Відображаємо результати інвентаризації в обліку
| Операція | Бухгалтерський облік | Податковий облік | |||
| первинний документ | кореспондуючі рахунки | ||||
| дебет | кредит | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1. Нестача ТМЦ у межах норм природного убутку (НПУ) | |||||
| 1. Суму нестачі ТМЦ у межах НПУ відображаємо у складі витрат | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19) | 947 | 20, 22, 25, 26, 28 | ПНП: нестачі в межах норм уключаємо до ПВ (п. 140.3 і п.п. «и» п.п. 138.8.5 ПКУ). У декларації з ПНП — у ряд. 06.4.43 додатка ІВ, а втрати ТМЦ у цехах, що включаються до складу загальновиробничих витрат, — ряд. 05.1 декларації з ПНП. ПДВ: ПЗ не нараховуємо; ПК не коригуємо | |
| 2. Списуємо торгову націнку, що припадає на товари, списані у роздрібній торгівлі (методом «сторно») |
|
| |||
| 2. Нестача ТМЦ понад норми природного убутку | |||||
| 1. Суму нестачі ТМЦ понад НПУ відображаємо у складі витрат | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19) | 947 | 20, 22, 25, 26, 28 | ПНП: нестачі понад норми не включаємо до ПВ (п. 140.3 ПКУ). У декларації з ПНП не відображаємо | |
|
| ||||
| 2. Суму нестачі понад НПУ відображаємо в позабалансовому обліку (з урахуванням ПДВ) | 072 | — | — | ||
| 3. На суму нестачі понад НПУ визначаємо ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ, якщо при придбанні був сформований ПК | ПН (у 2 примірниках) із типом причини «04» | 947 | 641/ПДВ | ПДВ: у декларації з ПДВ такі суми ПЗ відображаємо у ряд. 1 (в новій декларації в ряд. 1.1). Коригувати раніше відображений «вхідний» ПДВ за такими ТМЦ не потрібно | |
| 2.1. Якщо винну особу встановлено | |||||
| 4. Заборгованість винної особи щодо відшкодування нестачі відображаємо у складі доходів | Бухгалтерська довідка (на підставі заяви працівника про визнання провини та згоду відшкодувати збитки) | 375 | 716 | ПНП: компенсацію прямих збитків, отриману від винуватців, не включають до ПД, якщо нестачу не було віднесено до складу ПВ (п.п. 136.1.5 ПКУ). ПДВ: ПЗ не нараховуємо, бо отримання компенсації прямих збитків від винних осіб не є постачанням (п.п. 14.1.191 ПКУ) | |
| 5. Суму нестачі списуємо з позабалансового обліку (з урахуванням ПДВ) | — | 072 | |||
| 6. Відображаємо заборгованість перед бюджетом (різниця між сумою, яку відшкодовує МВО, та фактичними втратами підприємства згідно з Порядком № 116) | Бухгалтерська довідка (на підставі заяви працівника про визнання провини та згоду відшкодувати збитки) | 716 | 642 | ||
| 7. Сума відшкодування: | |||||
| • отримана до каси підприємства | Прибутковий касовий ордер | 301 | 375 | ||
| • утримана із заробітної плати працівника (з урахуванням обмежень, установлених ст. 128 КЗпП) | Розрахунково-платіжна відомість | 661 | 375 | ||
| 8. Перераховано заборгованість до бюджету | Платіжне доручення | 642 | 311 | — | |
| 2.2. Якщо винну особу не встановлено | |||||
| 4. Після закінчення строку позовної давності суму нестачі списано з позабалансового обліку (з урахуванням ПДВ) | Бухгалтерська довідка | — | 072 | — | |
| 3. Нестача ТМЦ, прийнятих на зберігання | |||||
| 1. Списуємо суму нестачі ТМЦ, прийнятих на відповідальне зберігання | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19) | — | 023 | ПНП: суму компенсації не включаємо до ПВ згідно з п.п. 139.1.11 ПКУ. ПДВ: ПЗ не нараховуємо, бо не було права на ПК при отриманні ТМЦ (непостачання). Немає права на ПК при перерахуванні коштів власнику ТМЦ, адже оплачені ТМЦ не призначені для використання у господарській діяльності | |
