Засади підсумованого обліку
В якому разі для працівника, відповідального за опалення в установі, може бути установлено підсумований облік робочого часу? Звісно ж, у випадку, коли необхідно забезпечити роботу котельні 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Це може бути зумовлено технічними характеристиками обладнання, яким опалюється будівля, або ж специфікою діяльності закладу (установи).
Однією з особливостей підсумованого обліку є те, що законодавчо встановлену щоденну або щотижневу норму робочого часу можна не дотримуватися. Але при цьому загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.
Обліковий період — це відрізок (період) часу, за який працівник повинен відпрацювати нормальну кількість робочих годин, тобто — норму часу. Він може дорівнювати декаді, місяцю, кварталу, півріччю, року тощо (абз. 2 п. 6 Методрекомендацій № 1381). Цей період є важливим при підрахунку та оплаті надурочних годин.
1 Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.
При розрахунку тих чи інших складових зарплати працівника з підсумованим обліком використовують три види норми робочого часу: календарну, розрахункову та індивідуальну. Як обчислити кожну із них — дивіться далі у таблиці.
Норми робочого часу
| Календарна норма | Розрахункова норма | Індивідуальна норма |
| Передбачає повне використання робочого часу і розраховується за календарем 5-денного або 6-денного робочого тижня | З календарної норми за обліковий період виключається час, коли працівник не працював з поважних причин. Наприклад, через хворобу, відпустку або з інших поважних причин. Для цього з календарної норми тривалості робочого часу, розрахованої, наприклад, за календарем 5-денного робочого тижня, виключають час, коли працівник був відсутній за графіком 8-годинного робочого дня 5-денного робочого тижня | Норму робочих днів (годин), установлено для працівника графіком виходу на роботу (змінності) |
Основна зарплата
Основну зарплату нараховуємо в кінці кожного календарного місяця. Тривалість облікового періоду тут не важлива.
Зупинимося на розрахунку основної зарплати працівникам-окладникам. Доволі часто запитують: як розрахувати основну зарплату окладнику, якщо норма за графіком роботи нижча від календарної?
У такому разі індивідуальна норма «за головну». Тож якщо місяць відпрацьовано повністю, то працівник з повною зайнятістю повинен отримати свій оклад (місячну тарифну ставку) в повному розмірі (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282).
Нічні години
Нічним вважається час з 22:00 до 06:00 (ст. 54 КЗпП). За роботу в такі години нараховуємо доплату. Її розмір не може бути нижчим 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 КЗпП). Конкретний розмір такої нічної доплати встановлюють у колдоговорі (іншому внутрішньому нормативному документі роботодавця, що регулює питання оплати праці).
Також враховуйте вимоги генеральної і галузевих угод. Наприклад, п.п. 6.3.7 Галузевої угоди МОН2 доплату за роботу в нічний час працівникам закладів освіти, які за графіком працюють у цей час, необхідно проводити у розмірі 40 % посадового окладу (ставки зарплати). Це відповідає приписам абз. «б» п.п. 3 п. 4 наказу № 5573 та абз. «б» п.п. 3 п. 3 постанови № 1298. Зокрема, цими нормами передбачено доплату за роботу у нічний час у розмірі до 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу).
2 Галузева угода між Міністерством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021 — 2025 роки.
3 Наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.
Працівники установ соцзахисту також мають право на «нічну» доплату. Її встановлено у розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час (п.п. 3.2.1 Умов № 308/5194).
4 Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.
ВАЖЛИВО!
Доплату за роботу в нічний час проводьте щомісячно незалежно від облікового періоду
Ви, мабуть, звернули увагу, що для розрахунку «нічної» доплати необхідна годинна ставка. Якщо працю оплачують погодинно, то шукати її не доведеться. А от якщо працівникові установлений місячний оклад, то годинну ставку доведеться розрахувати окремо. Як це зробити, покажемо на прикладі.
