Передусім не слід плутати бюджетні програми із програмами соціально-економічного розвитку. Адже це абсолютні різні поняття. У чому саме полягає відмінність між ними, покажемо у таблиці нижче.
При розробленні програм соціально-економічного розвитку слід керуватися Методрекомендаціями № 751.
1 Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку, затверджені наказом Мінрегіонрозвитку від 30.03.2016 р. № 75.
Фінансове забезпечення реалізації програм соціально-економічного розвитку може здійснюватися за рахунок (п. 18 Методрекомендацій № 75):
• коштів держбюджету, зокрема державного фонду регіонального розвитку, субвенції з держбюджету на розвиток інфраструктури;
• коштів місцевих бюджетів;
• коштів технічної допомоги ЄС, інших міжнародних донорів та фінансових організацій;
• коштів інвесторів, у т. ч. на умовах державно-приватного партнерства;
• інших джерел, не заборонених законодавством.
Порівняння бюджетної програми із програмою соціально-економічного розвитку
| Бюджетні програми | Програми соціально-економічного розвитку |
| є особливою складовою ПЦМ2 | не є складовою ПЦМ |
| параметри бюджетної програми (мета, завдання, результативні показники тощо) затверджуються у встановленому порядку паспортом бюджетної програми | основні показники і заходи затверджуються відповідно до ст. 26 та ст. 43 Закону № 2803 окремим рішенням відповідної ради |
| виконуються протягом бюджетного періоду — один рік | можуть виконуватися впродовж як одного, так і декількох років |
| виконуються за рахунок коштів місцевого бюджету, виділених за відповідними КПКВ | у разі потреби кошти на реалізацію передбачаються за рахунок бюджетних асигнувань, встановлених для відповідних бюджетних програм |
2 ПЦМ — програмно-цільовий метод.
3 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
Наявність місцевих (регіональних) програм визначається прийнятими відповідними нормативними актами ОМС. Типова форма Рішення про місцевий бюджет затверджена наказом № 6684. Перелік місцевих (регіональних) програм, які фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету у поточному році, має знайти своє відображення у додатку № 7 до Рішення про місцевий бюджет. Цим же додатком визначають, за рахунок коштів яких бюджетних програм будуть виконуватися відповідні цільові (регіональні) програми.
4 Наказ Мінфіну «Про затвердження Типової форми рішення про місцевий бюджет» від 03.08.2018 р. № 668.
Дані цього додатка заносять до пункту 10 «Перелік місцевих/регіональних програм, які виконуються у складі бюджетної програми» Паспорта бюджетної програми. Нагадаємо: форму Паспорта бюджетної програми затверджено Правилами № 8365.
5 Правила складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджені наказом Мінфіну від 26.08.2014 р. № 836.
У рішенні про місцевий бюджет бюджетні призначення встановлюються головному розпорядникові у розрізі відповідальних виконавців за всіма бюджетними програмами. Тобто при формуванні та затвердженні бюджету у програмно-цільовому форматі мають бути сформовані бюджетні програми, які охоплюють усі без винятку видатки.
А от чи потрібно затверджувати бюджетні програми за міжбюджетними трансфертами?
Так, без бюджетної програми не обійтися. Міжбюджетним трансфертам, переданим з одного бюджету до іншого, відповідають певні коди бюджетних програм (9100-9800), передбачені Типовою програмною класифікацією № 7936. У вашому випадку йдеться про КПКВ 9770 «Інші субвенції з місцевого бюджету».
6 Типова програмна класифікація видатків, затверджена наказом Мінфіну від 20.09.2017 р. № 793.
Тепер стосовно складання паспорта бюджетної програми за міжбюджетними трансфертами. Чи є взагалі такі бюджетні програми, за якими не складаються паспорти?
Так, є. Паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм:
• з повернення кредитів до бюджету;
• з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду;
• з відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави;
• з відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями/ бездіяльністю органів держвлади, їх посадових і службових осіб;
• з перерахування міжбюджетних трансфертів;
• створених протягом року за рахунок коштів резервного фонду бюджету.
Це чітко прописано у п. 1.2 Правил № 836. Йдеться про бюджетні програми саме з перерахування міжбюджетних трансфертів, а не з їх отримання. Пояснимо.
Так, дійсно, за субвенціями, наданими з одного бюджету до іншого, не складаються паспорти бюджетних програм. Водночас для фінансового управління (відділу), яке здійснює перерахування субвенції іншому бюджету, ця бюджетна програма має бути обов’язково сформована і визначена. Хоч і без складання Паспорта бюджетної програми.
У свою чергу, для розпорядника коштів бюджету, який фактично отримує та буде використовувати субвенцію, ці кошти є одним із видів надходжень. Причому спрямовувати їх він може виключно на здійснення конкретних, чітко визначених видатків. І звісно, за всіма видатками бюджетної установи, незалежно від виду надходжень, мають бути затверджені відповідні бюджетні програми та сформовані паспорти цих програм. Також має складатися звіт та проводитися моніторинг.
Звідси висновок: ОМС, як отримувач субвенції, має прийняти відповідну бюджетну програму та затвердити паспорт цієї бюджетної програми.
До речі, майте на увазі: за кожною бюджетною програмою визначається лише один відповідальний виконавець. Так, при кодуванні бюджетної програми передбачено лише одного відповідального виконавця за однією бюджетною програмою. Це може бути як головний розпорядник бюджетних коштів, так і розпорядник нижчого рівня.
