«Дитячі» аліменти — 2021: бухгалтерські нотатки

Коли ми чуємо слово «аліменти», то відразу на думці: батько сплачує гроші на користь покинутої дитини. Хоча це не завжди так. Окрім «дитячих», існують ще й інші види аліментів. Наприклад, на утримання дружини (або чоловіка) та батьків. Детальніше про них читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 7, с. 21.

Проте у переважній більшості випадків аліментники віддають частину свого доходу, дійсно, на утримання своїх чад. Тому поговоримо саме про «дитячі» аліменти. І розпочнемо з їх розміру.

Це питання слід розглядати з двох боків:

• з одного — з’ясувати, скільки платник аліментів має сплачувати на користь одержувача. Зауважимо: бухгалтер не повинен розраховувати цю суму. Він отримує уже готовий документ, за яким проводить відрахування із доходу працівника-аліментника. Водночас знати загальні показники буде корисно;

• з іншого — визначити, яку суму аліментів потрібно (можна) утримати із зарплати платника. І ось тут бухгалтеру слід бути особливо уважним. Чому, далі пояснимо.

Існує ціла низка обмежень. Та щоб у них не заплутатись, розберемо все по порядку.

Який розмір аліментів «за законом»?

Передусім розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Таким є припис ч. 2 ст. 182 СКУ¹ Тому встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину. Він не може бути менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

¹ Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

Паралельно існує поняття мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину. Він дорівнює розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Його може присудити суд, якщо платник аліментів має достатній заробіток (дохід).

Оскільки ці показники прив’язані до прожитмінімуму, то вони постійно змінюються.

Розміри законодавчо встановлених «аліментних» обмежень на 2021 рік наводимо в таблиці.

Розмір «аліментних» обмежень у 2021 році

Сплата аліментів може бути добровільною або примусовою. Наведені в таблиці обмеження застосовують у другому випадку — коли розмір аліментів визначає суд.

Якщо батьки вирішують питання утримання дитини «мирно», зазначені обмеження також слід урахувати.

Батьки укладають нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів на дитину. Тоді враховують мінімальне гарантоване обмеження. Адже норма ч. 1 ст. 189 СКУ свідчить, що такий договір не може порушувати права дитини, встановлені СКУ. А мінімальний гарантований розмір аліментів якраз і є таким правом.

Скільки утримувати із зарплати?

Із розміром аліментів розібрались. Тепер переходимо до їх утримання із доходу працівника. І тут потрібно пам’ятати про обмеження відрахувань із зарплати. Вони передбачені ст. 128 КЗпП і ч. 3 ст. 70 Закону № 1404².

² Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті зарплати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % зарплати. Це стосується і відрахування за декількома виконавчими документами.

До речі, як діяти у ситуації, коли потрібно утримати із працівника кошти за двома виконавчими листами, читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 44, с. 11.

Із правила «50 відсотків» є виняток — стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У такому разі граничний розмір утримань із зарплати — 70 %.

Якщо працівник сплачує аліменти добровільно за заявою (без втручання суду, виконавчої служби), то законодавчі обмеження відрахувань не діють.

Фактично це означає, що аліменти відраховують із зарплати за другу половину місяця.

Але як бути, якщо зарплати не вистачає? Тоді в працівника утворюється заборгованість зі сплати аліментів. Її стягують до повного погашення незалежно від віку дитини. При цьому не забувайте відображати заборгованість у «аліментному» Звіті³ (про його заповнення читайте наприкінці цієї статті).

³ Форма затверджена наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5 (додаток 9 до Інструкції № 512).

Чи потрібен наказ?

Чи потрібно видавати окремий наказ по установі про утримання аліментів із зарплати?

Пам’ятаєте, ми казали, що сплата аліментів може бути добровільною та примусовою? Так-от, у випадку з наказом це також має значення.

Якщо аліменти утримують за заявою самого працівника (добровільно), то наказ по установі, звичайно, потрібен.

А от коли є судовий наказ, рішення суду, виконавчий лист, постанова виконавця тощо, то можна обійтись і без наказу. На це звертають увагу фахівці Мінсоцполітики у листі від 01.03.2019 р. № 247/0/206-19. Виконавчий лист (або інший виконавчий документ) є обов’язковим для виконання. Тому для утримання аліментів із зарплати працівника видавати окремий наказ не потрібно.

З яких доходів утримувати?

Види доходів, з яких можна (не можна) утримувати аліменти, прописані в Переліку № 146⁴. Зокрема, аліменти утримують із зарплати за основним місцем роботи і за сумісництвом (за його наявності). Не є винятком і всі види доплат, надбавок та матдопомоги на оздоровлення.

⁴ Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146.

Натомість із вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, нарахованої за один рік, аліменти не утримують.

Але є один спірний момент — лікарняні. Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок установи сумнівів не викликає. З цієї суми аліменти утримуємо однозначно. А от допомога по тимчасовій непрацездатності, отримана від ФСС, — це справжнє «яблуко розбрату».

З одного боку, аліменти треба утримувати з допомоги по тимчасовій непрацездатності. Пряму вказівку на це містять пп. 10 і 11 п. 1 Переліку № 146. Та з іншого — страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення і соціальних послуг застрахованим особам. І це чорним по білому прописано в абз. 4 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105⁵.

