1 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 р. № 1530-IX.
2 Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
Нові закупівельні послуги та роботи
Зазнав змін перелік послуг та робіт, на які поширюється дія Закону № 922.
Так, до нових закупівельних послуг додано лізинг. При цьому законодавець вирішив не уточнювати, який саме вид лізингу мається на увазі: фінансовий чи оперативний. Тож цілком зрозуміло, що Закон № 922 не розмежовує ці поняття. Отже, для закупівельного законодавства немає різниці, на яких умовах замовник уклав договір на закупівлю лізингових послуг.
Тож якщо замовник планує у 2021 році укласти договір на придбання транспортних засобів, обладнання або іншого майна шляхом фінансового лізингу, то розраховувати на укладання «прямого» договору вже не варто. Адже з 26.06.2021 р. на такі договори повною мірою поширюються вимоги Закону № 922.
Також як окремі види послуг та робіт визначено:
• поточний ремонт з розробленням проєктної документації;
• роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації.
Враховуючи це, тепер замовнику доведеться такі послуги та роботи виділяти в окремий предмет закупівлі.
Сфера дії Закону
Унесено уточнення до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 922 щодо замовників, на яких поширюється закупівельні вимоги. А саме уточнено, що Закон застосовується, зокрема, до замовників, які:
• здійснюють спрощені закупівлі;
• укладають договори без використання ЕСЗ3 відповідно до ч. 2, 3 і 7 цієї статті.
3 ЕСЗ — електронна система закупівель.
Законодавець має на увазі замовників, які:
1) здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання ЕСЗ (ч. 2 ст. 3 Закону № 922);
2) здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, вартістю не більше ніж 50 тис. грн, та використовують ЕСЗ, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів (ч. 3 ст. 3 Закону № 922);
3) придбавають товари, роботи та послуги, вартістю від 50 тис. грн до 200 тис. грн, без застосування порядку проведення спрощених закупівель (ч. 7 ст. 3 Закону № 922).
Як бачимо, перелік замовників, які наразі підпадають під сферу дії Закону № 922, значно збільшено. Цікаво дізнатись, яку думку з цього питання має Мінекономрозвитку?
Сподіваємось, що найближчим часом ми побачимо відповідне роз’яснення.
Закупівлі з використанням електронного каталогу
Уточнено норми Закону № 922 щодо забезпечення функціонування електронного каталогу. Нагадаємо, що механізм користування електронним каталогом врегульовано Порядком № 8224.
4 Порядок формування та використання електронного каталогу, затверджений постановою КМУ від 14.09.2020 р. № 822.
Тож законодавці саме в Законі № 922 (п. 8 ч. 1 ст. 1) прописали: закупівля через електронний каталог може здійснюватися, зокрема, якщо очікувана вартість предмета закупівлі на рік становить від 0,01 грн до 200 тис. грн (для звичайних замовників) та до 1 млн грн (для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання).
Та й це ще не все. Додано норму про те, що забезпечення функціонування електронного каталогу здійснюється, зокрема, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього. Але не хвилюйтесь. Це уточнення жодним чином не стосується замовників-бюджетників. Як і раніше, для таких замовників користування електронним каталогом є безоплатним (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
У свою чергу, Кабмін отримав повноваження визначати порядок надання доступу до електронних каталогів та встановлювати розмір плати за надання такого доступу. Але Кабмін зі своїми повноваженнями впорався ще в минулому році, коли реалізував їх одразу в Порядку № 822.
Діяльність уповноваженої особи
Унесено уточнення щодо призначення уповноваженої особи (далі — УО) та її функцій.
По-перше, уточнено один із варіантів визначення (призначення) УО, зазначений у ч. 1 ст. 11 Закону № 922. Зокрема, оформити таку особу можна шляхом укладання трудового договору (контракту), а не трудової угоди.
По-друге, УО можуть бути відповідальними за здійснення закупівель, очікувана вартість яких не перевищує 50 тис. грн.
Нові функції УО закріплені в ч. 1 ст. 11 Закону № 922.
УВАГА!
Замовник може визначити УО відповідальною за організацію та проведення допорогових закупівель
Але у такому разі не забудьте: покладання додаткових функцій на УО слід правильно оформити. Як це зробити? Для цього необхідно унести відповідні зміни до положення про УО, затвердженого рішенням замовника.
Ми не виключаємо, що наразі не всі замовники затвердили положення про УО. Тож радимо поквапитись та затвердити такий документ якомога швидше. Де замовнику взяти хоча б якийсь орієнтир? При його розробці керуйтесь Примірним положенням5.
5 Примірне положення про уповноважену особу, затверджене наказом Мінекономрозвитку від 08.06.2021 р. № 40.
