Ваш працівник заявляє: «Я учасник АТО». Але формально такого поняття в законодавстві не існує. Натомість передбачено поняття «учасник бойових дій».
Статус УБД1 отримують особи, перелічені у ст. 6 Закону 35512. Серед них ті, що брали участь в АТО у складі військових та добровольчих формувань (ч. 19, 20 та 21 цієї статті).
1 УБД — учасник бойових дій.
2 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.
Підтвердженням статусу УБД є відповідне посвідчення. Саме його має пред’явити працівник, а краще надати копію цього документа, аби отримати усі належні йому гарантії. Які саме? Далі розповімо про них детальніше.
Прийняття на роботу
УБД мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. І це стосується саме тих, хто має відношення до АТО, тобто осіб, зазначених у пп. 19 — 21 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551.
Таку норма прямо передбачено п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість3 та ст. 196 КЗпП.
3 Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.
Установам та організаціям установлено квоту для працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії. Це стосується роботодавців із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб (тобто 21 і більше). Квота становить 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Також для установ, організацій із чисельністю 8 — 20 осіб установлено квоту щодо працевлаштування не менше однієї особи, якій до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років.
Зверніть увагу: у рахунок виконання «трудової» квоти зараховують осіб, працевлаштованих на умовах повної зайнятості за основним місцем роботи. Тобто враховуйте лише тих осіб, яким установлено:
• нормальну тривалість робочого часу (40 годин на тиждень) або меншу норму (ст. 50 КЗпП);
• скорочену тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП).
Сумісників і працівників з неповним робочим часом до «трудової» квоти не зараховуйте.
Розрахувати квоту і шукати відповідних працівників потрібно самостійно. Але можна й звернутися за допомогою до центрів зайнятості. Для цього подайте форму № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати відкриття вакансії.
Звільнення з роботи
При звільненні УБД також не залишать напризволяще. У разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці переважне право залишитись на роботі мають працівники з більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці (ст. 42 КЗпП). При рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевага надається, зокрема, й УБД.
Працівник, якого звільнили через зміни в організації виробництва і праці (крім ліквідації установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору в разі повторного прийняття на роботу.
Йдеться про випадки, коли власник або уповноважений ним орган приймає на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Переважне право при цьому мають, зокрема, УБД.
Основна відпустка
Певні категорії працівників можуть йти у щорічну відпустку в зручний для них час. Таке право їм надано ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки. УБД прямо тут не зазначені. Водночас зазначені ветерани війни. А це досить широке поняття.
Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До них належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).
Звідси висновок: працівник-УБД може піти у щорічну відпустку в зручний для нього час.
Також колишні військовослужбовці мають право піти у щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи до відпрацювання шести місяців. Це стосується осіб, звільнених після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби.
Проте має бути дотримана важлива умова: після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання. Якщо УБД належить до таких осіб і умова виконується, то право на повну відпустку у перше півріччя роботи «у нього в кишені».
Зауважимо: тривалість щорічної основної відпустки для УБД не відрізняється від тривалості відпустки для інших працівників. Водночас вони мають право ще й на додаткову відпустку.
Додаткова відпустка
УБД мають право на додаткову оплачувану відпустку. Її тривалість — 14 календарних днів на рік.
Зверніть увагу: ст. 772 КЗпП та ст. 162 Закону про відпустки містять конкретну тривалість відпустки, а не граничну. Тому надавати працівнику-АТОшнику додаткову відпустку меншої тривалості не можна.
Будьте уважними з УБД-новачками!
Припустимо, до вашої установи прийнято у поточному календарному році працівника, який до влаштування працював у іншого роботодавця. Перед тим як надавати йому додаткову «бойову» відпустку, слід упевнитись, що він не використав її у попереднього роботодавця. Наприклад, попросіть його надати відповідну довідку. Якщо він уже використав відпустку, то ви йому таку додаткову відпустку за поточний календарний рік не надаєте.
ВАЖЛИВО!
Додаткова відпустка УБД не належить до щорічних. Вона є пільгою
Таким чином, додаткова «бойова» відпустка має низку особливостей. Зокрема, вона:
• надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши навіть один робочий день у поточному календарному році, працівник уже має право на таку відпустку повної тривалості;
• надається понад щорічні основну та додаткову відпустки. Вона не враховується до 59-денного обмеження тривалості щорічної відпустки;
• не переноситься на наступний календарний рік. «Бойову» відпустку слід використати протягом календарного року, за який вона надається. Інакше вона «згорає»;
• вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок. Наприклад, відпустка надається наприкінці 2020 року і її частина переходить у 2021 рік. Це є відпустка за 2020 рік. А у 2021 році працівник зможе отримати додаткову відпустку УБД за цей рік повної тривалості;
• не переноситься и не продовжується з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки, у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника під час такої відпустки;
• не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
• не підлягає грошовій компенсації в разі, якщо вона не була використана до дня звільнення;
• не поділяється на частини. Всі 14 днів додаткової відпустки потрібно використати без перерви;
• не може бути перерваною. Працівника не можна відкликати з неї.
Також слід зауважити: право на таку додаткову відпустку мають як основні працівники, так і сумісники.
Неоплачувана відпустка
УБД не мають права на відпустку за свій рахунок, яка надається працівникам в обов’язковому порядку тривалістю до 14 календарних днів щорічно (п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустку). Таке право залишилось тільки в учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551.
А для УБД та осіб з інвалідністю внаслідок війни (а згодом і для постраждалих учасників Революції гідності) неоплачувану відпустку замінили додатковою оплачуваною відпусткою. Її ми розглянули вище.
Лікарняні
УБД та особи, прирівняні до них, мають пільги при оплаті листка непрацездатності. Таким працівникам лікарняний лист оплачують в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу. Це гарантовано п. 11 ст. 12 Закону № 3551 та п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 11054.
4 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
На перший погляд, Закон № 1105 не передбачає пільги для УБД. «Лікарняну» пільгу мають ветерани війни, постраждалі учасники Революції Гідності та особи, на яких поширюється чинність Закону № 3551.
Проте і в цій ситуації (аналогічно праву на використання щорічної відпустки у зручний час) УБД «сховались» серед ветеранів війни. Отже, лікарняний їм також потрібно оплачувати у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу.
ПСП
Дехто помилково вважає, що всім УБД надають «підвищену» ПСП у розмірі 1702,50 грн. Це не зовсім так. Адже є важлива умова. Таке право мають лише ті, хто брав участь у бойових діях на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551. Це прямо передбачено п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПКУ.
Отже, УБД-АТОшники не мають права на «підвищену» ПСП. Адже вони брали участь у бойових діях, що мали місце у нашій країні, а не в інших. Свого часу це підтвердили і фахівці ДФСУ у листі від 21.01.2016 р. № 1091/6/99-99-17-03-03-15. Проте цей працівник цілком може розраховувати на звичайну ПСП. Її розмір становить 1135 грн, а дохід, що дає право на пільгу, — 3180 грн.
Водночас якщо такий працівник має інвалідність І або ІІ групи, то він має право на «підвищену» ПСП.
Але АТОшник з інвалідністю — це, як-то кажуть, уже зовсім інша історія. Адже для осіб з інвалідністю законодавство передбачає цілу низку окремих пільг та гарантій. Про них ми розповідали у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 12, с. 21.
