Зокрема, роботодавці можуть подати таку ЄСВ-звітність за основним місцем взяття на облік як платника ЄСВ (абз. 2, 3 п. 1 наказу № 814):
1 Наказ Мінфіну «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435» від 28.12.2020 р. № 814.
до 1 квітня 2021 року — згідно з додатком 4 за звітні періоди до 2020 року включно та у разі проведення держреєстрації припинення до 28 лютого 2021 року;
до 1 квітня 2021 року — згідно з додатком 7 у разі настання нещасного випадку на виробництві чи профзахворювання застрахованої особи.
Таким чином, «старі» форми звітності з ЄСВ можна використовувати до 1 квітня для виправлення помилок та звітування за місяці 2020 року та інші попередні роки, а також у разі ліквідації установи до 28 лютого.
А от за січень, лютий та березень 2021 року щомісячні звіти з ЄСВ (додаток 4) уже не подаємо.
Остаточно і безповоротно Порядок № 4352 втратить чинність лише з 1 січня 2022 року (п. 4 наказу № 814).
2 Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.
«Небатьківські» аліменти: чекаємо зростання мінімального розміру
2 березня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт № 38813. Він покликаний збільшити мінімальний розмір аліментів на дитину, які виплачують інші родичі (крім матері і батька). Сподіваємось: ця законодавча ініціатива не припаде пилом і найближчим часом світ побачить уже готовий закон.
3 Проєкт Закону «Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім’ї та родичів)» від 17.07.2020 р. № 3881.
Отже, нардепи взялись виправляти несправедливість. А полягає вона у наступному.
Аліменти на дитину від матері або батька мають мінімальний гарантований розмір. Він встановлений ст. 182 СКУ4 у розмірі 50 % прожитмінімуму для дитини відповідного віку. Детальніше про це читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 8, с. 19.
4 Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.
Водночас може трапитися, що мама або тато не можуть утримувати своїх дітей, у тому числі сплачувати аліменти. Тоді це мають робити інші члени сім’ї або родичі, зокрема дід, баба, сестра, брат. Це передбачено ст. 272 СКУ. При цьому вказано: сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим ніж 30 % прожитмінімуму для дитини відповідного віку.
Відчуваєте дисбаланс? Мінімальний розмір для «батьківських» аліментів — 50 % прожитмінімуму. А для «небатьківських» (тобто від інших родичів) — 30 % прожитмінімуму. Річ у тому, що багато років мінімальний розмір аліментів був однаковим і тримався на рівні 30-відсотковій позначки. Однак цей показник для аліментів від батьків збільшили ще у 2017 році. А про аліменти від інших родичів, схоже, забули.
Тому зараз чекаємо на відновлення справедливості.
Нові оклади для посадових осіб ОМС. Що підготувало Мінекономіки?
Ще на початку року з’явився проєкт постанови1 про затвердження нових розмірів окладів посадових осіб ОМС на 2021 рік. Наразі Мінекономіки його доопрацювало і направило на розгляд до Кабміну.
1 Проєкт постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268».
І перше, що впадає в око, — нова редакція додатків 48 — 53 та 55 до постанови № 2682. Саме цими додатками затверджено Схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів та службовців ОМС.
2 Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.
Розмір має значення, особливо якщо йдеться про заробітну плату. Але розмір окладів зросте не для всіх. Для деяких посадових осіб він залишиться на рівні минулого року. До числа «щасливчиків» потраплять спеціалісти ОМС (провідні, I та II категорій, без категорії). Їх оклади збільшаться приблизно на 200 — 700 грн.
Водночас передбачено виключення із постанови № 268 додатка 54. Відповідно, оклади керівних працівників та спеціалістів сільських та селищних рад (їх виконкомів) слід шукати у додатках 50 та 51.
Цікаво: п. 2 проєкта постанови містить вказівки на випадок зменшення зарплати працівників (без премії) у зв’язку із прийняттям цього документа. Виявляється, і таке можливо. Так, у цьому разі за працівниками зберігатимуться попередні умови оплати праці. Тобто роботодавець буде зобов’язаний покрити працівникам різницю між їх «старою» та «новою» зарплатою.
Усі зміни, передбачені зазначеним проєктом, набудуть чинності з дня оприлюднення відповідної постанови. Тільки-но це трапиться, ми детально усе проаналізуємо на сторінках нашого журналу.
Орендна плата в умовах карантину: як нараховувати ПДВ
Питання звільнення орендарів державного нерухомого майна від орендної плати під час карантину врегульовано постановою № 6113. У цьому документі Кабмін визначив категорії орендарів держмайна, які на період дії карантину повністю звільнені (тобто на 100 %) від орендної плати або мають 50- та 75-відсоткову знижку. Тож із орендарями все зрозуміло.
3 Постанова КМУ «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 р. № 611.
Проте в орендодавців — платників ПДВ виникало запитання: з якої суми орендної плати (повної чи зменшеної) нараховувати ПДВ?
Нарешті маємо адекватну і чітку відповідь від Мінфіну. Головний фінорган озвучив її нещодавно у своїй Узагальнюючій ПК4. Отже:
4 Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операцій з постачання послуг з надання в оренду нерухомого державного майна на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджена наказом Мінфіну від 01.03.2021 р. № 129.
• нарахування орендної плати з урахуванням вимог постанови № 611 є державним регулюванням;
• база оподаткування ПДВ визначається за договірною вартістю такої оренди, встановленої із застосуванням механізмів державного регулювання, а саме граничної ціни. Тобто ПДВ нараховуємо виходячи з розміру зменшеної орендної плати.