Приклад 1. Припустимо, що працівник у листопаді 2021 року відпрацював 48 години у нічний час. Кількість годин за індивідуальною нормою — 174. Розмір доплати за роботу у нічний час встановлено на рівні 40 % окладу. Оклад працівника становить 3391 грн (четвертий тарифний розряд).
| Показник | Розрахунок |
| Годинна ставка для оплати роботи в нічний час | 3391 грн : 174 год* = 19,49 грн/год |
| Сума доплати за роботу в нічний час | 19,49 грн/год х 40 % : 100 % х 48 год = 374,21 грн |
| * При розрахунку годинної ставки для «нічної» доплати слід оклад працівника поділити на індивідуальну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць. Саме на такому порядку розрахунку наполягає Мінсоцполітики у листі від 18.08.2017 р. № 1537/0/102-17. | |
Запам’ятайте важливе правило поєднання доплати за роботу в нічний час та оплати відпрацьованого святкового/неробочого дня: якщо працівник працює вночі у святковий чи неробочий день, то «нічну» доплату нараховуємо йому на загальних підставах — без подвоєння. На це звертали увагу фахівці Мінсоцполітики у листі від 11.07.2018 р. № 1217/0/101-18/28 (ср. ).
Святкові та неробочі дні
Є важливе правило: години, фактично відпрацьовані у святковий чи неробочий день, слід оплачувати у подвійному розмірі. Причому так само, як і нічні години, — наприкінці кожного місяця незалежно від облікового періоду.
Механізм оплати такий (ст. 107 КЗпП):
• працівникам з погодинною оплатою — у розмірі подвійної годинної ставки;
• окладникам, якщо робота у святковий чи неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, — у розмірі одинарної годинної ставки понад оклад;
• окладникам, якщо робота провадилася понад місячну норму, — у розмірі подвійної годинної ставки понад оклад.
Годинну ставку для оплати святкових годин розраховуємо за уже знайомою формулою: оклад працівника ділимо на індивідуальну норму годин за відповідний місяць. Додатково до подвійної оплати за бажанням працівника йому може бути надано інший день відпочинку. Але такий бонус доступний лише у разі, якщо працівник трудився у святковий чи неробочий день поза графіком. Замінити подвійну оплату відгулом не можна.
Приклад 2. Оператор котельні у грудні 2021 року відпрацював усі зміни за індивідуальною нормою (184 годин). Оклад працівника становить 3934 грн (п’ятий тарифний розряд).
Варіант 1. Відпрацьовано 8 годин у святковий день 25 грудня (Різдво Христове) за графіком та в межах місячної норми робочого часу. Тож оплачувати її слід у розмірі одинарної годинної ставки понад оклад.
Варіант 2. Вісім годин у святковий день відпрацьовано поза графіком (понад норму) через необхідність замінити колегу. Кількість робочих годин за графіком — 184, а фактично відпрацьованих годин — 192.
| Показник | Розрахунок | |
| Варіант 1 | Варіант 2 | |
| Годинна ставка для оплати святкових годин | 3934 грн : 184 год* = 21,38 грн/год | |
| Сума оплати за роботу у святковий день | 21,38 грн/год х 8 год = 171,04 грн | 21,38 грн/год х 8 год х 2 = 342,08 грн |
| * Для розрахунку годинної ставки у варіанті 2 також беремо індивідуальну норму за графіком — 184 год, а не фактично відпрацьовані години (192 год). | ||
Зверніть увагу: якщо має місце нічна зміна, то святкові години рахуємо лише за святкову добу. Наприклад, у разі якщо оператору випала добова зміна з 16:00 25 грудня до 16:00 26 грудня, то роботою у святковий день вважаються години роботи з 16:00 25 грудня до 00:00 26 грудня.
Вихідні дні
Для працівників із підсумованим обліком вихідними є дні відпочинку, встановлені графіком виходу на роботу.