| 2. Нараховуємо компенсацію вартості ТМЦ, яких не вистачає (розмір визначаємо відповідно до умов договору) | 949 | 685 | |||
| 3. Перераховано з рахунка в банку суму компенсації власнику ТМЦ | Платіжне доручення | 685 | 311 | ||
| 4. Нестача ОЗ (інших НМА) | |||||
| 1. Списуємо суму нарахованої амортизації щодо об’єкта, виявленого як нестача | Звіряльна відомість результатів інвентаризації основних засобів (ф. № інв-18), акт ліквідації (ф. № ОЗ-3, № ОЗ-4) | 13 | 10 (11) | ПНП: ПВ на суму вартості об’єкта ОЗ за вирахуванням сум накопиченої амортизації (п. 146.16 ПКУ). У декларації з ПНП відображаємо в ряд. 06.4.18 додатка ІВ | |
| 2. Списуємо залишкову вартість об’єкта | 976 | 10 (11) | |||
| 3. Суму нестачі відображаємо в позабалансовому обліку (з урахуванням ПДВ) | 072 | — | |||
| 4. Якщо не виконані умови абз. 2 п. 189.9 ПКУ щодо документального підтвердження факту крадіжки, то нараховуємо ПЗ з ПДВ виходячи з балансової вартості | ПН (у 2 примірниках) з типом причини «05» | 976 | 641/ПДВ | ПДВ: У декларації з ПДВ такі суми ПЗ відображаємо у ряд. 1 (в новій декларації в ряд. 1.1). Додатково коригувати «вхідний» ПК не потрібно | |
| 5. Відображаємо заборгованість винної особи | Бухгалтерська довідка (на підставі заяви працівника про визнання провини та згоду відшкодувати збитки) | 375 | 746 | — | |
| 6. Відображено заборгованість перед бюджетом (різниця між сумою, яку відшкодовує МВО, та фактичними втратами підприємства згідно з Порядком № 116) | 746 | 642 | |||
| 7. Після встановлення винної особи суму нестачі списано з позабалансового обліку (з урахуванням ПДВ) | — | 072 | |||
| 8. Сума відшкодування: | ПНП: якщо нестачу не було віднесено до складу ПВ, то отриману компенсацію не включаємо до ПД (п.п. 136.1.5 ПКУ). Якщо були відображені ПВ, то нараховуємо ПД (ряд. 03.30 додатка ІД). ПДВ: ПЗ не нараховуємо, бо отримання компенсації прямих збитків від винних осіб не є постачанням згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ | ||||
| • отримана до каси підприємства | Прибутковий касовий ордер | 301 | 375 | ||
| • утримана із заробітної плати працівника (з урахуванням обмежень, установлених ст. 128 КЗпП) | Розрахунково-платіжна відомість | 661 | 375 | ||
| 9. Перераховано заборгованість до бюджету | Платіжне доручення | 642 | 311 | — | |
| 5. Надлишки(1) | |||||
| 1. Оприбутковані надлишки ТМЦ | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19) | 20, 22, 25, 26, 28 | 719 | ПНП: збільшуємо ПД на справедливу вартість виявлених надлишків (п.п. 135.5.4 ПКУ). У декларації з ПНП відображаємо в ряд. 03.9 додатка ІД | |
| 2. Оприбутковані надлишки необоротних активів | Звіряльна відомість результатів інвентаризації основних засобів (ф. № інв-18). Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. № НА-4) | 10, 11, 12 | 425 | ПНП: збільшуємо ПД на справедливу вартість виявлених надлишків (п.п. 135.5.4 ПКУ). У декларації з ПНП відображаємо в ряд. 03.9 додатка ІД. Такі об’єкти не амортизуємо в податковому обліку | |
| 3. Подальша амортизація необоротних активів, раніше виявлених як надлишки | Відомість нарахування амортизації | Рахунки обліку витрат | 13 | ||
| 4. Одночасно з нарахуванням амортизації відображено дохід у сумі нарахованої амортизації | 425 | 746 | |||
| 6. Пересортиця(2) | |||||
| 1. Відображаємо залік пересортиці | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19) | 20, 22, 28 /надлишкові ТМЦ | 20, 22, 28/ТМЦ, яких не вистачає | — | |
| 6.1. Вартість надлишкових ТМЦ менша, ніж вартість ТМЦ, яких не вистачає | |||||