⁵ Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Звідси висновок: із страхових коштів не можна стягувати виплати за виконавчими документами.

Але вихід є: утримуйте аліменти при виплаті зарплати за відпрацьований час.

Якщо ж суми такої зарплати бракує для погашення аліментів за поточний місяць, то можливі два варіанти:

1) працівник вносить до каси (на поточний рахунок установи) суму аліментів за поточний місяць, якої не вистачає. А далі перераховуємо кошти виконавцю (одержувачу аліментів);

2) працівник не вносить суму аліментів до каси (на поточний рахунок). Як наслідок, у нього виникає борг за аліментами. У такому разі неодмінно зазнаємо суму заборгованості в «аліментному» Звіті.

Куди перераховувати?

«Примусові» аліменти слід перераховувати виконавчій службі. Тобто ці кошти необхідно спрямувати на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (ч. 1 ст. 69 Закону № 1404).

Отже, кошти надходять на рахунок виконавця. Далі він перерахує їх безпосередньому одержувачу — не пізніше наступного робочого дня (ч. 2 ст. 47 Закону № 1404).

Якщо ж ідеться про добровільну сплату, перераховуємо аліменти напряму — на рахунок фізичної особи — одержувача. Також можна відправити кошти поштою (іншим способом, зазначеним одержувачем). У будь-якому разі на все про все у вашому розпорядженні три календарних дні. Причому початком відліку буде день, установлений для виплати зарплати (ч. 2 ст. 187 СКУ).

Як оподатковувати?

Аліменти не підлягають оподаткуванню ПДФО і ВЗ. Це передбачено п.п. 165.1.14 та п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Також аліменти не є базою для нарахування ЄСВ.

Одразу згадаємо про звітність. За І квартал 2021 року звітуємо вже за новою формою об’єднаного звіту⁶ з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Він містить аналог розрахунку за формою № 1ДФ — додаток 4ДФ. Форму дещо змінили, а принцип відображення аліментів лишився той самий.

⁶ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 (у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773).

Дохід працівника — платника аліментів відображайте без вирахування сум аліментів з ознакою доходу «101» (графа 6). Тобто аліменти і зарплату показуйте загальною сумою.

Водночас суму аліментів відображайте із зазначенням податкового номера їх одержувача (фізичної особи) з ознакою доходу «140». Так слід робити незалежно від того, кому ви перерахуєте суми аліментів: безпосередньо одержувачу чи виконавцю. На цьому наголосили податківці в консультації з категорії 103.25 ЗІР ДФСУ. Але майте на увазі: зазначати суми ПДФО та ВЗ у графах 4а, 4, 5а, 5 не потрібно.

Додаткові та судові витрати

Крім аліментів, із працівника можуть стягнутися додаткові витрати на утримання дитини. Наприклад, якщо потрібні гроші на лікування або «спонсорська допомога» для розвитку талантів дитини. Такі витрати можуть бути разовими, періодичними та постійними (ст. 185 СКУ).

Норма, що звільняє від оподаткування аліменти, тут не працює. Адже додаткові витрати на дитину до аліментів не мають стосунку. Окремої норми, яка б вивела такі витрати з-під оподаткування, також немає. Висновок — утримуємо ПДФО і ВЗ із цих сум, як з інших доходів (п.п. 164.2.20 ПКУ). Це підтвердили і фахівці ДПСУ у своєму листі від 02.11.2020 р. № 1009/2/99-00-04-05-03-02 (ср. ).

У додатку 4ДФ об’єднаної звітності таку виплату відображайте так само, як і у розрахунку за формою 1ДФ — з ознакою доходу «127».

Якщо в «аліментному» спорі брав участь суд, це породжує ще один вид витрат — на професійну правничу допомогу. Простіше кажучи — на адвоката. Наприклад, мати дитини понесла такі витрати, а тепер ваш працівник-аліментник їх відшкодовує. Ці суми не зазначені серед тих, що звільнені від оподаткування. Отже, вони є додатковим благом матері у вигляді грошового відшкодування витрат згідно з п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ. Тому утримайте ПДФО та ВЗ на загальних підставах.

У додатку 4ДФ об’єднаної звітності витрати на про професійну правничу допомогу зазначайте з ознакою доходу «126».

Як звітувати?

Крім податкової звітності, суму аліментів потрібно відобразити ще в одному документі — Звіті про здійснені відрахування і виплати. Він же — «аліментний» Звіт, про який ми згадували вище. При його заповненні та поданні врахуйте кілька важливих моментів.

«Аліментний» Звіт заповнюють:

• лише у випадку примусової сплати аліментів;

• за кожною постановою про стягнення.

Звіт подають:

• щомісяця, а також після закінчення строку відповідних виплат або при звільненні працівника;

• у паперовому вигляді особисто до виконавчої служби або поштою рекомендованим листом із описом вкладення.

Чітких строків подання цього документа не встановлено. Строк може бути визначений у постанові виконавця. Краще за все подавати Звіт якнайшвидше після виплати зарплати і перерахування аліментів за відповідний місяць. Наприклад, провівши всі виплати за лютий, подайте Звіт у першій половині березня і так далі за кожен місяць.

За неподання цього Звіту відповідальній особі роботодавця загрожує штраф від 850 до 1700 грн (ст. 188¹³ КУпАП).