1. Коли бюджетні установи є платниками екоподатку?
Перелік платників екоподатку визначено в ст. 240 ПКУ. Так, згідно з п. 240.1 ПКУ платниками екоподатку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, у тому числі й бюджетні установи, які під час провадження діяльності:
• здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
• здійснюють скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
• розміщують відходи (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
Отже, якщо установа забруднює атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, вона 100 % є платником екоподатку. Відтак вона має самостійно розраховувати та сплачувати до бюджету екоподаток, а також подавати до податкового органу декларацію1. Натомість не є платниками екоподатку суб’єкти, які здійснюють викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення в обсязі не більше 500 тонн на рік.
1 Податкова декларація екологічного податку, затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715.
2. Чи треба платити екоподаток за опалювальний котел?
Так, треба. Пояснимо, які для цього є підстави.
Опалювальний котел, як нерухомий об’єкт, здійснює викиди забруднюючих речовин, та є стаціонарним джерелом забруднення.
Знайте: до стаціонарних джерел забруднення належить підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу (п.п. 14.1.230 ПКУ). Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, мініелектростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному. Саме при спаленні останнього утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин.
У свою чергу, ці речовини є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Отже, у разі використання автономної системи опалення суб’єкти господарювання мають об’єкт оподаткування екоподатком — обсяги забруднюючих речовин та є платниками цього податку.
При цьому обов’язок сплачувати екоподаток при експлуатації котла не залежить від його потужності, продуктивності, призначення, режиму роботи, обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферу та інших параметрів.
Ба більше, платити екоподаток за опалювальний котел доведеться незалежно від наявності/відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом забруднення. У такому разі фіскали радять (категорія 117.03 ЗІР) платникам самостійно визначати обсяги викидів та ставки податку. А от як практично це зробити, не пояснюють. Утім, хвилюватися не варто. Адже ми далі розповімо, що й до чого.
3. Хто платить екоподаток при оренді?
Усе залежить від умов договору оренду і, зокрема, можливі декілька ситуацій.
Бюджетна установа орендує приміщення в будівлі з автономною системою опалення, яка належить іншому суб’єктові господарювання.
Платником екологічного податку у такому разі є орендодавець — власник автономної системи опалення (котла). Причому такий порядок сплати екоподатку діє, у тому числі коли в одній будівлі знаходяться одразу декілька орендарів (категорія 117.01 ЗІР).
Бюджетна установа передала в оренду стаціонарне джерело забруднення (котел) іншому суб’єкту господарювання. У такому разі платником екоподатку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення буде орендар такого джерела забруднення. Оскільки саме він безпосередньо здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Водночас при передачі нерухомого майна в оренду разом із стаціонарним джерелом забруднення орендодавцю необхідно виконати певні дії, аби уникнути претензій з боку податківців. Про що конкретно йдеться?
Так, у разі передачі в оренду нерухомого майна разом зі стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року платник повинен скласти та подати:
• по-перше, повідомлення за формою № 20-ОПП;
• по-друге, заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком. Цю заяву слід надати до контролюючого органу за місцем розташування джерел забруднення.
При цьому свої податкові зобов’язання орендодавець і орендар декларуватимуть за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні за формою № 20-ОПП.
Бюджетна установа орендує приміщення з автономною системою опалення, яка належить фізичній особі (громадянину).
Фізична особа — власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі — об’єкта оренди не буде платником екологічного податку. При цьому не має значення, скільки орендарів (суб’єктів господарювання) винаймають відповідну будівлю.
Увага! Ключовий момент — не будуть платниками екоподатку й суб’єкти господарювання — орендарі будівлі або приміщень. Виняток становлять лише випадки, коли орендарі уклали договори на придбання (постачання) палива для автономної системи опалення (котла).
4. Як розрахувати екоподаток?
Платники екоподатку мають самостійно розраховувати щокварталу такий податок виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку, без наростаючого підсумку. Формулу для його розрахунку наведено у п. 249.3 ПКУ:
де ∑ — знак суми;
Мі — фактичний обсяг викиду і-ї забруднюючої речовини в тоннах (т);
Нпі — ставки податку в поточному році за тонну і-ї забруднюючої речовини у гривнях з копійками.