| 2. Відображаємо витрати від пересортиці (перевищення вартості ТМЦ, яких не вистачає, над вартістю надлишкових ТМЦ) | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19) | 947 | 20, 22, 28/ТМЦ, яких не вистачає | ПНП: від’ємну сумову різницю не включаємо до ПВ, бо її слід розглядати як нестачі понад НПУ. А такі суми не включаються до ПВ на підставі п. 140.3 ПКУ | |
| 3. Списуємо торгову націнку, що припадає на різницю вартості товарів у роздробі (методом «сторно») |
|
| |||
| 4. Установлено винну особу | Бухгалтерська довідка (на підставі заяви працівника про визнання провини та згоду відшкодувати збитки) | 375 | 716 | ПНП: немає ПД на суму компенсації, що залишається в розпорядженні підприємства, оскільки не відображали ПВ — операція 2 (п.п. 136.1.5 ПКУ) | |
| 5. Відображено заборгованість перед бюджетом (різниця між сумою, яку відшкодовує МВО, та фактичними втратами підприємства згідно з Порядком № 116) | 716 | 642 | |||
| 6. Донараховані ПЗ з ПДВ виходячи з від’ємної сумової різниці | ПН (у 2 примірниках) з типом причини «04» | 947 | 641/ПДВ | ПДВ: «вхідний» ПК на суму такої різниці додатково коригувати не потрібно | |
| 6.2. Вартість надлишкових ТМЦ більша, ніж вартість ТМЦ, яких не вистачає | |||||
| 2. Відображаємо доходи від пересортиці (перевищення вартості надлишкових ТМЦ над вартістю ТМЦ, яких не вистачає) | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19) | 20, 22, 28/надлишкові ТМЦ | 719 | ПНП: додатна сумова різниця збільшує ПД (п.п. 135.5.15 ПКУ). У декларації з ПНП відображаємо в ряд. 03.30 додатка ІД | |
| 7. Переоцінка цінностей | |||||
| 7.1. Уцінка ТМЦ(3) | |||||
| 1. Відображаємо суму нестачі ТМЦ у межах НПУ у складі витрат | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19) | 946 | 20, 22, 25, 26, 28 | ПНП: сума уцінки/дооцінки не відображається в податковому обліку (п. 152.10 ПКУ). ПДВ: ПЗ не нараховуємо, ПК не коригуємо | |
| 2. На суму уцінки в частині, що припадає на торгову націнку |
|
| — | ||
| 7.2. Уцінка ОЗ(4) | |||||
| 1. Відображаємо уцінку первісної (переоціненої) вартості об’єкта ОЗ (дооцінок раніше не було) | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19), бухгалтерська довідка | 975 | 10 | ПНП: сума переоцінки вартості об’єкта ОЗ, проведеної за правилами бухгалтерського обліку, не відображаємо в ПВ. ПДВ: ПК не коригуємо | |
| 2. Відображаємо уцінку суми амортизації | 131 | 10 | |||
| 7.3. Дооцінка ОЗ(4) | |||||
| 1. Відображаємо дооцінку первісної вартості об’єкта (раніше уцінок не було) | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19), бухгалтерська довідка | 10 | 423 | ПНП: сума переоцінки вартості об’єкта ОЗ, проведеної за правилами бухгалтерського обліку, не відображається в ПД. ПДВ: ПЗ не нараховуємо, ПК не коригуємо | |
| 2. Відображаємо дооцінку амортизації | 10 | 131 | |||
| (1) У такому порядку відображаються надлишки, надходження яких не підтверджено первинними документами (або які були безплатно отримані, але не відображені в обліку — тоді використовуються субрахунки 718, 424 і 745). У податковому обліку такий об’єкт ОЗ не амортизується. Якщо надлишки виявлено внаслідок того, що з будь-яких причин ці ТМЦ не було оприбутковано в бухгалтерському обліку (при цьому документи на їх придбання є), то такі ТМЦ просто дооприбутковуються у звичайному порядку. Надміру виявлені під час інвентаризації об’єкти ОЗ та інші НМА, які помилково не було оприбутковано в обліку, прибуткують на баланс за первісною вартістю. При цьому потрібно нарахувати амортизацію за весь період фактичної експлуатації такого об’єкта. І в податковому, і в бухгалтерському обліку на залишкову вартість таких об’єктів нараховується амортизація. При включенні суми ПДВ щодо таких помилково не оприбуткованих об’єктів до ПК слід пам’ятати, що право на ПК зберігається у платника податків протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ПКУ). (2) Пересортицю може бути визнано лише стосовно ТМЦ однакового найменування та в тотожній кількості за умови, що надлишки і нестачі утворилися за той самий період, який перевіряється, і в тієї самої МВО, яка перевіряється (п.