Коли призначати уповноважену особу
У річному плані на 2021 рік не заплановано закупівель, які перевищують 50 тис. грн. Чи необхідно у такому разі призначати уповноважену особу? Чи може такими закупівлями займатися тендерний комітет?
Сумніви читача з цього приводу зрозумілі. Адже в ст. 11 Закону у № 9221 чітко визначено: відповідальною за організацію та проведення процедури спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Тож якщо у цьому році не заплановано спрощених закупівель, то призначати уповноважену особу не обов’язково. Принаймні, поки що.
1 Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
Зазвичай такими закупівлями займається тендерний комітет або відповідальна особа.
Нагадаємо: такі комітети та особи будуть працювати лише до 1 січня 2022 року. Потім усіма закупівлями (у тому числі й спрощеними) будуть займатись тільки уповноважені особи.
Отже, запам’ятайте: уповноважені особи мають перебувати із замовником у трудових відносинах. Відповідно, не можна укласти договір про надання послуг із проведення спрощених закупівель зі сторонньою особою — не працівником установи.
З огляду на це, радимо уже цьогоріч перекласти обов’язки та повноваження діючого тендерного комітету на уповноважену особу. Де шукати таку особу? Здебільшого її призначають з числа членів тендерного комітету.
Окрім того, щоб уповноважена особа могла повноцінно займатись закупівельними справами, необхідно вирішити такі організаційні питання:
1) затвердити наказ про призначення уповноваженої особи;
2) розробити та затвердити положення про уповноважену особу. У цьому документі слід визначити її повноваження, права та обов’язки;
3) отримати КЕП на уповноважену особу.
І наостанок наголосимо: не зволікайте з призначенням уповноваженої особи. Адже знайти працівника для такої відповідальної справи нелегко.
Переможець відмовився укладати договір
Переможець спрощеної закупівлі відмовився укладати договір про закупівлю. Якими мають бути наступні дії установи-замовника?
Зазвичай, після того як замовник спрощеної закупівлі визначив переможця, на черзі наступний етап — укладання договору про закупівлю.
Зазначимо: переможцем спрощеної процедури закупівлі визнають учасника, пропозиція якого відповідає всім умовам оголошення про спрощену закупівлю, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною. Причому замовник повинен обов’язково повідомити такого учасника про намір укласти з ним договір. На підтвердження визначення переможця замовник розміщує повідомлення про свій намір в електронній системі.
Здається, начебто залишилась зовсім дрібниця — укласти договір між замовником та переможцем закупівлі. Але не все так сталось, як гадалось. І несподівано для замовника переможець закупівлі відмовляється укладати договір про закупівлю.
Тому саме час пояснити, яким чином діяти далі замовнику. У цій ситуації у замовника тільки один варіант — відхилити пропозицію переможця спрощеної закупівлі. Вчинити саме так йому дозволяє п. 13 ст. 14 Закону № 922.
А ось як діяти замовнику далі, питання відкрите. Пропонуємо такий алгоритм дій:
1) прийняти рішення про відхилення пропозиції.
У нашій ситуації причиною для відхилення пропозиції переможця є відмова такого переможця укладати договір про закупівлю. Зазначимо, що в Законі № 922 немає жодної згадки про те, у якій формі переможець повинен повідомити замовника про прийняте рішення. На нашу думку, непогано було б отримати від переможця письмове звернення про відмову укладати договір;
2) оформити протокол про відхилення пропозиції учасника.
Рішення про відхилення уповноважена особа оформлює відповідним протоколом;
3) оприлюднити протокол про відхилення пропозиції учасника в електронній системі Prozorro. Для цього законодавством відведено лише один день з дня ухвалення рішення про таке відхилення.
В інформації про відхилення слід зазначити підставу для відхилення тендерної пропозиції (зокрема, посилання на відповідні норми Закону № 922);
4) спрощена закупівля повертається до етапу розгляду пропозицій.
Тобто замовник розглядає пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію. Такі дії замовника обумовлені вимогами ч. 12 ст. 14 Закону № 922. При цьому найбільш економічно вигідну пропозицію визначає електронна система автоматично, а не замовник.
Як бачимо, з будь-якої ситуації є вихід. Тож сподіваємось, наші підказки допоможуть вам у подібній ситуації.
Закупівля за тимчасовим кошторисом: на яку суму укласти договір
Заклад освіти здійснив закупівлю продуктів харчування за ДК 021:2015 03210000-6 — Зернові культури та картопля. Закупівлю проведено на очікувану річну вартість — 129500 грн. На момент укладання договору установі затверджено бюджетні асигнування за тимчасовим кошторисом — 21580 грн. За умовами договору оплату залишку предмета закупівлі установа здійснює виключно за наявності коштів згідно з кошторисом. Але Казначейство відмовило у реєстрації такого договору. Чи правомірні їх дії? Якщо така відмова неправомірна, як нам довести свою правоту?
Відразу зазначимо, що дії Казначейства у вашій ситуації правомірні. Пояснимо.
Дійсно, замовник може розмістити через Prozorro інформацію про заплановану закупівлю (зокрема, оприлюднити річний план та оголошення про спрощену закупівлю). Адже Закон № 922 не містить обмежень щодо проведення закупівель до затвердження кошторису бюджетної установи.
З огляду на це, розпорядник може здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до тимчасового кошторису. До речі, про таку можливість замовників-бюджетників Мінекономрозвитку нагадувало у листі від 03.09.2020 р. № 3304-04/54160-06.
Також за наявності тимчасового кошторису замовник може здійснювати закупівлю виходячи з планової потреби у товарах, роботах і послугах на рік. При цьому у проєкті договору та договорі про закупівлю такий замовник може визначити умову взяття зобов’язань щодо оплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми в тимчасовому кошторисі. Також він має право передбачити оплату залишку суми договору виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів).
