• можливі надбавки та доплати (відповідно до нормативно-правових актів кожної галузі бюджетної сфери);
• премії чи інші заохочувальні виплати, матдопомогу (якщо такі види виплат передбачені галузевою нормативкою);
• графік відпусток, відряджень та курсів підвищення кваліфікації тощо.
Після розрахунку асигнувань на оплату праці здійснюється розрахунок нарахувань на фонд оплати праці, а саме: видатки на сплату ЄСВ у розмірі 22 % або 8,41 % (на осіб з інвалідністю).
Тобто якщо в штаті установи на момент складання проєкту кошторису є працівник з інвалідністю, фінансовий відділ повинен планувати нарахування ЄСВ окремо на фонд оплати праці працівника з підтвердженою інвалідністю у розмірі 8,41 % та окремо на фонд оплати праці решти працівників у повному розмірі 22 %.
Якщо в штаті установи на початок розрахункового періоду є працівники з підтвердженою інвалідністю, то не слід застосовувати при розрахунку видатків на ЄСВ повний розмір ставки (22 %) на всю штатну чисельність. Не завищуйте потребу в коштах!
Тим паче перевірити факт того, що на момент розрахунку потреби було відомо про інвалідність працівника, доволі просто — варто лише подивитися на строк видачі довідки про інвалідність МСЕК.
Інколи буває таке: в установі помилково очікують, що штучно створену економію за КЕКВ 2120 можна буде використати за іншими КЕКВ, тобто зробити перерозподіл. Але це неможливо, тому що ці кошти відносяться до захищених статей видатків. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 55 БКУ обсяг такої статті не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. Тобто затверджену у кошторисі суму за КЕКВ 2120 не можна зменшувати, щоб зробити перерозподіл на інші видатки. У такому разі це буде порушенням. Це загальне правило.
Але цього року Законом № 5534 для здійснення боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 були внесені зміни до деяких законодавчих актів, зокрема й до БКУ (ср. ). Так, було встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2021 року норми ч. 1 ст. 55 БКУ не застосовуються. Нагадаємо, що в цієї частині зазначено таке: «Захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень». Тобто до кінця цього року захищені видатки бюджету вже нічим не захищені та можуть бути скорочені.
4 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. № 553-IX.
Що з того? Припустимо, що установа матиме економію за КЕКВ 2120 за рахунок того, що дійсно протягом поточного року окремі працівники отримали підтверджену інвалідність та згідно з висновками МСЕК стан здоров’я цих працівників дозволяє виконувати професійні обов’язки протягом повного робочого дня і далі. За таких умов фонд оплати праці не зменшиться, а нарахування на оплату праці, навпаки, будуть зменшені, тому що буде нараховуватися ЄСВ на оплату праці працівників з інвалідністю вже у розмірі 8,41 %, а не 22 %, як планувалось.
У такому разі, враховуючи тимчасове призупинення дії п. 1 ст. 55 БКУ, можна спробувати розглянути питання щодо перерозподілу цієї економії. Але лише на видатки, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема:
• на додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19;
• на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів для боротьби із хворобою COVID-19.
При цьому потрібно надати пропозицію щодо внесення таких змін до кошторису для ознайомлення головному розпоряднику бюджетних коштів із розробленими розрахунками утворення економії та обґрунтуванням доцільності здійснення перерозподілу цієї економії.
У разі позитивного результату слід підготувати відповідні довідки на внесення змін до кошторису для затвердження.
Висновки
Якщо протягом поточного року з’являються обставини, які впливають на фінансово-господарську діяльність установи та потім можуть вважатися значними прорахунками в плануванні та виконанні кошторису, приймаємо наступні заходи:
1. Своєчасно та обґрунтовано надаємо пропозиції головному розпоряднику бюджетних коштів щодо внесення змін до кошторису. Це необхідно, щоб не утворювати завищення потреби в коштах, тобто можливого збільшення сум видатків. Пам’ятайте: якщо під час ревізій виявлять завищену та необґрунтовану потребу в коштах, це вважатиметься фінансовим порушенням.
2. Якщо немає можливості збільшити або зменшити загальний обсяг кошторису видатків, можна здійснити перерозподіл бюджетних асигнувань у розрізі КЕКВ, залишившись при цьому в межах загального обсягу призначень.
3. Якщо прийнято рішення про здійснення перерозподілу асигнувань у розрізі КЕКВ, необхідно:
• зробити відповідні розрахунки та обґрунтування доцільності перерозподілу;
• контролювати фактично отримане фінансування, фактичні видатки та взяті фінансові зобов’язання, тобто контролювати відсутність кредиторської заборгованості за тими КЕКВ, які плануєте зменшувати;
• не робити перерозподіл бюджетних асигнувань за рахунок зменшення захищених статей видатків, порушуючи тим самим п. 1 ст. 55 БКУ.
Тут пам’ятайте, що до 1 січня 2021 року цей пункт тимчасово не застосовується. Але ця тимчасова міра спрямована на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19. Враховуйте це при внесенні змін до кошторису, щоб не було необґрунтованого внесення змін.
• У цілому застосовуйте вірні коди економічної класифікації видатків, щоб не було нецільового використання бюджетних коштів.