Тож якщо за графіком працівникові довелося працювати, скажімо, у неділю — загальний для всіх вихідний день, то для нього такий день є роботою у звичайний день.
Якщо ж, приміром, у зв’язку з хворобою змінника кочегару довелося вийти на роботу у свій вихідний день згідно з графіком змінності, то вважається, що він працював у вихідний день. І за роботу саме у такий день йому надається компенсація.
Компенсувати роботу у вихідний можна одним із двох способів (ст. 72 КЗпП):
Спосіб 1: оплата у подвійному розмірі. Її розраховуємо так само, як і для оплати за роботу у святковий день (див. приклад 2).
Спосіб 2: інший день відпочинку. Такий день слід обумовити та зафіксувати у наказі. При цьому роботу у вихідний день оплачуємо у загальному порядку (як звичайний робочий день).
Оплату вихідних днів також проводимо щомісяця, без прив’язки до облікового періоду.
Надурочні
Надурочні години теж слід оплачувати у подвійному розмірі. А компенсувати шляхом надання відгулу не можна. Проте, на відміну від перелічених вище виплат, оплату надурочних годин проводимо не щомісяця, а наприкінці облікового періоду.
ЦІННА ПОРАДА
Встановлюйте якомога більший обліковий період. В ідеалі — рік
У такому разі буде більше шансів перекрити роботу понад норму в окремі дні, тижні, місяці, щоб зберегти загальну норму робочого часу за обліковий період. Таким чином надурочних годин вдасться взагалі уникнути.
Це можливо, наприклад, в установах, де котельні працюють цілий рік для забезпечення гарячою водою. Якщо ж працівника приймають на період опалювального сезон, то не лишається нічого іншого, як обрати інший обліковий період.
Пам’ятайте: кількість надурочних годин для кожного працівника не повинна перевищувати чотирьох години протягом двох днів і 120 годин на рік. Таким є припис ч. 1 ст. 65 КЗпП.
Порушення цього правила загрожує штрафами від Держпраці: на працівників — від 4 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 — 170 грн) і на посадових осіб установ, організацій — від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 — 680 грн). Таку санкцію передбачено ч. 5 ст. 41 КпАП.
Як перевірити, чи є надурочні години? Загальну їх кількість за обліковий період визначаємо як різницю між фактично відпрацьованим часом згідно з Табелем обліку робочого часу і розрахунковою нормою годин за цей період (як її розрахувати — див. у таблиці нижче).
Приклад 3. В установі з постійно функціонуючою котельнею працюють машиністи. Обліковий період — рік. Календарна норма тривалості робочого часу на 2021 рік, розрахована установою за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними в суботу і неділю, становить 1994 годин.
Машиніст № 1 з 15 березня по 7 квітня 2021 року був у щорічній основній відпустці. Фактично у 2021 році він відпрацював за графіком виходу на роботу 1866 годин, у тому числі 8 березня та 1 травня. На заміну відсутніх поза графіком не залучався.
Машиніст № 2 з 5 по 25 липня 2021 року був у щорічній основній відпустці. За графіком він відпрацював три святкові дні: 28 червня, 14 жовтня та 25 грудня. Крім того, його було залучено до роботи поза графіком для заміни колеги, що захворів, у святковий день 24 серпня (10 годин). Фактично машиніст відпрацював у 2021 році 1911 годин.
