Відразу зазначимо: у цій ситуації замовнику не варто розраховувати на укладання додаткової угоди до договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі. Пояснимо причини.
Чому не можна укласти додаткову угоду?
Головна причина полягає в тому, що договір, укладений за результатами спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону № 922. А це означає, що на такий договір в повній мірі поширюються вимоги ст. 41 цього Закону.
Тобто внести зміни до договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі, сторони можуть лише у разі зміни його істотних умов. Перелік причин, коли Закон № 922 дозволяє змінювати істотні умови договору та укладати додаткову угоду, наведено в ч. 5 ст. 41 цього документа. Але жодна з підстав для внесення змін до договору закупівлі не стосується ситуації нашого читача.
Таким чином, у замовника немає шансів закупити додаткові роботи чи послуги з поточного ремонту шляхом укладання додаткової угоди до раніше укладеного договору про спрощену закупівлю.
Але не все так погано, як здається. Річ у тому, що в разі виникнення додаткової потреби в роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, необхідно керуватися загальними нормами Закону № 922. Зокрема, при виборі процедури закупівлі необхідно орієнтуватись на очікувану вартість наявної потреби в закупівлі зазначеного предмета закупівлі.
Так, цей Закон застосовується до замовників, які здійснюють спрощені закупівлі, тобто придбавають товари, роботи і послуги вартістю понад 50 тис. грн, але менше 200 тис. грн для товарів та послуг і менше1,5 млн грн — для робіт.
ВАЖЛИВО!
Додаткові роботи або послуги → новий предмет закупівлі
Усі сумніви з цього питання Мінекономіки розвіяв ще у минулому році.
Про основні аргументи можна дізнатись із його листа «Щодо планування закупівель» від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06.
Але не радимо в такій ситуації замовнику поспішати розпочинати спрощену закупівлю додаткових робіт або послуг з поточного ремонту. Оскільки Закон № 922 містить винятки для застосування спрощених закупівель.
Перелік таких випадків наведено в ч. 7 ст. 3 цього Закону. Розглянемо один із таких випадків, який якраз стосується нашої ситуації.
Коли можна обійтись без спрощеної закупівлі?
Для того щоб закупити додаткові роботи або послуги без проведення спрощеної закупівлі замовнику, варто пам’ятати й дотримуватись таких вимог (п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону № 922):
1) мати підтвердження того, що необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт (послуг) виникла після укладення договору про закупівлю;
2) підтвердити, що такі додаткові роботи (послуги) є аналогічними. Тобто ця умова стосується робіт (послуг), які є тотожними видам робіт та послуг, що передбачені в основному договорі про закупівлю;
3) здійснювати закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг тільки в того самого учасника, з яким було укладено первісний договір про закупівлю;
4) провести закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг протягом трьох років після укладення договору про закупівлю;
5) загальна вартість додаткових робіт чи послуг не повинна перевищувати 50 % від ціни основного договору про закупівлю;
6) основний договір про закупівлю має бути укладено за результатами проведення тендера (спрощеної закупівлі).
Тож радимо спочатку зважити всі «за» і «проти» та перевірите, чи всі вищезазначені вимоги будуть виконані безпосередньо у вашому випадку.
Якщо все ОК, тоді швидше погоджуйте перелік та вартість необхідних додаткових робіт (послуг) зі своїм контрагентом та укладайте саме прямий договір.
УВАГА!
Закон № 922 дозволяє закупити додаткові роботи або послуги без спрощеної закупівлі за умови виконання певних вимог
Замовнику на замітку
При закупівлі додаткових робіт чи послуг з поточного ремонту не забудьте:
• по-перше, мати обґрунтоване та документальне підтвердження того, що таку додаткову потребу в роботах чи послугах замовник не міг передбачити (тобто на момент укладання основного договору).
Ця вимога пов’язана з тим, що замовники не мають права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів (спрощених закупівель);
• по-друге, додати таку нову закупівлю до річного плану закупівель. Зміни до плану необхідно оприлюднити через електронну систему Prozorro протягом п’яти робочих днів з дня затвердження змін до річного плану. Такі вимоги передбачено ч. 1 ст. 4 Закону № 922;
• по-третє, така закупівля є новим предметом договору і новим предметом закупівель. Тому визначення такого предмета закупівлі необхідно здійснювати з урахуванням вимог Порядку № 7081;
1 Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708.
• оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Про необхідність оприлюднення такого звіту наголосив і Мінекономіки у листі «Щодо спрощених закупівель» від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 (ср. ).
Майте на увазі: строк публікації такого звіту — три робочих дні з дня укладання прямого договору. А ось оприлюднювати сам договір замовник не зобов’язаний. Закон № 922 такої вимоги щодо прямих договорів не містить.
