Постановою, що коментується, Нацбанк розшифрував деякі валютні положення ст. 9 і 12 Закону про ВЕЗ «Крим»* (далі — Закон № 1636). Детальний матеріал про нього ви отримали в «БТ», 2014, № 40, с. 19. Щоправда, ясності щодо частини розрахунків з кримськими контрагентами більше не стало.
* Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.14 р. № 1636-VII.
У постанову перекочувало багато вже відомих положень Закону № 1636, зокрема, щодо заборон для російського рубля:
• через адмінкордон ВЕЗ «Крим» заборонено переміщати готівкові рублі. Виняток зробили тільки для фізосіб: вони можуть перевезти в еквіваленті не більше 10 тис. грн. і при цьому усно задекларувати такий «багаж» митнику;
• на материковій частині України не можна розміщувати депозити та отримувати кредити (у тому числі овердрафт) у рублях. Важливо! Заборона щодо «рублевих» договорів діє і заднім числом: заборонено збільшувати суми договорів і пролонгувати договори, укладені до набуття чинності Законом № 1636.
Кримчани = нерезиденти: особи з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» (там зареєстровані/постійно проживають) прирівнюються до нерезидентів, а укладені з ними договори — до зовнішньоекономічних договорів (є документами, що використовуються замість ЗЕД-договорів).
Відповідно й усі перекази (платежі) з материкової України до Криму і назад проводяться в порядку, визначеному для переказу коштів за кордон/з-за кордону.
Але пам’ятайте, такі розрахунки можна проводити тільки у гривні або інвалюті з 1 і 2 груп Класифікатора інвалют**. До речі, до групи 2 входить і російський рубль. Отже, перетинати кордон у безготівковій формі він може. Пам’ятайте, п. 9.1 Закону № 1636 приписав НБУ встановити особливості таких переказів? Схоже, Нацбанк зробив це в постанові, що коментується.
** Класифікатор іноземних валют і банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34.
Щоправда, йдеться тільки про оплату резидентами зобов’язань за їх кримське майно, отримане до набуття чинності Законом № 1636. Причому юрособам дозволено проводити перекази коштів до Криму тільки на підставі документів, що підтверджують право власності на таке майно і наявність підстав для оплати зобов’язань. Розрахунки приписали проводити з власних рахунків, відкритих в уповноважених банках.
Інвестувати у кримські об’єкти заборонили!
Важливий момент для розрахунків з кримськими контрагентами. Українські банки більше не обслуговують відкриті в них рахунки юросіб з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим». Більше того, такі рахунки просто закриють. Тобто кримський контрагент не зможе розрахуватися з вами через український банк.
Крім того, НБУ постановою від 06.05.14 р. № 260 заборонив українським банкам установлювати кореспондентські відносини з кримськими банками, іншими кредитними та фінустановами ( що розташовані та здійснюють діяльність на території АР Крим і м. Севастополя).
Але як же тоді можна проводити розрахунки між материковою Україною та ВЕЗ Крим? Є корисна норма: на строк дії постанови, що коментується, усі інші акти НБУ діють у частині, що не суперечить їй. Тобто, треба розуміти, фактично розрахункам бути.
Постанова діє з 05.11.14 р.