| Показник | Розрахунок | |
| Машиніст № 1 | Машиніст № 2 | |
| Час щорічної основної відпустки у годинах | 18 роб. дн.* х 8 год = 144 год | 15 роб. дн.* х 8 год = 120 год |
| Розрахункова норму робочого часу за 2021 рік | 1994 год - 144 год = 1850 год | 1994 год - 120 год = 1874 год |
| Кількість надурочних годин | 1866 год - 1850 год = 16 год | 1911 год - 1874 год = 37 год |
| Кількість надурочних годин для оплати** | 16 год | 37 год - 10 год = 27 год |
| * На період відпустки машиніста № 1 з 15 березня по 7 квітня припадає 18 робочих дні за графіком 5-денного робочого тижня. А на період відпустки машиніста № 2 з 5 по 25 липня — 15 робочих днів. ** Для оплати надурочних годин слід урахувати таке: • у разі залучення до роботи поза графіком (понад місячну норму) від загальної кількості надурочних годин віднімаємо години, відпрацьовані поза графіком у святкові, неробочі і вихідні дні. Адже такі години вже оплачено в подвійному розмірі понад суму основної зарплати (машиніст № 2); • якщо робота у святкові (неробочі) дні пройшла за графіком, то години роботи в такі дні залишаться в розрахунку надурочних для їх оплати (машиніст № 1). | ||
Після того як визначили кількість надурочних годин, саме час їх оплатити. Робимо це наприкінці облікового періоду (місяць, квартал, рік). Правила оплати залежать від системи оплати праці:
• погодинна — годинну тарифну ставку множимо на кількість надурочних годин і на два;
• установлений оклад — звертаємо увагу на обліковий період.
Якщо у працівника-окладника обліковий період дорівнює місяцю, то годинну тарифну ставку знаходимо так: оклад ділимо на календарну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12).
Якщо ж обрано більший обліковий період (квартал, півріччя, рік) годинну тарифну ставку для оплати надурочних розраховуємо інакше: оклад, установлений в останньому місяці облікового періоду, ділимо на середньомісячну кількість годин за обліковий період.
У свою чергу, середньомісячну кількість годин знаходимо, поділивши календарну норму робочого часу за цей період на кількість місяців в обліковому періоді. Про це йдеться у листі Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282.
Приклад 4. Оклад кочегара у грудні 2021 року становить 3934 грн.
Варіант 1: обліковий період — місяць. Календарна норма тривалості робочого часу у грудні 2021 року — 174 години. За графіком відпрацьовано 179 годин.
Варіант 2: обліковий період — квартал. Календарна норма тривалості робочого часу на четвертий квартал 2021 рік — 509 годин. За графіком відпрацьовано 518 годин.
В обох варіантах в обліковому періоді немає часу, невідпрацьованого з поважних причин (розрахункова норма = календарній).
| Показник | Розрахунок | |
| Варіант 1 | Варіант 2 | |
| Середньомісячна кількість годин за обліковий період | — | 509 год : 3 міс. = 169,67 год |
| Годинна ставка для цілей оплати надурочних годин | 3934 грн : 174 год = 22,61 грн/год | 3934 грн : 169,67 год = 23,19 грн/год |
| Кількість надурочних годин на кінець облікового періоду | 179 год - 174 год = 5 год | 518 год - 509 год = 9 год |
| Сума оплати надурочних годин | 5 год х 22,61 грн/год х 2 = 226,10 грн | 9 год х 23,19 грн/год х 2 = 417,42 грн |
МЗП
При розрахунку зарплати слід дотримуватись правила «зарплата не менше МЗП». Якщо працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком (індивідуальною нормою), йому треба нарахувати зарплату не нижче МЗП.
Додаткові виплати за підсумованим обліком поділяються на ті, що враховують при порівнянні зарплати з МЗП, і ті, що нараховують «зверху».
Перелік виплат, які не включають до МЗП, а нараховують «зверху», наведено в ст. 31 Закону про оплату праці. Серед них є й ті, що стосуються підсумованого обліку. Наразі це доплати за роботу в нічний і надурочний час. Тобто оплату за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні треба включати до МЗП.
Водночас законотворці мають намір найближчим часом змінити перелік складових, які не включаються до «мінімалки». Відповідний законопроєкт № 58575 уже погоджено на засіданні Кабміну. Тож якщо народні обранці проголосують «за», вже з 1 січня 2022 року оплату за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні будемо нараховувати «зверху» МЗП.
5 Текст законопроєкту див. за посиланням: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72641
