Мінсоцполітики наводить певні особливості, які потрібно враховувати, приймаючи на роботу інваліда:
• не можна встановлювати строк випробування під час прийняття інвалідів, направлених на роботу згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) (ст. 26 КЗпП). Під рекомендаціями МСЕК розуміємо таке: фахівці МСЕК при встановленні групи інвалідності вказують умови та характер праці інваліда. Тобто інвалід на співбесіді пред’являє такі рекомендації, і тоді, приймаючи його на рекомендовану роботу, ви не можете встановлювати строк випробування;
• за бажанням працівника-інваліда йому можна, а згідно з вимогами його індивідуальної програми реабілітації* — потрібно встановити режим неповного робочого часу та пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП). Пам’ятайте: робота на умовах неповного робочого часу оплачується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;
• з причини інвалідності не можна відмовити у прийнятті на роботу або у просуванні по службі, не можна звільнити з ініціативи адміністрації, перевести інваліда на іншу роботу без його згоди. Виняток: за висновком МСЕК стан здоров’я інваліда перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я самого інваліда (ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII).
* Виконувати індивідуальну програму реабілітації інваліда зобов’язані всі роботодавці — підприємства, установи, організації («БТ», 2014, № 33, с. 4).