І по-третє, серед виключних обов’язків УО, зазначених в ч. 10 ст. 11 Закону № 922, додано такий — оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ.
Як не заплутатись УО у своїх нових обов’язках? Та як не проґавити, коли факт придбання товару (послуг, робіт) потребує оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ, а коли — можна обійтись без цього документа? З цього питання радимо уважно ознайомитись з переліком таких випадків, які наведені в листі Мінекономрозвитку «Щодо спрощених закупівель» від 05.05.2020 р. № 3304-04/28729-06 (ср. ).
І декілька слів щодо складання звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ (ч. 3 ст. 3 Закону № 922).
Так, уточнено, що замовники зазначають у цьому документі ціну, наведену в договорі про закупівлю або в документі, що підтверджує придбання товарів, робіт чи послуг, та строк виконання договору.
Спрощені закупівлі
Низку уточнень та доповнень уніс Закон № 1530 щодо спрощених закупівель. Розглянемо ті, які варто взяти до уваги замовникам-бюджетникам.
1. Нарешті, по тексту усього Закону № 922 проведена робота над помилками та формулювання «спрощена процедура» замінено на «спрощена закупівля».
2. Уточнено випадки, коли замовник може здійснити закупівлю без застосування спрощеної закупівлі та укласти договір про закупівлю без використання ЕТС (тобто прямий договір). Пояснимо, яких випадків стосуються такі зміни:
1) замовник може так вчинити, у разі якщо двічі відмінено спрощену закупівлю, у тому числі частково (за лотом), через відсутність учасників. Але будьте уважними: предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Зазначимо, що опосередковане підтвердження правомірності таким діям замовника було закріплене й раніше. Так, у ч. 18 ст. 14 Закону № 922 передбачено, що спрощена закупівля може бути відмінена частково (за лотом). Але, нарешті, замовники отримали повне підтвердження правомірності своїх дій (ч. 7 ст. 3 Закону № 922);
2) замовник має таку можливість, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені або надані виключно певним суб’єктом господарювання. При цьому замовник повинен документально підтвердити відсутність конкуренції з технічних причин. Вимоги щодо такого підтвердження внесено до абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922.
Прикро, але в Законі № 922 не визначено переліку документів, якими замовник повинен обґрунтовувати відсутність конкуренції. Вважаємо, що це може бути, наприклад, посилання на Зведений перелік суб’єктів природних монополій, який щомісячно оприлюднює Антимонопольний комітет (далі — АМКУ) на своєму офіційному вебпорталі6;
6 amcu.gov.ua/napryami/konkurenciya/arhiv-zvedenogo-pereliku-prirodnih-monopolij.
3) у разі якщо замовник здійснює закупівлю товарів і послуг у підприємства або організації, що засноване громадською організацією осіб з інвалідністю.
При цьому головна умова — таке підприємство або організація має дозвіл на право користування пільгами з оподаткування.
3. Перелік інформації, що замовник зазначає в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, залишився незмінним (ч. 3 ст. 14 Закону № 922). Разом з тим змінено строки на опрацювання та оприлюднення такої інформації замовниками. Наведемо такі зміни в таблиці нижче.
| Інформація для оприлюднення | Строк оприлюднення | Норма Закону № 922 |
| Період уточнення інформації про закупівлю | Не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в ЕТС | п. 8 ч. 3 ст. 14 |
| Кінцевий строк подання пропозицій | Не може бути менше ніж два робочих дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю | п. 9 ч. 3 ст. 14 |
| Укладання договору про закупівлю з учасником, що визнаний переможцем | Замовник може укласти договір на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів | ч. 15 ст.14 |
4. З’явились нові обов’язки для переможців спрощених закупівель. Тепер вони повинні подати такі документи:
1) інформацію про право підписання договору про закупівлю;
2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону № 922).
Будьте уважними! Про необхідність подання таких документів переможцем замовник повинен зазначити в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
ВАЖЛИВО!
Наразі Закон № 922 вимагає від переможця спрощеної закупівлі під час укладання договору про закупівлю надати певну інформацію
Але оскільки зазначені вимоги чинні з 26 червня 2021 року, то, вочевидь, замовникам доведеться виконувати вимоги ч. 2 ст. 41 Закону № 922 та вимагати такі документи від переможців. Чого очікувати учасникам-переможцям у разі ненадання такої інформації замовникам та відмови від укладання договору? За таких умов замовник він має право відхилити таку пропозицію учасника на підставі п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону № 922.
Кваліфікаційні критерії та інші вимоги до учасників
Законодавець уточнив, що у разі залучення інших суб’єктів господарювання (субпідрядників або співвиконавців) для відповідності кваліфікаційним критеріям учасник залучає їхні «спроможності», а не «потужності» (абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону № 922). Таке уточнення виглядає цілком доречним, адже в абз. 1 цієї частини Закону мова йде саме про фінансову «спроможність», а ніяк не про «потужність».
