Установа — платник ПДВ: ключові акценти

* Роз’яснення ДПС «Щодо особливостей формування податкових зобов’язань та податкового кредиту бюджетними установами — платниками податку на додану вартість (далі — ПДВ) у разі одночасного використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних та не оподатковуваних ПДВ операціях, у т. ч. тих, що звільнені від оподаткування» від 11.12.2023.

Бюджетна установа — платник ПДВ: якими правилами керуватися?

Насамперед автори роз’яснення акцентують увагу на ключовому моменті — якщо бюджетна установа зареєстрована платником ПДВ, для такої установи діють загальні правила оподаткування та обліку ПДВ. При цьому дотриманню таких правил не заважає той факт, що бюджетні установи можуть як здійснювати діяльність, пов’язану, зокрема, з наданням платних послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, так і постачати товари/послуги, які оподатковуються ПДВ. Не має значення і те, що бюджетні установи провадять діяльність, яка фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською, оскільки спрямована не на отримання доходів, а на виконання законодавчо визначених функцій установи.

Кожну із вищезгаданих операцій бюджетні установи мають здійснювати за правилами, визначеними основним податковим «дороговказом» — ПКУ*.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Так, правила формування ПЗ і ПК з ПДВ та складання податкових накладних (далі — ПН) / розрахунків коригування до ПН та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) установлено ст. 187, 198 і 201 розд. V ПКУ.

Безперечно, ці правила є обов’язковими для всіх платників ПДВ незалежно від форми власності платника (приватна, державна, комунальна) та типу здійснюваних ним операцій (звільнені від оподаткування ПДВ, оподатковувані).

Як визначати ПЗ?

Бюджетні установи — платники ПДВ визначають ПЗ, керуючись п. 187 ПКУ, за датою постачання товарів/послуг, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. Тобто це буде:

— або дата зарахування коштів від покупця/замовника;

— або дата відвантаження товарів / дата оформлення документа, який підтверджує факт постачання послуг.

До речі, з цього правила є винятки. Так, якщо бюджетна установа (постачальник товарів/послуг) уклала договір з іншою бюджетною організацією, в такому разі ПЗ слід визначати за датою надходження таких коштів від бюджетної організації, а не за датою першої події. Це прямо передбачено п. 187.7 ПКУ.

Коли складати ПН?

За загальним правилом у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг бюджетна установа — платник ПДВ зобов’язана скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ строк. При цьому слід керуватися вимогами пп. 201.1 та 201.3 ПКУ.

І пам’ятайте: звільнення певних операцій від оподаткування ПДВ не звільняє установу — платника ПДВ від інших обов’язків, передбачених ПКУ. Зокрема, це стосується оформлення ПН на такі операції та їх своєчасної реєстрації в ЄРПН. Як це правильно зробити під час надання освітніх послуг, читайте в матеріалі «Надання освітніх послуг: які ПН складати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 43).

До речі, перелік операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, наведено у ст. 197 ПКУ. Тож навіть якщо ви знайшли в цьому переліку операції, котрі стосуються вашої установи, у разі їх надання вже одно доведеться оформляти ПН у загальному порядку.

Як формувати ПК?

Податківці у своєму роз’ясненні нагадали основні правила формування ПК бюджетними установами — платниками ПДВ. Вони чітко прописані в п. 198.3 ПКУ. Далі наведемо їх.

1. Бюджетна установа — платник ПДВ формує ПК незалежно від напряму використання придбаних товарів чи наданих послуг (в оподатковуваних чи звільнених операціях). Тобто незалежно від того, в яких операціях установа використовуватиме такі товари чи послуги, ПК виникає однозначно.

2. Підстава для віднесення сум ПДВ до ПК — ПН, оформлена постачальником на ім’я бюджетної установи та зареєстрована в ЄРПН відповідно до п. 201.10 ПКУ.

3. Установа формує ПК незалежно від того, почала вона використовувати придбані товари або послуги в оподатковуваних операціях протягом звітного податкового періоду чи ні.

4. Установа — платник ПДВ відображає ПК у повному обсязі (тобто 100 %) щодо придбаних товарів та послуг незалежно від напряму (операцій) їх використання. При цьому така можливість виникає лише за наявності правильно оформленої та зареєстрованої ПН.

5. Якщо бюджетна установа — платник ПДВ придбаває товари та послуги і використовує їх частково в оподатковуваних операціях (наприклад, надання нерухомого майна в оренду), а частково — у звільнених від оподаткування ПДВ та тих, що не оподатковуються ПДВ, необхідно застосовувати п. 199.1 ПКУ.

Коли нараховувати компенсуючі ПЗ?

Оскільки бюджетні установи здійснюють операції, звільнені від оподаткування ПДВ, їм не уникнути механізму нарахування компенсуючих ПЗ, передбаченого п. 198.5 ПКУ.

Тобто нарахування «компенсуючих» зобов’язань здійснюється, щоб не дозволити платнику ПДВ сформувати від’ємне значення ПДВ за рахунок ПК, сплаченого під час придбання товарів та послуг. Якщо цей механізм не застосовувати, то ПК майже завжди перевищуватиме ПЗ. Відтак платник постійно зазначатиме в декларації з ПДВ бюджетне відшкодування і від’ємне значення ПДВ.

Наведемо основні правила застосування цього механізму:

1) установа нараховує компенсуючі ПЗ з ПДВ, лише якщо за операцією з придбання товарів та послуг вона мала ПК. Щойно з’явилося таке право (ПН зареєстрована в ЄРПН), установа може нарахувати компенсуючі ПЗ;

2) нараховуємо компенсуючі ПЗ, якщо товари та послуги придбано для використання в операціях:

— які не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ);

— звільнених від оподаткування (ст. 197 ПКУ);

— які не є господарською діяльністю платника ПДВ (наприклад, наднормативні нестачі та втрати від псування цінностей тощо).

Втім, податківці вважають, що це стосується й товарів та послуг, використаних в неоподатковуваних операціях (у діяльності, що фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською та спрямована на виконання законодавчо визначених функцій установи);

3) на підтвердження нарахування компенсуючих ПЗ установа складає зведену ПН. Про особливості оформлення таких ПН читайте в матеріалі «Надання освітніх послуг: які ПН складати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 43).