Придбання житла для пільгових категорій населення

Право на безкоштовне житло

Почнемо з того, що кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування (далі — ОМС) безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Таке право закріплене у ст. 47 Конституції*.

* Конституція України від 28.06.96 № 254к/96-ВР.

Окреме ж право на безкоштовне житло кожної групи громадян, які потребують соціального захисту, закріплено в профільних законах, якими передбачені права таких груп.

Наприклад, таке право для дітей-сиріт передбачено ст. 3 Закону № 2342*.

* Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV.

Аналогічно, право на безкоштовне житло для учасників бойових дій закріплено у п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551*.

* Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 № 3551-XII.

Для ВПО ж передбачено надання безкоштовного житла у тимчасове користування, про що зазначено у п. 6 ч. 8 ст. 11 Закону № 1706*.

* Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII.

В яку чергу можливо провести видатки?

Перш ніж планувати та проводити будь-які видатки під час воєнного стану, слід з’ясувати, в яку чергу такі видатки взагалі можливо провести. Для цього необхідно звернутися до норм Порядку № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Проаналізувавши видатки другої черги, визначені п. 19 Порядку № 590, можна зробити такий висновок.

У другу чергу за кошти спеціального фонду можливо провести видатки на придбання житла для:

— ВПО;

— дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

Тоді як житло для інших категорій населення можна придбати лише у третю чергу.

Також нагадаємо: будь-які видатки можливо провести у другу чергу під час реалізації проєктів, виконання програм допомоги, які підтримуються ЄС, урядами іноземних держав, іноземними фінансовими та донорськими установами і міжнародними фінансовими організаціями, у т. ч. на умовах співфінансування.

Прийняття місцевих програм з придбання житла

Для придбання житла за кошти місцевого бюджету може бути прийнята відповідна місцева програма.

Можливість прийняття місцевих програм передбачено п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону № 280*. Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішують, зокрема, питання затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

Можливість фінансування таких програм за рахунок коштів місцевих бюджетів визначено ч. 1 ст. 91 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Водночас слід мати на увазі, що у період дії воєнного стану бюджетний процес регулює постанова № 252*.

* Постанова КМУ «Деякі запитання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» від 11.03.2022 № 252.

У свою чергу, відповідно до п.п. 1 п. 1 постанови № 252 ОМС, їх виконавчі органи, місцеві держадміністрації, військово-цивільні адміністрації продовжують здійснювати бюджетні повноваження.

Якщо ж утворено військову адміністрацію населеного пункту, то затверджує місцеві (цільові) програми (вносить до них зміни) з дотриманням вимог ст. 91 БКУ саме вона. Про це свідчить п.п. 2 п. 1 постанови № 252.

Субвенція на придбання житла

На 2023 рік Законом про держбюджет-2023* передбачено надання місцевим бюджетам субвенції з державного бюджету на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.

* Закон України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX.

Така субвенція надається відповідно до Порядку № 615*.

* Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затверджені постановою КМУ від 26.05.2021 № 615.

Головним розпорядником цієї субвенції є Мінсоцполітики.

Зазначена субвенція спрямовується, зокрема, на придбання житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках для дитячих будинків сімейного типу, соціального житла, житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, зокрема дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов. Про це свідчить п. 4 Порядку № 615.

Виходячи з п. 5 Порядку № 615, однією з умов отримання субвенції є можливість співфінансування придбання житла з місцевого бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

При цьому придбання житла для осіб на умовах співфінансування з державного, місцевих бюджетів та/або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, здійснюється залежно від віку особи (п. 14 Порядку № 615):

— для осіб від 23 до 35 років — 70 % граничної вартості житла з подальшим зменшенням частки державного бюджету на 10 % щороку, до 50 % — у 2023 році та наступних роках;

— для осіб старше 35 років — 30 % граничної вартості житла компенсується з державного бюджету, у 2022 році та наступних роках грошова компенсація у розмірі граничної вартості житла здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Решта ж відсотків сплачується за рахунок місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Застосування КПКВК

За яким КПКВК слід здійснювати видатки на придбання житла? Щоб визначитися з цим питанням, слід звернутися до норм наказу № 793*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 № 793.

Видатки на придбання соціального житла слід планувати і проводити за КПКВК 6082 «Придбання житла для окремих категорій населення відповідно до законодавства».

На цьому наголосив Мінфін у листі від 22.01.2019 № 05110-05-2/1782.

Водночас видатки на придбання житла для розвитку сімейних форм виховання та житла для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа слід проводити за КПКВК 6083 «Проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа».

Але зауважте: у разі придбання службового житла вважаємо за доцільне застосовувати КПКВК 6086 «Інша діяльність щодо забезпечення житлом громадян». Детальніше про це читайте у матеріалі «Придбання службового житла: за яким КПКВК?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 30.

Як зазначив Мінфін у вищезгаданому листі щодо придбання нежитлової нерухомості, такі видатки відображаються за відповідним кодом ТПКВК залежно від цілей використання ОМС будівель/споруд/приміщень, які придбаваються.

