Врізні замки: запаси чи необоротні активи?

Запаси — так, необоротні активи — ні

Врізний замок — це запірний пристрій, який застосовують для замикання дверей, шухляд тощо. При цьому замок вважається закінченим пристроєм з усіма пристосуваннями і приладдям до нього. Власне кажучи, це й наводить на сумніви щодо його обліку. То чи можна вважати врізний замок окремим об’єктом обліку та обліковувати у складі необоротних активів?

Одразу відповімо — ні. Адже далеко не кожен закінчений пристрій підлягає зарахуванню до складу необоротних активів. Для цього відповідний об’єкт повинен виконувати певні самостійні функції або певну роботу у складі комплексу конструктивно з’єднаних предметів. Це випливає з норми п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Тоді як двері загалом є лише елементом стінової конструкції. А дверні блоки як складова частина дверей — це ніщо інше як глуха або світлопрозора конструкція для забезпечення сполучення внутрішніх приміщень із зовнішнім середовищем або між собою і захисту від атмосферних та шумових впливів. А замок, у свою чергу, є збірною одиницею дверного блоку. На це прямо вказує абз. 2 п. 3.7 розд. 3 ДСТУ Б В.2.6-23:2009¹.

¹ Національний стандарт «Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови», затверджений наказом Мінрегіонбуду від 20.01.2008 № 11.

З огляду на це, немає жодних підстав вважати врізні замки окремими об’єктами обліку. Їх слід обліковувати у складі запасів як будівельні матеріали. До речі, нагадаємо: у складі будматеріалів обліковуються не лише матеріали, що використовуються у процесі будівельних та монтажних робіт, але й різноманітні конструкції та деталі, збірні елементи та обладнання, що потребують монтажу.

Установлення замка → поточний ремонт

Ми вже визначились, що врізні замки є складовою частиною дверних блоків. У свою чергу, останні є складовою дверей. А ось двері — це елемент стінової конструкції будівлі.

Тож процедура встановлення (заміни) врізних замків належить до робіт з поточного ремонту будівлі (приміщення). Підтверджує це п.п. 1.2.8.2 Примірного переліку № 150². Зокрема, роботи із заміни несправних віконних, дверних приладів та встановлення тих, що бракує, вважаються поточним ремонтом.

² Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Документальне оформлення

Документом, що засвідчує необхідність установлення (заміни) врізних замків, буде дефектний акт. Форму останнього можна знайти в додатку до листа Держбуду від 24.02.2005 № 7/8-134, 4/3-260 (ср. ).

Видачу врізних замків зі складу для проведення ремонтних робіт оформлюємо накладною (вимогою). Типової форми останньої наразі не існує (наказ № 130³ втратив чинність). Тож форму такої накладної варто затвердити наказом про організацію бухгалтерського обліку вашої установи.

³ Наказ Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 № 130.

Списання встановлених врізних замків оформлюємо Актом списання запасів. Рекомендовану до застосування форму наведено в додатку до Методрекомендацій № 11⁴.

⁴ Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Облік замків та їх установлення

Придбані врізні замки зараховуємо на субрахунок 1513 «Будівельні матеріали» за первісною вартістю (п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 123). При цьому остання складається не лише з вартості придбання. До первісної вартості запасів також включаються витрати на їх доставку до місця зберігання (використання), оплату вантажно-розвантажувальних робіт тощо (п. 7 розд. ІІ НП(С)БО 123).

Після проведення поточного ремонту (установлення або заміни врізних замків) відображаємо вибуття запасів (списання замків з балансу). Для цього збільшуємо витрати звітного періоду за дебетом субрахунку 8013 та зменшуємо запаси за кредитом субрахунку 1513 (п. 27 розд. ІI Методрекомендацій № 11).

Нагадаємо: витрати, спрямовані на утримання об’єкта ОЗ (наразі — це роботи з поточного ремонту), визнаються витратами звітного періоду (п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121). Адже потенціал корисності об’єкта ОЗ (у нашому випадку — приміщення) після завершення ремонтних робіт залишається на первісно оціненому рівні продуктивності (п. 4 розд. VI Методрекомендацій № 11⁵).

⁵ Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Роботи зі встановлення (заміни) врізних замків можна провести власними силами установи. Втім, за відсутності в штаті фахівця, який би міг виконати поточний ремонт будівлі (за функціональними обов’язками або на добровільній основі), цілком можна звернутися до підрядної організації (сторонньої фізособи).