Ліквідація підприємства: готівкові розрахунки та РРО

Ми вважаємо, що можна. Сама по собі форма розрахунків при погашенні заборгованості не повинна мати значення. Адже головне завдання ліквідаційної комісії (ліквідатора) — вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юрособи, яка ліквідується (ст. 111 ЦКУ). А ось що стосується використання в цьому випадку РРО, про це поговоримо детальніше.

Нагадаємо, що обов’язково використовувати РРО і розрахункові книжки повинні ті суб’єкти господарювання, які за готівку та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) реалізують товари (надають послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 3 Закону про РРО*)

Однак і без винятків не обійшлося. Під них підпали (ст. 9 Закону про РРО):

• підприємства, які торгують продукцією власного виробництва та надають послуги (крім підприємств торгівлі та громадського харчування), і при цьому проводять розрахунки через касу підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів;

• ФОП-єдиноподатники;

• особи, які є власниками пільгового торгового патенту тощо.

Більше того, у кабмінівському Переліку від 08.10.12 р. № 1336 ви знайдете ті види діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при провадженні яких суб’єктам господарювання дозволено проводити розрахункові операції без вживання РРО, але з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій (ст. 10 Закону про РРО).

Решта суб’єктів господарювання повинні використовувати РРО! Але знову ж таки повинні саме при проведенні розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Якщо ми з розрахунковою операцією або з торгівлею/громадським харчуванням/послугами справи не маємо, то й РРО є непотрібним.

Увага! Так, не є розрахунковою операція з передачі грошових кош­тів у межах договору позики, а отже, операції з отримання та повернення позикових коштів через РРО в будь-якому разі проводити не потрібно. Головне, не забувайте про існуюче обмеження готівкових розрахунків між юридичними та фізичними особами протягом одного дня — у розмірі 150 тис. грн. (п. 1 постанови № 210**).

Якщо сума заборгованості вище зазначеної межі, доведеться:

• або поділити платіж на декілька частин і відповідно вносити суму протягом декількох днів;

• або суму перевищення 150-тисячної межі провести в безготівковій формі.

Також не є торгівлею та не потребує застосування РРО одиничний випадок продажу неторговельним підприємством основного засобу, який до продажу значився на рахунку 10 (нюанси знайдете у «БТ», 2014, № 30, с. 27).

Ще такий нюанс. У разі ліквідації підприємства необхідно розреєструвати РРО (гл. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації РРО***).

Коли ж цей момент настане, Порядок реєстрації РРО не уточнює. У ньому зазначено лише, що скасування реєстрації РРО може бути ініційоване (п. 2 гл. 4 розд. II Порядку № 417):

• як самим підприємством, яке ліквідується (шляхом подання відповідної заяви);

• так і за рішенням податкового органу (протягом місяця з дня виникнення підстави).

При цьому порядок скасування розреєстрації РРО в кожному з двох випадків різний. Відповідно підприємство в момент повернення заборгованості фізособою може перебувати в одній із двох ситуацій.

Реєстрація РРО ще не скасована (підприємство ще не подало документи, податківці ще не прийняли рішення про розреєстрацію). Якщо немає підстав для того, щоб не застосовувати РРО (див. вище), заборгованість від фізособи проводимо через РРО.

Реєстрація РРО вже скасована, а операція підпадає під визначення розрахункової. Вихід один — прийняти заборгованість від фізособи в безготівковій формі.

Для цих цілей (для проведення ліквідаційної процедури) ліквідатор залишає один поточний рахунок (ст. 111 ЦКУ, п. 20.4 Інструкції № 492****).

Загальну картину використання РРО при погашенні заборгованості фізособою в період ліквідації підприємства можна побачити на рисунку.

Що стосується можливості сплатити за електроенергію отриманими готівковими коштами, то ми вважаємо, тут також жодних обмежень за способом розрахунків не повин­но бути. Адже в п. 2.9 Положення № 637***** міститься пряма вказівка на те, що підприємства можуть використовувати готівкові грошові кошти для потреб, що виникають у процесі їх функціонування, не встановлюючи жодного обмеження таких потреб.

Однак хочемо попередити. Тут також є свої нюанси.

По-перше, не слід забувати про існуючі готівкові обмеження щодо розрахунків між суб’єктами господарювання протягом одного дня — у розмірі 10 тис. грн.

По-друге, якщо договором про надання електроенергії був передбачений безготівковий розрахунок, необхідно оформити до нього додаткову угоду, що передбачає зміну форми розрахунку.

По-третє, при розрахунках з кредиторами необхідно дотримуватись суворої черговості. Згідно з ч. 1 ст. 112 ЦКУ:

• у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою або в інший спосіб;

• у другу чергу — вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами;

• у третю чергу — вимоги за податками, зборами (обов’язковими платежами);

• і вже в останню чергу задовольняється решта вимог.

При цьому пам’ятайте: погашати заборгованість перед кредиторами можна лише з дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. Причому вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові цієї черги.