Корпоративні платіжні картки: останні новини від Нацбанку
 | Переваги використання корпоративних платіжних карток (далі — КПК) уже оцінили чимало керівників підприємств, а також працівники, які за специфікою роботи часто виїжджають у відрядження. Головне те, що не потрібно возити із собою великі суми готівки, достатньо взяти лише платіжну картку. І навіть якщо її вкрадуть, потрібно просто зателефонувати до банку, щоб заблокувати операції за нею. Водночас бухгалтери таких підприємств за службовим обов’язком повинні бути в курсі вимог та обмежень, установлених Національним банком щодо таких спеціальних платіжних засобів (СПЗ). Тому сьогодні пропоную вашій увазі огляд змін, що сталися в цій сфері. Які операції з КПК тепер дозволено, а які, як і раніше, заборонено, чи змінилося щось у порядку обліку таких операцій — про це ви дізнаєтеся з цього огляду. Юрій ЦИГАНОК, головний редактор, сертифікований бухгалтер-практик (CAP) |
Саме у розпал минулого спекотного літа був офіційно опублікований та набрав чинності документ, на який тоді багато хто не звернув увагу, — Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 30.04.2010 р. № 223 (далі — Положення № 223)*.
* Документ опубліковано на с. 29 цього номера газети.
Відповідно втратило чинність колишнє Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р. № 137 (далі — Положення № 137).
А тим часом фінансовим керівникам підприємств, що використовують у своїй роботі КПК, усе-таки слід було поцікавитися змістом змін, що відбулися. Це потрібно було зробити хоча б тому, що змінився статус корпоративних карткових рахунків та було підкориговано перелік платіжних операцій, які дозволено проводити з використанням корпоративних карток. Крім того, зміни стосуються «підзвітного» статусу коштів, витрачених з корпоративного картрахунка.
КОРПОРАТИВНИЙ КАРТРАХУНок = ЗВИЧАЙНИЙ ПОТОЧНИЙ РАХУНОК
КПК — є не що інше, як інструмент (образно кажучи, ключик) управління банківським рахунком. Тому одночасно з прийняттям Положення № 223 було внесено зміни до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492 (далі — Інструкція № 492).
Суть цих змін зводиться до того, що в Інструкції № 492 тепер не використовується термін «картковий рахунок». Замість таких рахунків суб’єктам господарювання відкриватимуться поточні рахунки, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів (у тому числі КПК).
Зауважимо, що картрахунки і раніше формально належали до поточних рахунків, але при цьому їх статус до повноцінного поточного рахунка все ж не дотягував. Про це свідчить хоча б те, що
Положення № 137 установлювало конкретні цілі, на які можна було використовувати кошти з картрахунка.Тепер же операції з використанням спеціальних платіжних засобів відбуватимуться за поточним рахунком зі звичайним режимом функціонування.
Утім, цілком можливо, що чимало підприємств, як і раніше, вважатимуть за краще мати додатковий поточний рахунок для операцій з КПК, на який, як вони це робили в період існування карткових рахунків, перераховуватимуть певні суми коштів, спеціально виділених держателю КПК на госппотреби або на відрядження. Що ж, можливо, такий консерватизм цілком виправданий. Адже допускати контроль основного банківського рахунка за допомогою картки може бути ризикованим зважаючи на випадки карткового шахрайства*, що почастішали. Якщо раптом таке станеться, а картка не буде вчасно заблокована законним користувачем, підприємство втратить не всі свої кошти, а тільки суму, виділену держателю КПК на конкретні потреби.
* Див. статтю В. Качерая «Небезпечний пластик: що підстерігає держателів банківських платіжних карток» («Б & К», 2009, № 7, с. 15).
Що ж до бухгалтерського обліку, то кошти на такому рахунку, як і раніше, повинні обліковуватися на субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» або 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».
ЩО МОЖНА І ЧОГО НЕ МОЖНА РРОБИТИ З КПК?
Нове Положення № 223, на відміну від колишнього Положення № 137, не встановлює:
— напрями використання платіжних карток (було в п. 3.5 Положення № 137);
— підстави для зняття готівки за КПК та обмеження на їх використання (було в пп. 3.10 і 3.11 Положення № 137).
Але не слід наївно вважати, що тепер з КПК можна робити все, що заманеться.
Річ у тім, що, як уже зазначалося, операції з використанням спеціальних платіжних засобів (у тому числі КПК) тепер відбуваються за поточним рахунком зі звичайним режимом функціонування. Отже, немає необхідності окремо регламентувати випадки, коли держателі КПК мають право за їх допомогою здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) або отримувати готівку. Тому шукати в новому Положенні № 223 конкретний перелік із зазначенням можливих напрямів використання платіжних карток більше немає сенсу.
При цьому в
п. 8.2 згаданої Інструкції № 492 зазначено, що поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, використовується відповідно до визначених цією Інструкцією режимів поточних рахунків з урахуванням установлених нею обмежень. Тобто певні заборони на застосування КПК у госпдіяльності підприємств усе-таки залишилися, але шукати їх тепер потрібно не в Положенні № 223, а в Інструкції № 492.Важливо!