І маємо приємну новину для учасників. Замовнику заборонено вимагати від учасників засвідчення документів (матеріалів та інформації), що подають у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом УО.
Але є головна умова! Вимагати такі документи заборонено лише у разі, якщо їх учасник надав у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису. Такий підпис має базуватися на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Застосування електронного підпису передбачено Законом № 21557.
7 Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.
Відомо, що велика кількість учасників мають УЕП, а не КЕП. Це пов’язано з тим, що Закон № 2155 дозволяє їм використовувати УЕП до 05.03.2022 р.До речі, детальніше про застосування УЕП та КЕП можна дізнатись у нашому матеріалі «УЕП ≠ КЕП: позиція Мінцифри» (див. «Бюджетна бухгалтерія, 2021, № 17-18).
Тому замовникам під час формування тендерної документації слід чітко прописати, яким електронним ключем необхідно підписувати свої пропозиції учасникам. Як діяти замовнику у випадку, якщо учасники ігнорують умови тендерної документації? За таких умов замовник має всі підстави відхилити пропозиції цих учасників.
Оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю
Уточнено ситуації, коли замовники оприлюднюють в ЕСЗ звіт про виконання договору про закупівлю. Що це за ситуації?
Майте на увазі: така необхідність виникає у замовників у таких випадках як (п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону № 922):
• виконання сторонами договору про закупівлю;
• закінчення строку дії договору про закупівлю за умови його виконання сторонами або його розірвання.
Строк оприлюднення такого звіту не змінився: як і раніше, становить 20 робочих днів з дня настання зазначених випадків.
Повноваження Казначейства
Уточнено перелік документів, які перевіряє Казначейство до здійснення оплати за договором про закупівлю (п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 922). Під перевірки потрапляють такі документи, як:
• річний план;
• договір про закупівлю;
• звіт про результати проведення закупівлі з використанням ЕТС.
Напевне, при внесенні змін до цієї норми Закону № 922, законодавці хотіли зробити, як краще, а вийшло як завжди. Адже самі бачите, що будь-яка згадка у наведеному переліку документів про такий документ, як звіт про договір про закупівлю, який укладений без використання ЕТС, відсутня.
Вочевидь, поки що контроль за такими договорами залишається поза межами повноважень Казначейства.
Зміни до договору про закупівлю
Уточнено, що зміни до істотних умов договору щодо збільшення ціни за одиницю товару сторони можуть вносити не частіше ніж раз на 90 днів з дати укладення договору або підписання додаткової угоди.
Отже, відтепер наступне збільшення ціни за одиницю товару до 10 % можливе не раніше ніж через 90 днів з моменту підписання договору чи внесення змін до такого договору (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922).
При цьому додано, що частіше може змінюватися ціна на природний газ (раніше — газ). Як і раніше, таке послаблення щодо зміни ціни за одиницю товару стосується бензину, дизельного пального та електричної енергії.
Процедура оскарження
Давайте розглянемо основні зміни у порядку оскарження:
1) АМКУ, як орган оскарження, утворює комісію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення цієї комісії ухвалюють від імені АМКУ;
2) скаргу до АМКУ подають в електронному вигляді через ЕСЗ із накладанням кваліфікованого електронного підпису, що вважається таким відповідно до Закону № 2155. Майте на увазі: ця вимога запрацює тільки через рік, а саме з 26.06.2022 р.;
3) суб’єкт оскарження та замовник можуть надавати висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями. Висновки представників держорганів, експертів та спеціалістів оприлюднюють в електронній системі закупівель та долучають до матеріалів справи про розгляд скарги;
4) за подання скарги стягується плата. Наразі розмір та порядок оплати таких сум врегульовано постановою № 2928.
8 Постанова КМУ «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» від 22.04.2020 р № 292.
Перехідні закупівлі
Яким чином проводити та завершувати закупівлі (спрощені закупівлі), які були оголошені замовниками до 25.06.2021 р. (включно) та після 26.06.2021 р.?
При вирішенні цього питання необхідно виходити з основного правила: нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
А тому, якщо замовник встиг оприлюднити оголошення про закупівлю (спрощену закупівлю) до 25.06.2021 р., він має керуватися попередньою редакцією Закону № 922 до завершення відповідної закупівлі та виконання умов договору.
Натомість якщо закупівля була оголошена вже після 26.06.2021 р., замовник має врахувати зміни, унесені до Закону № 922, та проводити її вже з урахуванням таких змін. Також не забудьте відповідні зміни врахувати у своїй тендерній документації та оголошеннях про закупівлю (спрощену закупівлю). І вдалих вам закупівель!