п. «а» п.п. 11.12 Інструкції № 69). Кількість ТМЦ, що підлягають заліку в порядку пересортиці, має бути рівною (тотожною). Урахувати як пересортицю можна ТМЦ, які мають однакове найменування. Здійснювати взаємний залік нестач надлишками щодо запасів різних найменувань, нехай навіть однорідних, не дозволяється. Крім іншого, залік за пересортицею може бути допущено стосовно тієї самої групи ТМЦ, якщо наявні в її складі цінності мають схожість на вигляд чи упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковування тари) (п.п. «а» п.п. 11.12 Інструкції № 69). Щоправда, установлювати такий порядок повинні органи державного управління, до відання яких належать підприємства. Попри це, вважаємо, що таким підходом можуть скористатися й інші підприємства. (3) У разі якщо під час інвентаризації виявлено псування будь-яких ТМЦ, часткову втрату ними споживчих якостей, то підприємство проводить уцінку таких цінностей. При повній втраті споживчих якостей підприємство списує такі цінності з балансу. Причому непридатні для подальшого використання цінності в інвентаризаційному описі не відображаються. При проведенні уцінки товарів у роздробі зниження суми торгової націнки може також відображатися записом Дт 285 — Кт 282, а сума зменшення первісної вартості (сума уцінки) відображатися записом Дт 946 — Кт 282. (4) Згідно з п. 16 П(С)БО 7 підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на цю саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить об’єкт. При цьому якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається збільшенням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. Для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість. З наступного місяця амортизація нараховуватиметься виходячи з нової переоціненої вартості. У податковому обліку переоцінка ОЗ, проведена за правилами бухгалтерського обліку, не відображається. Згідно з пп. 5 — 6 П(С)БО 28 на дату балансу підприємство зобов’язане оцінити, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активів. У такому разі (на відміну від уцінки) первісна вартість об’єкта ОЗ залишається незмінною. Коригується лише сума зносу (Дт 972 — Кт 13) на суму зменшення корисності активу. Збільшення корисності активу відображається записом: Дт 131 — Кт 746 (якщо раніше об’єкт не переоцінювався). Якщо раніше об’єкт уцінювався, то в обліку здійснюються записи: Дт 10 — Кт 746 (у межах суми раніше проведеної уцінки) і Дт 131 — Кт 746 (понад суму раніше проведеної уцінки). У податковому обліку зменшення/збільшення корисності об’єкта ОЗ не відображається. | |||||
Документи та скорочення Теми
Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.
Інструкція № 69 — Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. № 69.
МВО ― матеріально відповідальна особа.
ТМЦ ― товарно-матеріальні цінності.
ОЗ — основний засіб.
ПНП — податок на прибуток підприємств.
ПВ — податкові витрати.
ПД — податкові доходи.
ПЗ — податкове зобов’язання з ПДВ.
ПК — податковий кредит з ПДВ.
ПН — податкова накладна.
НМА — необоротні матеріальні активи.
НПУ — норми природного убутку.