Увага!
Закон № 922 не забороняє замовникам проводити закупівлі до затвердження кошторису.
І здається, подібні роз’яснення Мінекономрозвитку повинні «працювати» тільки на користь замовників. Але! Казначейство не погоджується з такими порадами уповноваженого органу у закупівельній сфері. Чому? Річ у тім, що зазначені фахівці насамперед керуються вимогами бюджетного законодавства
Так, для замовника — розпорядника бюджетних коштів при реєстрації зобов’язань за укладеними договорами ключовий момент — це наявність затверджених бюджетних асигнувань на момент такої реєстрації. З огляду на це, за відсутності у розпорядника відповідних бюджетних асигнувань, установлених кошторисом, органи Казначейства не зареєструють зобов’язання за укладеним договором. І це не примхи окремих фахівців. Такі вимоги до реєстрації зобов’язань передбачено Порядком № 3092.
2 Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.
До речі, у таких випадках органи Казначейства можуть не лише відмовити у реєстрації зобов’язань, а й застосовувати заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
Отже, у цій ситуації замовник може здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг виходячи з річної очікуваної вартості.
Але будьте уважними: укладати договір варто лише в межах затверджених бюджетних асигнувань.
Чи є закупівлею корекційно-розвиткові послуги?
Замовник планує укласти договір на проведення корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими потребами. Чи є такі послуги закупівлею для Закону № 922?
Для відповіді на це запитання насамперед пояснимо, що відносять до корекційно-розвиткових послуг.
Так, питання надання корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами визначено в Положенні № 5453. У свою чергу механізм отримання коштів на оплату таких послуг врегульовано в Порядку № 884.
3 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затверджене постановою КМУ від 12.07.2017 р. № 545.
4 Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджені постановою КМУ від 14.02.2017 р. № 88.
Тож під корекційно-розвитковими послугами відповідно до Положення № 545 слід розуміти комплексну систему заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.
Як передбачено Порядком № 88, корекційно-розвиткові заняття (послуги) проводять (надають) фахівці (із числа працівників закладу освіти) та у разі потреби — додатково залучені фахівці. При цьому з такими фахівцями заклад освіти або відповідний орган управління освітою укладає цивільно-правові договори.
Також нагадаємо: закупівлею в розумінні Закону № 922 є придбання робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Разом з тим існує цілий перелік випадків, на які не поширюється дія Закону № 922. Ці «виняткові» товари, роботи та послуги наведено в ч. 5 ст. 3 Закону № 922.
Однак серед них немає пов’язаних із наданням корекційно-розвиткових послуг.
Важливо!
Видатки на корекційно-розвиткові послуги передбачають укладання договору.
Тож маємо ситуацію, коли замовник фактично закуповує корекційно-розвиткові послуги. Оскільки для цього він витрачає бюджетні кошти на придбання таких послуг у додатково залучених фахівців.
З огляду на це, є всі підстави вважати закупівлю корекційно-розвиткових послуг у додатково залучених фахівців саме закупівлею в розумінні Закону № 922. А це означає, що залежно від очікуваної вартості таких послуг замовник застосовує спрощену закупівлю або здійснює закупівлю без використання електронної системи Prozorro (з обов’язковим оприлюдненням звіту5).
5 Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Річний план закупівель і кошторис: чи повинні збігатися суми
У кошторисі установи на 2021 рік передбачено видатки на придбання бензину на суму 50575 грн. Видатки на такі потреби заплановано з урахуванням підвищення цін на бензин протягом року. Яку суму зазначати в річному плані закупівель? Чи повинна ця сума дорівнювати сумі, зазначеній в кошторисі? Чи обов’язково відразу проводити спрощену закупівлю?
Звичайно, мало кому із замовників вдається на початку року безпомилково до копійки визначити річну потребу в тих чи інших товарах, роботах та послугах. Авжеж, планування закупівель — це динамічний та безперервний процес, який здійснюють замовники протягом усього року.
З огляду на зазначене, Закон № 922 не зобов’язує замовників складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису). На цьому неодноразово наголошувало Мінекономрозвитку. Наприклад, у своєму листі «Щодо планування закупівель» від 03.09.2020 р. № 3304-04/54160-06.
Разом з тим чимало замовників заплановані закупівлі все ж таки включають до річного плану саме на підставі кошторисів. Звичайно, ніякого порушення у цьому немає. Здебільшого так замовники чинять для власної підстраховки.
Адже при укладанні договору про закупівлю за результатом процедури розпоряднику необхідно обов’язково враховувати вимоги ч. 1 ст. 23 БКУ та ч. 4 ст. 48 БКУ (ср. ). Саме зазначені норми БКУ забороняють брати розпорядникам (одержувачам) бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі без відповідних бюджетних асигнувань. У свою чергу, останні надаються відповідно до встановлених бюджетних призначень.
Нагадаємо: вносити зазначену інформації про кожну заплановану закупівлю до річного плану замовники повинні перед проведенням відповідної закупівлі. При цьому, якщо протягом року запланована сума закупівлі змінилась, жодних корегувань до річного плану вносити не потрібно. Наприклад, якщо така закупівля була відмінена, або її визнано такою, що не відбулась відповідно до вимог Закону № 922, та/або за результатами її проведення не було укладено договір про закупівлю.
І останній момент. Враховуючи, що в цьому прикладі очікувана вартість предмета закупівлі перевищує 50 тис. грн, замовник наразі повинен розпочинати спрощену закупівлю з урахуванням вимог ст. 14 Закону № 922.
Але якщо протягом року очікувана вартість предмету закупівлі (після відповідних змін до річного плану) буде змінена, то й закупівлю слід проводити виходячи з оновленої вартості.