Кошти з поточного рахунка не можуть бути використані за допомогою спеціального платіжного засобу (у тому числі КПК) для отримання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.Кошти з поточного рахунка в іноземній валюті можуть бути використані за допомогою спеціального платіжного засобу (у тому числі КПК) виключно для:
— отримання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження;
— здійснення витрат у безготівковій формі за межами України, які пов’язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.95 р. № 176/95-ВР, Повітряного кодексу України від 04.05.93 р. № 3167-XII, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.94 р., Міжнародної конвенції про дорожній рух від 08.11.68 р.
Що ж до операцій у національній валюті, то держателі КПК, як і раніше, можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та отримувати готівку в таких випадках:
— отримання готівки у гривнях для здійснення розрахунків, пов’язаних з виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, установлених чинним законодавством, а також чистого доходу фізичними особами — підприємцями;
— здійснення розрахунків у безготівковій формі у гривнях, пов’язаних зі статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України.
Для наочності умови застосування корпоративного КПК наведемо в таблиці на с. 28.
| Цілі, на які можна витрачати кошти з поточного рахунка з використанням КПК | У межах України (у національній валюті) | За кордоном (в іноземній валюті) | ||
| у безготівковій формі | шляхом отримання готівки | у безготівковій формі | шляхом отримання готівки | |
| Витрати на відрядження | + | +* | + | + |
| Витрати, пов’язані зі статутною та господарською діяльністю | + | +* | — | — |
| Витрати представницького характеру | + | — | + | —— |
| Оплата експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України | — | — | + | —— |
| * З урахуванням 10-тисячного обмеження готівкових розрахунків, установленого Нацбанком. | ||||
«ПІДЗВІТНИЙ» СТАТУС ВИТРАЧЕНИХ коштІВ
Багатьох фахівців, які ознайомилися з текстом Положення № 223, початку збентежила відсутність норм щодо «підзвітного» статусу списаних з корпоративного картрахунка коштів. Однак не варто робити поспішних висновків про те, що тепер відносно операцій з КПК не потрібно дотримуватись норм щодо строків подання звіту про використання підзвітних сум, строків повернення невикористаних коштів, сплати штрафу за їх несвоєчасне повернення тощо. Звісно, потрібно, оскільки зазначені норми залишаються загальними нормами податкового законодавства та законодавства про готівку й безготівкові розрахунки. Причому там вони не зазнали жодних змін.
Тому слід дотримуватися практики, що склалася раніше, вимагаючи від працівників, яким надано право розпоряджатися корпоративною карткою, подання авансового звіту незалежно від форми розрахунків за її допомогою. Тільки відлік 3 банківських днів, відведених для подання звіту, ведеться тепер не з моменту списання коштів з картрахунка (як було встановлено в скасованому Положенні № 137), а з наступного дня за тим днем, коли працівник завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням підприємства (як це встановлено
п.п. 9.10.2 «б» Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV).
НАЦБАНК крокує В НОГУ З ЧАСОМ
Досі йшлося про зміни, що стосуються виключно КПК та пов’язаних із ними карткових рахунків. Але, на відміну від колишнього
Положення № 137, сфера застосування нового Положення № 223 набагато ширша. Цей документ покликано на найближчі декілька років регламентувати емісію та порядок використання спеціальних платіжних засобів (СПЗ), до яких належать не тільки платіжні картки, а й такі поки що екзотичні для нас платіжні засоби, як мобільні платіжні інструменти.Мобільний платіжний інструмент — це спеціальний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача, який обслуговується оператором телекомунікацій. На сьогодні, вочевидь, мобільні платіжні інструменти не користуються достатньою популярністю у корпоративних клієнтів. Цей засіб більшою мірою підходить звичайним фізособам, а також приватним підприємцям. Проте п. 2.2 Положення № 223 містить норму про те, що емітент (тобто в загальному випадку — банк) має право надавати суб’єкту господарювання
корпоративні спеціальні платіжні засоби,, до яких входить і корпоративний мобільний платіжний інструмент, і звична КПК, тобто корпоративна платіжна картка.Оскільки корпоративні СПЗ дозволяють їх держателям здійснювати операції за рахунком суб’єкта господарювання, то можна припустити, що не за горами той час, коли замість традиційної КПК довірена особа підприємства розпоряджатиметься його поточним рахунком за допомогою мобільного телефону або смартфону (до речі, ось забавний збіг — технічною мовою абревіатура КПК розшифровується, як «кишеньковий персональний комп’ютер»).
Наступне слово за операторами мобільного зв’язку, які у співпраці з банками повинні організувати надання послуг з управління корпоративними банківськими рахунками. Ну а поки що використовуємо корпоративні картки та не забуваємо про чинні вимоги та обмеження Нацбанку.