Якщо ж йдеться про використання коштів субвенції, то необхідно застосовувати КПКВК 9270 «Субвенція з місцевого бюджету на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету».

Застосування КЕКВ

Під час обрання КЕКВ, традиційно, виходимо з економічної суті платежу та керуємося нормами Інструкції № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Так, видатки на придбання житлових приміщень, об’єктів (у т. ч. на вторинному ринку), житлових приміщень для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, гуртожитків, казарм, об’єктів державного житлового фонду слід планувати і проводити за КЕКВ 3121 «Капітальне будівництво (придбання) житла». Це передбачено п.п. 3.1.2.1 Інструкції № 333.

Таким чином, саме цей код застосовуємо у разі придбання житла, яке буде використовуватися фізичними особами, але не передаватиметься у їх власність. Йдеться про службове житло, гуртожитки тощо.

Якщо ж придбане житло в подальшому передбачається передати фізичним особам у власність, слід використовувати КЕКВ 3240 «Капітальні трансферти населенню» (п.п. 3.2.4 Інструкції № 333).

Водночас слід пам’ятати: відповідно до ст. 657 ЦКУ* договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Тож треба передбачити видатки і на такі цілі.

За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами сплачують мито.

Видатки на сплату мита слід планувати і здійснювати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (п.п. 1 п. 2.6 Інструкції № 333).

Якщо ж плануєте скористатися послугами приватного нотаріуса, що також не заборонено нормами чинного законодавства, тоді видатки слід спланувати і здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Чи проводити процедуру закупівлі?

Ні, цього робити не потрібно.

Адже придбання будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно згадується серед випадків, коли замовники не застосовують вимоги Закону № 922*. Нагадаємо: виключний перелік таких випадків наведено в ч. 5 ст. 3 цього Закону.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Таким чином, розпорядники бюджетних коштів можуть придбати житло БЕЗ проведення процедур закупівель.

Та не дивуйтесь тому, що ми згадали про вимоги Закону № 922. Так, наразі замовники під час вирішення закупівельних питань насамперед керуються постановою № 1178*. Разом з тим замовники мають продовжують застосовувати певні норми Закону № 922. Зокрема, це стосується й нашої ситуації. Про це чорним по білому написано в абз. 2 п. 3 постанови № 1178.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

Бухоблік та документальне оформлення

Придбане житло, яке підлягає подальшій передачі у власність фізособам, обов’язково маємо зарахувати на баланс. При цьому такі об’єкти слід обліковувати у складі запасів на субрахунку 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу». Адже саме цей субрахунок призначений для обліку активів, отриманих та утримуваних із метою подальшого розподілу та передачі.

Дещо інший підхід до обліку житла, яке не передбачається передавати у власність фізособам. Наприклад, житло, придбане для тимчасового проживання ВПО. Такі об’єкти також обов’язково зараховуємо на баланс. Але обліковуємо їх у складі основних засобів на субрахунку 1013 «Будівлі, споруди та передавальні пристрої».

У разі здійснення додаткових витрат (наприклад, сплата мита) їх слід обов’язково включати до вартості житла. Це продиктовано загальними правилами формування первісної вартості активів.

Нагадаємо: до первісної вартості таких активів необхідно включати й інші витрати, безпосередньо пов’язані з їх придбанням та доведенням до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Цього вимагає п. 8 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202. Аналогічну за змістом вимогу, до речі, містить і п. 5 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Безпосередньо передачу житла фізособам відображаємо у складі витрат поточного періоду. Так, якщо житло придбавали за рахунок місцевих програм, то витрати показуємо за дебетом субрахунку 8013 «Матеріальні витрати».

Якщо ж придбання житла здійснювали за рахунок інших джерел, наприклад за рахунок субвенції з державного бюджету, такі витрати доцільно відображати за дебетом субрахунку 8511 «Витрати за необмінними операціями». Адже в цій ситуації мають місце витрати, пов’язані із соціальним забезпеченням населення.

Традиційно, операції з придбання та передачі житла потребують документального оформлення. Безпосередньо факт придбання житла оформлюють договором купівлі-продажу.

Приймати житло на баланс та передавати фізособам слід комісійно. Таку комісію створюють за наказом очільника відповідного ОМС. До її складу обов’язково включають працівника бухгалтерської служби установи. Саме така комісія займається документальним оформленням.

Для оформлення цієї операції слід використовувати типові форми Актів приймання-передачі запасів або основних засобів, додавши необхідні реквізити. Тобто в цій ситуації фактично має бути оформлено два акти: один — під час зарахування житла на баланс та другий — під час його передачі фізособі.

До актів вносимо інформацію про вартість житла та його характеристику. Якщо разом з майном було отримано та передано технічну документацію, робимо позначку про це в акті та додаємо її до акта. Традиційно такі акти затверджує керівник установи.