Як бачимо, основний показник у цій формулі — фактичний обсяг викидів кожної з речовин, що забруднюють повітря (Mi). Визначення саме цих показників для різних видів палива, на якому здатні працювати опалювальні котли, й викликає найбільші труднощі у бухгалтерів. Але ми знаємо, як вирішити цю проблему та обчислити необхідні показники. Подальші наші поради базуються на рекомендаціях, наведених у Поясненнях2. До речі, податківці фактично дали «добро»3 застосувати ці Пояснення платниками екоподатку, які не мають дозволу на котел. Тож без вагань беріть на озброєння наші рекомендації.
2 Пояснення щодо розрахунку обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення (див. на офіційному вебсайті Держстату за посиланням: te.ukrstat.gov.ua/files/respondent/2tp.pdf).
3 Про це свідчить посилання саме на такий порядок обчислення екоподатку, що наведений у матеріалі податківців за посиланням: visnuk.com.ua/ua/news/id/3138.
5. Як визначити види та обсяги забруднюючих речовин?
Види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу при спалюванні того чи іншого виду палива, наведемо у таблиці нижче. Тут же ви знайдете й інформацію про ставки екоподатку, установлені ст. 243 ПКУ щодо кожної із забруднюючих речовин за кодами, визначеними додатком 7 до декларації.
Вихідні дані для обчислення екоподатку
| Забруднююча речовина | Показник емісії kі | Ставка екоподатку Нпі, грн/т | ||
| Назва | Код | Умовне позначення | Числове значення, г/Гдж | |
| Природний газ (нижча робоча теплота згоряння Qr = 45,75 МДж/кг) | ||||
| Азоту оксиди | 243.1.001 | kNOx | 64,311 | 2451,84 |
| Вуглецю окис | 243.1.009 | kCO | 248,75 | 92,37 |
| Двоокис вуглецю | 243.4.001 | kCO2 | 58748,13 | 10,00 |
| Оксид діазоту | 243.2.002 | kN2O | 0,1 | 4016,11* |
| Метан | 243.2.004 | kCH4 | 1,0 | 138,57** |
| Мазут (нижча робоча теплота згоряння Qr = 38,78 МДж/кг) | ||||
| Азоту оксиди | 243.1.001 | kNOx | 64,311 | 2451,84 |
| Вуглецю окис | 243.1.009 | kCO | 318,4 | 92,37 |
| Двоокис вуглецю | 243.4.001 | kCO2 | 76 662,63 | 10,00 |
| Оксид діазоту | 243.2.002 | kN2O | 0,6 | 4016,11* |
| Метан | 243.2.004 | kCH4 | 3,0 | 138,57** |
| Неметанові леткі органічні речовини (НМЛОР) | 243.2.004 | kНМЛОР | 10,0 | 138,57** |
| Суспендовані тверді частинки (сажа) | 243.1.012 | kсажі | 405,81 | 92,37 |
| Ангідрид сірчистий | 243.1.003 | kSO2 | 500,26 | 2451,84 |
| Кам’яне або буре вугілля (нижча робоча теплота згоряння Qr = 20,47 МДж/кг) | ||||
| Азоту оксиди | 243.1.001 | kNOx | 100,90 | 2451,84 |
| Вуглецю окис | 243.1.009 | kCO | 1 871,5 | 92,37 |
| Двоокис вуглецю | 243.4.001 | kCO2 | 93 740,0 | 10,00 |
| Оксид діазоту | 243.2.002 | kN2O | 1,4 | 4016,11** |
| Метан | 243.2.004 | kCH4 | 1,0 | 138,57** |
| НМЛОР | 243.2.004 | kНМЛОР | 600,0 | 138,57** |
| Суспендовані тверді частинки (сажа) | 243.1.012 | kсажі | 2 305,9 | 92,37 |
| Ангідрид сірчистий | 243.1.003 | kSO2 | 2 506,0 | 2451,84 |
| * Ставку встановлено як для забруднюючої речовини ІІ класу небезпечності (п. 243.2 ПКУ). ** Ставку встановлено як для забруднюючої речовини IV класу небезпечності (п. 243.4 ПКУ). | ||||
Вищенаведені дані необхідні для визначення ключового показника у розрахунку екоподатку — обсягу забруднюючих речовин.
