Земля на балансі: за якою вартістю обліковувати?

Зараховуємо на баланс: на підставі чого?

Бюджетні установи обліковують земельні ділянки на підставі документів, установлених законодавством. Такі узагальнені вимоги до обліку землі передбачено п. 12 розд. III Методрекомендацій з обліку ОЗ*. Що це за документи? Для відповіді на це питання звернемося до норм земельного законодавства.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектора, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Зауважте: бюджетні установи набувають виключно право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності. Це право полягає у володінні та користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку. Таке визначення наведено в ч. 1 ст. 92 ЗКУ*.

* Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III.

Насамперед підставою для набуття права постійного користування земельною ділянкою є відповідне рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки певному користувачу.

На підставі такого рішення складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Вказівку на це містить ч. 1 ст. 117 ЗКУ. Однак типової форми такого документа чинними нормативно-правовими актами не затверджено, тому його оформлюють у довільній формі.

А ось виникає право постійного користування земельною ділянкою з дати державної реєстрації. Це передбачено в ст. 125 ЗКУ.

Наразі підтвердженням державної реєстрації земельної ділянки є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такий витяг установи-землекористувачі отримують в електронній та (за бажанням) в паперовій формах.

Тож, маючи в наявності зазначені вище документи, установа-землекористувач повинна подбати про правильне відображення земельної ділянки в бухобліку.

Земля: основний засіб чи нематеріальний актив?

Для цілей бухгалтерського обліку земельні ділянки є звичайними об’єктами основних засобів (далі — ОЗ). Для обліку земельних ділянок, отриманих бюджетними установами на праві постійного користування, призначено субрахунок 1011 «Земельні ділянки».

А чому не у складі нематеріальних активів? Дійсно, для цілей бухобліку права користування майном, зокрема, право користування земельною ділянкою, належать до нематеріальних активів. Але стосовно права постійного користування земельною ділянкою Мінфін зробив виняток. Про це чорним по білому зазначено в абз. 5 п. 2 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202 (ср. ).

Тому не сумнівайтесь: земельні ділянки в жодному разі не мають потрапити до складу нематеріальних активів. Їх місце — у складі ОЗ.

За якою вартістю обліковуємо?

Наразі бюджетні установи мають право обліковувати земельні ділянки на балансі за однією з оцінок: за нормативною грошовою або за експертною. Так, чинна редакція ст. 13 Закону № 1378* не вимагає від землевласників та землекористувачів обов’язково проводити експертну грошову оцінку для цілей бухгалтерського обліку.

* Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV.

Таким чином, установи, які не мають достатньо кошторисних призначень для проведення експертної оцінки, цілком можуть зараховувати земельні ділянки на баланс за їх нормативною грошовою оцінкою. Цей варіант абсолютно законний.

Інакше кажучи, немає різниці, за якою оцінкою земельна ділянка буде відображена в бухобліку, оскільки обидва варіанти є правильними. Головне — не нехтувати цим правилом взагалі та оприбуткувати ділянку на баланс установи за будь-якою вартістю.

Особливості обліку земельних ділянок

Серед ключових особливостей обліку земельних ділянок можна виділити такі:

1) земельну ділянку слід оприбутковувати одразу на балансовий субрахунок 1011 «Земельні ділянки». Тобто субрахунок обліку капінвестиції не застосовуємо.

У разі зарахування на баланс земельної ділянки складаємо один обліковий запис: Дт 1011 — Кт 5111;

2) земельні ділянки слід оприбутковувати за первісною вартістю. Таку вартість формуємо у загальному порядку відповідно до п. 5 розд. II НП(С)БО 121* та п. 5 розд. III Методрекомендацій з обліку ОЗ № 11.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Зауважте: у разі отримання земельної ділянки на праві користування установи не витрачають жодної копійки. Відповідно за таких умов витрати, пов’язані з придбанням такого об’єкта, будуть відсутні.

Разом з тим для оформлення права постійного користування земельною ділянкою установі доведеться витратити певні суми бюджетних коштів для оплати:

— реєстраційних зборів у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на таку земельну ділянку;

— послуг із проведення експертної грошової оцінки (якщо такі матимуть місце).

Тому знайте: зазначені витрати необхідно додати до первісної вартості відповідної земельної ділянки;

3) земельні ділянки не підлягають амортизації. Це чітко визначено в п. 2 розд. IV НП(С)БО 121.

А отже, первісна вартість земельної ділянки для цілей бухобліку залишається незмінною протягом усього періоду користування нею;

4) наразі установи не мають підстав для проведення переоцінки земельних ділянок в бухобліку, з огляду на вимоги чинних нормативно-правових актів Мінфіну.

З цього приводу радимо уважно переглянути наші пояснення та аргументи в таких матеріалах, як:

— «Земельна ділянка: індексувати чи ні?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 8);

— «Змінилася НГО: чи проводити переоцінку землі?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 6).