Але авансування можливе лише за умови дотримання таких 2 вимог:
• розмір оплати — до 30 % вартості їх річного обсягу;
• строк — не більше 3 місяців.
Приводом для такого послаблення стали зміни, внесені до п. 151 постанови № 6411. Підстава — постанова № 972. Також постанова № 97 дозволяє авансувати проєктні, будівельно-ремонтні роботи для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних.
1 Постанова КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 р. № 641.
2 Постанова КМУ «Про внесення зміни до пункту 151 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641» від 08.02.2021 р. № 97.
Постанова № 97 набрала чинності 16.02.2021 р.
Починаючи із цієї дати у договорі на закупівлю товарів, робіт та послуг можна сміливо передбачати розрахунки на умовах попередньої оплати. Та слід пам’ятати про обмеження щодо розміру і строків авансування.
Що стосується раніше укладених договорів, то їх умови можна переглянути за згодою сторін.
Обираємо вартісні ознаки для МНМА: поради Мінфіну
З 1 січня 2021 року Мінфін викреслив із нормативних документів вартісний критерій для розмежування ОЗ та МНМА. Нагадаємо: все це відбулось завдяки унесенню змін до НП(С)БО 121 та Методрекомендацій3.
3 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
Тож наразі це питання доводиться вирішувати кожній бюджетній установі на власний розсуд. Причому обов’язковою умовою є обґрунтування критеріїв щодо визначення вартісних ознак МНМА.
Безумовно, бухгалтерській спільноті дуже кортіло дізнатись думку Мінфіну з цього приводу. І ось нарешті здійснилось. Мінфін оприлюднив на своєму сайті роз’яснення4 щодо критеріїв, які слід врахувати при визначенні вартісних ознак МНМА. Так, головний фінорган запропонував цілу низку варіантів обґрунтування вартісних критеріїв. Серед них і аналіз особливостей використання та потенціалу корисності активів, і дослідження призначення активів, які придбаваються, і чого тільки там немає. Але для практичного застосування придатне хіба що одне — враховувати ринкову інформації про активи, які придбаваються та будуть використовуватись як ОЗ.
4 www.mof.gov.ua/uk/zagalni-roz_jasnennja-derj-sector.
Водночас Мінфін підкреслив: для розмежування в бухобліку ОЗ та МНМА бюджетні установи можуть застосовувати вартісні ознаки не вищі, ніж наведені в ПКУ.
При цьому пам’ятайте: обрані вартісні ознаки МНМА необхідно прописати в наказі (положенні) про облікову політику установи.
Наші поради і числові приклади з визначення вартісного критерію ви знайдете у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 6, с. 14.