Зокрема, для обчислення Мі слід використовувати таку формулу:
Мі = 10-6 ki х B х Qr,
де ki — показник емісії i-ї забруднюючої речовини, г/ГДж;
B — витрата палива за звітний період, т;
Qr — нижча робоча теплота згоряння палива, МДж/кг.
Зверніть увагу! Якщо котел працює на природному газі, треба перевести у тонни його фактичну витрату у м3 за формулою:
B = 10-3 X x r,
де Х — об’єм спожитого газу (м3);
r — густина природного газу при нормальних умовах, r = 0,723 кг/м3.
Для решти видів палива просто підставляєте у формулу значення його фактичної витрати (B) у масових одиницях — тоннах.
Далі покажемо на прикладах, як здійснювати ці обчислення.
6. Як розрахувати екоподаток за викиди СО2?
Суб’єкти, які експлуатують опалювальні котли, здійснюють одночасно викиди різних забруднюючих речовин, у тому числі й СО2. Однак законодавець виділив в окрему категорію платників екоподатку, які здійснюють викиди саме СО2.
УВАГА!
Не є платниками екоподатку суб’єкти, які здійснюють викиди в атмосферу СО2 в обсязі, що не перевищує 500 т за рік (п. 240.7 ПКУ)
Отже, за викиди СО2, швидше за все, платити не доведеться. Чому? Пояснимо.
Як роз’яснюють самі податківці (категорія 117.05 ЗІР), розрахунково оцінено, що 500 тонн викидів СО2 утворюються від споживання (спалювання) енергетичними установками 260 тис. куб. м природного газу, або 170 тонн дизельного пального, або 260 тонн вугілля. Вочевидь, для власників побутових котлів такі річні витрати палива абсолютно недосяжні.
Але податківці рекомендують (категорія 117.05 ЗІР) таким платникам повідомити контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про відсутність у нього у звітному році об’єкта оподаткування за викиди двоокису вуглецю. Для цього слід скласти заяву та додати розрахунок річного обсягу викидів двоокису вуглецю за результатами споживання палива його стаціонарними джерелами забруднення. Впевнені, що наші поради та приклади розрахунків допоможуть вам впоратись із цим завданням успішно.
Приклад. Обчислимо податкове зобов’язання з екологічного податку для котла, що працює на природному газі, за умови його фактичної витрати за звітний період у обсязі 1000 м3.
| Показник | Розрахунок |
| Об’ємна витрата природного газу (тонни) | В = 10-3 х 1000 м3 х 0,723 кг/м3 = 0,723 т |
| Фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин (тонни), що утворюються під час згоряння 0,723 т природного газу | 1) оксидів азоту: МNOx = 10-6 kNOx Qгаз B = 10-6 х 64,311 г/ГДж х 45,75 МДж/кг х 0,723 т = 0,002 т; 2) оксиду вуглецю: МCO = 10-6 kCO Qгаз B = 10-6 х 248,75 г/ГДж х 45,75 МДж/кг х 0,723 т = 0,008 т; 3) двоокису вуглецю: МCO2 = 10-6 kCO2 Qгаз B = 10-6 х 58748,13 г/ГДж х 45,75 МДж/кг х 0,723 т = 1,943 т; 4) оксиду діазоту: МN2O = 10-6 kN2O Qгаз B = 10-6 х 0,1 г/ГДж х 45,75 МДж/кг х 0,723 т = 0,000003 т = 0*; 5) метану: МCH4 = 10-6 kCH4 Qгаз B = 10-6 х 1,0 г/ГДж х 45,75 МДж/кг х 0,723 т = 0,00003 т = 0 |
| Екоподаток за викиди СО2 | 0 грн** |
| Податкові зобов’язання за викиди забруднюючих речовин у атмосферу при спалюванні природного газу | ПЗ = 0,002 т х 2451,84 грн/т + 0,008 т х 92,37 грн/т = 5,64 грн |
| * Кількісні показники за кожним об’єктом оподаткування (кол. 3 додатка 1 до декларації) потрібно округляти до трьох знаків після коми. ** Річний обсяг таких викидів значно менший 500 т (у нашому прикладі — всього 1,943 т за квартал) | |
Наведемо приклад заповнення декларації.
<…>
| № з/п | код забруднюючої речовини8 | фактичний обсяг викидів, тонн | ставка податку9 | величина10 (к. 3 х к. 4) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 4 | податкове зобов’язання за звітний (податковий) період (р. 4.1 + р. 4.2 +…) | 5.64 | ||
| 4.111 | 243.1.001 | 0.002 | 2451.84 | 4.90 |
| 4.2 | 243.1.009 | 0.008 | 92.37 | 0.74 |
Фрагмент додатка 1 до податкової декларації екологічного податку
7. Чи подавати декларацію, якщо у II кварталі установа не користувалась системою опалення?
Так, подавати. У цьому разі фактична відсутність викидів забруднюючих речовин не звільняє установу від обов’язку подавати декларацію. На думку фіскалів (категорія 117.05 ЗІР), платник екоподатку може не подавати декларацію у звітному році лише за умови одночасного виконання таких умов:
1) подання до контролюючого органу заяви про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. Таку заяву подають у довільній формі. Але подати її необхідно не пізніше граничного строку подання декларації за I квартал 2021 року (тобто це треба було зробити до 11.05.2021 р.);
2) у звітних періодах поточного року він не здійснював викидів забруднюючих речовин.
Якщо ж установа не виконала хоча б одну з цих умов, вона повинна щокварталу подавати декларацію. І не дивуйтесь, такий обов’язок покладено на платника, навіть якщо фактично у такому звітному періоді він не здійснював викиди стаціонарним джерелом забруднення.
Також податківці підкреслюють: платник, який у звітному році здійснював обчислення податкових зобов’язань з екологічному податку, зобов’язаний за звітний період (квартал) року, в якому відсутній об’єкт обчислення податку, подати декларацію з відповідними додатками. Останні подаються за видами об’єктів оподаткування, щодо яких раніше у звітному році платник здійснював обчислення податкових зобов’язань.
Що загрожує установі, яка проігнорує таку вимогу? Штраф за неподання декларації становить 340 грн, а за повторне порушення — 1020 грн (п. 120.1 ПКУ). Навіть попри те, що сума екоподатку за такий період дорівнює нулю, штраф за неподання декларації все одно буде. Про це слід пам’ятати усім установам — власникам стаціонарних джерел забруднення. Тож якщо ви посеред року припинили здійснювати викиди — продовжуйте подавати декларацію без показників. Нехай вона буде «нульова», але краще не давати фіскалам приводу для накладання штрафу.
З огляду на це, установі варто вчасно звітувати з екоподатку та сплачувати такий податок. Нагадаємо, які граничні строки для цього встановлено цьогоріч.
Строки подання декларації та сплати екоподатку у 2021 році
| Період | Строк подання декларації | Строк сплати екоподатку |
| I квартал 2021 року | 11.05.2021 | 20.05.2021 |
| II квартал 2021 року | 09.08.2021 | 19.08.2021 |
| III квартал 2021 року | 09.11.2021 | 19.11.2021 |
| IV квартал 2021 року | 09.02.2022 | 19.02.2022 |
ВИСНОВКИ
• У разі використання автономної системи опалення бюджетні установи є платниками екологічного податку
• Платники екоподатку мають самостійно розраховувати щокварталу такий податок виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку, без наростаючого підсумку
• Подавати податкову декларацію потрібно, навіть якщо установа не користувалася системою опалення у ІІ кварталі. Продовжуйте подавати декларацію без показників до кінця звітного року
• Штраф за неподання декларації — 340 грн і 1020 грн — за повторне порушення
